Ухвала суду № 137558660, 09.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13855/26 1-кс/760/6762/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025111500000049 від 10.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання детектива Територіального управління БЕБ у Київській області, погоджене прокурором, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72025111500000049 від 10.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням перевіряються обставини незаконного використання знаку товарів і послуг торговельної марки «Lavazza» шляхом виготовлення та реалізації контрафактної кавової продукції через мережу Інтернет та інші канали збуту на території України.

За версією органу досудового розслідування, до вчинення вказаної діяльності можуть бути причетні ряд фізичних осіб та суб`єктів господарювання, які здійснювали організацію виготовлення, фасування, збуту та транспортування продукції з незаконним використанням позначень торговельної марки «Lavazza».

У ході досудового розслідування проведено контрольні заходи щодо придбання продукції через вебресурс ІНФОРМАЦІЯ_1, за результатами яких вилучено зразки кавової продукції та встановлено схожість позначень, нанесених на вилучену продукцію із зареєстрованою торговельною маркою «Lavazza» настільки, що їх можна сплутати, а також визначено розмір шкоди, завданої правовласнику.

Крім того, 05.05.2026 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено мобільні телефони, комп`ютерну техніку, фінансово-господарську документацію, чорнові записи, грошові кошти та інші предмети і документи, які, на думку сторони обвинувачення, містять відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Постановою детектива від 06.05.2026 вилучене під час обшуку майно визнано речовими доказами.

Посилаючись на положення ст.ст. 98, 170 КПК України, прокурор зазначає, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, оскільки може містити відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому з метою забезпечення його збереження, недопущення приховування, пошкодження, знищення чи відчуження просить накласти на нього арешт.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з указаних у ньому підстав. На підтвердження своєї позиції просив долучити до матеріалів справи такі докази, як: протоколи огляду предметів від 19.05.2026, від 22.05.2026, від 22.05.2026; доручення на проведення слідчих (розшукових) дій від 13.05.2026; постанову про визнання речовими доказами від 06.05.2026.

Представник власника майна заперечував щодо задоволення клопотання, надав суду заперечення на клопотання прокурора про арешт майна та доповнення до заперечень.

У своїх запереченнях представник власника майна просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність підстав для накладення арешту.

Зазначав, що сторона обвинувачення не навела належних доказів відповідності вилученого майна критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, не індивідуалізувала кожен із вилучених предметів та не обґрунтувала їх зв`язок із кримінальним правопорушенням.

Крім того, вказував, що вилучена документація стосується звичайної господарської діяльності підприємства, а договори оренди обладнання, кадрові документи, резюме працівників та інші документи не мають очевидного зв`язку з предметом досудового розслідування.

Також представник власника майна заперечував проти накладення арешту на мобільний телефон, ноутбуки та грошові кошти, зазначаючи, що матеріали клопотання не містять доказів наявності на електронних носіях інформації, яка має значення для кримінального провадження, а щодо грошових коштів не доведено їх кримінальне походження чи зв`язок із розслідуваними подіями.

Окрім цього, адвокат зазначав, що частина вилучених коштів має документально підтверджене законне походження, а накладення арешту на весь обсяг майна є непропорційним втручанням у право власності та може призвести до необґрунтованого обмеження господарської діяльності.

У поданих додаткових поясненнях представник власника майна підтримав позицію, викладену в запереченнях. Також вказав, що у протоколах огляду відомостей про виявлення підробленого маркування, пакування, етикеток чи інших предметів, які б безпосередньо свідчили про незаконне використання знаків для товарів і послуг. Крім того, представник власника майна зазначав, що документи, зафіксовані під час огляду, містять інформацію щодо продукції різних торговельних марок та за своїм змістом свідчать про здійснення господарської діяльності з реалізації кавової продукції різних виробників, а не про виготовлення чи реалізацію контрафактної продукції. У зв`язку з цим просив врахувати відсутність належного обґрунтування доказового значення вилучених документів при вирішенні питання про накладення арешту на майно.

З огляду на викладене просив відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

Дослідивши матеріли клопотання та додатки, додані до нього, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Судом встановлено, що Територіальним управлінням БЕБ у Київській області, погоджене прокурором, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72025111500000049 від 10.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.

З клопотання та наданих до нього матеріалів убачається, що предметом досудового розслідування є обставини можливого незаконного використання знаку для товарів і послуг торговельної марки «Lavazza» шляхом виготовлення та реалізації кавової продукції з використанням відповідних позначень через мережу Інтернет та інші канали збуту на території України.

Матеріали кримінального провадження містять відомості про проведення під час досудового розслідування контрольних заходів щодо придбання кавової продукції через вебресурс ІНФОРМАЦІЯ_1, за результатами яких вилучено зразки відповідної продукції, а також встановлено, що позначення, нанесені на вилучену продукцію, є схожими із зареєстрованою торговельною маркою «Lavazza» настільки, що їх можна сплутати. Також у висновку визначено розмір шкоди, яка, за висновками експерта, завдана правовласнику торговельної марки.

Як убачається з копії протоколу обшуку та додатку № 1 до протоколу обшуку, 05.05.2026 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено, зокрема, мобільні телефони, комп`ютерну техніку, фінансово-господарську документацію, чорнові записи, грошові кошти та інші предмети і документи.

Згідно з постановою детектива від 06.05.2026 вилучене під час проведення обшуку майно визнано речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні у відповідності до ст. 98 КПК України, оскільки на них можуть міститися відомості, що мають значення для досудового розслідування.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що накладення арешту на вказане майно є необхідним та співрозмірним заходом забезпечення кримінального провадження, спрямованим на збереження речових доказів, та відповідає вимогам ст. 170 КПК України, а також забезпечує дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та правами власника майна. Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 72025111500000049 від 10.06.2025.

Разом з тим, слідчий суддя не знаходить підстав для накладення арешту на вилучені під час обшуку грошові кошти.

Так, відповідно до вимог ст.ст. 170, 173 КПК України обов`язок доведення необхідності арешту майна покладається на сторону обвинувачення. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен пересвідчитись у наявності достатніх підстав вважати, що таке майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, є предметом, знаряддям кримінального правопорушення, набуте внаслідок його вчинення або може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.

Однак матеріали клопотання не містять належних та допустимих доказів того, що вилучені грошові кошти були одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є доходом від такої діяльності, призначалися для її фінансування або іншим чином пов`язані з обставинами, які розслідуються у даному кримінальному провадженні.

У клопотанні прокурора наведено лише загальні посилання на можливу причетність невстановлених осіб до незаконного використання знаку для товарів і послуг, проте не наведено конкретних відомостей щодо походження вилучених коштів, не зазначено їх зв`язку з реалізацією продукції, яка є предметом розслідування, а також не надано доказів того, що такі кошти відповідають критеріям речових доказів.

Сам факт вилучення грошових коштів під час проведення обшуку та їх подальше визнання речовими доказами постановою детектива не є безумовною підставою для накладення на них арешту, оскільки слідчий суддя повинен самостійно перевірити наявність передбачених законом підстав для такого обмеження права власності.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення не доведено необхідності накладення арешту на вилучені грошові кошти, а тому клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.

Оскільки відсутні правові підстави для подальшого обмеження права власності на зазначене майно, вилучені грошові кошти підлягають поверненню законному власнику.

З огляду на викладене, клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025111500000049 від 10.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку офісного приміщення від 05.05.2026, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, поверх 8, що розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером: 80000000000:91:059:0038, яка на праві власності належить ТДВ «НДІ ФЕРММАШ», код ЄДРПОУ 00239008, а саме на:

1)Мобільний телефон синього кольору марки Huawei (з паролем) в чохлі;

2)Ноутбук Asus sn R8N0CV03P72031B з зарядним пристроєм (з паролем);

3)Ноутбук Lenovo s/n PF530VMR з зарядним пристроєм (з паролем);

4)Платіжні документи (видаткові накладні, рахунки на оплату, рахунки фактури) різних суб`єктів господарювання (у тому числі ТОВ «КАВОВА КОМПАНІЯ АРТІСАН») на 29 арк.;

5) Аркуші паперу з зазначенням найменувань та цін на продукцію торгової марки «LAVAZZА» на 3 арк.;

6)Друковані документи з переліком контактів, адрес, найменування та вартості кавової продукції, та назв підприємств та організацій (можливо клієнтів) на 24 арк.;

7)Прейскурант з цінами на кавову продукцію торгівельної марки FABRIKA, на 17 арк.;

