Ухвала суду № 137566562, 18.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 191/2879/26

Провадження № 1-кс/201/2505/2026

УХВАЛА

18 червня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження №12026041390000461 від 12.05.2026 року клопотання слідчого СВ Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця в с. Давидківці Чортківського району Тернопільської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В судовому засіданні приймали участь

прокурор ОСОБА_4

захисник ОСОБА_6

підозрюваний ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Слідчим СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12026041390000461 від 12.05.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025 та № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025, №40/2026 від 12.01.2026, №342/2026 від 27.04.2026 із затвердженням Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних Законів України.

Органом досудового розслідування встановлено, що молодший сержант ОСОБА_5 , підозрюється в тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, на особливий період в посаді водія військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, положення «Про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за №576, та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України №622 від 21 серпня 1998 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, набув у незаконне володіння: ручний протитанковий гранатомет АТ-4 з маркуванням: «84мм AT4CS-RS (M136A1) BFH22B207-002» з штрих-кодом №А6220041037, ручний протитанковий гранатомет «BULSPIKE-AP» з маркуванням: «T-6-24 TNT GO-2T T-3-24 4B72 11-24-T», ручний протитанковий гранатомет «BULSPIKE-TB» з маркуванням: «T-2-24 PTBS GO-2T T-1-24 4B72 3-24-T», що відносяться до категорії бойових припасів, та корпус гранати GMО-1 з маркуванням: «16-95-459 Т», що відноситься до категорії вибухових речовин, які без передбаченого законом дозволу приховав у заздалегідь облаштованій схованці (тайнику) в покинутій будівлі за адресою: АДРЕСА_2 .

Надалі, у військовослужбовця ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом протиправного збуту цивільній особі ОСОБА_2 зазначених: ручного протитанкового гранатомету АТ-4 з маркуванням: «84мм AT4CS-RS (M136A1) BFH22B207-002» з штрих-кодом №А6220041037, ручного протитанкового гранатомета «BULSPIKE-AP» з маркуванням: «T-6-24 TNT GO-2T T-3-24 4B72 11-24-T», ручного протитанкового гранатомета «BULSPIKE-TB» з маркуванням: «T-2-24 PTBS GO-2T T-1-24 4B72 3-24-T», що відносяться до категорії бойових припасів, та корпусу гранати GMО-1 з маркуванням: «16-95-459 Т», що відноситься до категорії вибухових речовин.

Реалізуючи свій злочинний намір, 05.06.2026, перебуваючи у м. Дніпро, ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_2 з метою узгодження умов та розрахунку за незаконний продаж бойових припасів та вибухових речовин. Під час особистої зустрічі, діючи умисно, військовослужбовець ОСОБА_5 надав покупцеві ключі від вхідних дверей будівлі та точні географічні координати схованки за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходилися вищевказані бойові припаси та вибухові речовини, оцінивши їхню вартість у 16 000 гривень, та визначивши спосіб оплати у вигляді переказу вказаних грошових коштів на його банківські карти № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 .

У подальшому, 05.06.2026, ОСОБА_2 , діючи відповідно до отриманих від військовослужбовця ОСОБА_5 інструкцій, виїхав за вказаними координатами на територію Харківської області, де у вищезазначеній схованці за адресою: АДРЕСА_2 знайшов та забрав ручний протитанковий гранатомет АТ-4 з маркуванням: «84мм AT4CS-RS (M136A1) BFH22B207-002» з штрих-кодом №А6220041037, ручний протитанковий гранатомет «BULSPIKE-AP» з маркуванням: «T-6-24 TNT GO-2T T-3-24 4B72 11-24-T», ручний протитанковий гранатомет «BULSPIKE-TB» з маркуванням: «T-2-24 PTBS GO-2T T-1-24 4B72 3-24-T», що відносяться до категорії бойових припасів, тим самим завершивши етап отримання товару.

Того ж дня, після отримання вказаних бойових припасів, ОСОБА_2 , за вказівкою ОСОБА_5 , перерахував останньому на банківські карти № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 грошові кошти у загальній сумі 16 000 гривень за отримані бойові припаси.

Окрім цього, отримавши грошові кошти за збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 вирішив продовжити свою злочинну діяльність та у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом протиправного збуту ОСОБА_2 корпусу гранати GMО-1 з маркуванням: «16-95-459 Т», що відноситься до категорії вибухових речовин та інших бойових припасів та вибухових речовин.

