Ухвала суду № 137589769, 23.06.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1580/19

Провадження № 6/515/1730/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

УХВАЛА

про заміну стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа

23 червня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дем`янововї О.А.,

за участі секретаря судового засідання Чумаченко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», стягувач ПАТ КБ «Приватбанк», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Татарбунарський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року через систему «Електронний суд» від представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому листі № 515/1580/19 від 19.03.2020 року та видачу дублікату вказаного виконавчого листа.

В обґрунтування вимог заяви вказав, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі ПАТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_1 (далі - відповідач) був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останній було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік їх повернення. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, позов задоволено судом та на виконання рішення видано виконавчий лист № 515/1580/19 від 19.03.2020 р., про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами по справі. На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 62056050 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 25.10.2021 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на дату укладання Договору факторингу оригінал вищевказаного виконавчого листа до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не передавався. У зв`язку з відсутністю оригіналу виконавчого листа на адресу АТ КБ «ПриватБанк» було скеровано запит з метою з`ясування його наявності. 31.03.2026 на адресу ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» надійшла відповідь, відповідно до якої оригінал виконавчого листа втрачено. У зв`язку з вказаним, у зв`язку з відсутністю виконавчого документу ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час не може реалізувати свої права, як стягувана, що гарантовані законодавством України.

Посилаючись на наведені обставини, просив замінити стягувана у виконавчому листі № 515/1580/19 від 19.03.2020 р., про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа 515/1580/19 від 19.03.2020 р., про стягнення боргу зі ОСОБА_1 .

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Заявник, сторони виконавчого провадження в судове засідання не з`явились, повідомлялись судом про дату, час та місце розгляду заяви.

Представник заявника просив здійснювати розгляд справи за їх відсутності.

Неявка сторін відповідно до ст. 442 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 05.07.2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит на споживчі цілі у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Рішенням суду від 17 січня 2020 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.07.2012 року у розмірі 123909,89 гривень та судові витрати у розмірі 1921 гривень.

На виконання рішення суду видано виконавчий лист № 515/1580/19 від 19.03.2020 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором у вказаній сумі.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача.

Згідно з п.4 Договору факторингу моментом (днем) переходу до Фактора Прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі відповідного Реєстру боргових зобов`язань (за формою, що наведена у Додатку №2 до цього Договору), що відповідає частині Основних договорів за відповідним етапом відступлення Прав вимоги, як зазначено попередньому абзаці цього Договору, який підписується Сторонами на паперових носіях електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників Сторін.

10 вересня 2025 року сторонами Договору факторингу складено Акт №7 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань №5 від 11 вересня 2025 року до Договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року.

Згідно з Реєстром боргових зобов`язань від 11 вересня 2025 року право вимоги по заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 05.07.2012 року (Референс договору SAMDN51000129392992) перейшло від АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Капіталресурс».

Із Витягу з Додатку до запиту № 749958/10-03 від 12.03.2026 року вбачається, що референс договору SAMDN51000129392992 (це унікальний ідентифікатор (номер або літерно-цифровий код), який банк чи інша установа присвоює вашому договору, заяві або рахунку для його точного розпізнавання в електронній систем) належить ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача у виконавчому листі відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 442 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» щодо заміни стягувача у виконавчому документі.

25 жовтня 2021 року старший державний виконавець Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у Білгород Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лісецька А.В. у виконавчому провадженні №62056050 винесла постанову про повернення виконавчого документу стягувану на підставі ч.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

За результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП станом на 20.05.2026 року виконавче провадження ВП №62056050 завершено.

Згідно з відповіддю АТ «КБ «ПриватБанк» від 18-03-2026 pоку №20.1.0.0.0/7-260312/78902 за результатами перевірки внутрішніх реєстрів обліку встановив, що оригінали Документів (які надійшли до Банку в період до 05.10.2025 включно) за витребуваними ІПН клієнтів знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025 року під час ракетного обстрілу з боку РФ. Інформуємо про неможливість передачі зазначених документів внаслідок форсмажорних обставин. За даним фактом правоохоронними органами відкрито кримінальне провадження № 22025140000000276.

До вказаної відповіді заявник до матеріалів справи долучено Акт про пожежу від 06 жовтня 2025 року.

Щодо видачі дублікату виконавчого листа, суд зазначає наступне.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Згідно п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина перша статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Приписи щодо переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання наведені у частинах четвертій і п`ятій статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення (частина четверта статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Підстави повернення виконавчого документа стягувачеві визначені у частині першій статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди (частина п`ята статті 37 Закону № 1404-VIII у редакції, чинній з 5 серпня 2021 року).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26/10/2022, 201/13239/15-ц зауважила, що з огляду на наведені приписи саме у випадках, визначених частиною першою статті 37 Закону № 1404-VIII для повернення виконавчого документа стягувачеві, застосовні приписи статті 12 цього Закону щодо переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 листопада 2021 року у справі № 2-5827/2010 зазначив, що за змістом приписів Закону № 1404-VIII після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг такого строку починається заново з наступного дня після повернення виконавчого документа (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, не зараховується до нового строку. Закон № 1404-VIII не виключає і не обмежує переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у разі повернення його стягувачеві з інших підстав, ніж визначені у статті 37 (близькі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 5 жовтня 2016 року у справі № 910/18165/13, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі № 804/2721/15, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 лютого 2020 року у справі № 2018/6-343/11, а також в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 жовтня 2020 року у справі № 336/1023/20).

Відповідно до п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно п.1 ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Строк пред`явлення виконавчого листа №515/51/21 від 19.05.2021 року переривався пред`явленням до виконання та у зв`язку з поверненням стягувачу постановою державного виконавця від 20 травня 2022 року, сплив 20 травня 2025 року.

Проте, Законом №2129-IX від 15.03.2022 розділ XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, згідно з підпунктом 4 якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Тобто строки, які визначені Законом України «Про виконавче провадження» для пред`явлення виконавчого листа до виконання перериваються до припинення або скасування воєнного стану.

Таким чином, дослідивши матеріали справи №515/1580/19 та проаналізувавши доводи поданої заяви, суд взяв до уваги, що виконавчий лист був пред`явлений первісним стягувачем до примусового виконання, перебував на виконанні та був повернутий стягувачу АТ КБ «Приватбанк» постановою державного виконавця від 25 жовтня 2021 року, а тому строк на пред`явлення вищевказаного виконавчого документу пропущеним не вважається.

Відтак, враховуючи дані обставини щодо строку та беручи до увагу втрату оригіналу виконавчого листа, а також те, що рішення суду за яким він був виданий, залишається невиконаним, суд доходить висновку про наявність достатніх підстав для видачі правонаступнику стягувача дублікату виконавчого листа в зв`язку з чим заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 442, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», стягувач ПАТ КБ «Приватбанк», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Татарбунарський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі № 515/1580/19 від 19.03.2020 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 515/1580/19 від 19.03.2020 року про стягнення боргу зі ОСОБА_1 .

Копію ухвали направити учасникам для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання цієї ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.А.Дем`янова