Ухвала суду № 137562945, 18.06.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 656/192/15-ц

провадження № 2-п/650/17/26

УХВАЛА

іменем України

18 червня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іванівського районного суду Херсонської області у справі 656/192/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У провадженні Іванівського районного суду Херсонської області перебувала цивільна справа № 656/192/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 05003711862 від 28 грудня 2007 року у сумі 60 347,25 грн, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків за користування кредитом, комісії та штрафу.

ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, у якій просить поновити строк на подання такої заяви, скасувати заочне рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2015 року у справі № 656/192/15-ц та призначити справу до розгляду у судовому засіданні.

Заявник зазначила, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає поновленню, оскільки про існування заочного рішення вона дізналася лише у 2025 році після отримання судової повістки в іншій справі, пов`язаній із виконанням цього рішення. До цього часу вона не знала ані про наявність цивільної справи № 656/192/15-ц, ані про ухвалення у ній заочного рішення, ані про відкриття виконавчих проваджень щодо стягнення з неї заборгованості.

ОСОБА_3 також зазначила, що під час розгляду справи вона не отримувала судових повісток, інших процесуальних документів та копії заочного рішення, а тому була позбавлена можливості взяти участь у розгляді справи, подати заперечення проти позову та заявити про застосування позовної давності. Крім того, заявник вказала, що відомості про її прізвище у матеріалах справи були зазначені неналежним чином, оскільки на час звернення з позовом та на час ухвалення заочного рішення її прізвище вже було змінене на ОСОБА_4 .

Заявник вважає, що заочне рішення підлягає скасуванню, оскільки вона не з`явилася у судове засідання з поважних причин, не була належним чином обізнана про розгляд справи, а доводи, на які вона посилається, мають істотне значення для правильного вирішення спору. Зокрема, ОСОБА_3 ставить під сумнів факт отримання нею кредитних коштів, правильність та обґрунтованість розрахунку заборгованості, наявність правових підстав для нарахування комісії, а також вказує на можливий сплив позовної давності щодо частини заявлених до стягнення вимог.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 березня 2026 року відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 656/192/15-ц у частині документів, наявність і зміст яких було встановлено судом. В іншій частині відновлення матеріалів втраченого судового провадження визнано неможливим.

При вирішенні питання про відновлення втраченого провадження суд врахував відомості обліково-статистичної картки справи, документи, наявні в автоматизованій системі документообігу суду, судові рішення, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також документи, надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи". Зокрема, було відновлено зміст процесуальних документів, ухвал суду, судових повісток, заочного рішення, а також наданих позивачем копій документів, серед яких кредитний договір № 05003711862 від 28 грудня 2007 року, анкета, заява про перерахування коштів, копії документів відповідача, договір купівлі-продажу кредитного портфелю та розрахунок заборгованості за кредитом станом на 2015 рік.

Представник позивача адвокат Стеценко М.В. у поданих запереченнях просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2015 року. Вважає, що це рішення є законним, обґрунтованим та ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а наведені у заяві доводи не підтверджують наявності передбачених законом підстав для його скасування.

Свою позицію представник позивача обґрунтовує тим, що 28 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 05003711862, за умовами якого остання отримала кредит у сумі 39 900,00 грн зі строком повернення до 10 січня 2015 року та зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти, комісію й інші передбачені договором платежі. 18 травня 2012 року між первинним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, за яким до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором, про що відповідача було повідомлено 19 лютого 2015 року. Станом на 10 січня 2015 року, згідно з розрахунком, відповідачка мала заборгованість у розмірі 60 347,25 грн, яка складалася із залишку тіла кредиту, відсотків, комісії та штрафу.

Щодо доводів про необізнаність відповідача про розгляд справи та ухвалення заочного рішення представник позивача зазначив, що під час розгляду справи № 656/192/15-ц інтереси ОСОБА_3 представляв представник, що підтверджується ухвалами Іванівського районного суду Херсонської області від 21 квітня 2015 року, 06 травня 2015 року, 12 травня 2015 року, 25 травня 2015 року та 25 червня 2015 року. Представник відповідача брав участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції та заявляв клопотання про визнання явки представника позивача обов`язковою. Саме цю обставину представник позивача вважає такою, що спростовує твердження заявника про повну необізнаність щодо існування справи.

