Рішення № 137596743, 22.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1749/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ТОВ АКВАФРОСТ до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Позивачі звернулись з позовною заявою до Одеської митниці, в якій просять визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2026/000004/1 від 12.01.2026 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що між компанією «YASHASWI FISH MEAL AND OIL COMPANY» (Мангалур, Індія) (Постачальник) та ТОВ Аквафрост (Покупець) укладений Контракт №25/05/22-94, відповідно до умов та на виконання якого було поставлено товар зазначений в Інвойсах до цього Контракту. До Одеської митниці була подана митна декларація № 26UA500110000194U0 від 12.01.2026 р/ з пакетом документів для митного оформлення товару та визначеною декларантом вартістю товару за ціною контракту. За результатами митного оформлення прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. На думку Відповідача, надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Позивач з даним рішенням не погоджується, вважає його протиправним та таким, що порушує його права та інтереси. Просить задовольнити позовні вимоги.

Одеською митницею наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що в поданих позивачем документах містяться розбіжності, вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачі подали відповідь на відзив у якій зазначили, що були надані Відповідачу всі необхідні документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, а також були надані додаткові документи. Надані Позивачем документи не містять розбіжностей, а містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Надані документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти і правильності її визначення. Позивач подав достовірні відомості про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Одеською митницею подані заперечення на відзив, в яких підтримали обґрунтування викладені у відзиві та зазначили, що під час митного оформлення було виявлено п`ять розбіжностей в наданих позивачем документах, про що зазначено в Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500110/2026/000004/1 від 12.01.2026, тому зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Відповідно до умов оплати згідно наданого інвойсу YSM/EXI165/24-25 від 12.12.2024 оплата здійснюється протягом 14 днів після отримання товару вагою нетто 20000 кг на умовах CFR Klaipeda. Також у базі даних АСМО Інспектор 2006 наявний такий самий інвойс YSM/EXI165/24-25 від 12.12.2024 але на вагу 27000 кг та підтвердження оплати надано не було. Тобто є невідповідність ваги товару та умов поставки.

У підтвердження витрат на транспортування на суму 104200 грн. надано до митному оформлення: договір перевезення від 25.11.2021 № 25/11 та довідку ФОП ОСОБА_1 від 30.06.2025. У графі 1 CMR 3351 від 26.06.2025 наявні відомості про Експедитора UAB VPA LOGISTICS, Клайпеда. Відомості щодо числового значення витрат та їх включення як обов`язкової складової митної вартості, передбаченої п.1а ч.10 ст.58 МКУ не надано митному органу.

Згідно наданого до митного оформлення ветеринарного сертифікату від 12.06.2025 № LT0377973/1093 гр. 1.9 датою прибуття товарів до країни перезавантаження є 22.02.2025, згідно гр. 1.10 дата перезавантаження є 26.06.2025, згідно гр. 2.8 товар знаходився на митному складі UAB VPA LOGISTICS 3 місяці. Документальне підтвердження доставки оцінюваного товару від заявленого виробника YASHASWI FISH MEAL AND OIL COMPANY (Індія) (Заявлений характер угоди з виробником (4104)) до місця завантаження Клайпеда, Литва відсутнє. З моменту доставки товару від виробника до Клайпеди, зберігався на митному складі UAB VPA LOGISTICS із дотримання відповідного температурного режиму. Відомості про зазначені витрати документально не підтверджено та не надано до митного оформлення.

Таким чином, декларантом у повній мірі документально не підтверджено включення до ціни, що фактично сплачена за оцінювані товар, всіх складових митної вартості, зокрема визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу. Декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних. Враховуючи зазначені положення законодавства, декларантом не вірно проведено обчислення митної вартості товару.

Крім того, Одеською митницею заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, яке обґрунтовано тим, що розмір скорегованої митної вартості становить 104 673,96 грн., а обставини по справі потребують надання ґрунтовних усних пояснень, бажають брати участь у досліджені доказів, виступити зі вступним словом, ставити питання та надавати відповіді, міркування.

