Рішення № 137562946, 18.06.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/6405/25

провадження № 2/650/1298/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із позовом, у якому просить розірвати договір оренди землі № 652060004001182 від 30 січня 2012 року, укладений між спадкодавцем позивача - ОСОБА_3 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт», право оренди за яким у подальшому перейшло до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а з 17 квітня 2025 року - до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:021:0036, площею 9,67 га, номер запису про інше речове право 16128541.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 січня 2012 року між спадкодавцем позивача ОСОБА_3 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі № 652060004001182 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:021:0036, площею 9,67 га, яка розташована на території Максимогорківської, на цей час Новорайської, сільської ради Бериславського району Херсонської області.

12 січня 2015 року сторону орендаря змінено з ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», 28 грудня 2018 року сторону орендаря змінено з ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а 17 квітня 2025 року право оренди земельної ділянки відчужено на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Відповідно до додаткової угоди від 28 січня 2022 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 9,45 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, до 31 грудня кожного року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 292 542,156 грн, тому річний розмір орендної плати становить 27 645,23 грн.

Відповідачі не забезпечили нарахування та виплату орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, внаслідок чого допустили систематичну несплату орендної плати. Така несплата є істотним порушенням умов договору оренди землі та відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України і статті 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання договору.

Орендар не повідомляв орендодавця про неможливість використання земельної ділянки, не надав доказів фактичного забруднення саме цієї земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, а також не довів повної об`єктивної неможливості її використання у 2023 та 2024 роках.

Представник відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» подав письмові пояснення та клопотання про долучення доказів, у яких проти задоволення позову заперечив. Вказав, що несплата орендної плати за 2022-2024 роки була зумовлена об`єктивною неможливістю використання земельної ділянки, оскільки Новорайська територіальна громада перебувала в тимчасовій окупації з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року, а після деокупації відносилась до територій можливих бойових дій та потенційного забруднення вибухонебезпечними предметами.

Земельна ділянка позивача могла безпечно використовуватися лише після проведення робіт з обстеження та розмінування, які були завершені у вересні 2024 року. На підтвердження цієї позиції відповідач надав лист Херсонської обласної військової адміністрації від 01 червня 2026 року № 01-01-66-6808/0/26/46, акт № 5501 виконаних робіт з розмінування місцевості від вибухонебезпечних предметів за період з 16 по 24 вересня 2024 року, лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 28 травня 2026 року № 66 03-3994/66 16/3, розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163, від 06 лютого 2024 року № 29, від 18 квітня 2024 року № 154, а також внутрішні накази ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» щодо призупинення або обмеження господарської діяльності.

Наявність таких обставин виключає вину орендаря у несплаті орендної плати, а частина шоста статті 762 ЦК України звільняє наймача від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Представник відповідача також зазначив, що право оренди земельної ділянки відчужено на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», а тому ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не є боржником за договором оренди землі і не повинно відповідати за заявленими вимогами.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача просив розглянути справу за відсутності позивача та його представника. Відповідачі подали письмові пояснення та докази, які суд дослідив у сукупності з іншими матеріалами справи.

З урахуванням належного повідомлення учасників справи, подання ними письмових пояснень і доказів, а також відсутності підстав для відкладення розгляду справи, суд вирішив за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:021:0036, площею 9,67 га, яка розташована на території Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до договору оренди землі № 652060004001182 від 30 січня 2012 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт», орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 9,67 га, кадастровий номер 6520683600:02:021:0036, яка розташована на території Максимогорківської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до додаткової угоди від 12 січня 2015 року сторону орендаря за договором змінено з ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».

Відповідно до додаткової угоди від 28 грудня 2018 року сторону орендаря змінено з ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Відповідно до додаткової угоди від 28 січня 2022 року сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 9,45 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, до 31 грудня кожного року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена у розмірі 292 542,156 грн. Отже, річний розмір орендної плати за договором складає 27 645,23 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:021:0036 зареєстроване за номером запису про інше речове право 16128541. У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу права оренди від 17 квітня 2025 року, право оренди перейшло від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Суд встановив, що позовна вимога у цій справі має немайновий характер та стосується розірвання договору оренди землі. Хоча позивач у позовній заяві навів розрахунок несплаченої орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, самостійної вимоги про стягнення такої заборгованості у цій справі не заявлено. Тому обставини щодо невиплати орендної плати оцінюються судом у межах перевірки підстав для розірвання договору, а не як предмет окремого майнового стягнення.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Миколаївській області та додатку до нього відомості про нарахування та виплату позивачу доходу у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою у 2022, 2023 та 2024 роках відсутні.

