Рішення № 137565518, 11.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.06.2026Справа № 552/1544/26 Провадження № 2/554/3252/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Михайлової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

02.04.2026 року до провадження суду з Київського районного суду міста Полтави для розгляду за підсудністю надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 20500 грн, з яких: 2500 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11900 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 6100 грн - нараховані позивачем відсотки за 122 календарних днів, а також 2662,4 грн судового збору та 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов умотивований тим, що 29.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір № 4019028 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «032». Після вчинення зазначених дій, відповідач отримав кредит у сумі 2500 грн, шляхом зарахування грошових коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 , яку останній вказав особисто під час укладення договору в заяві на отримання кредиту, з терміном кредитування 360 днів, з 29.09.2023 року по 23.09.2024 року, періодичність платежів зі сплати процентів-кожні 30 днів.

Укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: стандартна процентна ставка становить 2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, який становить 360 днів.

24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТЛАЛ» було укладено Договір факторингу № 24/05/2024, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступив ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТЛАЛ» права грошової вимоги за Кредитним договором № 4019028 від 29.09.2023 року.

Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до укладеного Договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у такому розмірі: сума кредиту - 2500 грн, сума процентів за користування кредитом - 11900 грн.

В межах строку дії Договору за 122 календарних днів, за період з 25.05.2024 року по 23.09.2024 року позивачем нараховано відсотки за стандартною процентною ставкою у сумі 6100, відповідно до наступного розрахунку: 2500 грн * 2 % = 50 грн*122 календарних днів = 6100 грн.

Таким чином, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за укладеним Кредитним договором перед позивачем не сплачена і складає: 2500 грн - тіло кредиту, 11900 грн - нараховані проценти, 6100 грн - нараховані позивачем проценти за 122 календарних дні, всього - 20500 грн.

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з повернення кредитних коштів, позивач з метою захисту своїх прав звернувся до суду з позовом.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Реєстраційні дії щодо зміни найменування Товариства проведені державним реєстратором Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Мельник І.В. 10.12.2024 року, що підтверджується відповідною Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1000681070010062201 від 10.12.2024 року.

Одночасно з позовом було заявлене клопотання про витребування доказів в порядку статті 84 КПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 06.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін). Одночасно було задоволено клопотання позивача про витребування доказів у порядку статті 84 ЦПК України.

На виконання вказаної ухвали суду, 28.04.2026 року представник АТ «Ощадбанк» Пугач В. надіслала до суду лист, яким повідомила, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську платіжну карту № НОМЕР_1 . Надано платіжну інструкцію № 1391631886917 від 01.10.2023 року, яка підтверджує зарахування 2500 грн на банківський рахунок, для обслуговування якого емітовано вказану платіжну картку.

Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» в судове засідання не з`явився, згідно прохальної частини позову просив проводити розгляд справи без участі позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Зокрема, надісланий за місцем реєстрації відповідача рекомендований лист з копією ухвали про відкриття провадження у справі, з повідомленням про розгляд справи, ОСОБА_1 не був вручений, а поштове відправлення повернуто з відміткою «адресат відсутній». Отже, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд судом цивільної справи, учасником якої він є.

Право надати відзив на позовну заяву відповідач не реалізував та не повідомив суд про причини неявки в судове засідання.

Згідно із ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з?явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене та те, що представник позивача не заперечувала проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст.280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінюючи докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини (ч.2 ст.11 ЦК України).

Судом встановлено, що 29.09.2023 року між ТОВ « Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4019028 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, сума кредиту складає 2500 грн, строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка 2 % в день, знижена процентна ставка 0,01 % в день. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної карти) № НОМЕР_3.

Вказаний кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «К032», що надісланий на номер мобільного телефону відповідача, вказане засвідчено п.10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін (наявний в системі «Електронний суд»). Також ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором підписано додаток до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4019028, який містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту в розмірі 20500 грн.

З повідомлення платіжного провайдера ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вбачається, що 29.09.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_3 відбулося зарахування кредитних коштів на суму 2500 грн.

Із повідомлення АТ «Ощадбанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . 01.10.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_3 було успішно зараховано платіж у сумі 2500 грн.

Відповідно до п.п.1.1. Кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІТС товариства.

Відповідно до п.п.1.2.-1.4.1. Кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором строком на 360 днів під стандартною процентною ставкою 2 % в день.

Відповідно до п.1.4.2 договору знижена процентна ставка складає 0,01% за умови, якщо клієнт до 29.10.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. (договір наявний в системі «Електронний суд»).

Згідно із розрахунком заборгованості за договором № 4019028 станом на 24.05.2024 року, наданого ТОВ «Лінеура Україна», заборгованість за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору станом на 24.05.2024 року становить 14400 грн, з них: 2500 грн - тіло кредиту, 11900 грн - сума заборгованості за відсотками.

Як вбачається із розрахунку заборгованості складеного ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ОСОБА_1 додатково має заборгованість за кредитним договором №4019028 від 29.09.2023 року за процентами у розмірі 6100 грн (наявний в системі «Електронний суд»).

24.05.2024 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» і ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу № 24/05/2024 у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (наявний в системі «Електронний суд»), що підтверджується витягом з Реєстру боржників, який є Додатком № 1 до Договору факторингу.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором, укладеним із ТОВ «Лінеура Україна», ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» повідомлено відповідача ОСОБА_1 , шляхом направлення відповідного повідомлення на мобільний телефон відповідача, зазначений останнім при укладенні Кредитного договору.

Отже, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ « ФК «Фінтраст Україна» з 29.09.2023 року по 23.09.2024 року за 30 календарних дні здійснено нарахування процентів за зниженою процентною ставкою 0,01 % в розмірі 7 грн, однак у порядку п.1.4.2 кредитного договору ОСОБА_1 не виконав умови та йому було донараховано 1542,5 грн процентів за користування кредитними коштами в розмірі ставки 1,99 % за період з 30.09.2023 року по 02.11.2023 року, за стандартною процентною ставкою 2% відповідачу нараховано відсотки на суму 10357,5 грн грн., а сумарно первісним кредитором нараховано 11900 грн відсотків за період з 03.11.2023 року по 24.05.2024 року, також розмір нарахованих процентів за користування грошовими коштами у період з 25.05.2024 року по 23.09.2024 року, за 122 календарних дні, становить 6100 грн.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Таким чином, заборгованість перед Позивачем за Договором № 4019028 від 29.09.2023 року нараховано на загальну суму 20500 грн, з яких сума кредиту 2500 грн, сума заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 11900 грн, нараховані позивачем проценти за 122 календарних дні 6100 грн.

Станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена.

Згідно із ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови: використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19 дійшов такого висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено.

А у постанові Верховного Суду у справі від 07.10.2020 року№127/33824/19 наголосив, що без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позичальником та ТОВ не був би укладений.

Таким чином, підписання кредитного договору одноразовим ідентифікатором - це: отримання певного набору літер та/або цифр за допомогою смс-повідомлення на фінансовий номер позичальника, прив`язаний до банківської картки, реєстрація в особистому кабінеті з допомогою логіна та пароля на сайті продавця товарів/надавача послуг, отримання електронного листа на електронну пошту позичальника, за допомогою якого підтверджується реєстрація в особистому кабінеті шляхом здійснення входу на вебсайт продавця/надавача. Вчинення таких дій з ідентифікацією особи позичальника за ПІБ, фінансовим номером телефону, прив`язаним до банківської картки, та e-mail вказують на укладення електронного договору, підписаного електронним підписом одноразового ідентифікатора.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК України).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Слід зазначити, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів того, що Договір № 4019028 про надання споживчого кредиту від 29.09.2023 року чи Договір факторингу № № 24/05/2024 від 24.05.2024 року ним оспорювалися в судовому порядку чи визнані недійсними в порядку, встановленому законом, посилання на такі обставини також відсутні.

Отже, суд приходить до висновку, що недійсними або неукладеними вказані договори чи їх окремі положення не визнавалися, а тому в силу положень статті 204 ЦПК України вони підлягають виконанню.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 14.11.2018 року у справі №2-383/2010 зробила висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на підставі положень ст.ст.512, 514, 516, 1077, 1078, 1082 ЦК України надав належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем.

ОСОБА_1 , в свою чергу, в ході судового розгляду справи не оспорював факту укладення Договору № 4019028 про надання споживчого кредиту від 29.09.2023 року та отримання кредитних кошів у сумі 2500 грн.

На підставі викладеног о суд приходить до висновку, що первісний кредитор ТОВ «Лінеура Україна» взяті на себе зобов`язання за Договором № 4019028 про надання споживчого кредиту від 29.09.2023 року виконав у повному обсязі, надавши в розпорядження відповідача кредитні кошти в обумовленому кредитним договором розмірі - на суму 2500 грн.

Однак, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, грошові кошти не повернув, не сплатив нараховані відсотки за користування кредитом, у результаті чого в нього утворилася заборгованість у розмірі заборгованості за тілом кредиту 2500 грн.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитом суд виходить із такого.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (ст.ст.526, 527, 530 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У кредитних договорах сторони обумовили розмір процентів за кожен день користування кредитом та додатковими угодами визначили термін дії договору.

Отже суд, перевіряючи правильність нарахування процентів за користування кредитними коштами ураховує спеціальні правові норми.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Так, 22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023 року), яким внесено зміни до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 року - денна ставка не більше 1,5%; з 20.08.2024 року - денна ставка не більше 1%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що кредитний договір укладений 29.09.2023 року зі строком дії 360 дні (до 23.09.2024 року).

Із наданих позивачем детальних розрахунків заборгованості вбачається, що первісним кредитором нараховувались проценти у розмірі 2 %.

