Рішення № 137562947, 18.06.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/6402/25

провадження № 2/650/1297/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить розірвати договір оренди землі № 652060004001492 від 30.03.2012, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» та ОСОБА_1 , номер запису про право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 34423402, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:011:0006 площею 9,67 га, з урахуванням того, що новим орендарем є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди від 17 квітня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 30 березня 2012 року між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі № 652060004001492, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 9,67 га, яка розташована на території Максимогорківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, на цей час - Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

20 січня 2015 року сторону орендаря за договором змінено з ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», 28 липня 2017 року сторону орендаря змінено з ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а 17 квітня 2025 року право оренди відчужене на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», до якого перейшли права та обов`язки орендаря.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 292 542,16 грн. Відповідно до додаткової угоди від 27 листопада 2019 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7,65 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, що становить 22 379,47 грн. Орендна плата підлягає внесенню до 31 грудня кожного року. Строк дії договору встановлений до 30 листопада 2027 року.

Орендна плата за 2022 рік була сплачена відповідачем 21 вересня 2023 року, що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача. Водночас орендна плата за 2023 та 2024 роки позивачу не сплачена, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 44 758,94 грн, яка складається з двох щорічних платежів по 22 379,47 грн.

Предметом позову є не стягнення вказаної заборгованості, а розірвання договору оренди землі у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати.

На підтвердження факту невиплати орендної плати представник позивача послався на виписку по картковому рахунку позивача за 2022-2024 роки, адвокатські запити до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» щодо надання інформації про нарахування та виплату орендної плати, які залишені без відповіді, а також на лист Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 23 вересня 2025 року № 01-12/2934/25.

Крім того, представник позивача зазначив, що орендар протягом 2023 та 2024 років не повідомляв позивача про неможливість використання земельної ділянки, не ініціював перед орендодавцем вирішення питання щодо тимчасового звільнення від орендної плати, зміни умов договору або його припинення, а також не надав доказів фактичної неможливості використання саме цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням.

На підтвердження можливості здійснення сільськогосподарської діяльності на території Бериславського району Херсонської області представник позивача послався на відповіді ТОВ «АГРО-ЛАЙФ 2023» та ТОВ «ДОДОЛА 2021», згідно з якими вказані суб`єкти господарювання після деокупації відповідних територій здійснювали господарську діяльність, вживали заходів до обстеження земельних ділянок на предмет наявності вибухонебезпечних предметів та виплачували орендну плату орендодавцям. Також представник позивача послався на нотаріально посвідчені заяви свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які, за доводами сторони позивача, підтверджують здійснення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» обробітку земельних ділянок на території Бериславського району у 2023 та 2024 роках із залученням сільськогосподарської техніки та працівників.

Представник позивача вважає, що посилання відповідача на воєнний стан, тимчасову окупацію території у 2022 році, потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, розпорядження військової адміністрації щодо податкових пільг та листи компетентних органів не доводять повної об`єктивної неможливості використання спірної земельної ділянки у 2023 та 2024 роках у розумінні частини шостої статті 762 ЦК України.

Представник позивача також зазначив, що рішення місцевих військових адміністрацій щодо податкових пільг приймаються в межах податкових правовідносин і не звільняють орендаря від виконання приватно-правового зобов`язання зі сплати орендної плати за договором оренди землі приватної власності.

У письмових поясненнях представник відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» просив відмовити у задоволенні позову. При цьому представник відповідача не заперечив факт укладення договору оренди землі, подальшу зміну сторони орендаря, укладення додаткової угоди від 27 листопада 2019 року, розмір орендної плати, строк її сплати, а також факт несплати орендної плати за 2023 та 2024 роки.

Водночас представник відповідача зазначив, що несплата орендної плати була обумовлена не недобросовісною поведінкою орендаря, а об`єктивною неможливістю використання земельної ділянки через обставини, за які орендар не відповідає.

Представник відповідача вказав, що територія Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, в межах якої розташована спірна земельна ділянка, перебувала в тимчасовій окупації у 2022 році, а після деокупації віднесена до територій можливих бойових дій. Крім того, така територія, за доводами відповідача, є потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами, що унеможливлює безпечне проведення сільськогосподарських робіт.

