Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 373/3392/25
Провадження № 2/373/398/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2026 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Лебедя В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача Паладич А.О. звернулася до суду із позовом, у якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4548763 від 11.04.2024 у розмірі 42863,14 грн, судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.04.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір № 4548763, відповідно до умов якого первісний кредитодавець зобов`язувався надати відповідачу грошові кошти у розмірі 6000,00 грн на строк 360 днів, зі сплатою зниженої та стандартної процентної ставок у розмірі 1,63% та 2,5%.
24.01.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-02/25, у відповідності до умов якого позивач набув право вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача за зазначеним вище кредитним договором на загальну суму 42863,14 грн.
Ухвалою судді від 16.01.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідачем не надано відзиву на позов, тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до вимог ч. 2 ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані в справі докази в їх сукупності, встановив таке.
До позову додано паперову копію електронного кредитного договору № 4548763, укладеного 11.04.2024 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна», за умовами якого останнє зобов`язувалося надати відповідачу грошові кошти у розмірі 6000,00 грн на строк 360 днів, зі сплатою зниженої та стандартної процентної ставок у розмірі 1,63% та 2,5% відповідно.
Відповідно до п.2.1 кредитного договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
На підтвердження перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача позивачем надано копію довідки ТОВ «Пейтек» № 20250124-189 від 24.01.2025, у якій зазначено про успішне перерахування 11.04.2024 о 19:35:22 грошових коштів у розмірі 6000,00 грн на карту № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - b282a517-fb2a-4543-b782-8124be4262a1, номер транзакції в системі ТОВ «Лінеура Україна» - 45487631712853318.
Також до позову додані копії договору факторингу № 01.02-02/25 від 24.01.2025, реєстру боржників № 1 від 24.01.2025, платіжної інструкції № 9901 від 27.01.2025.
Відповідно до складеного ТОВ «Лінеура Україна» розрахунку заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 24.01.2025 складає 42863,14 грн, у тому числі 5994,78 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 33868,36 грн - заборгованість за процентами, 3000,00 грн - заборгованість за пенею.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Законом України «Про платіжні послуги» визначаються поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
Відповідно до п. 53 ст. 1 цього Закону переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.
Згідно з п. 54 ст. 1 цього Закону платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.
Як зазначено в п. 6 ч. 1 ст. 5 цього Закону до фінансових платіжних послуг належать послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 46 цього Закону надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників. Надавачі платіжних послуг виконують платіжні інструкції відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, установлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунку платника, крім випадків виконання платіжної операції за рахунок наданого платнику кредиту.
Згідно з ч. 8 ст. 46 цього Закону надавач платіжних послуг вважається таким, що виконав належним чином платіжну операцію, якщо така операція виконана на користь отримувача відповідно до унікального ідентифікатора, зазначеного ініціатором у платіжній інструкції.
Як зазначено в ч. 1 ст. 49-1 цього Закону надавачі платіжних послуг виконують миттєвий кредитовий переказ відповідно до вимог, встановлених цим Законом. Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги та обмеження щодо виконання миттєвого кредитового переказу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 49-1 цього Закону надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку після отримання платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу зобов`язаний перевірити дотримання всіх необхідних умов для виконання такої платіжної інструкції та наявність і доступність коштів на рахунку платника. Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку після вчинення всіх дій щодо перевірки блокує суму коштів платіжної операції, необхідну для виконання миттєвого кредитового переказу, або списує суму коштів платіжної операції з рахунку платника.
Моментом прийняття платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу є зафіксований в операційно-обліковій системі надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку час надходження до нього такої платіжної інструкції від платника, незалежно від години або календарного дня її прийняття.
Згідно з ч. 5 ст. 49-1 цього Закону надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний протягом 10 секунд з моменту прийняття платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок отримувача, доступність для отримувача зарахованих коштів та повідомити надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку про завершення платіжної операції.
Надавач платіжних послуг отримувача після зарахування на рахунок отримувача суми коштів за платіжною операцією з виконання миттєвого кредитового переказу зобов`язаний невідкладно безкоштовно повідомити отримувача про таке зарахування коштів у спосіб, передбачений договором між ними.
Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Згідно з пунктами 153, 154 розділу VIIІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 29.07.2022 № 164, документи за операціями з використанням платіжних інструментів можуть бути в паперовій та/або електронній формі.
Пунктом 160 цього розділу передбачено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних інструментів повинні містити такі обов`язкові реквізити:
1) ідентифікатор еквайра або інші реквізити, за допомогою яких є можливість ідентифікувати еквайра; 2) ідентифікатор отримувача: 3) ідентифікатор платіжного пристрою; 4) дату та час здійснення операції; 5) суму та валюту операції; 6) суму комісійної винагороди еквайра (за наявності); 7) унікальний номер платіжного інструменту; 8) призначення платіжної операції; 9) унікальний код операції.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як передбачено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір № 4548763 у формі електронного документу з використанням відповідачем електронного підпису.
На виконання умов вказаного кредитного договору ТОВ «Лінеура Україна» повинно було перерахувати відповідачу грошові кошти у розмірі 6000,00 грн.
На підтвердження здійснення переказу коштів за кредитним договором представником позивача до позову додано копію довідки ТОВ «Пейтек» № 20250124-189 від 24.01.2025, у якій зазначено про здійснення 11.04.2024 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття банківського рахунку № 03012024-1 від 03.01.2024 переказу коштів у розмірі 6000,00 грн на карту № НОМЕР_2 .
Проаналізувавши зазначені вище положення Закону України «Про платіжні послуги» та норми, що регулюють бухгалтерський облік та фінансову звітність, можна зробити висновок, що належними доказами, які підтверджують здійснення переказу коштів із застосуванням платіжної системи на виконання кредитного договору, є платіжна інструкція з унікальним ідентифікатором, зазначеного ініціатором, а також відмітка у цій інструкції надавача платіжних послуг про її виконання або підтвердження надавача платіжних послуг про виконання цієї інструкції в іншій формі, визначеній в договорі про надання платіжних послуг.
Довідка ТОВ «Пейтек» не містить даних про власника платіжної карти, на яку були перераховані кошти, повного номеру картки, призначення щодо переказу коштів саме на виконання умов кредитного договору № 4548763 від 11.04.2024. Крім того, до позову не долучено доказів наявності правовідносин між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек», що могли б засвідчити правомірність здійснення переказу коштів ТОВ «Пейтек» на рахунок відповідача від імені первісного кредитора.
Інших доказів, що підтверджували б надання відповідачу кредитних коштів на виконання кредитного договору або клопотань про їх витребування, подано не було.
Таким чином, суд уважає недоведеними обставини, що підлягають доказуванню у справі, зокрема, перерахування первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» коштів у розмірі 6000,00 грн на картковий рахунок, емітований на ім`я відповідача, на виконання умов кредитного договору № 4548763 від 11.04.2024, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати слід залишити за позивачем у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 37616221;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ
Судове рішення № 137564984, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 22.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 373/3392/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: