Ухвала суду № 137575840, 19.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/8160/26

н/п 1-кс/953/3500/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП вХарківській області старшого лейтенанту поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221130000820 від 18.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,-

встановив:

19.06.2026 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП вХарківській області старшого лейтенанту поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221130000820 від 18.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, в якому він просить накласти арешт на майно у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування, яке було вилучене 18.06.2026, а саме: мобільним телефоном, який належить ОСОБА_4 , марки «MIUI» з IMEI: НОМЕР_1 та SIM-картою з номером НОМЕР_2 .

Клопотання погоджене прокурором ОСОБА_5 .

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, клопотання підтримує та просить задовольнити.

Від власника майна в матеріалах справи наявна заява в якій вона не заперечує щодо накладання арешту.

Представник власника майна, адвокат ОСОБА_6 надала до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, рішення просить прийняти на розсуд суду.

Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

З матеріалів клопотання вбачається, що 18.06.2026 у період часу з 16 год. 17 хв. до 16 год. 42 хв. слідчим СВ Харківського РУП № 1 ГУНП у Харківській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , було проведено огляд відкритої ділянки місцевості поблизу буд. 16 по вул. Козакевича м. Харкова, під час якого гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видала працівникам поліції для огляду та вилучення мобільний телефон, який належить ОСОБА_4 , марки «MIUI» з IMEI: НОМЕР_1 та SIM-картою з номером НОМЕР_2 .

Клопотання про арешт майна подано прокурором до суду 19.06.2026 року, тобто наступного робочого дня після вилучення майна.

Отже, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна подано прокурором у строки, визначені ч.5 ст.171 КПК України.

Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів .

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

З матеріалів клопотання вбачається, що 18.06.2026 до ЧЧ Харківського РУП № 1 ГУНП у Харківській області надійшло повідомлення від працівника патрульної поліції ОСОБА_8 про те, що за адресою: м. Харків, вул. Козакевича, біля буд. 16, було виявлено гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при якій були виявлені наркотичні речовини, збут яких остання здійснювала на території м. Харкова.

За даним фактом СВ Харківського РУП № 1 ГУНП у Харківській області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221130000820 від 18.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

18.06.2026 у період часу з 16 год. 17 хв. до 16 год. 42 хв. слідчим СВ Харківського РУП № 1 ГУНП у Харківській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , було проведено огляд відкритої ділянки місцевості поблизу буд. 16 по вул. Козакевича м. Харкова, під час якого гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видала працівникам поліції для огляду та вилучення: мобільний телефон, який належить ОСОБА_4 , марки «MIUI» з IMEI: НОМЕР_1 та SIM-картою з номером НОМЕР_2 , який було поміщено до спеціального пакета WAR0056232, на якому наявний пояснювальний напис та підписи всіх учасників слідчої дії. 18.06.2026 речі, які були вилучені під час огляду місця події, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Прокурором доведено, що вилучене 18.06.2026 в ході проведення огляду. майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що вилучене майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за №12026221130000820 від 18.06.2026, за наявності достатніх підстав вважати, що майно заявлене у клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Вилучене майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Отже, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді про необхідність у арешті майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.173 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити володіння, користування та розпорядження вилученими в ході проведення огляду мобільним телефоном, користувачем якого є ОСОБА_4 , до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Зберігати арештоване майно, слід у відповідності до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 18.06.2026 року в ході огляду відкритої ділянки місцевості поблизу буд. 16 по вул. Козакевича м. Харкова, а саме на мобільний телефон марки «MIUI» з IMEI: НОМЕР_1 та SIM-картою з номером НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .

Зберігати арештоване майно, слід у відповідності до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012р.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1