Рішення № 137588496, 17.06.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/125/2026

Справа № 679/1111/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Стасюка Р.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором позики.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 30.04.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства укладено кредитний договір № 7844155, відповідно до умов якого відповідач на умовах строковості, зворотності та платності отримав кредитні кошти та зобов`язався їх повернути, сплативши проценти за користування ними, у порядку та на умовах, що визначені договором.

Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на мобільний номер телефону, що зазначений ОСОБА_1 при укладенні договору.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало повністю, надавши відповідачу обумовлену суму кредиту, тоді як останній свої обов`язки перед кредитором не виконав, суму кредиту та нараховані відсотки за користування кредитними коштами не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 80990,76 грн, яка складається з: 26196,07 грн заборгованість за основною сумою боргу, 42044,69 грн заборгованість за відсотками, 12750,00 заборгованість за пенею, штрафами.

24.04.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 24042025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7844155 від 30.04.2024 у розмірі 80990,76 грн, з яких: 26196,07 грн - заборгованість за кредитом; 42044,69 грн - заборгованість за відсотками, 12750,00 грн заборгованість за пенею, штрафами.

Крім того, 15.08.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено договір позики № 2335914, відповідно до умов якого відповідач на умовах строковості, зворотності та платності отримав кредитні кошти та зобов`язався їх повернути, сплативши проценти за користування ними, у порядку та на умовах, що визначені договором.

Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на мобільний номер телефону, що зазначений ОСОБА_1 при укладенні договору.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором позики виконало повністю, надавши відповідачу обумовлену суму кредиту, тоді як останній свої обов`язки перед позикодавцем не виконав, суму позики та нараховані відсотки за користування коштами не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 11455,00 грн, яка складається з: 3700,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 1110,00 грн заборгованість за відсотками, 6645,00 заборгованість за пенею, штрафами.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 2335914 від 15.08.2024 у розмірі 11455,00 грн, з яких: 3700,00 грн - заборгованість за кредитом; 1110,00 грн - заборгованість за відсотками, 6645,00 грн заборгованість за пенею.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язання за кредитним договором та договором позики належним чином не виконав, позивач, на правах нового кредитора у зобов`язанні, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за вказаними договорами у загальному розмірі 92445,76 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07.08.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

05.09.2025 до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву в якому він зазначив, що позовні вимоги не визнає повністю, посилаючись на те, що кредитних договорів, які долучені до позовної заяви, він не підписував, а отже і не погоджувався із встановленими у них умовами кредитування. До позовної заяви не долучено доказів отримання ним кредитних коштів, переходу права вимоги від первісних кредиторів ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Так, на момент укладення договору про відступлення права вимог 14.06.2021 у відповідача були відсутні боргові зобов`язання за договором позики №2335914 від 15.08.2024, а тому право вимоги за такими зобов`язаннями взагалі не могло бути відступлено позивачу. Звертає увагу суду також на те, що проведений позивачем розрахунок заборгованості за неустойкою суперечить положенням п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України. Крім того, що звертаючись до суду з позовом позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог.

09.09.2025 надійшла відповідь на відзив представника позивача у якій зазначено, що кредитні договори між первісними кредиторами та відповідачем укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку, на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітноцифрової послідовності), який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Верифікація та ідентифікація позичальника при укладенні договорі здійснювалася через ІТС первісних кредиторів. Додатково здійснювалася верифікація банківської карти клієнта, що дало змогу встановити власника банківської карти та особу, яка заповнює заявку на отримання кредиту, як одну і ту саму особу, а тому безпідставними є посилання відповідача на те, що він кредитних договорів, які долучені до позовної заяви не підписував. До відзиву на позову заяву відповідачем не долучено доказів на спростування отримання ним на картковий рахунок зазначений у договорах кредитних коштів, або ж доказів того що вказаний картковий рахунок йому не належить.

Ухвалою суду від 27.10.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування у АТ «Універсал Банк» доказів, що містять банківську таємницю.

12.11.2025 від АТ «Універсал Банк» надійшла інформація щодо карткового рахунку відкритого у банку на ім`я ОСОБА_1 та зарахування на нього грошових коштів за транзакціями за 30.04.2024, 03.05.2024 та 15.08.2024.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не надійшло, а тому суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що 30.04.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в електронній формі укладено договір № 7844155 про надання споживчого кредиту.

Згідно умов договору сума кредиту (загальний розмір) складає 25000,00 грн, строк кредиту 357 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 21 день, тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка, 1,50 % в день, знижена процентна ставка 1,05% в день, яка застосовується якщо споживач до 21.05.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Розмір денної процентної ставки із урахуванням стандартної процентної ставки 1,50% в день, із урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,47% в день (п. 1.3 -1.5, 1.7 договору).

Пунктом 1.8 договору визначено розмір загальних витрат за кредитом, що складає 133875,00 грн, з урахуванням застосування зниженої процентної ставки 131512,50 грн (п. 1.8 договору).

Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною процентною ставкою 158875,00 грн, з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 156512,50 грн (п. 1.10 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача уключаючи використання реквізитів платіжної карти № НОМЕР_1 .

03.05.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в електронній формі укладено додаткову угоду до договору № 7844155 про надання споживчого кредиту від 30.04.2024, відповідно до умов якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 2000,00 грн, у зв`язку з чим п.1.3 договору було викладено у новій редакції, а саме: загальний розмір кредиту складає 27000,00 грн. При цьому, у зв`язку із збільшенням суми кредиту було здійснено перерахунок денної процентної ставки, загальних витрат по кредиту, орієнтованої реальної річної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості кредиту.

Отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів за вищевказаним кредитним договором та додатковою угодою до нього в сумі 27000,00 грн на платіжну карту НОМЕР_1 підтверджується довідками про перерахування коштів наданими ТОВ «ПЕЙТЕК», що здійснило транзакції із зарахування коштів на виконання укладеного з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» договору про організацію переказу грошових коштів №190122-1 від 19.01.2022 та договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №04072024-3 від 04.07.2024.

Як вбачається з інформації наданої АТ «Універсал Банк» на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів станом на 30.04.2024, 03.05.2024 та 15.08.2024 у банку на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , було емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 та відкрито під неї відповідний банківський рахунок. 30.04.2024 на вказаний рахунок здійснено зарахування грошових коштів у сумі 25000,00 грн, 03.05.2024 грошових коштів у сумі 2000,00 грн.

Відповідно до картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) за договором № 7844155 від 30.04.2024 проведеного ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за період з 30.04.2024 по 23.04.2025, ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 80990,76 грн, з яких: 26196,07 грн заборгованість за тілом кредиту, 42044,69 грн заборгованість за процентами, 12750,00 грн заборгованість за штрафом. Нарахування процентів за кредитом здійснювалось у період з 30.04.2024 по 20.05.2024 із застосуванням зниженої процентної ставки 1,05% на день, у період з 21.05.2024 по 30.11.2024 із застосуванням стандартної процентної ставки 1,50%, що відповідає умовам укладено між сторонами кредитного договору. При проведенні розрахунку також враховано проведення відповідачем платежів за кредитним договором на суму 41851,45 грн, з яких: 803,93 грн зараховано на погашення тіла кредиту, 40297,52 грн на погашення процентів за кредитом та 750,00 грн на сплату штрафів.

24.04.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 24042025 відповідно до умов якого останнє набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 7844155 від 30.04.2024 до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 80990,76 грн, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями договору факторингу, акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 24.04.2025, витягом з Реєстру Боржників до вказаного договору факторингу та платіжною інструкцією від 29.04.2025 про оплату відступлення прав вимоги.

15.08.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2335914 відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 4000,00 грн строком на 30 днів, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 , а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у строк до 13.09.2024, починаючи з другого дня користування позикою і до її повернення сплатити відсотки за користування позикою у розмірі 0,01% на день, а також комісію за надання позики у розмірі 22,21% від суми позики, що у грошовому еквіваленті складає 888,40 грн (п. 1-2 Договору).

За невиконання позичальником умов договору сторони передбачили нарахування пені у розмірі 5% на день на залишок суми позики, а також сплату процентів за понадстрокове користування позикою у розмірі 5% на день.

