Ухвала суду № 137564741, 19.06.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/5816/25

Провадження № 1-кп/362/322/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

його захисника адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Васильків Київської області клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні №42022100000000044, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2022, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України (далі КК України),

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42022100000000044, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 за частиною першою статті 367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 49 КК України.

З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України.

Так, відповідно до пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 , будучи службовою особою, яка тимчасово за спеціальним повноваженням начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України (наказ від 30.09.2020 № 176) в державних установах виконує організаційно-розпорядчі функції технічний нагляд за будівництвом, діючи з кримінально протиправною недбалістю, у порушення вимог пункту 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903, неналежно виконуючи свої службові обов`язки з технічного нагляду за будівництвом "Капітальний ремонт будівлі № 24/11 (комплексна будівля) 138 ртбр м. Васильків військове містечко №24", у період з 28.09.2020 до 11.12.2020 не забезпечив належну перевірку відповідності фактично виконаних ТОВ "Будівельна столиця" будівельних робіт актам від 18.11.2020 № 32-234 на суму 157 334, 00 грн. та від 10.12.2020 № 32-315 на суму 268 506, 71 грн., не виявив факт безпідставного завищення ТОВ "Будівельна столиця" виконаних будівельних робіт на загальну суму 124 076, 06 грн. за цими актами, засвідчивши вказані акти своїм підписом та печаткою.

В подальшому на підставі довідок ТОВ "Будівельна столиця" про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за примірною формою № КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робіт від 18.11.2020 № 32-234 на суму 157 334,00 грн. та від 10.12.2020 № 32-315 на суму 268 506,71 грн., а також платіжних доручень від 18.11.2020 № 2667 та від 11.12.2020 № 3165 Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України на виконання умов договору підряду від 28.09.2020 № 32-1020199 перераховано 19.11.2020 та 14.12.2020 на користь ТОВ "Будівельна столиця" (код ЄДРПОУ 42586482), №UA443206490000026004052722830, зареєстрованого за адресою: Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 82 грошові кошти в сумі 157 334,00 грн. та 268 506,71 грн. відповідно, всього на загальну суму 425 840,71 грн., з яких 124 076,06 грн. за роботи, які фактично не проводилися, що завдало державі в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України істотну шкоду у розмірі 124 076,06 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України, подія якого відповідно до пред`явленого обвинувачення відбулась у період часу з 28.09.2020 до 11.12.2020.

У судовому засіданні захисник підтримав подане клопотання у повному обсязі, просив суд його задовольнити. Зазначив, що з часу вчинення інкримінованого його підзахисному кримінального правопорушення минуло більше п`яти років, тобто спливли передбачені частиною першою статті 49 КК України строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, обвинувачений ОСОБА_4 від слідства або суду не ухилявся та не вчинив нового злочину (відсутній обвинувальний вирок суду). Долучив до матеріалів справи копії обвинувальних актів по іншим кримінальним провадженням, повідомивши, що по них відсутні обвинувальні вироки судів та теж минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання, подане захисником, та надав згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України (у зв`язку із закінченням строків давності).

У судовому засіданні ОСОБА_4 було роз`яснено суть пред`явленого обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, яка не належить до числа реабілітуючих, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави і наполягати на проведенні судового провадження в повному обсязі в загальному порядку, на що обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, проти звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючої підстави він не заперечує, та надав згоду на закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Прокурор проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 367 КК України не заперечував, долучив до матеріалів кримінального провадження вимогу про судимість ОСОБА_4 , з якої вбачається, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення інших нетяжких злочинів за частинами першою та другою статті 367 КК України у 2020 році (останній за датою вчинення 31.12.2020), за якими строки давності притягнення до кримінальної відповідальності теж минули, обвинувальних вироків по них немає. З урахуванням презумпції невинуватості, передбаченої статтею 62 Конституції України, а також те, що з дня вчинення останнього нетяжкого злочину, що інкримінується ОСОБА_4 , минуло більше п`яти років, вважає, що правових підстав заперечувати проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України немає.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали, вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню, виходячи з такого.

28.07.2025 дане кримінальне провадження надійшло до суду. Ухвалою суду від 30.07.2025 призначено підготовче судове засідання з викликом всіх учасників судового провадження. Ухвалою суду від 30.10.2025 призначено судовий розгляд даного кримінального провадження. 17.12.2025 надійшло клопотання захисника про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Пунктом 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною першою статті 285 КПК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За змістом статті 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Положеннями статті 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Зокрема, вказаною статтею встановлено диференційовані строки давності залежно від тяжкості учиненого кримінального правопорушення згідно з класифікацією, визначеною статтею 12 КК України.