На підтвердження своїх заперечень представник відповідача послався на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року щодо військової агресії російської федерації проти України як форс-мажорної обставини; на інтерактивну карту ДСНС України; на розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31 жовтня 2023 року № 163, від 06 лютого 2024 року № 29 та від 18 квітня 2024 року № 154; на лист Центру протимінної діяльності Міністерства оборони України від 25 травня 2026 року № 703; лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 28 травня 2026 року № 66 03-3994/66 16/3; лист Херсонської обласної військової адміністрації від 01 червня 2026 року № 01-01-66-6808/0/26/46; а також на внутрішні накази ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за 2022-2025 роки.

За доводами представника відповідача, з указаних доказів вбачається, що спірна земельна ділянка не була обстежена операторами протимінної діяльності, роботи з гуманітарного розмінування сертифікованими операторами на ній не проводилися, сертифікат або висновок про її безпечність не видавався, а ДСНС не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт у зв`язку зі щоденними обстрілами з боку російської федерації.

Представник відповідача вважає, що за таких обставин орендар звільняється від обов`язку сплачувати орендну плату на підставі частини шостої статті 762 ЦК України, оскільки майно не могло бути використане через обставини, за які він не відповідає.

Також представник відповідача зазначив, що право оренди земельної ділянки було відчужено ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди, у зв`язку з чим ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не є боржником за договором оренди землі та не повинно бути відповідачем у справі.

Крім того, представник відповідача заперечив проти стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на відсутність належних доказів їх фактичного понесення, розміру та співмірності.

Представник позивача подав заперечення на клопотання відповідача про долучення доказів, у яких зазначив, що докази подані відповідачем із порушенням процесуальних строків. Разом з тим, суд, зважаючи на необхідність повного та всебічного з`ясування обставин справи, дослідив подані сторонами докази у сукупності з іншими матеріалами справи та надав їм оцінку при вирішенні спору по суті.

На судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Представник відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових документів до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд». Свою позицію щодо позову виклав у письмових поясненнях та клопотаннях.

Представник відповідача ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку за відомою суду адресою місцезнаходження. Відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті спору від цього відповідача до суду не надійшло.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності представника ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», суд враховує положення частини шостої статті 14 ЦПК України, відповідно до якої юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі, що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Невиконання юридичною особою обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету не може бути підставою для безпідставного затягування розгляду справи та не звільняє такого учасника справи від процесуальних наслідків невчинення ним відповідних процесуальних дій.

З огляду на викладене, враховуючи належне повідомлення учасників справи, подання сторонами письмових пояснень та доказів, а також відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6520683600:02:011:0006 площею 9,67 га, розташована на території Максимогорківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, на цей час - Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

Вказані обставини підтверджуються державним актом на право приватної власності на землю та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки.

30 березня 2012 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі № 652060004001492, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 6520683600:02:011:0006 площею 9,67 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

20 січня 2015 року укладено додаткову угоду, якою змінено сторону орендаря за договором оренди землі з ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».

28 липня 2017 року укладено додаткову угоду, якою змінено сторону орендаря з ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

27 листопада 2019 року між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якої строк дії договору визначений до 30 листопада 2027 року, а орендна плата встановлена у грошовій формі у розмірі 7,65 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди.

Відповідно до умов договору та додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня кожного року.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 292 542,16 грн, а розмір орендної плати за один рік оренди складає 22 379,47 грн.

17 квітня 2025 року право оренди земельної ділянки відчужено на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди, у зв`язку з чим новим орендарем земельної ділянки стало ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Орендна плата за 2022 рік була сплачена позивачу 21 вересня 2023 року, що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача.

Орендна плата за 2023 та 2024 роки позивачу не сплачена. Вказаний факт фактично не заперечується представником відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», який у письмових поясненнях прямо зазначив, що протягом 2023-2024 років орендна плата за користування земельною ділянкою не сплачувалася.

Таким чином, суд встановив факт невиконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати за два роки поспіль, а саме за 2023 та 2024 роки.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Земельним кодексом України, а саме статтею 96, передбачено обов`язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею.

На підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що систематична несплата орендної плати є самостійною підставою для розірвання договору оренди землі. Під систематичною несплатою у таких правовідносинах розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами договору.