Суд відхиляє заявлене клопотання, оскільки предметом спору у цій справі є митне оформлення товару яке здійснювалось на підставі електронних митних декларацій, письмових документів наданих позивачем до митного органу. В подальшому, контактування позивача з митними органом щодо розмитнення товару, в тому числі прийняття картки відмови, корегування митної вартості відбувалась через електронний кабінет.

У цій справі, сторони у своїх заявах по суті, а саме - у позовній заяві, відзиві, відповіді на відзив та запереченнях, обґрунтовують свої правові позиції посилаючись на первинні документи які є ідентичними та наявні у обох сторін і які надані суду. Інших письмових доказів вже не може бути надано в силу їх відсутності. Таким чином, кожна зі сторін детально виклала свою правову позицію по суті спору, а також по кожному письмовому доказу, що виключає потребу їх дослідження безпосередньо в судовому засіданні.

Суд зазначає, що викладення своєї позиції митним органом письмово у відзиві не обмежує його можливості викласти її ґрунтовно, а тому проголошення такої ж позиції в судовому засіданні усно зі вступним словом та шляхом зчитування відзиву, не є на думку суду переконливим аргументом для слухання справи в судовому засіданні.

Крім того, митним органом подано не тільки відзив на позовну заяву, а і заперечення на відповідь на відзив, що є ще однією із процесуальних можливостей належного обґрунтування стороною своєї позиції.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що розгляд справи в письмовому провадженні порушує його права, оскільки наведені ними аргументи, щодо можливості виступити усно та переконливо, ставити питання та висловлювати думку щодо заявлених клопотань не є такими, що дають підстави слухати справу в судовому засіданні. Розгляд справи у письмовому провадженні є однією із форм здійснення судочинства і не позбавляє сторони заявляти клопотання по справі у письмовому вигляді, не зменшує обсяг дослідження доказів та не впливає на їх оцінку судом.

Жодних клопотань у цій справі окрім даного, сторонами не заявлено, справа є незначної складності, а тому її розгляд у письмовому провадженні не впливає на доступ до правосуддя та не обмежує права сторін.

Судом встановлені такі обставини по справі.

25.05.2022 року між Компанією «YASHASWI FISH MEAL AND OIL COMPANY» (Мангалур, Індія) (Постачальник) та ТОВ «Аквафрост» (Покупець) був укладений Контракт №25/05/22-94, відповідно до умов вказаного контракту Постачальник зобов`язується передати Покупцю Товар, зазначений в Інвойсах до цього Контракту, кладеному на підставі письмового замовлення Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та своєчасно оплатити його вартість (п.1.1. Контракту).

У відповідності до п.1.2. Контракту поставка здійснюється на адресу Покупця. Покупець приймає Товар та бере на себе зобов`язання за розрахунками з Постачальником.

В межах Контракту від 25.05.2022 р. року ТОВ «Аквафрост» імпортувало на митну територію України в січні 2026 року товар «заморожене сурімі з риби мікс, глазуроване сорт А (odonus niger sau rida tumbil, epinephelus diacanthus, lept uracanthus savala) у вигляді фаршу, без харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки, неконсервоване, без кісток, шкіри та плавців, для промислової переробки дата виготовлення, травень 2025, термін придатності 2 роки.» Поставка товару здійснювалась на умовах СFR.

12.01.2026 року уповноважена Позивачем особа ТОВ «Інтертранс» звернулись до відділу митного оформлення № 1 м/п «Чорноморськ» UA500110 з електронною митною декларацією (ЕМД) № 26UA500110000194U0 та пакетом документів для митного оформлення товару.

До митної декларації Позивачем були надані наступні документи:

- Рахунок-фактура (invoice) (commercial invoice) №YSM/EXI103/25-26 вiд 22.09.2025;

- Бортовий коносамент (Bill of lading) MEDUKD 754546 від 26.12.2025;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) №0297 від 11.01.2026;

- Міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) EIA/MNG/2025-26/01715 від 23.09.2025;

- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №ЕІС/2025/006/1215981А/00319147 від 24.09.2025;

- Уніфікована митна квитанція МД-1 50004х.0000056 від 11.01.2026;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 25/05/22-94 від 25.05.2022;

- Договір про надання послуг митного брокера № 2/26-БР від 01.01.2026;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ. органами № 13887123 від 12.01.2026р.