Отже, нарахування відсотків проводилось всупереч діючого законодавства визначеного п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Суд дійшов висновку, що з урахуванням вимог діючого законодавства, відсотки за користування кредитними коштами становлять 14550 грн, які нараховані наступним чином:

За період з 29.09.2023 по 22.04.2024 за ставкою 2 %, як визначено п.1.4.2 договору, становить 10300 грн (згідно із розрахунком первісного кредитора);

За період з 23.04.2024 по 24.05.2024 року (32 дні) за ставкою 1,5 %, що становить 1200 грн (2500 х 1,5% х 32);

Згідно із розрахунком ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», з 25.05.2024 року по 20.08.2024 року, розмір відсотків за користування кредитом становить 2200 грн;

За період з 21.08.2024 року по 23.09.2024 року за ставкою 1% становить 850 грн (2500 х 1% х 34 дні)

Отже, сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом №4019028 від 29.09.2024 року буде складати 10300 + 1200 + 2200 + 850 = 14550 грн, з них: 11500 грн за користування кредитними коштами та 3050 грн - відсотки за користування кредитними коштами 122 дні.

З огляду на викладене, позов ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором № 4019028 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29.09.2023 року в розмірі 17050 грн, з яких: 2500 грн - сума кредиту, 14550 грн - відсотки за користування кредитними коштами згідно із розрахунками первісного кредитора та позивача (11500 грн за користування кредитними коштами та 3050 грн - відсотки за користування кредитними коштами протягом наступних 122 днів строку кредитування).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрати, суд керується положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» судом задоволено частково, а саме на 83,2%, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі пропорційній частині задоволених позовних вимог, що складає 2215,12 грн.

Також позивач просив стягнути із відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень ч.1, пунктів 1, 4 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Сталою судовою практикою Верховного Суду сформована правова позиція про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 року (справа № 757/47925/15-ц), від 20.06.2018 року (справа№ 127/1284/14-ц), від 27.06.2018 року (справа №554/9348/15-ц), від 25.07.2018 року (справа № 522/4198/17-ц), від 15.04.2020 року (справа № 199/3939/18-ц), від 09.06.2020 року (справа № 466/9758/16-ц).

Отже, сторона по справі у підтвердження понесених витрат на правничу допомогу має надати суду в обов`язковому порядку документ, що посвідчує сплату коштів за надані послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» просило стягнути 10000 грн витрат на правничу допомогу на підтвердження понесених витрат надано: договір № 10/12-2024 від 10.12.2024 року про надання правничої допомоги; АКТ № 15758 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 р; ордер.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), правнича допомога ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» надавалась адвокатом Столітнім М.М. у виді: надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства; Дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи; Аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства; Підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з Клієнтом; Письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів; Проведення Адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів; Складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитними договором №4019028 від 29.09.2023 року, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 до суду першої інстанції; Складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи); Складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо; Представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою КЛІЄНТА про стягнення заборгованості за кредитним договором в тому числі участь у судових засіданнях.

Дані дії адвоката в суді першої інстанції оцінені у 10 000 грн.

Виходячи з розумності розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу, слід звернути увагу на те, що зустрічі Адвоката та Клієнта, Дослідження наданих Клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи; Аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства; Підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з Клієнтом; Письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів; Складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи), не є видом адвокатської діяльності в розумінні ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а отже сума зазначена адвокатом за вчинення вказаних дій не підлягає задоволенню.

Надання Адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства; Проведення Адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів; Складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4019028 від 29.09.2023, до суду першої інстанції, по своїй суті по своїй суті є однією дією, тобто підготовка та виготовлення позовної заяви, а отже визначена сума виконаних адвокатом робіт, яку просить стягнути відповідач у розмірі 2 920 грн , є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо, оцінене у 1640 грн, є завищеним та підлягає зменшенню до 700 грн з огляду на шаблонність наданих позивачем заяв та їх кількість.

Представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою КЛІЄНТА про стягнення заборгованості за кредитним договором №4019028 від 29.09.2023 року, в тому числі участь у судових засіданнях, взагалі не знайшло свого підтвердження матеріалами справи, з огляду на відсутність представника позивача під час слухання справи в суді першої інстанції.

Враховуючи відсоток задоволених позовних вимог (83,2%), стягненню підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі (2 920 +700) х 83,2% = 3011,9 грн.

Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено на 83,2%, витрати позивача понесені на професійну правничу допомогу становлять 3011,9 грн, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 352 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором № 4019028 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29.09.2023 року в розмірі 17050 грн, з яких: 2500 грн - сума кредиту, 14550 грн - відсотки за користування кредитними коштами згідно із розрахунками первісного кредитора та позивача (11500 грн за користування кредитними коштами та 3050 грн - відсотки за користування кредитними коштами протягом наступних 122 днів строку кредитування).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2215,12 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» 3011,9 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою на офіційному вебпорталі судової влади України: http://www.ok.pl.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 44559822, адреса місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя І.М. Михайлова