Відповідно до наданих позивачем адвокатських запитів до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» представник позивача звертався до відповідачів із вимогою надати інформацію та документи щодо нарахування і виплати орендної плати за користування земельною ділянкою, однак доказів надання відповідачами відповідей або доказів виплати орендної плати суду не подано.

Отже, факт невиплати орендної плати за договором оренди землі за 2023 та 2024 роки відповідачами фактично не спростовано. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у письмових поясненнях також не заперечив сам факт несплати орендної плати, однак вважає таку несплату виправданою через неможливість використання земельної ділянки.

Оцінюючи доводи відповідача про відсутність підстав для розірвання договору, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі є договором, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю є платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, та виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Відповідно до статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 сформульовано висновок, за яким систематична несплата орендної плати, тобто два і більше випадки несплати, є підставою для розірвання договору оренди землі. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 485/784/20 та від 10 вересня 2021 року у справі № 650/628/19-ц.

Суд враховує, що у 2022 році територія Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області перебувала у тимчасовій окупації російською федерацією з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року, що могло істотно впливати на можливість ведення сільськогосподарської діяльності. Разом з тим, для вирішення цього спору визначальним є те, що позивач просить розірвати договір не через одноразове порушення, а через систематичну несплату орендної плати, яка, за матеріалами справи, тривала і після завершення тимчасової окупації, а саме у 2023 та 2024 роках.

Тому навіть без покладення в основу рішення несплати орендної плати за 2022 рік, встановлена судом несплата орендної плати за 2023 та 2024 роки становить два самостійні випадки невиконання орендарем договірного обов`язку і за загальним правилом утворює ознаку систематичності.

Відповідач послався на частину шосту статті 762 ЦК України.

Відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Суд виходить з того, що застосування частини шостої статті 762 ЦК України можливе лише за умови доведення орендарем об`єктивної неможливості використання орендованого майна. Така неможливість має бути реальною, безпосередньою, повною або такою, що фактично унеможливлювала використання об`єкта оренди за призначенням, а не лише припущеною чи потенційною.

Саме орендар, який посилається на обставини, що звільняють його від внесення орендної плати, повинен довести не лише загальний факт існування воєнного стану, окупації регіону у минулому або потенційної мінної небезпеки, а й причинно-наслідковий зв`язок між цими обставинами та неможливістю використання саме спірної земельної ділянки у відповідний період.

Наявність воєнного стану, загальний лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року, віднесення території до переліку територій можливих бойових дій або інформація про потенційне забруднення території вибухонебезпечними предметами самі по собі не є безумовною підставою для звільнення орендаря від виконання договірного обов`язку зі сплати орендної плати. Такі обставини підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами і повинні бути співвіднесені з конкретним договором, конкретною земельною ділянкою та конкретним періодом невиконання зобов`язання.

Відповідно до розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163 ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» надано пільги з місцевих податків і зборів щодо земельних ділянок, які перебувають у користуванні товариства, у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Відповідно до розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації від 06 лютого 2024 року № 29 та розпорядження від 18 квітня 2024 року № 154 товариству також надавались пільги з місцевих податків і зборів у зв`язку з потенційною загрозою забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами.

Разом з тим, суд зазначає, що такі розпорядження приймалися у сфері податкових правовідносин і стосувалися місцевих податків та зборів, зокрема плати за землю у розумінні Податкового кодексу України. Вони не змінюють умов приватно-правового договору оренди землі, не припиняють обов`язку орендаря сплачувати орендну плату власнику земельної ділянки та не є самостійним доказом повної об`єктивної неможливості використання саме спірної земельної ділянки.

Крім того, зазначені розпорядження ґрунтувалися саме на потенційній загрозі забруднення, а не на встановленому факті виявлення вибухонебезпечних предметів на земельній ділянці з кадастровим номером 6520683600:02:021:0036.