- Електронний сертифікат про непрефенційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу, що видав сертифікат № ЕІС/2025/006/1215981А/00319147 від 24.09.2025р.

- Декларація виробника від 23.09.2025р..

Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 26UA500110000194U0 від 12.01.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2026/000004/1 від 12.01.2026 , а саме:

"Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МКУ. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до умов оплати згідно наданого інвойсу YSM/EXI103/25-26 від 22.09.2025 оплата здійснюється протягом 14 днів після отримання товару вагою нетто 27000 кг на умовах CFR Odessa.

Згідно поданих до митного оформлення сертифікату про походження від 24.09.2025 № EIC/2025/006/1215981A/00319147, декларації виробника від 23.09.2025 б/н - вага брутто 27675 кг., а вага нетто 27000 кг. відповідно кожного поданого документу, що унеможливлює ідентифікувати товар, що впливає на визначення митної вартості.

Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс-2010 на умовах поставки CFR означає, що продавець постачає товар на борт судна. Продавець зобов`язаний заключити договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення.

Тобто, на Продавця покладено виконання митних формальностей у країні експорту. Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. Відомості про зазначені витрати документально не підтверджено та не надано до митного оформлення. Таким чином, декларантом у повній мірі документально не підтверджено включення до ціни, що фактично сплачена за оцінювані товар, всіх складових митної вартості, зокрема визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу.

Отже, декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних. Враховуючи зазначені положення законодавства, декларантом не вірно проведено обчислення митної вартості товару.

….

Митну вартість товару №1 за ЕМД від 12.01.2026 №26UA500110000194U0 скориговано за другорядним методом визначення митної вартості -2-r резервний відповідно до статті 64 Кодексу."

Таке коригування митної вартості товару призвело до збільшення митних платежів, які повинен сплатити Позивач за проведення процедури розмитнення зазначеного товару в розмірі 104 673,96 грн. про що зазначено в графі 47 (подробиці розрахунків) митної декларації № 26UA500110000199U6 від 12.01.2026 року.

Митний орган зазначає, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Декларантом надіслано лист від 12.01.2026, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14, від 20.10.2020 у справі №809/1056/16 та ін.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем як при декларуванні товарів, так і на вимогу митниці, надано всі наявні у нього документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України, які містили числові показники ціни товару, а тому суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.

Детально дослідивши оскаржуване рішення митного органу, суд зазначає, що в ньому викладені лише констатуючі обставин, які стосуються Контракту, передбачених ним умов оплати та умови поставки, а також приписи МК України щодо визначення митної вартості. Будь яких порушень чи розбіжностей у визначені митної вартості митний орган не зазначає, а лише констатує.

При цьому, позивач не спростовує обставини викладені у оскаржуваному рішенні, а саме, що відповідно до умов оплати згідно наданого інвойсу YSM/EXI103/25-26 від 22.09.2025 оплата здійснюється протягом 14 днів після отримання товару вагою нетто 27000 кг на умовах CFR Odessa, що вага товару нетто 27000, а брутто 27675, що поставка здійснена на умовах CFR, тобто продавець постачає товар на борт судна, зобов`язаний заключити договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення.

Суд відхиляє обґрунтування митного органу про неможливість ідентифікувати товар, оскільки як зазначено в рішенні «згідно поданих до митного оформлення сертифікату про походження від 24.09.2025 № EIC/2025/006/1215981A/00319147, декларації виробника від 23.09.2025 б/н - вага брутто 27675 кг. а вага нетто 27000 кг, що впливає на визначення митної вартості» так як розбіжності у вагі «брутто» і «нетто» є за визначенням цих термінів абсолютно зрозумілими. У всіх наданих до митного оформлення документах визначена однакова вага як брутто так і нетто.

