Ухвала суду № 137570632, 27.02.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24918/24

Провадження № 2/752/796/26

У Х В А Л А

Іменем України

27.02.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.

з участю секретаря Ільніцької І.С.,

розглянувши в приміщенні суду у спрощеному провадженні, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Голосіївського районного суду міста Києва знаходиться справа за позовом Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

25.11.2024 на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В ході розгляду справи представником позивача подано заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки сума заборгованості, пред`явлена позивачем до стягнення, погашена в повному обсязі. Крім того, компенсовано позивачу сплачену при зверненні до суду суму судового збору.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява представника АТ «КРЕДОБАНК» підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю з наступних підстав.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд, виклавши її у своєму рішенні у справі № 404/251/17 від 03.05.2018.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 195 501,78 гривень та судових витрат у справі.

Згідно поданої 08.07.2025 через підсистему Електронний суд представником позивача заяви вбачається, що спір між сторонами на момент розгляду справи відсутній в зв`язку з добровільним задоволенням відповідачем пред`явлених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 13 ЦКП України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки сторона позивача стверджує, що спірні відносини між сторонами врегульовано і предмет цього спору щодо стягнення заборгованості відсутній, провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями: 49, 142, 206, 255, 256, 259-261, 353-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Ухвала, згідно положень частини другої статті 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена заявником до Київського апеляційного суду у строк подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення та підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя С.О. Чекулаєв