Крім того, представник позивача зазначив, що 09 лютого 2018 року виконавчий лист у справі № 656/192/15-ц було пред`явлено до примусового виконання, відкрито виконавче провадження № 55753200, а 21 серпня 2018 року постановою державного виконавця звернуто стягнення на доходи боржника.

17 червня 2026 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про надання копії документа в електронному вигляді, зобов`язання позивача надати детальний розрахунок боргу та відкладення розгляду справи.

У вказаному клопотанні заявник зазначила, що отримала від суду копії окремих документів у паперовому вигляді, однак копія розрахунку заборгованості за кредитом станом на 2015 рік має неналежну якість, що ускладнює встановлення дат, найменування нарахувань та інших відомостей. У зв`язку з цим заявник просила надати їй електронну копію розрахунку заборгованості, а у разі якщо наявна у суду копія також є неналежної якості, зобов`язати позивача надати копію цього документа в електронній формі. Також заявник просила зобов`язати позивача надати детальний розрахунок усіх сум, нарахованих та заявлених до стягнення, із зазначенням розрахункового періоду, сум щомісячних платежів, процентів, комісій, неустойки, строків сплати та інших відомостей, які свідчать про підстави і порядок нарахувань. Крім того, заявник просила відкласти судове засідання.

Того ж дня ОСОБА_3 подала заперечення на позовні вимоги, у яких фактично виклала додаткові доводи проти заочного рішення та проти обґрунтованості позову. Зокрема, заявник зазначила про сумніви щодо справжності документів кредитної справи, вказала, що не підписувала кредитний договір та супутні документи, поставила під сумнів повноваження осіб, які представляли її інтереси під час розгляду справи у 2015 році, зазначила про неналежне повідомлення її про відступлення права вимоги, відсутність первинних бухгалтерських документів щодо перерахування кредитних коштів, необґрунтованість нарахування комісії, а також про сплив позовної давності щодо частини заявлених вимог.

До заперечень заявник долучила власний орієнтовний розрахунок заборгованості, складений на підставі тих відомостей, які вона змогла прочитати з наданої копії розрахунку та умов кредитного договору. При цьому сама заявник зазначила, що такий розрахунок ґрунтується, у тому числі, на її припущеннях, оскільки якість копії розрахунку заборгованості не дозволяє достеменно прочитати викладені у ньому дані в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, у клопотанні просила розгляд цього клопотання проводити без її участі. Раніше також подавала клопотання про розгляд заяви за її відсутності.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з тим подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини першої статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на наведені положення цивільного процесуального закону, належне повідомлення учасників справи, наявність у матеріалах справи письмово викладених позицій сторін, а також подані заявником клопотання про розгляд відповідних питань за її відсутності, суд визнав можливим розглянути заяву про перегляд заочного рішення за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_3 про надання копії документа в електронному вигляді, зобов`язання позивача надати детальний розрахунок боргу та відкладення розгляду справи, суд виходить з такого.

Питання про обсяг матеріалів справи № 656/192/15-ц, які можуть бути відновлені та використані під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення, вже було вирішено ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 березня 2026 року. У межах провадження про відновлення втраченого судового провадження суд вжив можливих заходів для отримання документів, які збереглися в електронному вигляді, містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень або були надані учасниками справи. За результатами такого розгляду суд відновив провадження у тій частині, у якій наявність і зміст документів були встановлені, а в іншій частині визнав відновлення неможливим.

За таких обставин заявлене клопотання у частині зобов`язання позивача надати новий або більш деталізований розрахунок заборгованості фактично спрямоване не на вирішення питання про наявність підстав для перегляду заочного рішення, а на повторне формування доказової бази для нового розгляду спору по суті. Водночас предметом цього провадження є не повторний розгляд позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_3 , а перевірка наявності чи відсутності підстав, передбачених статтею 288 ЦПК України, для скасування заочного рішення.

Сам факт того, що заявник бажає отримати більш якісну копію розрахунку або новий детальний розрахунок заборгованості, не свідчить про наявність підстав для скасування заочного рішення та не перешкоджає вирішенню заяви про його перегляд. Суд не встановив, що без витребування таких документів неможливо вирішити саме те процесуальне питання, яке розглядається у цьому провадженні, а саме питання про наявність сукупності умов для скасування заочного рішення.