Суд також дослідив акт № 5501 виконаних робіт з розмінування місцевості від вибухонебезпечних предметів за період з 16 вересня 2024 року по 24 вересня 2024 року, на який послався відповідач.

Відповідно до акта № 5501 групою розмінування проведено роботи з інженерної розвідки, розшуку, піднімання, розмінування і знешкодження вибухонебезпечних предметів на території земель населеного пункту Максима Горького Бериславського району Херсонської області. У пункті 1 акта зазначено, що перевірено ділянку місцевості загальною площею 450,98 га на наявність вибухонебезпечних предметів. У пункті 2 акта прямо зазначено: «Під час проведення робіт ВНП не виявлено». У пунктах 3-6 акта зазначено, що знешкодження, транспортування, знищення вибухонебезпечних предметів та підривні роботи не проводились.

Отже, акт № 5501 не підтверджує факту реального забруднення спірної земельної ділянки вибухонебезпечними предметами. Навпаки, зі змісту цього акта вбачається, що за результатами перевірки вибухонебезпечні предмети не виявлені, а знешкодження, транспортування чи знищення таких предметів не проводилось.

За таких обставин посилання відповідача на акт № 5501 як на доказ неможливості використання земельної ділянки у 2023 та 2024 роках є необґрунтованим. Цей акт підтверджує лише факт проведення перевірки певної території у вересні 2024 року та відсутність виявлених вибухонебезпечних предметів за результатами такої перевірки. Він не підтверджує, що у 2023 році або до вересня 2024 року спірна земельна ділянка фактично була забруднена вибухонебезпечними предметами або що орендар був повністю позбавлений можливості використовувати її за цільовим призначенням.

Суд враховує, що земельна ділянка є об`єктом сільськогосподарського призначення, а її використання потребує дотримання правил безпеки. Разом з тим, саме на орендаря покладається обов`язок діяти добросовісно, вживати розумних заходів для з`ясування стану об`єкта оренди, повідомляти орендодавця про обставини, які перешкоджають використанню земельної ділянки, та доводити неможливість користування нею у разі спору.

Матеріали справи не містять доказів того, що у 2023 або 2024 роках ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» повідомляло позивача або її спадкодавця про неможливість використання саме цієї земельної ділянки, пропонувало змінити умови договору, звільнити орендаря від сплати орендної плати, призупинити дію договору, повернути земельну ділянку власнику або в інший спосіб врегулювати спірні правовідносини.

Матеріали справи також не містять доказів того, що у 2023 або 2024 роках відповідач звертався до компетентних органів саме щодо обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:021:0036, що йому було відмовлено у проведенні такого обстеження або що щодо цієї ділянки існувала конкретна заборона на проведення будь-яких сільськогосподарських робіт.

Лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 28 травня 2026 року № 66 03-3994/66 16/3 має інформаційний характер та не містить відомостей про фактичне виявлення вибухонебезпечних предметів на спірній земельній ділянці у 2023 або 2024 роках. Зміст цього листа не підтверджує обставин повної неможливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням у період, за який орендна плата не сплачена.

Лист Херсонської обласної військової адміністрації від 01 червня 2026 року № 01-01-66-6808/0/26/46 також не підтверджує факту фактичного забруднення спірної земельної ділянки. Навпаки, у взаємозв`язку з актом № 5501 він підтверджує, що щодо відповідної території проводились роботи з перевірки, за результатами яких вибухонебезпечних предметів не виявлено.

Внутрішні накази ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» від 11 квітня 2022 року № 11/04, від 15 листопада 2022 року № 15/11, від 05 січня 2023 року № 05/01, від 03 січня 2024 року № 03/01 також не можуть самостійно підтверджувати неможливість використання конкретної земельної ділянки позивача. Такі накази є внутрішніми управлінськими документами самого відповідача, складеними ним в односторонньому порядку, і лише відображають його власну оцінку ситуації. Вони не замінюють належних доказів фактичного стану конкретної земельної ділянки.

Суд також враховує надані позивачем листи ТОВ «АГРО-ЛАЙФ 2023» від 10 травня 2025 року та ТОВ «ДОДОЛА 2021» від 12 травня 2025 року. Зі змісту цих листів вбачається, що інші суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території Бериславського району, після деокупації вживали заходів для обстеження земельних ділянок, залучали фахівців, відновлювали сільськогосподарську діяльність і виплачували орендну плату орендодавцям. Ці докази не підтверджують автоматичної можливості використання саме спірної ділянки, однак свідчать про те, що загальний статус території не виключав для орендарів обов`язку вживати активних заходів для перевірки стану земель, організації безпечного користування або документального підтвердження неможливості такого користування.

