Рішення № 137592029, 19.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/2928/26

Категорія 7

2-о/295/98/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Чішман Л.М.

присяжних Барановської Т.В., Корнейчук В.О.

за участі секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Дубка Сергія Миколайовича про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , військова частина НОМЕР_1 , військова частина НОМЕР_2 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернувся до суду зі заявою, в якій просить оголосити громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, померлим під час та внаслідок ведення бойових дій поблизу населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області, з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заяви вказано, що заявниця є матір`ю військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

07.11.2024 під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України ОСОБА_4 зник безвісти внаслідок ворожих штурмових дій поблизу населеного пункту Терни Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, про що стало відомо заявниці після отримання сповіщення сім`ї №1086 від 30.11.2024 з ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнання ОСОБА_4 померлим необхідне заявнику для отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Ухвалою суду від 05.03.2026 у справі відкрито провадження (а.с. 55).

27.03.2026 представником Міністерства оборони України подано додаткові пояснення, в яких останній зазначив, що правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною 2 статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій.

Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою.

Не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною 2 статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною.

Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Словосполучення "від дня закінчення воєнних дій", особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Тобто, строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання- забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах.

У справах зазначеної категорії поміж іншого підлягають обов`язковому з`ясуванню часові характеристики ведення воєнних дій на конкретній території України, з урахуванням даних Наказу № 376.

Згідно даних наказу № 376 на території н.п. Терни Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області код запису UA14120110310044604 активні бойові дії завершились 31.12.2022.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник заяву підтримали просили задовольнити. 19.06.2026 ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подав 26.03.2026 заяву про розгляд справи без його участі, вирішивши питання, виходячи з матеріалів справи.

ОСОБА_2 в судовому засіданні за його участі заяву підтримав просив задовольнити. Пояснив, що був у командира частини де проходив сліжбу його син. Командир повідомив, що ОСОБА_5 зазнав поранення, однак, попри це, намагався евакуювати свого пораненого побратима з поля бою. Згодом підрозділ змінював місце дислокації, під час переміщення до іншої позиції військові потрапили у засідку російських окупаційних військ, які вже очікували на них. Ворожі сили забрали зброю наших бійців, забрали радіостанції, після чого розстріляли дев`ятьох військовослужбовців. Провести евакуацію тіл загиблих із тієї території наразі не було жодної можливості.

15.06.2026 ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримала в повному обсязі.

18.06.2026 представник військової частини НОМЕР_2 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України, якою передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності заінтересованих осіб.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним сином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 10-22).

Відповідно до п. 82 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по особовому складу) від 31.03.2024 №31-РС, сержанта ОСОБА_4 , командира бойової машини командира з механізованого відділення з механізованого взводу 2 механізованої роти в/ч НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу №93 від 01.04.2024 командира ВЧ НОМЕР_1 (а.с. 29).

Відповідно до довідок №1098 від 10.04.2024 та №1180 від 21.04.2024 командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 дійсно перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 28).

В листопаді 2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_3 заявником отримано сповіщення сім`ї №1086 від 30.11.2024 про зниклого безвісти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заступника командира бойової машини навідника-оператора механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти ВЧ НОМЕР_1 , 07.11.2024 внаслідок ворожих штурмових дій поблизу населеного пункту Терни Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області (а.с. 30).

Відповідно до довідок командира ВЧ НОМЕР_1 №2565 від 29.08.2024 та №3252 від 16.12.2024 ОСОБА_4 дійсно в період з 01.04.2024 по 31.07.2024 та з 07.11.2024 по 07.11.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в населеному пункті Терни Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області (а.с. 31-34).

30.11.2024 наказом №7669 командира ВЧ НОМЕР_2 було призначено провести службовве розслідування по факту безвісти зниклого під час виконання бойового завдання 07.11.2024 сержанта ОСОБА_4

02.12.2024 заявницею було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення. Житомирським районним управлінням поліції ГУНП в Житомирській області було відкрито кримінальне провадження №12024060400003769 за ч. 1 ст. 115 КК України та сформовано витяг з ЄРДР від 03.12.2024 (а.с. 37).

16.12.2024 службове розслідування було завершено, його результати оформлені актом службового розслідування (а.с. 38).

Згідно наказу командира ВЧ НОМЕР_2 №6474 від 16.12.2024 за результатами службового розслідування було встановлено, що 07.11.2024, в проміжок часу з 16 години 10 хвилин по 17 годину 00 хвилин, внаслідок штурмових дій противника на вогневій позиції «Хонда» поблизу н.п. Терни Краматорського району Донецької області було втрачено зв?язок з заступником командира бойової машини - навідником-оператором 3-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 2-ої механізованої роти військової частини НОМЕР_1 сержантом ОСОБА_4 , тому вирішено вважати військовослужбовця таким, що зник безвісти під час виконання бойового завдання, пов?язаного із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (а.с. 39-42).

17.02.2025 ОСОБА_4 набув статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20251219-3004 від 19.12.2025 (а.с. 35-36).

З моменту зникнення безвісти не надходило жодної інформації про місце знаходження чи про можливе місце знаходження ОСОБА_4 .

Територія останнього перебування ОСОБА_4 , н.п. Терни Донецької області, знаходиться під окупацією загарбницьких військ рф.

Відповідно до відповіді директора Департаменту моніторингу додержання прав у секторі оборони та прав ветеранів і військовослужбовців, полонених та членів їх родин від 04.02.2025 № 10591.4B-6924.3/25/53 дані про зниклого безвісті ОСОБА_4 скеровано російській стороні для перевірки факту його перебування на території країни агресора або тимчасово окупованих територіях, у випадку отримання інформації щодо нього його батька було б поінформовано.