Вказаний висновок відповідає усталеній практиці Верховного Суду, зокрема висновкам, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 березня 2024 року у справі № 902/1207/22 звернула увагу на те, що договір оренди землі є консенсуальним, а з моменту його укладення у сторін виникають права і обов`язки зобов`язального характеру. Отже, укладений між сторонами договір оренди землі породжує для орендаря обов`язок належним чином виконувати умови договору, у тому числі щодо своєчасного внесення орендної плати.

Суд враховує, що у 2022 році територія, на якій розташована спірна земельна ділянка, перебувала в тимчасовій окупації та була безпосередньо пов`язана з наслідками збройної агресії російської федерації проти України. Саме тому невиплата або несвоєчасна виплата орендної плати за 2022 рік могла бути зумовлена обставинами, які не залежали від орендаря. Разом з тим, у даній справі орендна плата за 2022 рік була сплачена позивачу 21 вересня 2023 року, а спір стосується саме невиплати орендної плати за 2023 та 2024 роки.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, посилається на положення частини шостої статті 762 ЦК України.

Відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Для застосування цієї норми необхідним є встановлення не лише факту існування певних надзвичайних або складних обставин, а саме факту об`єктивної неможливості використання майна наймачем з причин, за які він не відповідає. Тобто орендар повинен довести, що він був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, а також що така неможливість виникла не з його вини.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні, перебування певної території у минулому в тимчасовій окупації, її подальше віднесення до територій можливих бойових дій або наявність загальних ризиків, пов`язаних із мінною небезпекою, не є автоматичною підставою для звільнення орендаря від виконання грошового зобов`язання за договором оренди землі приватної власності.

Суд погоджується з тим, що збройна агресія російської федерації проти України, тимчасова окупація частини території Херсонської області, обстріли та мінна небезпека є загальновідомими обставинами, які вплинули на життєдіяльність і господарську діяльність на відповідних територіях. Однак для вирішення цього спору значення має не абстрактне існування таких обставин, а їхній безпосередній вплив на можливість виконання саме цього договору оренди землі у 2023 та 2024 роках.

Оцінюючи посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року, суд зазначає, що такий лист є загальним офіційним документом, який засвідчує факт військової агресії російської федерації проти України як форс-мажорної обставини. Водночас він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору оренди землі, конкретного зобов`язання, конкретної земельної ділянки та не доводить, що саме за цим договором орендар був позбавлений можливості виконувати зобов`язання щодо сплати орендної плати у 2023 та 2024 роках.

Крім того, стаття 617 ЦК України передбачає звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання у разі доведення випадку або непереборної сили, але не звільняє автоматично від виконання самого договірного зобов`язання. Тому посилання на форс-мажорні обставини саме по собі не усуває обов`язку орендаря довести неможливість користування земельною ділянкою у розумінні частини шостої статті 762 ЦК України.

Щодо листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 28 травня 2026 року № 66 03-3994/66 16/3, суд зазначає, що з його змісту вбачається, що земельні ділянки, про які йдеться у запиті представника відповідача, можуть бути потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, а піротехнічні підрозділи ДСНС не залучалися до проведення робіт з розмінування на відповідній території та не можуть гарантувати безпеку проведення польових робіт у зв`язку із щоденними обстрілами з боку російської федерації.

Разом з тим, вказаний лист не містить висновку про фактичне забруднення саме земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:011:0006 вибухонебезпечними предметами, не підтверджує проведення її огляду чи обстеження, не містить заборони на її використання у 2023 та 2024 роках та не встановлює юридичної або фактичної неможливості її використання саме у спірний період.

Твердження про потенційне забруднення є попереджувальним за своїм змістом і свідчить про наявність ризику, однак не є тотожним встановленню факту повної неможливості використання земельної ділянки.

Щодо листа Центру протимінної діяльності Міністерства оборони України від 25 травня 2026 року № 703, суд зазначає, що з нього вбачається відсутність відомостей про проведення гуманітарного розмінування сертифікованими операторами протимінної діяльності та відсутність можливості надати сертифікат або висновок щодо безпечності земельних ділянок.

Водночас відсутність сертифіката про проведення гуманітарного розмінування сама по собі не доводить, що земельна ділянка фактично була забруднена вибухонебезпечними предметами або що її використання у 2023 та 2024 роках було повністю неможливим. Такий доказ підтверджує лише відсутність інформації про проведення відповідних робіт і відсутність позитивного висновку про безпечність, але не встановлює факту непридатності земельної ділянки до використання.

Щодо листа Херсонської обласної військової адміністрації від 01 червня 2026 року № 01-01-66-6808/0/26/46, суд зазначає, що він також не містить висновку про фактичну непридатність спірної земельної ділянки для сільськогосподарського використання у 2023 та 2024 роках. Наведений документ, по суті, вказує на те, що питання підтвердження забрудненості або очищення земель належить до компетенції відповідних органів у сфері протимінної діяльності.

Отже, наведені листи компетентних органів не доводять того, що орендар у 2023 та 2024 роках був повністю позбавлений можливості використовувати спірну земельну ділянку та саме з цієї причини не міг виконувати грошове зобов`язання зі сплати орендної плати.

Щодо розпоряджень Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163, від 06 лютого 2024 року № 29 та від 18 квітня 2024 року № 154, суд зазначає, що вказані акти приймалися у сфері надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів, тобто в межах публічно-правових податкових відносин.

Надання суб`єкту господарювання податкових пільг або визначення певних земельних ділянок такими, що не є об`єктом оподаткування у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, саме по собі не змінює змісту приватно-правового договору оренди землі, не припиняє обов`язку орендаря сплачувати орендну плату орендодавцю за договором приватної оренди та не є безумовною підставою для звільнення від виконання такого зобов`язання.

Оподаткування та договірні орендні відносини мають різну правову природу. Звільнення або надання пільг у сфері місцевих податків і зборів спрямоване на зменшення податкового навантаження на платника податків, але не означає автоматичного звільнення від виконання цивільно-правового обов`язку перед власником земельної ділянки.

Крім того, зазначені розпорядження ґрунтуються на потенційній загрозі забруднення вибухонебезпечними предметами, а не на встановленні факту фактичного забруднення конкретної земельної ділянки чи заборони її використання у 2023 та 2024 роках.

Щодо внутрішніх наказів ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за 2022-2025 роки, суд зазначає, що такі документи є односторонніми внутрішніми актами самого відповідача. Вони можуть свідчити про позицію підприємства щодо організації його діяльності у відповідний період, однак не є незалежним доказом фактичної непридатності спірної земельної ділянки до використання та не підтверджують об`єктивної неможливості виконання грошового зобов`язання за договором оренди.

Щодо інтерактивної карти ДСНС України, суд зазначає, що така карта містить інформацію про території, які можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами, та має важливе попереджувальне значення. Водночас вона не містить індивідуального висновку щодо конкретної земельної ділянки, не підтверджує факту її реального забруднення, не встановлює історичного стану ділянки за весь період 2023 та 2024 років і не є актом, яким заборонено використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Суд також враховує, що відповідачем не надано доказів того, що у 2023 або 2024 роках він звертався до орендодавця із повідомленням про неможливість використання земельної ділянки, пропозиціями щодо зміни умов договору, тимчасового врегулювання питання орендної плати, організації обстеження земельної ділянки, розірвання договору за згодою сторін або повернення земельної ділянки власнику.

Не надано і доказів того, що орендар у 2023 або 2024 роках своєчасно та активно ініціював перед компетентними органами питання обстеження саме цієї земельної ділянки, її очищення або розмінування, а також що отримав від таких органів відмову або інше рішення, яке б підтверджувало неможливість її використання.

Навпаки, звернення представника відповідача до компетентних органів, на які він посилається як на докази, здійснені вже під час розгляду справи та значно пізніше спірних періодів, у яких орендна плата мала бути внесена. Такі документи не спростовують факту невиконання орендарем зобов`язань у 2023 та 2024 роках.

Суд бере до уваги і те, що земля є особливим об`єктом цивільних прав, який потребує належного використання, догляду та збереження якісних характеристик. Орендар, отримавши земельну ділянку у строкове платне користування, не лише набуває право користування нею, але й бере на себе обов`язки щодо її належного використання та сплати орендної плати. Якщо орендар фактично самоусувається від користування земельною ділянкою, не сплачує орендну плату, не комунікує з орендодавцем і не вживає активних заходів для врегулювання ситуації, це порушує баланс прав та обов`язків сторін договору.

У даному випадку позивач як власник земельної ділянки позбавлений можливості самостійно користуватися належною йому земельною ділянкою або передати її іншому добросовісному користувачу, оскільки право оренди продовжує існувати. Водночас орендар не сплачує орендну плату за користування цією земельною ділянкою та не довів наявності правових підстав для повного звільнення від такого обов`язку за 2023 та 2024 роки.

Суд також враховує, що 17 квітня 2025 року право оренди земельної ділянки було відчужено на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». При цьому матеріали справи не містять доказів того, що новий орендар фактично приступив до виконання умов договору, сплатив позивачу орендну плату, повідомив його про порядок подальшого виконання договору або вжив заходів до належного використання земельної ділянки.

Відчуження права оренди не усуває встановленого судом факту систематичного невиконання умов договору щодо сплати орендної плати за попередній період. Навпаки, у поєднанні з відсутністю доказів реального виконання договору новим орендарем це свідчить про те, що подальше збереження договору не забезпечує досягнення його мети та порушує інтереси власника земельної ділянки.

Щодо доводів представника відповідача про те, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не є належним відповідачем, оскільки право оренди відчужено ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», суд зазначає таке.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було орендарем земельної ділянки у період, за який позивач посилається на систематичну несплату орендної плати, а саме у 2023 та 2024 роках. Саме поведінка цього орендаря у вказаний період є підставою для висновку про істотне порушення умов договору. ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» є новим орендарем, до якого перейшло право оренди та на якого поширюються наслідки розірвання договору. Тому участь обох товариств як відповідачів у цій справі є обґрунтованою.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що перебування земельної ділянки на території можливих бойових дій та відсутність сертифіката про її очищення автоматично звільняють орендаря від сплати орендної плати. Такі доводи зводяться до припущення про потенційну небезпеку, але не підтверджують належними та допустимими доказами факту повної об`єктивної неможливості використання земельної ділянки у 2023 та 2024 роках.

При цьому суд не ігнорує загальну небезпечність ситуації в Херсонській області та на території Бериславського району, однак зазначає, що саме на сторону, яка посилається на неможливість виконання зобов`язання, покладається обов`язок довести конкретні обставини, які унеможливлювали виконання саме цього зобов`язання за саме цим договором.

Відповідач такого обов`язку належним чином не виконав.

У матеріалах справи відсутні докази сплати орендної плати за 2023 та 2024 роки. Відсутні також докази, що позивач відмовлявся прийняти виконання, перешкоджав користуванню земельною ділянкою, погодив звільнення орендаря від сплати орендної плати або що між сторонами було досягнуто домовленості про зміну умов договору.

Отже, суд дійшов висновку, що орендар допустив систематичну несплату орендної плати за 2023 та 2024 роки, тобто два роки поспіль. Таке порушення є істотним, оскільки позбавило орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме своєчасного отримання орендної плати за користування належною йому земельною ділянкою.

Вказані обставини відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі», статті 651 ЦК України та пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України є підставою для розірвання договору оренди землі.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено, тому витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви підлягають стягненню з відповідачів.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру в розмірі 968,96 грн. Враховуючи участь у справі двох відповідачів та характер спірних правовідносин, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідачів порівну, тобто по 484,48 грн з кожного.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів розміру таких витрат, їх фактичної сплати або обов`язку позивача сплатити конкретну суму, а також детального опису наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, як того вимагають статті 137, 141 ЦПК України. Тому підстави для стягнення витрат на правничу допомогу у цьому рішенні відсутні.

Зважаючи на викладене, враховуючи вказані положення цивільного законодавства та керуючись статтями 12, 13, 141, 209, 259, 263 265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про розірвання договору оренди землі, - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі № 652060004001492 від 30.03.2012, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» та ОСОБА_1 , номер запису про право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 34423402, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:011:0006 площею 9,67 га, новим орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди від 17.04.2025.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (Україна, 74360, Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вул. Промислова, будинок 3, ЄДРПОУ 41101589) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33251307, поштовий індекс 37223, Україна, Лохвицький район, Полтавська область, село Гиряві Ісківці, вулиця Миру, будинок 12) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн.

У стягненні витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22 червня 2026 року.

Суддя: ___ О.О. Сікора