Єдиний державний реєстр судових рішень
єдиний унікальний номер справи 546/714/26
номер провадження 3/546/194/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2026 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Романенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Решетилівка у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , особи з інвалідністю 2 групи, РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності протягом року притягався 17.02.2026 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
в с т а н о в и в :
22.06.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області від Сектору поліцейської діяльності №1 Відділення поліції №2 Полтавського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу серії ВАД № 994582 від 21.06.2026, 21.06.2026 року близько 00:30 год в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 будучи в п`яному вигляді вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , під час якого ображав нецензурною лійкою ОСОБА_2 та погрожував фізичною розправою, але фізичної сили не застосував, внаслідок чого було завдано шкоду її психічному здоров`ю.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання призначене на 23.06.2026 ОСОБА_1 , не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення SMS повістки (а.с.13).
У матеріалах справи міститься клопотання ОСОБА_1 , в якому він просить розгляд даної справи проводити без його участі, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає повністю та беззаперечно (а.с. 6).
Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання призначене на 22.06.2026 не з`явилася, про дату час та місце судового розгляду повідомлена завчасно та належним чином шляхом направлення SMS повістки (а.с.14). Жодних заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справ за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, не належать до даної категорії випадків. Враховуючи позицію ОСОБА_1 викладену у заяві щодо можливості розгляду справи за його відсутності, з метою уникнення затягування розгляду справи, справа розглядається за наявними в ній письмовими доказами.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Частиною 3 статті 173-2 КУпАП встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Пунктом 14 частини 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП України. Під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було.
Дослідивши матеріали додані до протоколу, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог п. 14 ч. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Зазначений висновок суду, підтверджується наступними доказами, які досліджені судом та не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 994582 від 21.06.2026 (а.с.1);
рапортом про реєстрацію заяви ОСОБА_2 про вчинення чоловіком фізичного насильства до неї, ШМД не потрібна, кривдник перебуває в стані алкогольного сп`яніння (а.с.2);
копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 525494 від 21.06.2026 стосовно ОСОБА_1 (а.с.3);
письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких він зазначає, що він в стані алкогольного сп`яніння мав з дружиною конфлікт, під час якого він виражався нецензурною лайкою відносно неї (а.с.4);
письмовим поясненнями ОСОБА_2 , в яких вона зазначає, що 20.06.2026 її чоловік ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння ображав її нецензурною та брутальною лайкою (а.с.5);
клопотанням ОСОБА_1 про визнання вини повністю та беззаперечно (а.с.6);
копію паспорта ОСОБА_1 (а.с.7);
копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_1 (а.с.8);
копією постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 17.02.2026, справа № 546/126/26, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173- 2 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляду штрафу. Постанова набрала законної сили 02.03.2026 (а.с.9-10).
Згідно ст. 33 КУпАП при призначенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно ст.ст.34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкцією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідно до ст. ст. 30-1, 32 КУПАП, громадські роботи та адміністративний арешт не можуть застосовуватись до осіб з інвалідністю першої і другої груп.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має інвалідність 2 групи, що унеможливлює застосування до нього адміністративного стягнення у виді адміністративного арешт та у виді виправних робіт.
Вирішуючи питання про накладення на порушника адміністративного стягнення, суд враховує особу правопорушника, його поведінку під час скоєння правопорушення та після цього, ставлення до скоєного, те що він має інвалідність 2 групи, те, що правопорушення вчинено повторно протягом року, та вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 стягнення у виді максимального штрафу, встановленого санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, вважаючи, що зазначений вид стягнення буде достатнім та необхідним, а також в повній мірі сприятиме зміцненню законності, запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами, та сприятиме вихованню у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом (ст. 40-1 КУпАП).
Під час розгляду справи судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 має інвалідність 2 групи, яка встановлена безстроково. Відтак, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Зазначені обставини унеможливлюють стягнення судового збору в розмірі, визначеному п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», сплата якого передбачена ч. 1 ст. 40-1 КУпАП.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 221, 280, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суд,
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360,00 грн (одна тисяча триста шістдесят гривень 00 копійок).
Судовий збір віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.
Реквізити для сплати штрафу - Отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м.Решетилів/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок отримувача:UA868999980313090106000016606; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції; Наявність відомчої ознаки: «00»Без деталізації за відомчою ознакою.
Суддя О.О. Романенко
Судове рішення № 137593010, Решетилівський районний суд Полтавської області було прийнято 23.06.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 546/714/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: