Рішення № 137586298, 10.06.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1534/25

Провадження № 2/347/48/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю.С.,

за участю:

секретаря Сумарука І.П.,

розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про захист прав споживача, визнання правочинів недійсними,-

в с т а н о в и в

Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.

29.07.2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а 15.08.2025 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов до ТОВ «Юніт Капітал» про захист прав споживача, визнання правочинів недійсними.

Позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» обґрунтовані тим, що 24.02.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №968716520 на суму 21 600 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису та підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV964RT.

Саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіну особистого кабінету і пароля особистого кабінету, Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 21600 грн.24.02.2023 на банківську карту НОМЕР_3 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.Таким чином, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.

В свою чергу, згідно з умовами Кредитного договору відповідач зобов?язалася вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Однак, відповідач не виконала свого обов`язку та не повертала наданий їй Кредит в строки, передбачені Кредитним договором в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 109 923,36 грн., з яких: 21599,32 грн. заборгованість по тілу кредиту, 88324,04 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

В ході укладених договорів факторингу, зобов?язання відповідача за кредитним договором перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

У зв`язку з вище наведеним, представник ТОВ «Юніт Капітал» просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №968716520 від 24.02.2023 у розмірі 109 923,36грн., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

У зустрічному позові поданому 15.08.2025 року ОСОБА_1 категорично заперечила факт укладення договору та отримання будь-яких коштів. Надані у справі документи не підтверджують її волевиявлення і реальної фінансової операції, а лише створюють її видимість. ОСОБА_1 ствердила, що справді пройшла первинні кроки онлайн-сервісу, однак кредит не було надано і жодного підтвердження про успішне завершення всіх етапів та надання кредиту вона не отримала. Також ОСОБА_1 зазначила, що не отримувала електронного ідентифікатора MNV964RT, та заперечила надані позивачем докази щодо підтвердження факту передачі (переказу) коштів позичальнику. Окрім того, зазначила, що всі правочини щодо передачі її боргу є недійсними у зв`язку з тим, що рамковий договір факторингу укладений 28.11.2018, тоді як кредитний договір, право вимоги за яким нібито відступається, датований 24.02.2023 року.

У зв`язку із цим просила: визнати недійсним кредитний договір №968716520 від 24.02.2023 року укладений між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», визнати недійсними договори факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, №19/1224-01 від 19.12.2024 року та №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року - в частині відступлення права вимоги за кредитним договором №968716520 від 24.02.2023 року, а також відмовити у задоволенні первісного позову до неї в повному обсязі.

У відзиві на первісний позов від 15.08.2025 року, поданому одночасно із зустрічним позовом, ОСОБА_1 заперечила факт укладення кредитного договору №968716520 від 24 лютого 2023 року з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та факт отримання кредитних коштів у розмірі 21 600 грн., з підстав відсутності належних доказів отримання нею коштів, та вважає наданий позивачем документ недійсним і, ймовірно, сфальсифікованим, а процедуру укладення договору такою, що містить явні ознаки шахрайства та не відповідає закону. Також зазначила, що хоча і не укладала жодного договору, проте вважає розрахунок заборгованості незаконним та абсурдним, з тих підстав, що згідно п.3.3 Договору для нарахування величезних відсотків (1,81% на день і вище) договір мав бути пролонгований шляхом сплати відповідних платежів. А виходячи з твердження самого позивача про відсутність платежів, договір не міг бути пролонгований. Також вважає, що позивач не довів, що є належним кредитором через дефекти у ланцюгу відступлення права вимоги. А тому, у зв`язку з наведеним, просила відмовити ТОВ «Юніт Капітал» у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив від 18.08.2025 року представник ТОВ «Юніт Капітал» зазначив, що заперечення відповідача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки: 1) для отримання кредиту в ІТС товариства є певний алгоритм дій споживача. Зокрема, при заповненні Заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. ОСОБА_1 пройшла всі етапи ознайомлення з умовами, без чого не могло бути їй надано кредитні кошти. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку визначеному ч.6 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»; 2) одноразовий персональний ідентифікатор - MNV964RT було направлено відповідачу 24.02.2023 о 18:40:29 год. на номер мобільного телефону вказаний нею в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 24.02.2023 о 18:40:39, що підтверджує підписання нею електронного кредитного договору, який прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі; 3) ОСОБА_1 не надано доказів того, що договір укладено іншою особою, а тому, з урахуванням судової практики, обґрунтованим є висновок про відсутність правових підстав для визнання відповідних договорів недійсними; 4) щодо ідентифікації боржника, то здійснення верифікації 21.12.2022 не означає недійсність договору, так як відповідач міг зареєструватися раніше, ніж подати заявку на отримання кредиту або укладати кредитні договори до 24.02.2023 року; 5) щодо підтвердження перерахування кредитних коштів, то підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору; 6) твердження Відповідача на недоведеність переходу права вимоги в зв`язку з тим, що позивачем не долучено докази, що підтверджують оплату договорів факторингу є нікчемними, оскільки в договорах факторингу чітко визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання Реєстру прав вимоги або Реєстру боржників та Акту прийому-передачі реєстру. І якщо у договорі прямо зазначено, що право вимоги переходить у момент підписання реєстру права вимоги, а не після здійснення оплати, то цей пункт договору має пріоритет. Тому позивач підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки він виконав умови договору факторингу, надавши відповідні документи.