Крім того, заявник просить зобов`язати позивача фактично створити новий деталізований розрахунок боргу, тоді як у межах розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд оцінює ті доводи та докази, які заявник подає на підтвердження підстав, визначених статтею 288 ЦПК України. Обов`язок доказування наявності таких підстав покладається на особу, яка звернулася із заявою про перегляд заочного рішення. При цьому заявник не надала суду належних доказів того, що витребувані документи самі по собі підтверджують поважність причин неявки у судове засідання під час первісного розгляду справи, неподання заперечень чи наявність нових доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Суд також враховує, що клопотання про відкладення розгляду справи обґрунтоване необхідністю отримання додаткових документів та подальшого уточнення позиції заявника щодо розрахунку заборгованості. Однак такі обставини стосуються насамперед розгляду спору по суті, який можливий лише у разі скасування заочного рішення. До вирішення питання про скасування заочного рішення суд не здійснює нового розгляду позову та не перевіряє розмір заборгованості у повному обсязі так, як це здійснюється під час розгляду справи по суті.

З огляду на це клопотання ОСОБА_3 про надання копії документа в електронному вигляді, зобов`язання позивача надати детальний розрахунок боргу та відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, клопотання та заперечення заявника, відновлені матеріали цивільної справи, а також доводи представника позивача, суд дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд встановив, що заочне рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2015 року у справі № 656/192/15-ц було ухвалено за результатами заочного розгляду справи. Із змісту цього рішення вбачається, що підставою для ухвалення рішення у заочному порядку стала повторна неявка відповідача у судове засідання.

Разом з тим матеріали частково відновленого судового провадження не містять належних та достатніх даних про те, коли саме відповідач отримала копію заочного рішення суду. Відповідно до статей 283, 284 ЦПК України копія заочного рішення надсилається відповідачу, який не з`явився у судове засідання, а у разі невручення повного заочного рішення у день його проголошення строк на подання заяви про його перегляд може бути поновлено. За таких обставин суд вважає причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення поважними, а тому цей строк підлягає поновленню.

Разом з тим поновлення строку на подання заяви саме по собі не є підставою для скасування заочного рішення. Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України для скасування заочного рішення необхідною є сукупність двох умов: встановлення поважності причин неявки відповідача та неподання ним відзиву, а також наявність доказів, на які посилається відповідач, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Отже, при розгляді поданої заяви суд має оцінити не лише доводи щодо строку звернення, а й те, чи підтверджують наведені заявником обставини наявність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення.

Оцінюючи доводи заяви по суті, суд враховує, що з відновлених матеріалів цивільної справи, а саме з ухвал Іванівського районного суду Херсонської області від 21 квітня 2015 року, 06 травня 2015 року, 12 травня 2015 року, 25 травня 2015 року та 25 червня 2015 року, вбачається участь у розгляді справи представника відповідача. Як встановлено судом, представник відповідача брав участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції та вчиняв процесуальні дії в інтересах відповідача, зокрема заявляв клопотання про визнання явки представника позивача обов`язковою.

Наведене свідчить про те, що інтереси відповідача під час розгляду справи не були залишені без представництва, а відповідач мала процесуальну можливість через представника подати заперечення проти позову, надати докази, заявити клопотання, у тому числі й про застосування позовної давності.

Суд враховує, що у поданих 17 червня 2026 року запереченнях ОСОБА_3 зазначила, що особи, які брали участь у справі як її представники у 2015 році, їй невідомі, а повноважень на представництво її інтересів вона їм не надавала. Однак такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами. Саме по собі твердження заявника про невідомість їй цих осіб або про відсутність надання їм повноважень не спростовує змісту процесуальних ухвал суду, якими зафіксовано участь представника відповідача у розгляді справи, та не є достатньою підставою для висновку про незаконність такого представництва у межах вирішення питання про перегляд заочного рішення.

Посилання заявника на намір звернутися або звернення до правоохоронних органів щодо можливих шахрайських дій, підроблення документів чи незаконного представництва також не може бути саме по собі підставою для скасування заочного рішення. До матеріалів справи не надано належних процесуальних документів, які б підтверджували встановлення компетентним органом факту підроблення підписів, недійсності документів, відсутності повноважень представників або інших обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про перегляд заочного рішення.

Суд також враховує, що заявник у запереченнях поставила під сумнів справжність підписів на документах кредитної справи та зазначила, що почерк у заяві про перерахування коштів їй не належить. Однак ці твердження ґрунтуються на власній оцінці заявником копій документів та не підтверджені висновком експерта, належними письмовими доказами або іншими допустимими доказами, які б давали суду підстави вважати, що такі документи є підробленими чи не можуть братися до уваги.

Доводи заявника щодо відсутності первинних бухгалтерських документів, неналежності доказів перерахування кредитних коштів, неправильності розрахунку заборгованості, необґрунтованості нарахування комісії, неналежного повідомлення про відступлення права вимоги та спливу позовної давності за своїм змістом стосуються суті спору, який уже був вирішений заочним рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2015 року. Такі доводи можуть бути предметом оцінки під час розгляду справи по суті лише у разі скасування заочного рішення, однак самі по собі вони не звільняють заявника від необхідності довести наявність усіх умов, визначених статтею 288 ЦПК України.

Суд також відхиляє доводи заявника про те, що вона була позбавлена можливості заявити про застосування позовної давності. Сам по собі факт того, що таке клопотання не було заявлено під час первісного розгляду справи, не свідчить про наявність підстав для скасування заочного рішення, оскільки на той момент інтереси відповідача представляла особа, участь якої у справі підтверджується відновленими процесуальними документами. Нереалізація певного процесуального права під час первісного розгляду справи не може автоматично свідчити про наявність підстав для перегляду заочного рішення через значний проміжок часу після його ухвалення.

Власний орієнтовний розрахунок заборгованості, поданий заявником, також не є доказом, який сам по собі має істотне значення для правильного вирішення справи у розумінні статті 288 ЦПК України. Такий розрахунок складено заявником на підставі власного тлумачення умов кредитного договору та тих відомостей, які вона змогла прочитати з копії розрахунку позивача. При цьому сама заявник зазначила, що через якість копії документа не може стверджувати про достовірність усіх вихідних даних. Отже, поданий розрахунок є по суті запереченням проти розміру боргу та варіантом оцінки заявником умов договору, але не є новим належним і допустимим доказом, який би спростовував обставини, покладені в основу заочного рішення, або свідчив про очевидну необхідність його скасування.

Суд враховує, що у межах відновленого провадження наявні документи, які були відновлені ухвалою суду від 03 березня 2026 року, зокрема копії кредитного договору, анкети, заяви про перерахування коштів, договору купівлі-продажу кредитного портфелю та розрахунку заборгованості. Наявність у заявника заперечень щодо їх змісту або якості копій не змінює того, що при вирішенні питання про перегляд заочного рішення суд перевіряє не обґрунтованість позову заново, а наявність передбачених процесуальним законом підстав для скасування заочного рішення.

Окремо суд враховує, що заочне рішення ухвалене 23 вересня 2015 року, тобто понад десять років тому, а після його ухвалення здійснювалися виконавчі дії щодо примусового виконання рішення суду. Хоча самі по собі ці обставини не є безумовною підставою для відмови у задоволенні заяви, вони додатково свідчать про необхідність дотримання принципу юридичної визначеності та остаточності судового рішення.

Інститут перегляду заочного рішення спрямований на усунення наслідків неналежної реалізації відповідачем права на участь у справі за наявності визначених законом умов. Він не може використовуватися як спосіб повторного розгляду спору лише з підстав незгоди відповідача з висновками суду або з метою повторної оцінки доказів, якщо заявником не доведено наявність усіх передбачених законом умов для скасування такого рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для скасування заочного рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2015 року, передбачені частиною першою статті 288 ЦПК України, відсутні. Хоча строк на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає поновленню, заявник не довела, що неподання заперечень та нереалізація процесуальних прав під час первісного розгляду справи були зумовлені саме поважними причинами, а також не надала доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. З огляду на це заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись наведеними вище положеннями ЦПК України, суд,

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2015 року у цивільній справі № 656/192/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2015 року у цивільній справі № 656/192/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Роз`яснити, що відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законну силу з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено 22 червня 2026 року.

Суддя: ______ О.О. Сікора