Рішення № 137575841, 22.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7603/26

н/п 2-о/953/124/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Дяченка О.М.,

секретаря судового засідання Засєєвої С.О.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представник заявника - Смиковська А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Смиковська Алла Миколаївна звернулась через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи із заявою про встановлення факту смерті матері заявниці ОСОБА_2 .

На обґрунтування доводів заяви заявниця посилається на те, що не має можливості отримати свідоцтво про смерть своєї матері ОСОБА_2 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України у місті Енергодар, Василівського району, Запорізької області.

У судовому засіданні заявниця та її представник підтримали заяву, просили її задовольнити.

Заінтересована особа Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, правом надання пояснень не скористалася, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

Заінтересована особа має наявний зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС. В матеріалах справи містяться докази належного повідомлення третьої особи, зокрема, довідки про доставку електронного документу до її електронного кабінету.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, та те, що третя особа обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, суд вважає за доцільне розглядати справу за відсутності заінтересованої особа.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кам`янка-Дніпровська УРСР, актовий запис №23, що підтверджується посвідкою про народження № НОМЕР_1 , батько: ОСОБА_4 , мати: ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про одруження, ОСОБА_6 (1935 р.н., місце народження с. Дніпровка, Кам`янсько-Дніпровського району, Запорізької області) одружився з ОСОБА_3 (1937 р.н., місце народження м. Кам`янка-Дніпровська, Кам`янсько-Дніпровського району, Запорізької області) ІНФОРМАЦІЯ_2 , після одруження ОСОБА_3 взяла прізвище - ОСОБА_7 , про що було зроблено актовий запис №61, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 14.06.1957 р.

Згідно копії паспорта серії НОМЕР_3 виданого Кам`янсько-Дніпровським РВУМВС України в Запорізькій області, дата видачі 15.10.1997 р., ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження зазначено: місто Кам`янка-Дніпровська, Запорізької області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_6 та ОСОБА_2 народилась донька - ОСОБА_8 , місце народження: Україна, Запорізька область, Кам`янсько-Дніпровський район, село Дніпровка, про що складено відповідний актовий запис №116 від 15.12.1958 р., що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 29.05.2026 року виданого Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

04.03.1994 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 було укладено шлюб, після шлюбу ОСОБА_8 взяла прізвище ОСОБА_10 , про, що Відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області складено відповідний актовий запис №67 від 04.03.1994 р., що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 від 29.05.2026 року виданого Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 08.05.2009 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції в Запорізькій області, актовий запис №161, ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_6 , у віці 74 роки (батько Заявниці).

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України , Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строком на 30 діб, який продовжується до сьогоднішнього дня.

З 04.03.2022 року Енергодарська міська територіальна громада перебуває під тимчасовою окупацією Російської Федерації згідно територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в місті Енергодар, Василівський район, Запорізької області.

На підтвердження даного факту заявницею були надані документи видані окупаційною владою, а саме: копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 28.10.2025 року, місце видачі свідоцтва: НОМЕР_8 Територіальним відділом ЗАГС міста Енергодара Запорізької області та копія довідки про смерть №С-01059 від 28.10.2025 року.

В довідці про смерть №С-01059 від 28.10.2025 року зазначена причина смерті:

І. а) Набряк легень при хворобі серця І50.1

б) Хронічна ішемічна хвороба серця І25.1.

На дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_6 матері Заявниці, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) було 87 років.

Також, заявником було долучено до матеріалів справи копію свідоцтва пенсіонера ОСОБА_2 з її фотокарткою, яке було видано окупаційною владою.

Норми права та мотиви суду

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями ч. 2 ст.315 ЦПК України визначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 8 ч. 1 ст.315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

Згідно з приписами ст. 17 Закону України «Про державну реєстрація актів цивільного стану державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

У відповідності до приписів Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом МОЗ України від 08.08.2006 N 545, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 р. за № 1152/13026, для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану закладом охорони здоров`я видається лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о). Лікарське свідоцтво про смерть видається такими закладами охорони здоров`я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами, диспансерами, пологовими будинками, санаторіями, патолого-анатомічними бюро, бюро судово-медичної експертизи.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1,2,4 ст.10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), a також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ilaєcu and Others v. Moldova and Russia»), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) заявником надано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 28.10.2025 року, місце видачі свідоцтва: НОМЕР_8 Територіальним відділом ЗАГС міста Енергодара Запорізької області та копію довідки про смерть №С-01059 від 28.10.2025 року, згідно якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 о 17 годині 40 хвилин, причина смерті: набряк легень при хворобі серця, хронічна ішемічна хвороба серця.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, практики Європейського суду з прав людини та матеріалів справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та встановлення факту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: місто Кам`янка-Дніпровська, Запорізької області, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце смерті: м. Енергодар, Василівський район, Запорізької області.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявниці для проведення державної реєстрації смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 247, 263-265, 315, 317, 430 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: місто Кам`янка-Дніпровська, Запорізька область, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце смерті: м. Енергодар, Василівський район, Запорізька область.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду або через Київський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/.

Реквізити учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 23320813, адреса: 61058, м. Харків, вул. Сумська, буд. 61.

Повне судове рішення складено 22.06.2026.

Суддя О.М. Дяченко