Таким чином, представник позивача просив прийняти відповідь на відзив та врахувати його при винесенні рішення.

У додаткових поясненнях від 09.09.2025 року, представник первісного позивача ствердив, що зустрічний позов про захист прав споживача не містить жодних нових обставин чи доводів, які б не були викладені у відзиві відповідачем. А також навів мотиви заперечення аналогічні тим, що викладені у відповіді на відзив первісного позивача.

У відзиві на зустрічну позовну заяву від 10.09.2025 року представник ТОВ «Юніт Капітал» зазначив, що ОСОБА_1 не надано жодних доказів, що кредит їй надано не було, а також не надала жодних доказів, що вона не отримувала одноразового ідентифікатора на свій номер телефону та не підписувала договір. Додатково представником ТОВ «Юніт Капітал» зазначено, що з 21.12.2022 року ОСОБА_1 вже уклала 4 договори кредитування з фінансовою установою та виконала умови 3-х з них. Тому, чинним законодавством не передбачено обов`язку відповідача проводити верифікацію та ідентифікацію при кожному зверненні клієнта за послугою.

У відповіді на відзив з додатковими поясненнями у справі про захист прав споживачів та визнання правочинів недійсними від 17.09.2025 року, ОСОБА_1 виклала аргументи, ідентичні тим, які містяться у зустрічному позові.

Згідно додаткових пояснень від 22.09.2025 року, представник ТОВ «Юніт Капітал» зазначив, що 21.12.2022 рокує датою укладення першого кредитного договору, тобто це момент, з якого ОСОБА_1 стала клієнтом фінансової установи, отримала особистий кабінет та була належним чином верифікована та ідентифікована. Надалі вона продовжувала укладати інші кредитні договори, будучи ознайомленою з процедурою їх оформлення для кожного наступного договору. А також зазначив, що ТОВ «Юніт Капітал» у повному обсязі доведено оплату за кожним із договорів факторингу, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Представник первісного позивача в судове засідання призначене для розгляду справи не з`явився, однак у позовній заяві та додатково поданих заявах просив проводити розгляд справи без участі представника позивача. Просив первісний позов задоволити, а в зустрічному позові відмовити повністю.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» не визнала повністю і просила відмовити у їх задоволенні, а вимоги зустрічного позову підтримала та просила задоволити в повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 31.07.2025 року позовну заяву ТОВ «Юніт Капітал» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторони відповідача та призначено до судового розгляду.

Ухвалою від 31.07.2025 року витребувано докази у АТ КБ «Приват Банк».

Ухвалою від 22.08.2025 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 про захист прав споживача, визнання договорів недійсними та ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 18.09.2025 року повторно витребувано докази у АТ КБ «Приват Банк».

Ухвалою від 04.12.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились і подали заяви про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановлено судом та видно з копії Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 24.02.2023 року - відповідач ОСОБА_1 з метою отримання коштів у кредит, подала до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Заявку, в якій вказала свої персональні дані,суму кредиту - 21 600 грн., а також номер платіжної картки, маска картки НОМЕР_3, на яку бажала отримати в кредит грошові кошти(а.с.17).

Копією Аглоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів, підтверджується алгоритм певних дій учасників договору, які завершуються погодженням та підписанням позичальником Договору (оферти) персональним одноразовим ідентифікатором (а.с.18), а також Порядком дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою «MONEYVEO» (а.с.19-2).

Згідно копії Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», встановлено короткий зміст умов кредитного договору, дату та час підписання договору одноразовим ідентифікатором позичальником ОСОБА_1 , а також дату сплати процентів 28.02.2023 року у сумі 545 з метою продовження строку дії договору, який було продовжено на 30 днів, під час якого погоджена процентна ставка 1,81%, кінцева дата оплати 30.03.2023 (зворот а.с.18).

Детальний опис загальних положень та істотних умов щодо порядку надання, погашення кредиту, сплати процентів, тощо, містять Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», редакція яких діяла з 18.08.2022 року (а.с.21).

Згідно копії Паспорта споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору №968716520від 24.02.2023 року (а.с.23-25) та копії Договору кредитної лінії №968716520від 24.02.2023 року (а.с.26-42), - встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в особі директора та відповідач ОСОБА_1 - уклали кредитний договір № 968716520 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, одноразового ідентифікатора MNV964RT (а.с.42).

Згідно умов кредитного договору кредитодавець зобов?язався надати позичальнику кредит на суму 21600 грн. строком на 4 дні, орієнтовна дата повернення 28.02.2023 року (п.2.1, 2.3 Договору), а позичальник зобов?язався повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов договору (а.с.29).

Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 4 дні дисконтного періоду проценти у розмірі 544,32 грн. (п.3.3 Договору)(а.с.29).

В п.5.2 Договору сторони погодили, що перший транш за цим договором у сумі вказаній в п.2.3 Договору, надається способом вказаним в п.5.1.1.Договору, тобто шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника відкритий банком позичальнику за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_3 (а.с.31-32).

Відповідно до копії платіжного доручення від 24.02.2023 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 21 600 грн. на її банківську карту № НОМЕР_3 (а.с.43).

Відповідно до Розрахунку заборгованості наданої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість позичальника ОСОБА_1 по кредитному договору №968716520від 24.02.2023 року - становить 53924,94 грн., в т.ч. 21599,32 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 32969,28 грн. - заборгованість по процентах за період з 24.02.2023 по 02.05.2023 (а.с.44).

Згідно копії Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) відступив ТОВ «Таліон Плюс» (фактору) право вимоги згідно Реєстрів прав вимоги (а.с.45-46).

Крім цього, між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено ще Додаткові угоди до даного договору факторингу, а саме: Додаткову угоду №19 від 28.11.2024 року, Додаткову угоду №26 від 31.12.2020 року, Додаткову угоду №27 від 31.12.2021 року, Додаткову угоду №31 від 31.12.2022 року, Додаткову угоду №32 від 31.12.2023 року (зворот а.с.46-48).

Згідно копії Протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимог №227 від 02.05.2023 року, встановлено факт передачі-прийняття прав вимог відносно 1354 боржників (зворот а.с.48), в тому числі і до боржника ОСОБА_1 , що підтверджується копією витягу з Реєстру прав вимоги №227 від 02.05.2023 року, згідно якого за порядковим №731 зазначена відповідач ОСОБА_1 за кредитним договором №968716520від 24.02.2023 року, загальна заборгованість по якому становить 54568,60 грн. (а.с.49-50).

Відповідно до Розрахунку заборгованості наданої ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість позичальника ОСОБА_1 по кредитному договору №968716520від 24.02.2023 року за період з 02.05.2023 по 19.12.2024 - становить 109923,36грн., в т.ч. 21599,32грн. - заборгованість по тілу кредиту, 88324,04 грн. - заборгованість по процентах за період з 02.05.2023 по 19.12.2024 (а.с.51).

Згідно копії Договору факторингу №19/1224-01 від 19.12.2024 року - ТОВ «Таліон Плюс» відступило своє право вимоги ТОВ «Онлайн Фінанс» (а.с.52-53), оплата за яким підтверджується копією платіжної інструкції від 20.12.2024 року (зворот а.с.53), в тому числі і до боржника ОСОБА_1 , що підтверджується копією виписки Реєстру прав вимоги №1 від 19.12.2024 року,згідно якого за порядковим №137 зазначена відповідач ОСОБА_1 за кредитним договором №968716520від 24.02.2023 року, загальна заборгованість по якому становить 109923,36 грн.(а.с.54-55).

Далі, згідно копії Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року, ТОВ «Онлайн Фінанс» відступило право вимоги позивачу ТОВ «Юніт Капітал» (а.с.56-57), оплата за яким підтверджується копіями платіжних інструкцій (а.с.60), в тому числі і щодо заборгованості ОСОБА_1 на загальну суму 88324,04 грн., що підтверджується копією Реєстру боржників від 04.06.2025 року до Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року (а.с.58-59).

Згідно копії Виписки з особового рахунку за Кредитним договором №968716520від 24.02.2023 року - заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «Юніт Капітал» станом на 25.06.2025 року становить 109923,36грн., в т.ч. прострочена заборгованість за сумою кредиту - у розмірі 21599,32 грн. та прострочена заборгованість за процентами - у розмірі 88324,04 грн. (а.с.61).

Відповідно до копій Довідок наданих директором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджено наявність попередніх кредитних відносин між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 , за кредитним договором №588658764 від 07.02.2023 року та кредитним договором №254997088 від 21.12.2022 року, по яких заборгованість відсутня (а.с.23, 24 том 2).

Даний факт також підтверджується копією Заявки від 07.02.2023 року (а.с.26 том 2), копією Договору кредитної лінії №588658764 від 07.02.2023 року на суму 17 000 грн. (а.с.38-46 том 2), копією Паспорта споживчого кредиту від 21.12.2022 року (а.с.47-48 том 2), копією Договору кредитної лінії №254997088 від 21.12.2022 року на суму 7700 грн. (а.с.48-56 том 2).

Відповідно до копії інформації наданої АТ КБ «Приват Банк» на вимогу суду в порядку витребування доказів за №20.1.0.0.0/7-250917/79752-БТ від 23.09.2025 (а.с.102 том 2) та копії Виписки за договором №б/нза період 24.02.2023 - 01.03.2023(а.с.103 том 2), - підтверджено, що на ім?я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 , а також і інші картки,на яку було здійснено зарахування коштів у сумі 21600 грн. 24.02.2023 року, фінансовий номер телефону НОМЕР_6 , який також знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 .

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником (відповідачем ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань за договором споживчого кредиту, право вимоги по якому згідно укладених договорів факторингу перейшло до нового кредитора (позивача ТОВ «Юніт Капітал»).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином, суд доходить висновку, що будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору, що передбачено ч.2 ст.1056-1 ЦК України.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625цього Кодексу (ч.1 ст.1050 ЦК України).

Окрім того, спірні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну комерцію», «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Згідно положень ст.9 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» - договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов`язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.

У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.

Примірник договору про надання фінансової послуги, укладеного у паперовій формі, а також додатки до нього (за наявності) надаються надавачем фінансових послуг (посередником) споживачу одразу після його підписання сторонами. Відправлення та одержання примірника договору, укладеного у формі електронного документа, та додатків до нього (за наявності) здійснюються у погоджений клієнтом спосіб, зазначений у договорі про надання фінансової послуги, у порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" або Законом України "Про електронну комерцію".

У разі якщо договір про надання фінансової послуги укладається шляхом приєднання, він складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, у тому числі у вигляді заяви про приєднання, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.

Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг, включаючи його мобільну версію, і надається клієнту в момент підписання договору у спосіб, обраний ним із запропонованих надавачем фінансових послуг, який дає змогу встановити дату надання такого договору, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше трьох років з дати припинення дії останнього з договорів у відповідній редакції. Дія положень цього абзацу не поширюється на процес надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою, функціональні можливості якого дають змогу ознайомити клієнта з публічною частиною договору про надання фінансових послуг на екрані такого платіжного пристрою.

Індивідуальна частина договору повинна містити інформацію, передбачену частиною другою цієї статті, у тому числі шляхом посилання на відповідні умови, викладені у публічній частині договору. Якщо індивідуальна частина договору укладена в паперовій формі, примірник індивідуальної частини та додатки до неї (за наявності) надаються клієнту одразу після підписання договору.

Надання клієнту примірника індивідуальної частини договору, укладеної у формі електронного документа, та додатків до неї (за наявності) здійснюється у погоджений клієнтом спосіб, зазначений у договорі про надання фінансової послуги, у порядку, передбаченому Законом України"Про електронні документи та електронний документообіг" або Законом України "Про електронну комерцію".

Договори, передбачені пунктом 3частини першої цієї статті, укладаються у порядку, встановленому Законом України"Про електронну комерцію", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо інше не передбачено законом або договором, електронний документ (повідомлення) вважається отриманим суб`єктом електронної комерції у момент, коли такий документ (повідомлення) отриманий інформаційно-комунікаційною системою суб`єкта - ч.2 ст.16 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов`язана.