8)Роздруківки руху грошових коштів по картковим рахункам ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , на 16 арк.;

9)Оригінали актів здачі-приймання робіт між «виконавець» ФОП ОСОБА_7 та ТОВ «ФАРМСЕЛ»;

10)Оригінали заяв ФОП ОСОБА_6 на 2 арк.;

11)Оригінал договору співпраці « 29/10/25-52Р від 29.10.2025 між ТОВ «КАВОВА КОМПАНІЯ АРТІСАН» та ФОП ОСОБА_6 , на 4 арк.;

12)Чорнові записи з контактними даними фізичних осіб, назв організацій, розрахунками на реалізовану продукцію на 63 арк.;

13)Акти інвентаризації товарів на складі на 4 арк.;

14)Папка зеленого кольору з договорами оренди кавового обладнання (з додатками) - орендодавець ФОП ОСОБА_5 2024-2025 рік, у 33 прозорих файлах (кожний окремо);

15)Папка чорного кольору з договорами оренди кавового обладнання (з додатками) - орендодавець ФОП ОСОБА_5 2024-2025 рік, у 32 прозорих файлах (кожний окремо);

16)Папка синього кольору з договорами оренди кавового обладнання (з додатками) - орендодавець ФОП ОСОБА_5 2025 рік, у 47 прозорих файлах (кожний окремо);

17)Папка чорного кольору з договорами оренди кавового обладнання (з додатками) - орендодавець ФОП ОСОБА_5 2024-2025 рік, у 48 прозорих файлах (кожний окремо);

18)Папка чорного кольору з договорами оренди кавового обладнання (з додатками) - орендодавець ФОП ОСОБА_5 2023-2024 рік, у 17 прозорих файлах (кожний окремо);

19)Папка сірого кольору з договорами оренди кавового обладнання (з додатками) - орендодавець ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_8 2022, 2024, 2025 роки у 13 прозорих файлах (кожний окремо);

20) Папка синього кольору з договорами оренди кавового обладнання (з додатками) - орендодавець ФОП ОСОБА_5 2023 рік, у 40 прозорих файлах (кожний окремо);

21) Папка синього кольору з договорами оренди кавового обладнання (з додатками) - орендодавець ФОП ОСОБА_5 2023 рік, у 28 прозорих файлах (кожний окремо);

22)Окремо договори оренди кавового обладнання (з додатками) - орендодавець ФОП ОСОБА_5 2026 рік, у 31 прозорому файлі (кожний окремо);

23)Окремо договори оренди кавового обладнання (з додатками) - орендодавець ФОП ОСОБА_5 2022 рік у прозорому файлі - 3 шт.;

24)Окремо договори оренди кавового обладнання (з додатками) - орендодавець ФОП ОСОБА_5 2023 рік у прозорому файлі - 3 шт.;

25)Окремо договори оренди кавового обладнання (з додатками) - орендодавець ФОП ОСОБА_5 2024 рік у прозорих файлах та без них - 49 шт.;

26)Окремо договори оренди кавового обладнання (з додатками) - орендодавець ФОП ОСОБА_5 2025 рік у прозорих файлах та без них - 67 шт.;

27)3 блокноти (2 червоних і 1 синій) з чорновими записами;

28)Незаповнені бланки трудових договорів компанія «Фабрика кави» у кількості 5 шт.;

29)Резюме фізичних осіб-з нанесеними чорновими записами - 28 шт.;

30)Роздруківки резюме з веб-ресурсу robota.ua - 109 шт.;

31)Роздруківки резюме з веб - ресурсу work.ua - 110 шт.;

32)Картонна коробка з упаковками кавою з назвою Laavazza Crema E Аroma по 1 кг - 6 штук;

33)Картонна коробка з упаковками кавою з назвою Lavazza ORO по 1 кг - 6 штук;

34)Упаковка кави з назвою Lavazza Gold Selection - 1 кг - 1 шт.;

35)Упаковка кави з назвою Lavazza Gran Espresso 1 кг - 1 шт.;

36)Упаковка кави з назвою Lavazza Top Class 1 кг - 1 шт.

У іншій частині клопотання, накладення арешту на вилучені купюри схожі на українські гривні на загальну суму 195 080 грн., у кримінальному провадженні № 72025111500000049 від 10.06.2025 - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1