Реалізуючи свій злочинний намір, 16.06.2026, перебуваючи у м. Дніпро, ОСОБА_5 по телефону зв`язався із ОСОБА_2 та запропонував останньому купити в нього корпус гранати GMО-1 з маркуванням: «16-95-459 Т», що відноситься до категорії вибухових речовин та інші бойові припаси та вибухові речовини, надавши покупцеві точні географічні координати схованки за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходилися вищевказані бойові припаси та вибухові речовини, оцінивши їхню вартість у 30 000 гривень, та визначивши спосіб оплати у вигляді передачі грошових коштів при особистій зустрічі в м. Дніпро.

У подальшому, 16.06.2026, ОСОБА_2 , діючи відповідно до отриманих від військовослужбовця ОСОБА_5 інструкцій, виїхав за вказаними координатами на територію Харківської області, де у вищезазначеній схованці за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Черкаські Тишки, вул. Вялівська, 46 знайшов та забрав корпус гранати GMО-1 з маркуванням: «16-95-459 Т», що відноситься до категорії вибухових речовин та інші бойові припаси та вибухові речовини, тим самим завершивши етап отримання товару.

Того ж дня, після отримання вказаних бойових припасів та вибухових речовин, ОСОБА_2 , за вказівкою ОСОБА_5 , прибув на територію прилеглу до ТЦ «Караван» по вул. Нижньодніпровська в м. Дніпро, де зустрівся з ОСОБА_5 та передав останньому в руки грошові кошти у сумі 30 000 гривень за отримані бойові припаси та вибухові речовини.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у зберіганні, придбанні, збуті бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

16.06.2026 року, одразу після отримання грошових коштів у сумі 30 000 гривень за збут бойових припасів та вибухових речовин військовослужбовець ОСОБА_5 був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України.

17.06.2026 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру, яка погоджена прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор вважає за необхідне обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки наявні ризики, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі, а саме запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); - незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

З огляду на викладене, в повному обсязі запобігти настанню вказаних ризиків у випадку застосування більш м?яких запобіжних заходів неможливо.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, мотивуючи свою позицію тим, що підозрюваний визнає свою винуватість, розкаюється у скоєному, є військовослужбовцем зі значним бойовим досвідом і буде корисним на полі бою, а не умовах ДУВП. Він одружений, має на утриманні малолітню дитину, не судимий, відзначений нагородами за відсіч збройної агресії. Вважають, що вказані прокурором ризики можуть бути нівельовані менш суворим запобіжним заходом.

Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

16.06.2026 року ОСОБА_5 був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України.

17.06.2026 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину повністю підтверджується наступними доказами: - протоколом допиту свідка; - протоколом пред`явлення особи для впізнання від 13.05.2026; - протоколом огляду місця події від 05.06.2026; - висновком судової вибухово-технічної експертизи від 16.06.2026; - протоколом огляду місця події від 16.06.2026; - протоколом обшуку від 16.06.2026; - висновком судової вибухово-технічної експертизи від 17.06.2026; - протоколом додаткового допиту свідка; - протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 17.06.2026; - іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, в тому числі вилученими у встановлений законом спосіб речовими доказами.

Сукупність цих доказів дозволяє прийти до висновку, що підозра не є очевидно необгрунтованою і в межах доказування на досудовому слідстві, зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру. При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.

Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд вважає встановленим, що існує наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Крім того, встановленим є ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, зазначений ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний має доступ до матеріалів кримінального провадження, в тому числі до анкетних даних свідків у кримінальному провадженні, а тому перебуваючи на волі підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні шляхом погроз або застосуванням насильства, з метою відмови або зміни в подальшому ними свідчень.

Доходячи до висновку про наявність ризику, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.

Таким чином судом встановлено наявність ризиків визначених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відносно підозрюваного може бути обрано запобіжний захід.

Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу суд враховує дані про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, має відзнаки та нагороди за відсіч збройної агресії, а також поранення в умовах бойових дій. Також суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, контекст вчинення злочину військовослужбовцем під час воєнного стану, що створює значний ризик поширення зброї на території України і не сприяє стабілізації безпекової ситуації в країні, що свідчить про неможливість забезпечення встановленого судом ризиків менш суворим запобіжним заходом ніж тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, та враховуючи особу підозрюваного, його бойовий досвід, наявність утриманців, суд вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов?язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв?язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить у розмірі 133 120 гривень.

Доводи прокурора про незастосування застави не гуртуються на вимогах КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 14 серпня 2026 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним стосовно ОСОБА_5 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 133 120 гривень, ОСОБА_5 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_5 , з-під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки: щопонеділка контактувати зі слідчим чи прокурором, повідомляючи своє місцеперебування; з`являтись за першим викликом слідчого, прокурора чи суду; утриматись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; повідомляти слідчого та прокурора про зміну місця дислокації, не розкриваючи точні координати, однак повідомляючи район перебування.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали буде оголошено 19 червня 2026 року о 11 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1