Відповідно до положень ст.ст. 1077-1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ТОВ «Юніт Капітал» на підставі укладених договорів факторингу є новим кредитором у зобов?язаннях з відповідачем ОСОБА_1 згідно укладеною нею у формі електронного документа з використанням електронного підпису, одноразового ідентифікатора - Договору кредитної лінії №968716520від 24.02.2023 року з первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно умов кредитного договору №968716520від 24.02.2023 року первісним кредитором було надано відповідачу у кредит грошові кошти у сумі 21600 грн. шляхом перерахування на вказану нею у Заявці платіжну картку маска карти № НОМЕР_3, що підтверджується копією платіжного доручення від 24.02.2023 року (а.с.43 т.1).

І згідно письмових доказів наданих в порядку витребування доказів судом, банком емітентом платіжної карти № НОМЕР_3 АТ КБ «Приват Банк» підтверджено, що вказана карта була видана відповідачу ОСОБА_1 , на яку 24.02.2023 року було зараховано кошти у розмірі 21600 грн.

Тобто, наявні в матеріалах справи докази підтверджують як факт укладення між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» електронного кредитного договору, так і факт перерахування позичальнику коштів у сумі 21600 грн.

Однак, всупереч умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 не виконала свої зобов?язання, і фактично отримані та використані нею грошові кошти у добровільному порядку кредитору в повному обсязі повернуті не були, зокрема, відповідач лише один раз 28.02.2023 року здійснила сплату нарахованих процентів у розмірі 544,32 грн. з метою пролонгації договору ще на 30 днів (а.с.44 т.1).

Згідно наданої позивачем копії Виписки з особового рахунку за Кредитним договором №968716520від 24.02.2023 року - заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «Юніт Капітал» станом на 25.06.2025 року становить 109923,36грн., в т.ч. прострочена заборгованість за сумою кредиту -21599,32 грн. та прострочена заборгованість за процентами -88324,04 грн. (а.с.61).

Однак суд не погоджується із такою сумою заборгованості з наступних підстав.

Щодо суми нарахованих відсотків.

Згідно заявленої ТОВ «Юніт Капітал» до стягнення заборгованості за відсотками, така становить - 88324,04 грн., з яких: 32969,28 грн. - відсотки нараховані первісним кредитором станом на 02.05.2023 року, тобто на дату відступлення прав вимоги та відсотки, які нараховані ТОВ «Таліон плюс» за період з 03.05.2023 по 27.07.2023 року у сумі 55354,76 грн. (88324,04 грн. - 32969,28 грн.).

Проте, суд не погоджується із таким розміром заборгованості за відсотками з огляду на таке.

Досліджуючи надані суду копії розрахунків заборгованості, та копію Реєстру прав вимоги№227 від 02.05.2023 встановлено, що станом на дату відступлення права вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс», сума боргу за кредитним договором становила 54568,60 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 21599,32 грн. та заборгованості за процентами 32969,28 грн.

В свою чергу, згідно розрахунку заборгованості наданої ТОВ «Таліон плюс», останнє здійснювало нарахування відсотків по кредитному договору за період з 03.05.2023 року по 27.07.2023 року (а.с.51), в результаті чого загальна заборгованість за кредитним договором становила 109 923,36 грн., з яких:заборгованість за тілом кредиту - 21599,32 грн. та заборгованість за процентами - 88324,04 грн. Однак, умови договору факторингу укладеного між вказаними товариствами не передбачали набуття фактором (ТОВ «Таліон плюс») права нараховувати відсотки на суму боргу після відступлення права вимоги, які відповідно не могли бути відступлені надалі наступним факторам (ТОВ «Онлайн Фінанс» та позивачу ТОВ «Юніт Капітал»).

Тому з підстав, заявлених в позові, з позичальника підлягають стягненню проценти, які були нараховані первісним кредитором до відступлення права вимоги у розмірі 32969,28 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за вказаним договором становитиме 54568,60 грн., з яких 21599,32 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 32969,28 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №968716520 від 24.02.2023року у розмірі 54568,60 грн.

Щодо вимог за зустрічним позовом.

Так, ОСОБА_1 просила визнати недійсним кредитний договір №968716520 від 24.02.2023 року. Однак, з вищенаведених судом мотивів, підстав для задоволення вказаної позовної вимоги відсутні, оскільки заперечення ОСОБА_1 щодо факту укладення даного договору та його підписання нею електронним підписом одноразовим ідентифікатором, та щодо відсутності факту отримання нею грошових коштів у кредит спростовані дослідженими судом письмовими доказами наявними у справі.

