Ухвала суду № 137557715, 19.06.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зміну способу і порядку виконання судового рішення

19 червня 2026 року Справа № 480/9224/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Шаповала М.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми завіт Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2025 у справі № 480/9224/25 визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Сумський області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення виданої Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України від 11 липня 2025 року за № 518/1.3.4/54 і зобов`язано провести з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення виданої Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України від 11 липня 2025 року за № 518/1.3.4/54. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 гривень.

14.04.2026 від позивача до суду надійшла заява, в якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду ухваленого Сумським окружним адміністративним судом від 19 січня 2025 року у справі № 480/9224/25 шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області надати звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 17.04.202026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням ГУ ПФУ в Сумській області рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2025 по справі № 480/9224/25 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Зобов`язано ГУ ПФУ в Сумській області, після набрання ухвалою суду законної сили, подати у 60-денний строк до Сумського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення по адміністративній справі № 480/9224/25.

17.06.2026 до суду від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду та клопотання про звільнення керівника ГУ ПФУ в Сумській області від сплати штрафу в порядку ст.382-3 КАС України.

Поданий звіт мотивовано тим, що на виконання рішення суду від 19.01.2026 у справі № 480/9224/25, яке набрало законної сили 19.02.2026, здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2023 року. Сума перерахованих коштів за рішенням суду за період з 01.02.2023 по 31.03.2026 нарахована до виплати та становить 93202,24 грн.

Крім цього, відповідачем зазначено, що фінансування пенсій, призначених за нормами Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідач також зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України № 1156 від 11.10.2024 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, яким передбачено 500 млн. грн. Станом на дату подання звіту, забезпечено виплату коштів, згідно з рішеннями суду, що набрали законної сили включно по 19.11.2020.

Пунктом 14 Прикінцевих положень Закону України від 03.12.2025 № 4695-XI "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено, що, починаючи з 1 січня 2026 року, видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На момент виконання судового рішення у цій справі єдиним нормативно-правовим актом, прийнятим КМУ на виконання делегованих йому повноважень відповідно до пункту 14 Прикінцевих положень Закону України № 4695-XI, був Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою КМУ від 14.07.2025 № 821.

Разом з тим, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, визнано протиправною та нечинною постанову КМУ від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".

Станом на сьогодні КМУ не прийнято жодного іншого нормативно-правового акта, який би визначав порядок здійснення відповідних видатків на виконання вимог пункту 14 Прикінцевих положень Закону України № 4695-XI.

На даний час затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік постановою Кабінету Міністрів України № 127 від 05.02.2026 "Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік".

У бюджеті Пенсійного фонду України на 2026 рік, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 127 "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік", передбачено кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень на 2026 рік затвердженні в розмірі 500 000 грн.

У зв`язку із зазначеним, головним управлінням направлено до Пенсійного фонду України лист для виділення коштів нарахованих згідно з судовим рішенням у даній справі.

Таким чином, нараховані кошти на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 480/9224/25, будуть виплачені за наявності бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету.

Клопотання про звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати штрафу в порядку ст.382-3 КАС України мотивоване позицією, викладеною у звіті.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши звіт щодо виконання судового рішення та та клопотання про звільнення від сплати штрафу, суд встановив наступне.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч.2 ст.372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.

У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За правилами частин 1-5 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Отже, виходячи з положень статті 382-3 КАС України судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду, або ж розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. При цьому, для прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб`єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.

У пунктах 46, 48, 52 рішення Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 у справі "Іванов проти України" зазначено, що від особи, яка домоглась винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. В таких справах державний орган, який було належним чином проінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Відсутність у заявника можливості домогтись виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Отже, державний орган повинен вжити всіх необхідних заходів для виконання судового рішення, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання, за умови належного повідомлення державного органу про таке судове рішення.

Так, як вбачається зі звіту відповідача та наявних у справі доказів, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 по 31.03.2026, сума нарахованих коштів складає 93 202,24 грн.

Тобто, відповідачем в межах обумовленого в цій справі спірного періоду проведено перерахунок пенсії позивачу згідно судового рішення.

Проте, щодо питання виплати позивачу цієї різниці між сумами фактично отриманої та нарахованої пенсії відповідач вказує, що така заборгованість буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України.

Так, з цього приводу суд вважає за необхідним зазначити, що згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 5 червня 2012 року N 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року N 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково за рахунок коштів Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідач у звіті вказав, що відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 за № 53/37389 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до пункту 7 розділу II Порядку, за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Водночас повідомляє, що черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, згідно з абзацом 2 пункту 7 розділу II Порядку.

В даному випадку суд бере до увагу ту обставину, що у випадку надходження грошових коштів на рахунок відповідача за відповідним цільовим призначенням, Управління автоматизованим способом, пропорційно обсягу виділених з державного бюджету коштів та кількості отримувачів, здійснює розрахунок та часткову виплату заборгованості в порядку черговості таких виплат.

Тобто Головне управління виконує свої функції щодо виплати існуючої заборгованості за судовими рішеннями, однак виключно в межах наявних ресурсів.

За таких обставин суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області в особі свого керівництва вживає можливі заходи з метою повного виконання судового рішення у цій справі, а фактична невиплата заборгованості зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання відповідачем встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив, зокрема, в ухвалі від 19 травня 2015 року № 21-1044а15 та в постанові від 22 листопада 2016 року у справі № 804/5081/13-а та підтримав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 та ухвалі від 23 січня 2021 року у справі № 611/26/17.

Як зазначив Верховний Суд у своїх ухвалах від 04.07.2023, від 12.12.2023 у справі № 200/3958/19-а, де предметом розгляду також був звіт органу Пенсійного фонду України щодо виконання судового рішення, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.

У відповідності до абз. 2 ч. 5 ст. 382-3 КАС України якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Таким чином зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, а також правових позицій Верховного Суду, суд доходить висновку, що в діях керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відсутня вина у формі умислу щодо невиконання судового рішення та виплати позивачу існуючої заборгованості по перерахованим пенсійним виплатам. Відтак, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин з боку відповідача.

З огляду на це суд не вбачає підстав для накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області штрафу за невиконання судового рішення від 19.01.2026 у справі № 480/9224/25.

Суд в цьому випадку погоджується з доводами відповідача, що покладені судом зобов`язання на ГУ ПФУ в Сумській області можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області лише після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, фактичні дані та наявні у справі докази, суд доходить висновку про можливість звільнення керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду у справі № 480/9224/25, від накладення штрафу.

Разом із тим, наведені вище обставини, а саме відсутність фінансування ГУ ПФУ в Сумській області на виплату коштів позивачу, невиділення Пенсійним фондом України коштів на такі цілі не свідчить про виконання в повному обсязі рішення суду від 19.01.2026 у справі № 480/9224/25, а лише є підтвердженням того, що невиконання судового рішення об`єктивно не залежить лише від дій посадових осіб вказаного Управління.

Зважаючи на це, суд вважає, що ГУ ПФУ в Сумській області у поданому звіті не підтвердило документально повне виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 в частині виплати позивачу заборгованості за період з 01.02.2023 по 31.03.2026 на загальну суму 93 202,24 грн.

Відтак, за наслідками розгляду поданого ГУ ПФУ в Сумській області звіту та доданих до нього матеріалів, зважаючи на обов`язковість виконання судового рішення, суд дійшов висновку щодо відмови у його прийнятті.

Водночас, як зазначалось судом вище, частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу (частина 9 статті 382-3 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

В даному випадку суд зазначає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 480/9224/25 набрало законної сили 19.02.2026.

Вказане рішення виконано частково, в частині проведення перерахунку відповідних пенсійних виплат та поточної виплати пенсії. Проте, в частині виплати нарахованої позивачу різниці між розміром нарахованої та розміром фактично виплаченої пенсії за період з 01.02.2023 по 31.03.2026 на загальну суму 93202,24 грн, судове рішення залишається не виконаним. Вказана сума заборгованості включена до Реєстру судових рішень, що ведеться органами Пенсійного фонду України та по цей час позивачу не виплачена.

Як зазначає Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області у звіті про виконання рішення суду, єдиною причиною, яка ускладнює виконання даного рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті таких сум заборгованості.

Отже, відсутність відповідного фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення у цій справі.

Зважаючи на невиконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 480/9224/25 в частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії за період з 01.02.2023 по 31.03.2026 на загальну суму 93202,24 грн, а також наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу виконання цього рішення в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області виплатити заборгованість по перерахованій пенсії на стягнення з ГУ ПФУ в Сумській області на користь позивача заборгованості по перерахованій пенсії за період з 01.02.2023 по 31.03.2026 на загальну суму 93202,24 грн.

Частиною 3 статті 3 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд вкотре зауважує, що частиною 3 статті 382-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд додатково може за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Водночас, частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, за наслідками розгляду звіту ГУ ПФУ в Сумській області про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 480/9224/25, суд дійшов висновку про зміну способу виконання цього рішення в частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 480/9224/25.

Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати штрафу.

Змінити спосіб виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі № 480/9224/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії, а саме: "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по перерахованій пенсії за період з 01.02.2023 по 31.03.2026 на загальну суму 93 202,24 гривень".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М.М. Шаповал