Як вбачається з обвинувального акта ОСОБА_4 , ставиться у провину вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України, у період часу з 28.09.2020 до 11.12.2020.

Санкція частини першої статті 367 КК України (в редакції як на час вчинення правопорушення, так і на момент розгляду справи) передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 367 КК України, відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло:

три роки у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Відповідно до частини другої статті 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. Даних про те, що ОСОБА_4 ухилявся від слідства чи суду (а перебіг давності зупинявся) немає.

Частиною третьою статті 49 КК України передбачено, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Як вбачається з наданої прокурором вимоги про судимість, а також наявних в матеріалах справи копій обвинувальних актів, ОСОБА_4 інкримінується вчинення:

у грудні 2020 року злочину, передбаченого частиною другою статті 367 КК України (кримінальне провадження №12024110000000150 від 26.02.2024), за яке встановлено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років (тобто злочину, що спричиняє переривання перебігу давності відповідно до вимог частини третьої статті 49 КК України);

у період часу з 19.02.2020 до 31.12.2020 злочину, передбаченого частиною першою статті 367 КК України (кримінальне провадження №62022100010000156 від 10.02.2022), за яке встановлено основне покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років (тобто злочину, що не спричиняє переривання перебігу давності відповідно до вимог частини третьої статті 49 КК України).

Інші кримінальні провадження згідно з вимогою про судимість ОСОБА_4 стосуються часового проміжку вчинення відповідних правопорушень до 2020 року.

Разом з тим, обвинувального вироку суду стосовно ОСОБА_4 у кримінальних провадженнях № 12024110000000150 від 26.02.2024 і № 62022100010000156 від 10.02.2022 станом на день розгляду клопотання захисника немає.

Тому норму частини третьої статті 49 КК України суд застосовує з урахуванням презумпції невинуватості, закріпленої в статті 62 Конституції України та статті 17 КПК України, а також правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.09.2025 у справі №761/24361/17, згідно з якою лише ухвалення обвинувального вироку встановлює факт учинення особою нового злочину як підставу для переривання давності притягнення її до кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене, слід констатувати, що передбачений законом строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за частиною першою статті 367 КК України у цьому кримінальному провадженні на момент розгляду судом клопотання захисника сплинув, що згідно з частиною першою статті 49 КК України є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Згідно з частиною третьою статті 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

При цьому, за правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18.02.2025 у справі № 712/8174/23, під час вирішення питання про закриття справи у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України суд не вправі вирішувати питання про винуватість особи.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених частиною першою статті 49 КК України, за наявності згоди обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності.

ОСОБА_4 , позицію якого підтримав його захисник, у судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження на підставі статті 49 КК України, розуміючи наслідки такого закриття.

Отже, беручи до уваги волевиявлення обвинуваченого, суд дійшов висновку про наявність правових підстав про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття цього кримінального провадження.

Щодо процесуальних витрат в даному кримінальному провадженні.

Згідно з частиною першою статті 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.

При цьому суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену в пункті 19 мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 02.12.2024 у справі № 686/1699/20, за якою суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17; провадження № 51-4251кмо21) сформульовано висновок щодо застосування норм права, відповідно до якого, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі положень статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Прокурором надано докази понесення витрат на залучення експерта у даному кримінальному провадженні. Водночас стороною захисту висловлено заперечення з приводу того, що не всі зазначені прокурором витрати стосуються саме даного кримінального провадження та особи обвинуваченого ОСОБА_4 .

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне віднести на рахунок держави процесуальні витрати на залучення експерта, понесені саме в межах даного кримінального провадження та які стосуються обвинувачення ОСОБА_4 за частиною першою статті 367 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався, цивільний позов не заявлявся. Речових доказів немає.

Керуючись статтями 5, 12, 44, 49, 367 КК України, статтями 126, 284 288, 369 372, 376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання захисника задовольнити.

2. Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 367 КК України на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

3. Закрити кримінальне провадження № 42022100000000044, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 за частиною першою статті 367 КК України.

4. Процесуальні витрати на залучення експерта, понесені в межах даного кримінального провадження та стосуються обвинувачення ОСОБА_4 за частиною першою статті 367 КК України, віднести на рахунок держави.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 532 КПК України, та може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя ОСОБА_1