Суд звертає увагу на те, що у письмових запереченнях (на відповідь на відзив), митний орган викладає Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2026/000004/1 від 12.01.2026 з іншим змістом ніж воно є в самому тексті рішення, зазначаючи вже вагу товару нетто 20 000 кг, а не 27000 як зазначено у рішенні, чим штучно створюють розбіжності яких не існує.

Такі розбіжності у позиції відповідачів звільняють позивача від будь-яких спростувань нової позиції митного органу, а суд від їх прийняття чи відхилення.

У оскаржуваному рішенні митного органу відсутні будь-які зауваження щодо договору перевезення від 25.11.2021 № 25/11 та довідки ФОП ОСОБА_1 від 30.06.2025, зберігання товару на митному складі UAB VPA LOGISTICS із дотримання відповідного температурного режиму та відповідно відомостей про те, що зазначені витрати документально не підтверджені та не надані до митного оформлення.

Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача і зазначає, що приписами ч.1 та ч. 2 ст. 53 МКУ передбачений перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, які одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи.

Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються лише у випадку, коли рахунок було сплачено. Оскільки до митного оформлення не було надано платіжного доручення, це свідчить виключно про той факт, що на момент проведення зазначеної процедури митного очищення товару зазначений товар не було сплачено покупцем, про що наголошує позивач. Відповідно позивач не міг надати митному органу банківських документів про передоплату, в силу їх відсутності, що жодним чином не є підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс-2010 на умовах поставки CFR означає, що продавець постачає товар на борт судна. Продавець зобов`язаний заключити договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення.

Зазначенні положення є відповіддю на питання митного органу щодо включення до митної вартості транспортних витрат.

Позивач не здійснював витрати розвантажувальних/навантажувальних робіт, страхування, транспортування оскільки такими послугами не користувався та не оплачував їх окремо і відповідно до умов поставки такі витрати несе постачальник і вони формують саме ціну товару, вказану в інвойсі.

Проаналізувавши надані докази, суд зазначає, що позивачем до митного посту Чорноморськ Одеської митниці разом з митною декларацією поданий пакет документів, що підтверджують правомірність встановлення ціни товару, а також були надані інші документи які підтверджують правомірність визначення митної вартості товару. У всіх наданих Позивачем документах числові значення відображені однаково та немає жодних не відповідностей чи розбіжностей між ними.

Щодо витребування митним органом додаткових документів, суд зазначає, що надані Позивачем до митного оформлення документи дають змогу митному органу ідентифікувати їх належність до конкретної партії перевезення та визначити вартість понесених витрат на перевезення.

Суд зазначає, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція наведена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 по справі № 818/1023/17, в постанові Верховного Суду від від 21.05.2021 по справі № 815/5811/17 та в постанові Верховного Суду 27.01.2022 по справі № 200/6413/20-а. Верховний Суд. Касаційний адміністративний суд у своїй постанові від 15.02.2023 № 810/689/17 при аналізі ст.ст. 49, 52-55, 57-58 Митного кодексу України зробив наступний висновок, який дублюється в постанові від 10.05.2023 № 815/1780/17.

Вирішуючи спір, суд враховує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Зазначивши у оскаржуваному рішенні про виявлені розбіжності, митний орган не зазначає яким чином це вплинуло на митну вартість товару та чому це є перешкодою до її визначення за першим методом та за наданими документами.

У вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України.

Такий підхід відповідача суперечить нормам статті 53 МК України, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.10.2020 (адміністративне провадження №К/9901/25406/19).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що витребуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

У позовній заяві зазначено, що позивачем планується понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 12 000 грн, але остаточний розрахунок судових витрат буде надано у відповідності до вимог законодавства.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ТОВ Аквафрост задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500110/2026/000004/1 від 12.01.2026 р.

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці (ЄДРПОУ 44005631) на користь ТОВ Аквафрост (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1Е; ЄДРПОУ 33798852) судовий збір в розмірі 2662,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.