Разом з тим, до цього часу, жодної інформації про перебування ОСОБА_4 на території рф чи окупованих територіях не надходило.

Відповідно до Виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора від 15.01.2026 №08-06/2562 ОСОБА_4 в полоні не перебуває (а.с.49).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни ОСОБА_4 має статус учасника бойових дій безтерміново (а.с. 45).

Крім цього, в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_6 , яка пояснила, що ОСОБА_4 був її сусідом, ОСОБА_5 знає понад 15 років, протягом останніх 2 років за адресою проживання не бачила останнього. Свідку відомо, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем і наразі зник безвісти.

Свідок ОСОБА_7 , яка повідомила, що ОСОБА_4 був її сусідом, востаннє бачила ОСОБА_5 у 2024 році. Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_5 приїздив додому рідко, однак по приїзду бачила його щодня. Обставини його зникнення чи можливої загибелі свідку не відомі.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової падати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 (провадження № 61-3902св18) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової падати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 756/17293/17 (провадження № 61-16093св19) зазначено, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (глава 4 «Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою» ЦПК України).

Частиною другою статті 46 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями або збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року №5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі №910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.

Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов`язана.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Приписи частини 2 статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою саме у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22, відповідно до яких шестимісячний строк відраховується від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи. Цей строк виконує функцію запобіжника з метою уникнення передчасного оголошення особи померлою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22, наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.

Наведене тлумачення відповідає і європейським стандартам. Так, відповідно до Рекомендації CM/Rec(2009)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів, які стосуються осіб, зниклих безвісти, та презумпції смерті (прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 09 грудня 2009 року на 1073-му засіданні заступників міністрів), якщо обставини зникнення безвісти особи є такими, що дають підстави для висновку про ймовірність її загибелі, то для подання запиту бажано, щоб час, що минув з моменту зникнення або з моменту отримання останньої звістки про те, що особа жива, становив не більше одного року (пункт 2 принципу четвертого).

На даний час Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376.

Відповідно до Наказу №376 від 28 лютого 2025 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. Наказ №376 містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, у справах зазначеної категорії поміж іншого підлягають обов`язковому з`ясуванню часові характеристики ведення воєнних дій на конкретній території України, з урахуванням даних Наказу №376. Такі висновки щодо застосування відповідних норм права викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №755/11021/22.

У справі, яка розглядається, територія, на якій відбулася ймовірна загибель військовослужбовця, згідно з даними наказу №376 поблизу н.п. Терни Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області код запису UA14120110310044604 активні бойові дії завершились 31.12.2022.

Суд вважає, що тлумачення ч. 2 ст. 46 ЦК України, за якого початок перебігу встановленого законом строку ставиться у залежність від можливості отримання підтверджуючих відомостей з тимчасово окупованої території, фактично призводило б до неможливості реалізації заявниками передбаченого законом механізму судового захисту, оскільки зазначена норма права не пов`язує початок перебігу такого строку з наведеними обставинами.

Суд також враховує, що встановлення факту смерті фізичної особи в порядку п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України можливе лише за наявності належних та достатніх доказів, які достовірно підтверджують факт смерті особи у певний час та за певних обставин.

Натомість у випадках, коли наявні лише обставини, які дають підстави вірогідно припускати загибель особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, належним способом судового захисту є звернення із заявою про оголошення особи померлою відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за останнім відомим місцем реєстрації та проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , відсутній з 2024 року, заходи, які були направлені для його розшук та встановлення місця перебування, виявились безрезультатними, місце його перебування невідоме, останній зник безвісти 07.11.2024 внаслідок ворожих штурмових дій поблизу населеного пункту Терни Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області.

Суд також враховує, що в умовах активних бойових дій, тимчасової окупації території та неможливості евакуації тіл загиблих, отримання безпосередніх медичних документів про смерть або проведення ідентифікації тіла об`єктивно може бути неможливим. Саме тому законодавством передбачений механізм оголошення особи померлою на підставі достатнього ступеня вірогідності її загибелі.

Суд враховує, що оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участі особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої є невідомим. Окрім того, оголошення особи померлою необхідне заявнику для отримання передбачених законодавством виплат.

Сукупність досліджених судом доказів є достатньою для висновку про наявність обставин, які дають підстави вірогідно припускати загибель ОСОБА_4 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області в умовах збройної агресії російської федерації проти України.

Суд також враховує відсутність будь-яких відомостей про перебування ОСОБА_4 у полоні, його лікування, евакуацію, утримання державою-агресором чи перебування серед живих осіб, що додатково підтверджує стійку відсутність будь-яких відомостей про його місцеперебування за обставин, які об`єктивно загрожували його життю.

Аналогічний підхід щодо необхідності забезпечення ефективного судового захисту членів сімей військовослужбовців, які зникли безвісти за обставин бойових дій, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №490/6057/19-ц.

За встановлених обставин, є підстави для оголошення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим, заява в цій частині є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.

Згідно з ч. 2 ст. 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою, що встановлено ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 43 ЦК України, 2, 4, 5, 12, 76, 81, 293, 305-308, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зник безвісти під час та внаслідок ведення бойових дій поблизу населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області, Україна - оголосити померлим від дня набрання законної сили рішенням суду.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Після набрання законної сили рішенням надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою, що встановлено ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4

Заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: м. Житомир, м-н Соборний, 1, код ЄДРПОУ: 42506517;

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, місцезнаходження: 03168, м. Київ-168, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ: 00034022

Заінтересована особа: військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5

Заінтересована особа: військова частина НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_6

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_8

Повний текст рішення виготовлено 23.06.2026.

Суддя Л.М. Чішман

Присяжні Т.В. Барановська

В.О. Корнейчук