Договір позики № 2335914 від 15.08.2024 містить інформацію щодо розміру денної процентної ставки 0,75%, орієнтовної реальної річної процентної ставки 1186,17% та розміру орієнтовної загальної вартості позики 4900,00 грн.

Вказаний договір містить персональні анкетні дані позичальника ОСОБА_1 : дату народження, РНОКПП, дані паспорта громадянина України, а також відомості про місце проживання, номер мобільного телефону на номер електронного платіжного засобу на який він просив здійснити переказ коштів. Договір укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразового ідентифікатора позичальника «357111» та із додатковим накладення кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.

Виконання ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свого зобов`язання з надання відповідачу ОСОБА_1 позики у розмірі 4000,00 грн підтверджується інформацією наданою АТ «Універсал Банк» на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, відповідно до якої у банку на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , було емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 та відкрито під неї відповідний банківський рахунок. 15.08.2024 на вказаний картковий рахунок відбулось зарахування грошових коштів у сумі 4000,00 грн.

Як убачається з проведеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку заборгованості за договором позики № 2335914, станом на 23.04.2025 розмір заборгованості складає 11455,00 грн, з яких: основний борг 3700,00 грн, проценти 1110,00 грн, комісія за обслуговування кредиту 8400,00 грн, штраф 9000,00 грн.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/25 та додаткової угоди № 2 до нього від 23.04.2025, позивач набув право грошової вимоги за договором позики № 23359914 від 15.08.2024 до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 11455,00 грн, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями договору факторингу, додаткової угоди до нього, акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 23.04.2025, витягом з Реєстру Боржників № 3 від 23.04.2025 та платіжною інструкцією від 29.04.2025 про оплату відступлення прав вимоги.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 2335914, який проведено ТОВ «ФК «ЄАПБ» за період з 23.04.2025 по 30.06.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 11455,00 грн, з яких: 3700,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 1110,00 грн заборгованість за відсотками, 6645,00 грн заборгованість за пенею.

Спірні відносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, і як наслідок виникнення заборгованості, про стягнення якої Банк і звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень статті 11 Закону «Про електронну комерцію» №675-VIII слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт виникнення зобов`язальних правовідносин між первісними кредиторами та відповідачем ОСОБА_1 зокрема, шляхом укладання в електронній формі договору про споживчий кредит № 7844155 від 30.04.2024 та договору позики № 2335914 від 15.08.2024, що не суперечить вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов договору про споживчий кредит та договору позики, зокрема, щодо розміру кредиту (позики), порядку його надання та повернення, розміру комісії, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

При укладенні договорів ОСОБА_1 , як позичальник за кредитними договорами, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі первісних кредиторів, надавши їм свої персональні дані необхідний для укладення договорів та формування одноразового ідентифікатора: ПІБ, РНОКПП, місце проживання, e-mail, дані паспорта, а також номер карткового рахунку.

Доводи відповідача щодо не укладення ним спірних кредитних договорів не містять посилань на докази, які б спростовували факт їх укладення та отримання ним кредитних коштів.

Також суд звертає увагу, що відповідач здійснював періодичні платежі по кожному з договорів, а тому фактично визнав факт отримання ним кредитних коштів та існування між ним та первісними кредиторами зобов`язальних правовідносин, що виникли з кредитного договору та договору позики.

Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Досліджені судом докази підтверджують факт переходу права грошової вимоги за кредитними договорами від первісних кредиторів до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Що стосується тверджень відповідача ОСОБА_1 про те, що позивач не набув права вимоги за кредитним договором № 2335914 від 15.08.2024, оскільки зобов`язання за ним виникло до укладення договору факторингу, суд визнає такі безпідставним, оскільки договір позики № 2335914 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено 15.08.2024, у той час, як договір факторингу №24042025, за яким ТОВ «ФК «ЄПАБ» набула права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 було укладено 24.04.2025.

Зважаючи на повне виконання первісними кредиторами своїх зобов`язань з надання відповідачу кредитних коштів, порушення останнім взятих на себе зобов`язання з їх повернення, позивач, на правах нового кредитора у зобов`язанні, на законних підставах вимагає сплати заборгованості за вказаними кредитними договорами.