Суд критично оцінює довід відповідача про те, що тягар доведення безпечності земельної ділянки покладається на орендодавця. Такий підхід фактично переносить на власника земельної ділянки обов`язок доводити відсутність обставин, на які посилається орендар для звільнення від виконання грошового зобов`язання. Натомість відповідно до загальних правил доказування саме сторона, яка посилається на певні обставини як на підставу своїх заперечень, повинна довести їх існування.

Позивач довела існування договору оренди, право власності на земельну ділянку, умови щодо розміру та строків внесення орендної плати, а також факт відсутності виплати орендної плати за 2023 та 2024 роки. Відповідач, який посилається на звільнення від орендної плати, мав довести повну об`єктивну неможливість використання земельної ділянки у ці роки. Надані ним докази такого висновку не підтверджують.

Суд також не приймає доводи ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про те, що воно не є належним відповідачем у справі у зв`язку з переходом права оренди до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Предметом спору є розірвання договору оренди землі у зв`язку з невиконанням обов`язку зі сплати орендної плати у 2022-2024 роках. У цей період саме ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було орендарем за договором та мало обов`язок виконувати умови договору щодо внесення орендної плати. Перехід права оренди до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» у 2025 році не спростовує факту участі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у спірних матеріально-правових відносинах та не усуває правове значення його поведінки як орендаря у період, за який встановлено невиконання договору.

При цьому ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» є належним відповідачем, оскільки на час розгляду справи саме за ним зареєстроване право оренди спірної земельної ділянки. Розірвання договору оренди землі впливатиме на його зареєстроване речове право, а тому участь цього товариства у справі є необхідною.

Суд зазначає, що перехід права оренди до нового орендаря не перешкоджає розірванню договору у судовому порядку, якщо підстави для такого розірвання виникли внаслідок порушення умов договору. Особа, до якої перейшло право оренди, набуває це право у тому правовому стані, в якому воно існувало на момент переходу, з урахуванням обтяжень, спорів та наслідків попереднього невиконання умов договору.

Оцінюючи істотність порушення, суд враховує, що умовами договору передбачено обов`язок орендаря щорічно сплачувати орендну плату до 31 грудня кожного року. Саме на отримання такої плати орендодавець розраховував при укладенні договору оренди землі. Невиплата орендної плати протягом двох років поспіль істотно порушує баланс інтересів сторін, позбавляє орендодавця очікуваного майнового результату від передачі земельної ділянки в оренду та свідчить про систематичне невиконання орендарем одного з основних договірних обов`язків.

Суд встановив, що відповідачі не надали належних і допустимих доказів виплати орендної плати за 2023 та 2024 роки. Водночас надані ними докази не підтверджують повної об`єктивної неможливості використання спірної земельної ділянки у ці роки та не доводять підстав для звільнення від внесення орендної плати відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна вимога про розірвання договору оренди землі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією, долученою до матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає задоволенню, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у рівних частках, тобто по 484,48 грн з кожного.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що позивач заявила про очікуване понесення таких витрат, однак належних доказів їх фактичного понесення або обов`язку сплатити конкретну суму, договору про надання правничої допомоги, акта виконаних робіт, детального опису наданих послуг та доказів їх вартості суду не подано. За таких обставин підстав для стягнення витрат на правничу допомогу немає.

Зважаючи на викладене, враховуючи вказані положення цивільного законодавства та керуючись статтями 12, 13, 141, 209, 259, 263 265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі № 652060004001182 від 30 січня 2012 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт», право оренди за яким у подальшому перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а з 17 квітня 2025 року - до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», номер запису про інше речове право 16128541, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:021:0036, площею 9,67 га.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», місцезнаходження: 74360, Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вул. Промислова, буд. 3, ЄДРПОУ 41101589, на користь ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», місцезнаходження: 37223, Полтавська область, Миргородський район, с. Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 12, ЄДРПОУ 33251307, на користь ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 484,48 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22 червня 2026 року.

Суддя: ___ О.О. Сікора