Ухвала суду № 137562626, 19.06.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Пересипський районний суд міста Одеси

Справа №523/12877/26

Провадження №1-кс/523/5560/26

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , підозрюваного та його захисника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, клопотання слідчого в кримінальному провадженні №62026150020001812 від 08 травня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, утримуючого малолітню дитину, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, не судимого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,

в с т а н о в и в:

19 червня 2026 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із альтернативою визначення застави в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, стосовно ОСОБА_5 , якого підозрюють у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та усуненням перешкод, з корисливих мотивів.

В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилаються на обґрунтованість вказаної підозри та наявність ризиків: переховування від органу досудового розслідування, суду; незаконного впливу на свідків в цьому ж провадженні; перешкоджання провадженню іншим чином; а також знищення, схову або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

З`ясувавши думку прокурора в підтримку внесеного клопотання, а також заперечення сторони захисту, слідчий суддя дійшов наступного.

Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві розслідується кримінальне провадження №62026150020001812 від 08 травня 2026 року, за ознаками ч.3 ст.332 КК України, в якому нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування здійснюється прокурорами Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом, у невстановлений день та час, але не пізніше квітня 2026 року, вирішив організувати незаконне переправлення громадян України віком від 23 до 60 років через державний кордон України поза межами пункту пропуску та на пунктах пропуску, за грошову винагороду до Республіки Молдова та невизнаної Придністровської Молдавської Республіки (далі ПМР).

Так, наприкінці 2025 року, більш точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_8 , поблизу автовокзалу «Одеса», за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 58, де в ході розмови ОСОБА_5 вказав, що має можливість організувати незаконний перетин державного кордону України (на виїзд) осіб чоловічої статі віком від 23 до 25 років, але дана «послуга» коштуватиме від 8000 доларів США, в залежності від способу перетину кордону.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_5 є діючим військовослужбовцем Національної гвардії України та має намір вчинити неправомірні дії, ОСОБА_8 звернувся з відповідним повідомленням до правоохоронних органів.

Далі, близько 13 години 30 хвилин 28 травня 2026 року ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, виконуючи свої злочинні дії, зустрівся із ОСОБА_8 на паркувальному майданчику магазину «Обжора», за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, зі сторони АЗС «Амік» та повідомив останньому, що незаконне переміщення через державний кордон України військовозобов`язаного громадянина України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (який діяв під контролем правоохоронних органів), виїзд якого обмежений з території України, у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, через пункт пропуску коштуватиме 13000 доларів США, а поза межами пункт пропуску - 8000 доларів США. При цьом, ОСОБА_5 додав, що у день, коли буде перетин кордону, незалежно від обраного способу, при собі необхідно мати рюкзак, споряджений засобами живлення, необхідними продуктами харчування та питною водою. Також ОСОБА_5 додав, що особа, яка матиме намір незаконно перетнути державний кордон, повинна передати йому, через ОСОБА_8 , заставу у вигляді грошових коштів, яку він особисто визначить.

Близько 13 години 15 хвилин 02 червня 2026 року ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, виконуючи свої злочинні дії, зустрівся із ОСОБА_8 на паркувальному майданчику магазину «Обжора», за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, зі сторони АЗС «Амік», якому повідомив, що за надання йому неправомірної вигоди, у вигляді грошових коштів у сумі 13000 доларів США з можливістю перетнути державний кордон України (на виїзд) у напрямку м. Кишинів та за 8000 доларів США у напрямку ПМР, є можливість за 20000 доларів США, перетнути кордон у напрямку м. Кишинів, але при цьому здійснюється належний супровід через кордон. При цьому ОСОБА_5 ще раз зазначив, що у день перетну кордону необхідно при собі мати засоби живлення, продукти харчування, питну воду та документи, які посвідчують особу.

Далі, близько 13 години 15 хвилин 06 червня 2026 року ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, виконуючи свої злочинні дії, зустрівся із ОСОБА_8 на паркувальному майданчику магазину «Обжора», за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, зі сторони АЗС «Амік», якому повідомив, що за надання йому неправомірної вигоди, у вигляді грошових коштів у сумі 13000 доларів США, є можливість перетнути державний кордон України (на виїзд) у напрямку м. Кишинів, через прикордонний пункт пропуску у супроводі його знайомих без зупинок до кордону, майже у день передачі такої суми, але коли ОСОБА_9 , опиниться у Республіці Молдова, буде діяти самостійно. Також повідомив, що є можливість перетину державного кордону України (на виїзд), поза межами пунктів пропуску у напрямку ПМР, але така «послуга» коштуватиме 8000 доларів США та без належного супроводу ОСОБА_9 . При цьому, незалежно від вибраного варіанту, при передачі грошових коштів, необхідно очікувати від ОСОБА_5 подальші вказівки. Крім цього, ОСОБА_5 вказав, що для перетину кордону, незалежно від вибраного варіанту, спочатку ОСОБА_5 визначає дату та час, звідки ОСОБА_9 його «люди» забирають та супроводжують до кордону.

Далі, близько 13 години 50 хвилин 10 червня 2026 року ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, продовжуючи реалізацію своїх злочинних дій, спрямованих на організацію незаконного перетину через державний кордон України ОСОБА_9 , виїзд якого обмежений з території України у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, перебуваючи на паркувальному майданчику магазину «Обжора», за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, зі сторони АЗС «Амік», отримав від ОСОБА_8 першу частину грошових коштів у сумі 3000 доларів США (що відповідно до курсу НБУ станом на 10 червня 2026 року становить 134 531,1 грн).

Далі, близько 13 години 15 хвилин 15 червня 2026 року ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, продовжуючи реалізацію своїх злочинних дій, зустрівся із ОСОБА_8 на паркувальному майданчику магазину «Обжора», за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, зі сторони АЗС «Амік», якому повідомив, що сума неправомірної вигоди за організацію незаконного перетину через державний кордон України ОСОБА_9 , виїзд якого обмежений з території України у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, у вигляді грошових коштів з 13000 доларів США, яка раніше обумовлювалась, зросла до 15000 доларів США, при цьому визначив, що перетин кордону здійснюватиметься зі сторони Болградського району Одеської області через пункт пропуску у напрямку Республіки Молдова. Крім цього, ОСОБА_5 висунув вимогу, що для реалізації зазначених злочинних дій, необхідно надати йому другу частину грошових коштів, як «заставу» та для початку етапу підготовки відповідних документів, що складатиме половину від 15000 доларів США, а саме у сумі 4500 доларів США, ксерокопію паспорту громадянина України та витяг про місце реєстрації на ім`я ОСОБА_9 .

Далі, близько 08 години 10 хвилин 18 червня 2026 року ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх злочинні наслідки, бажаючи їх настання, продовжуючи реалізацію своїх злочинних дій, перебуваючи на паркувальному майданчику магазину «Обжора», за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, зі сторони АЗС «Амік», отримав від ОСОБА_8 раніше обумовлену другу частину грошових коштів у сумі 4500 доларів США (що відповідно до курсу НБУ станом на 18 червня 2026 року становить 201 628,8 грн) за організацію незаконного перетину через державний кордону України ОСОБА_9 , виїзд якого обмежений з території України у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, у пункті пропуску у напрямку Республіки Молдова, шляхом керівництва такими діями, а також сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та усуненням перешкод.

Після вищевказаних дій, ОСОБА_5 18 червня 2026 року викрито та затримано, після чого йому повідомлено слідчим про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний не виконає покладені на нього процесуальні обов`язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому слідчий суддя зазначає, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до несудимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років.

Обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду з прав людини, у п-п. «с» п.1 ст.5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру. У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства (1994), суд визначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у зазначеному діянні доводиться: матеріалами ДВКР СБУ та УСР в Одеській області ДСР; заявою про злочин ОСОБА_8 від 06 травня 2026 року; протоколом допиту та додатковими допитами ОСОБА_8 як свідка від 11 травня 2026 року, від 28 травня 2026 року, від 10 червня 2026року та від 18 червня 2026 року; протоколом допиту ОСОБА_9 як свідка від 28 травня 2026 року; протоколами огляду та вручення грошових коштів від 10 червня 2026 року та від 18 червня 2026 року; протоколом затримання у порядку ст.208 КПК України ОСОБА_5 від 18 червня 2026 року; протоколом обшуку (автомобіля ОСОБА_5 ) від 18 червня 2026 року; протоколом обшуку (місця проживання ОСОБА_5 ) від 18 червня 2026 року; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності, а також не оспорюється стороною захисту.

На думку слідчого судді, первинно зібраних слідчим доказів достатньо для обґрунтування підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Оцінюючи доводи слідчого та прокурора про наявність доказів в обґрунтування існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у взаємозв`язку із тим, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку підозрюваного та виконання останнім процесуальних обов`язків в межах даного кримінального провадження, слідчий суддя з цим погоджується, виходячи з наступного.

ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість вчиненого діяння, суворість можливого покарання за його вчинення. В справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Окрім того, у справі «W проти Швейцарії» ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки це свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення підозрюваним території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.

Вищезазначене, на думу слідчого судді, обґрунтовує існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Органом досудового розслідування встановлено свідків вчиненого кримінального правопорушення, що не виключає того, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, надасть йому можливість здійснювати неправомірний вплив на таких осіб для надання показань, які б допомогли підозрюваному уникнути відповідальності за вчинене.

Необхідно також виходити і із передбаченої КПК процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до якої спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином продовжує існувати ризик можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків в даному кримінальному провадженні.

Підозрюваний також може продовжити займатися організацією незаконного перетину інших осіб через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, оскільки обізнаний про методи роботи прикордонників, має знайомих серед військовослужбовців, які здійснюють в прикордонній місцевості контррозвідувальну діяльність, а отже має доступ та можливість продовжувати аналогічну злочинну діяльність.

Слідчий суддя також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , спрямовано на шкоду мобілізаційного забезпечення та обороноздатності України, в умовах воєнного стану, в період часу, коли продовжує тривати агресивна війна з боку російської федерації проти України.

З врахуванням викладеного клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Окрім того, з урахуванням особи підозрюваного, обставин вміненого тому злочину, розміру отриманих грошових коштів, а також можливої системності вчинення аналогічних діянь, слідчий суддя вважає, що саме запропонований слідчим та прокурором виключний розмір застави, як альтернативи триманню під вартою, що перевищує в межі, передбачені п.2 ч.5 ст.182 КПК України, забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому, не виключається, що заставодавцем можуть бути не лише члени сім`ї та близькі родичі підозрюваного, а й будь які інші фізичні чи юридичні особи, чиє фінансове становище дозволить внести визначений розмір застави.

Керуючись ст.ст.176-178,183,184,193 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на строк до 16 серпня 2026 року включно.

Визначити розмір застави, як альтернативи триманню ОСОБА_5 під вартою, - у розмірі 600 (шістсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 1996800 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто шість тисяч вісімсот) грн.

Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок: Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Код ЄДРПОУ отримувача: 26302945; р/р UA418201720355249001000005435; банк: Державна казначейська служба України; МФО 820172, після чого ОСОБА_5 звільняється з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження із встановленою останньою службовою особою періодичністю; утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в даному провадженні з питань, що є предметом досудового розслідування; здати на зберігання до Головного управлянні Державної міграційної служби України в Одеській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну на строк до 18 серпня 2026 року включно.

Роз`яснити підозрюваному (обвинуваченому) або заставодавцю наслідки невиконання обов`язків, передбачених частинами 8, 10, 11 ст.182 КПК України, а саме: у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний (обвинувачений), будучи належним чином повідомленим не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана впродовж п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1