Ухвала суду № 137557236, 19.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про повернення скарги без розгляду

"19" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3161/25

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши скаргу (вх. № 2-1200/26 від 16.06.2026) АР ТОВ "СВІТЛИЙ ПУТЬ" на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Кузнєцова Олександра Анатолійовича

у справі № 916/3161/25

за позовом Фермерського господарства "ЗЛАТОВ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ"

до відповідача - Аграрно-риболовецького Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЛИЙ ПУТЬ"

про стягнення 264 395,91 грн,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду перебувала справа № 916/3161/25 за позовом Фермерського господарства "ЗЛАТОВ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ" до Аграрно-риболовецького Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЛИЙ ПУТЬ" про стягнення 264 395,91 грн.

Рішенням від 13.10.2025, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026, позов задоволено частково, стягнуто з Аграрно-риболовецького Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЛИЙ ПУТЬ" на користь Фермерського господарства "ЗЛАТОВ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ" 100 000,00 грн пені, 17 499,39 грн 3% річних, 74 324,41 грн інфляційних втрат та 3 162,27 грн судового збору. У решті позову відмовлено.

09.04.2026 на виконання рішення видано наказ, який 15.04.2026 було вручено представнику стягувача.

16.06.2026 до суду надійшла скарга АР ТОВ "СВІТЛИЙ ПУТЬ" (далі - Скаржник) на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Кузнєцова Олександра Анатолійовича (далі - Приватний виконавець).

Прохальна частина скарги містить вимоги про:

1) визнання протиправними дій Приватного виконавця щодо примусового списання коштів з рахунку АР ТОВ "СВІТЛИЙ ПУТЬ" у розмірі 214 995,38 грн, вчинених 12.05.2026 у виконавчому провадженні № 80788051;

2) визнання протиправною бездіяльності Приватного виконавця, яка полягала у не перевірці факту добровільного повного виконання судового рішення боржником до моменту вчинення дій з примусового стягнення;

3) скасування постанови Приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні № 80788051 (у разі її винесення);

4) зобов`язання Приватного виконавця повернути на поточний рахунок АР ТОВ "СВІТЛИЙ ПУТЬ" безпідставно утримані кошти у розмірі 19 989,31 грн, які незаконно утримуються ним як основна винагорода.

Крім того, Скаржник просить суд поновити пропущений процесуальний строк на подання скарги та стягнути з Приватного виконавця судові витрати на професійну правничу допомогу, розрахунок та докази яких будуть надані суду протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

До скарги додано окреме клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, яке зареєстровано канцелярією суду за вх. № 20987/26 від 16.06.2026.

Відповідно до ст. 339-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 340 ГПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Дослідивши матеріали скарги на їх відповідність вимогам ст. 340 ГПК України, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 3 ст. 340 ГПК України скарга повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;

5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;

6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;

7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;

8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

9) викладення обставин, якими особа, яка подає скаргу, обґрунтовує свої вимоги;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.

Частиною 4 цієї ж статті унормовано, що до скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Насамперед суд звертає увагу, що скарга має містити ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.

Так, на першій сторінці скарги міститься ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження № 80788051, а саме: 501599Д26ЕОГ.

Суд здійснив перевірку можливості повного доступу до виконавчого провадження за вказаним ідентифікатором та встановив, що доступ до виконавчого провадження 80788051 за ідентифікатором 501599Д26ЕОГ отримати неможливо.

З огляду на викладене, суд виснує, що Скаржником при оформленні скарги не дотримано належним чином вимог п. 5 ч. 3 ст. 340 ГПК України.

Поряд з цим, суд зазначає, що на першій сторінці скарги "Боржником/Заявником", тобто Скаржником, вказано АР ТОВ "СВІТЛИЙ ПУТЬ", в той час як відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 340 ГПК України скарга має містити повне найменування юридичної особи, яка подає скаргу. Так, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повним найменуванням Скаржника (код ЄДРПОУ 03889244) є: Аграрно-риболовецьке Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТЛИЙ ПУТЬ".

Крім того, в порушення вимог п. 1 ч. 4 ст. 340 ГПК України, до скарги не було додано документа, який посвідчує повноваження особи, яка підписала скаргу.

Відповідно до ч. 5 ст. 340 ГПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.

Враховуючи викладене, скарга підлягає поверненню, оскільки її подано з порушенням вимог п.п. 2, 5 ч. 3, п. 1 ч. 4 ст. 340 ГПК України.

У зв`язку із поверненням скарги на підставі ч. 5 ст. 340 ГПК України, суд не розглядає клопотання про поновлення процесуального строку та повертає його Скаржнику разом з іншими матеріалами скарги.

Разом з тим, суд звертає увагу Скаржника на наступне.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

При цьому, ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права.

Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні) (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21).

Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним.

Інакше кажучи, застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19).

В обґрунтування своїх вимог Скаржник покликається, зокрема на те, що Приватний виконавець безпідставно утримує у себе суму основної винагороди у розмірі 19 989,31 грн, стягнуту при вчиненні виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80788051.

Скаржник не погоджується щодо наявності підстав для стягнення з нього основної винагороди та фактично прагне повернути її.

Тобто, між Скаржником та Приватним виконавцем наразі виник спір щодо законності стягнення зі Скаржника основної винагороди Приватного виконавця при вчиненні виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80788051.

З цього приводу суд зазначає, що порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначений статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.03.2019 у справі № 545/2246/15-ц та від 03.04.2019 у справі № 370/1288/15, а також Верховним Судом у постановах від 03.11.2021 у справі № 910/16262/19 та від 13.02.2023 у справі № 922/153/13-г, які відповідно до положень частини 4 статті 236 ГПК України враховуються судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене у сукупності, суд зазначає, що навіть у випадку належного оформлення скарги із додержанням вимог ч.ч. 3, 4 ст. 340 ГПК України, заявлені Скаржником вимоги, пов`язані з питаннями щодо повернення стягнутої Приватним виконавцем основної винагороди, не забезпечать Скаржнику ефективне поновлення господарським судом його прав, оскільки справи з приводу оскарження дій державного/приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору/основної винагороди, інших витрат виконавчого провадження, штрафів тощо відносяться юрисдикції адміністративних судів.

Керуючись ст. 234, 340 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу (вх. № 2-1200/26 від 16.06.2026) АР ТОВ "СВІТЛИЙ ПУТЬ" на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Кузнєцова Олександра Анатолійовича у справі № 916/3161/25 - повернути без розгляду.

Додаток: скарга з доданими до неї документами на 24 арк.

Ухвала набирає законної сили 19.06.2026 та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги у строк, установлений ч. 1 ст. 256 ГПК України.

Суддя Р.В. Волков