Ухвала суду № 137566569, 19.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/13415/25

Провадження № 2-с/201/82/2026

Соборний районний суд міста Дніпра

У Х В А Л А

19.06.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі судді Давидовської Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

установив:

До Соборного районного суду міста Дніпра надійшла заява ОСОБА_1 , про скасування судового наказу.

Перевіривши матеріали заяви про скасування судового наказу та долучених до неї документів, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу.

Пунктом 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України передбачено, що до заяви про скасування судового наказу також додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що заявник з заявою про скасування судового наказу, який був винесений 27.10.2025 року, звернулася 12.06.2026 року. Зазначає, що не мав можливості отримати копію судового наказу вчасно за адресою реєстрації, оскільки з 2021 року безперервно проживає, працює та перебуває на законних підставах за межами України на території Литовської Республіки. При цьому відомості про те, коли саме та за яких обставин йому стало відомо про судовий наказ з наданням відповідних доказів на підтвердження таких обставин, заявником не вказано.

У зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити чіткі часові рамки з метою вирішення питання про поважність причин такого тривалого пропуску строку на оскарження судового наказу.

Крім того, суд зауважує, що до заяви про скасування судового наказу долучені документі литовською мовою та їх переклад, оформлений особисто заявником.

Згідно із ст. 10 Конституції України, Державною мовою в Україні є українська мова.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22 квітня 2008 року зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 року у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно зі ст. 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Абзацом четвертим пункту восьмого Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 року №814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1 глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012 року визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Враховуючи вищенаведене суд вказує на те, що при зверненні до суду із позовною заявою або ж поданні відзиву, письмових пояснень, інших процесуальних документів, разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином засвідчені переклади на державну мову.

Отже, заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу є неналежно оформленою, а тому відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170 ЦПК України,суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернути без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування судового наказу до суд, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Суддя Т.В. Давидовська