Водночас, матеріалами справи підтверджено факт неодноразового укладання відповідачем ОСОБА_1 із первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» електронних кредитних договорів, що вказує на її обізнаність як щодо істотних умов кредитування, так і щодо умов їх виконання.

Також, в ході дослідження судом наявних у справі доказів, судом не встановлено підстав для задоволення вимоги про визнання недійсним договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, - в частині відступлення права вимоги за кредитним договором №968716520 від 24.02.2023 року. Зокрема, судом у цій справі встановлено, що укладаючи як наведений договір факторингу, так і наступні, сторони цих договорів обумовили умову, яка полягає у тому, що передача права вимоги здійснюється на підставі реєстру прав вимог, які є невід`ємним додатком до договорів факторингу, у яких зазначено перелік кредитних договорів та боржників за ними, в межах чинного договору факторингу. Окрім цього, невід`ємними додатками договору є додаткові угоди, якими продовжувався строк дії договору факторингу.

Отже, ТОВ «Юніт Капітал» є новим кредитором у зобов`язанні, позичальником у якому є відповідач ОСОБА_1 .

Проте, з огляду на відсутність підстав для нарахування першим фактором (ТОВ «Таліон Плюс») відсотків після переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 , в результаті чого надалі наступним факторам (ТОВ «Онлайн Фінанс» та позивачу ТОВ «Юніт Капітал») було відступлено право вимоги на неправомірно нараховані відсотки, суд вважає за доцільне - в частині переходу права вимоги за нарахованими відсотками у розмірі 55354,76 грн. визнати нечинними договори факторингу №19/1224-01 від 19.12.2024 року та №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року.

А тому, позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають до часткового задоволення.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, суд враховує, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).

Суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 р. № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

За змістом положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

З приводу наведеного приймається до уваги те, що суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, в силу вимог процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано: копію Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» (а.с.63), копію протоколу погодження вартості послуг до вказаного договору (а.с.63), копію Додаткової угоди №25770840651 від 05.06.2025 року до вказаного договору (а.с.64), Акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року на загальну суму 7000 гривень (зворот а.с.64), копію ордера (а.с.66) та копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (зворот а.с.66).

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, та беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає їх обґрунтованими, співмірними складності справи та фактично виконаним адвокатом роботам (наданим послугам), часові, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг).

Однак такі підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 3474,80 грн. (7 000 : 100 х 49,64 %= 3474,80 грн.).

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір за первісним позовом підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Юніт Капітал» пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1202,48 грн. (54568,60 х 100% : 109 923,36 = 49,64; 2422,40 : 100% х 49,64 = 1202,48 грн.).

Окрім того, з позивача ТОВ «Юніт Капітал» підлягає стягненню на користь держави судовий збір за зустрічним позовом ОСОБА_1 (остання звільнена від сплати судового збору відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів») пропорційно задоволеним двом позовним вимогам немайнового характеру (кожна з яких підлягала оплаті судовим збором в розмірі 1211,20 грн.) у розмірі 1937,92 гривні (з врахуванням пониженого коефіцієнту ставки судового збору 0,8, оскільки зустрічний позов подано через Електронний суд (1211,20?0,8=1937,92).

На підставі статей 11, 207, 526, 549, 598, 599, 611, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, Код ЄДРПОУ 43541163, рахунок НОМЕР_7 в АТ «Універсал Банк», ЄДРПОУ АТ «Універсал Банк» 21133352, МФО 322001) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - заборгованість за Кредитним договором №968716520 від 24.02.2023 року у розмірі - 54568 (п?ятдесят чотири тисячі п?ятсот шістдесят вісім) грн. 60 коп., а також судові витрати, пов?язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 1202,48 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 474,80 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про захист прав споживача, визнання правочинів недійсними - задовольнити частково.

Визнати нечинним Договір факторингу №19/1224-01 від 19.12.2024 року укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» - в частині відступлення права вимоги за відсотками у розмірі 55354,76 грн. нарахованими по кредитному договору №968716520 від 24.02.2023 року.

Визнати нечинним Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року укладений між ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» - в частині відступлення права вимоги за відсотками у розмірі 55354,76 грн. нарахованими по кредитному договору №968716520 від 24.02.2023 року.

В задоволенні решти позовних вимог зустрічного позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - в дохід держав 1937,92 гривень судового збору на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено 22 червня 2026 року.

Суддя Ю.С. Кіцула