Разом з цим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за понадстрокове користування позикою за договором позики № 2335914 від 15.08.2024 задоволенню не підлягають зважаючи на наступне.

Відповідно до договору позики № 2335914 від 15.08.2024 сторонами погоджено строк його дії 30 днів до 13.09.2024 включно. У межах строку дії договору сторони передбачили і право нараховувати проценти, починаючи з другого дня користування позикою, у розмірі 0,01% в день на залишок позики. Отже, розмір процентів, що були передбачені умовами договору та погоджені сторонами при укладені договору, у період з 16.08.204 по 13.09.2024, становить 11,60 грн, що відображено у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору позики.

У п.6 договору позики № 2335914 від 15.08.2024 сторони передбачили право позичальника ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування або строку виплатити позики, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.

З розрахунку суми заборгованості наданого первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», за договором позики № 2335914 від 15.08.2024, проценти за користування позикою нараховувалися у період з 16.08.2024 по 20.12.2024, тобто у період поза межами строку кредитування, які первісний кредитор нараховує саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України.

Доказів того, що позичальником було погоджено продовження строку користування позикою матеріали справи не містять.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У пункті 6.20. цієї постанови також зазначається, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Згідно пункту 20 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2019 року по справі №5017/1987/2012 зазначено, що така правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК.

Таким чином, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» має право на стягнення з відповідача заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто у період з 16.08.2024 до 13.09.2024, у розмірі 11,60 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені (штрафу) за договором про надання споживчого кредиту №7844155 від 30.04.2024 у розмірі 12750,00 грн та за договором позики №2335914 від 15.08.2024 у розмірі 6645,00 грн суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 6.4 укладеного між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту №7844155 від 30.04.2024 у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 750,00 грн на 4-ий день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 250,00 грн починаючи з 5-го дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) за договором № 7844155 від 30.04.2024 проведеного ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за період з 30.04.2024 по 23.04.2025, розмір заборгованості за штрафом складає 12750,00 грн.

Пунктом 2 укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договору про надання позики №2335914 від 15.08.2024 встановлено пеню за неналежне виконання позичальником умов договору у розмірі 5% на день на суму позики.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 2335914 розмір заборгованості за штрафом складає 9000,00 грн.

Однак, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням відповідачем грошових зобов`язань, що випливають із договору про надання споживчого кредиту № 7844155 від 30.04.2024 та договору позики № 2335914 від 15.08.2024 підлягають застосуванню норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які вказують на відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею, штрафом, у загальному розмірі 21750,00 (12750,00 грн + 9000,00 грн).

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмір 1110,00 грн та пенею у розмірі 6645,00 грн за договором позики № 2335914 та враховуючи те, що відповідачем за вказаним договором позики в рахунок процентів сплачено 2418,60 грн (з 11,60 грн, які були передбачені договором) та пені у розмірі 1355,00 грн (яка нарахована в порушення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), суд зараховує ці суму в рахунок погашення основного боргу за договором (тіла кредиту) який складає 3700,00 грн.

Отже, стягненню на користь позивач підлягає сума заборгованості за договором позики № 2335914 від 15.08.2024, яка складається із за тіла кредиту в розмірі 50 грн. (3700 (заборгованість за тілом кредиту) 2407 (переплачена сума відсотків) 1355 (безпідставно нарахована та сплачена пеня)).

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №7844155 від 30.04.2024 у розмірі 68240,76 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 26196,07 грн, заборгованість за процентами 42044,69 грн, а також заборгованості за договором позики № 2335914 від 15.08.2024 у розмірі 50,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

Таким чином загальний розмір задоволених позовних вимог склав 68290,76 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №124552 від 18.07.2025 року позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (74% ціни позову) понесені позивачем витрати на сплату судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивачка у розмірі 2240,72 грн, що пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 7844155 від 30.04.2024 у розмірі 68240,76 гривень та заборгованість за договором позики № 2335914 від 15.08.2024 у розмірі 50,00 гривень, всього 68290 (шістдесят вісім тисяч двісті дев`яносто) гривень 76 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 2240 (дві тисячі двісті сорок) гривень 72 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 17 червня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Р.М. Стасюк