Єдиний державний реєстр судових рішень
СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №547/459/26
Провадження №2/547/496/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2026 року с-ще Семенівка, Полтавська область
Семенівський районний суд Полтавської області, головуючий суддя В.Ф.Харченко, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2026 року позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" (далі ТОВ "Свеа Фінанс") звернувся суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог вказано на невиконання відповідачем зобов`язань щодо повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" № 1404313 від 25.01.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" (далі ТОВ "Слон Кредит") та ОСОБА_1 , внаслідок чого утворилася загальна заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 41900,00 грн з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 35900,00 грн сума заборгованості за відсотками, 2000,00 грн сума заборгованості за пенею, штрафами. Позивач набув право грошової вимоги за вказаним кредитним договором на підставі Договору факторингу № 01.02-23/25 від 15.07.2025, укладеного між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Свеа Фінанс", яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору 2662,40 грн.
Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін; запропоновано відповідачеві, зокрема, в 15-денний строк подати відзив на позов; повідомлено відповідачеві, що позивач надіслав йому 25.04.2026 засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" №05056018110721 цінним листом з описом вкладення копію позовної заяви з додатками, які й розглядаються судом у цій справі; тощо.
Відповідач копію ухвали суду та судове повідомлення не отримав 28.05.2026 за своїм зареєстрованим місцем проживання через відсутність за ним, що підтверджується поштовим повідомленнями, які повернулися до суду 02.06.2026, що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним врученням відповідачеві судового повідомлення (а.с. 41, 45, 50).
Станом на дату ухвалення рішення суд не отримував від відповідача відзив на позов або будь-яких заяв, клопотань тощо у справі.
Вивчивши письмову заяву позивача по суті справи (позовну заяву), надані судові дані і докази, суд встановив таке.
25.01.2025 між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" № 1404313, сума позики 4000,00 грн, строком до 361 день. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 19 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за цим договором (Графік платежів). Стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 0,010% в день та застосовується, якщо споживач до 13.02.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Денна процента ставка складає: 1,00% в день за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом. Розрахунок денної процентної ставки (36100,00 грн/ 4000,00 грн) / 361 дн. * 100% = 2,50% в день. Денна процента ставка за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2,37% в день. Розрахунок денної процентної ставки (34207,60 грн/ 4000,00 грн) / 361 дн. * 100% = 2,37% в день Загальні витрати складають: за стандартною ставкою 36100,00 грн; за зниженою процентною ставкою 34207,60 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає: за стандартною ставкою 174716,95% річних; за зниженою процентною ставкою 32506,22% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту 40100,00 грн за стандартною ставкою, 38207,60 грн за зниженою ставкою. Кредит надається у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 . Дати надання кредиту 25.01.2024 або 26.01.2024. Штраф у розмірі 600,00 грн на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 44,00 грн починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Вказаний договір, паспорт споживчого кредиту та Додаток № 1 до нього підписані електронним підписом відповідача В.А.Юшко одноразовим ідентифікатором С998, відправлено 25.01.2024 11:59:06 (а.с. 8-11, 12).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК).
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Вказаний висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є сталою.
Згідно довідки ТОВ "Пейтек" № 20250814-860 від 14.08.2025, яке є небанківським надавачем платіжних послуг, було успішно перераховано 4000,00 грн на платіжну картку клієнта ТОВ "Слон Кредит" № НОМЕР_2 25.01.2025 (а.с. 22).
Відтак суд робить висновок про належне укладення відповідачем ОСОБА_1 і ТОВ "Слон Кредит" кредитного договору № 1404313 від 25.01.2025, а також отримання ОСОБА_1 4000,00 грн кредитних коштів.
ТОВ "Слон Кредит" і ТОВ "Свеа Фінанс" є фінансовими установами і мають право надавати кошти у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а ТОВ "Слон Кредит" має право надавати кошти у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, надавати послуги з факторингу (а.с. 29-31).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК).
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 10561 ЦК).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 526 ЦК).
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК).
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК).
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК).
15.07.2025 між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Свеа Фінанс" укладено Договір факторингу № 01.02-23/25 відповідно до умов якого ТОВ "Слон Кредит" передало ТОВ "Свеа Фінанс" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Свеа Фінанс" прийняло належні ТОВ "Слон Кредит" права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги, зокрема й за кредитним договором ОСОБА_1 (а.с. 23-26, 27-28).
Згідно п. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК).
Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги (ст. 1080 ЦК).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК).
Заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 1404313 від 25.01.2025 укладеним із ТОВ "Слон Кредит", не погашена і складається з 4000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 35900,00 грн сума заборгованості за відсотками, 2000,00 грн сума заборгованості за пенею та штрафами, сума заборгованості всього 41900,00 грн. На це вказує складений ТОВ "Авентус Україна" розрахунок і витяг з реєстру боржників (а.с. 19-22).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано до суду доказів щодо неправильності або необґрунтованості складеного позивачем розрахунку, однак це не знімає з суду обов`язку пересвідчитись у його вірності.
Щодо обмеження витрат за користування кредитом у складі загальної вартості кредиту
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 8 Закону України "Про споживе кредитування" "Реальна річна процентна ставка, денна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача"
1. Реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.
2. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:
доходи кредитодавця у вигляді процентів;
комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;
інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються:
1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит;
2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.
3. Обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки або інших платежів за послуги кредитодавця, включених до загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка обчислюються на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
4. Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:
ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де
ДПС - денна процентна ставка;
ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;
ЗРК - загальний розмір кредиту;
t - строк кредитування у днях.
5. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦК).
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 13 ЦК).
Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК).
Відтак вказані положення закону щодо максимального розміру денної процентної ставки підлягають застосуванню до відповідної істотної умови кредитного договору № 1404313 від 25.01.2025.
Суд нагадує, що договірна денна процентна ставка за кредитним договором складає у різні періоди 2,5 % та 2,37 %.
Відтак, оскільки загальна вартість витрат за кредитом визначена законом не більше 1 % на день, то задоволенню підлягають лише позовні вимоги про стягнення тіла кредиту і визначених обмежень процентів за 361 день договірного строку користування кредитом за ставкою 1 % на день (залежно від того яка з сум є меншою), а всього 18440,00 грн ((4000,00 + (4000,00 * 361 * 1 %)) ? (4000,00 + 35900,00), а не вказані позивачем 39900,00 грн (4000,00 + 35900,00).
Щодо неустойки
Так, щодо стягнення з відповідача 2000,00 грн суми неустойки за кредитним договором № 1404313 від 25.01.2025, суд зазначає що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тому суд відмовляє в задоволенні позову у частині стягнення 2000,00 грн неустойки за кредитним договором № 1404313 від 25.01.2025, оскільки первинний кредитор або ж позивач мали її списати в силу зазначеного припису ЦК.
Отже, загальна підставна заборгованість відповідача за кредитним договором № 1404313 від 25.01.2025 складає 18440,00 грн (14440,00 + 4000,00), а не вказані позивачем 41900,00 грн.
Щодо судових витрат
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Відтак суд покладає на відповідача 1171,71 грн витрат зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог (2662,40 / 41900,00 * 18440,00) (а.с. 4, 38).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити позов частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 1404313 від 25.01.2025 у сумі 18440,00 грн, відмовивши у стягненні більшої суми 41900,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" 1171,71 грн судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" (місцезна-ходження: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 37616221).
Відповідач ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повне рішення складене 22.06.2026.
Суддя Віктор ХАРЧЕНКО
Судове рішення № 137585249, Семенівський районний суд Полтавської області було прийнято 22.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 547/459/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: