Рішення № 137556637, 17.06.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1543/26

Номер провадження 2/213/1305/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Попова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №213/1543/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

19.11.2019 між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір Позики №205/9301714, у відповідності до якого останньому надано кредитні кошти у сумі 5 000 гривень строком на 14 днів, із сплатою на користь позикодавця процентів за договором у розмірі 2,00% від суми позики на день. Крім того, договором передбачено нарахування Плати за Договором у фіксованому розмірі 1400,00 грн. та передбачена можливість Позикодавця нараховувати пеню у розмірі 2% від суми позики за кожен день прострочення виконання зобов`язань.

Підписанням цього Договору Позичальник підтвердив, що ним було отримано відповідну Суму Позики шляхом отримання готівкових коштів в день укладення Договору, таким чином на виконання умов вищезазначеного договору Позикодавець свої зобов`язання щодо видачі відповідних сум позики виконав повністю.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи передбачені Договором платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

28.12.2023 між ТОВ «Партнер Фінанс» і ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (яке в подальшому змінило назву на ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу №01.02-91/23, за яким ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед Первісним Кредитором за договором №205/9301714 від 19.11.2019 року.

Загальна заборгованість відповідача перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» станом на дату подання позову, становить 41600,00 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 5000,00 грн.; заборгованості за платою - 1400,00 грн.; заборгованості за пенею - 35200,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також відшкодування зі сплати судового збору 2662,40 грн.

Процесуальні дії у справі.

06 квітня 2026 року позов надійшов до суду через підсистему "Електронний суд".

13 квітня 2026 року судом отримана інформація щодо місця реєстрації відповідача.

14 квітня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

Заяв та клопотань від сторін не надходило. У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом.

19.11.2019 між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір Позики №205/9301714.

Відповідно до Розділу 1 Договору, Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти (надалі Позика або Сума Позики) у розмірі, встановленому цим Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Суму Позики Позикодавцю та сплатити Плату за Договором у порядку та строки, передбачені цим Договором. Сума Позики за Договором становить 5000,00 грн. Строк, на який надається Позика 14 днів. Оскільки Договір є відплатним, ним передбачено нарахування наступних платежів на користь Позикодавця: Плата за Договором (у фіксованому розмірі 1400,00 грн) і проценти за Договором у розмірі 2,00% від Суми Позики (залишку Суми Позики) на день (п.5.6. Договору). Плата нараховується лише за строк користування Позикою. Проценти нараховуються лише у випадку користування Позикою понад строк користування Позикою. Також Договором передбачена можливість Позикодавця нараховувати пеню у розмірі 2 % від Суми Позики (залишку Суми Позики) за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до розділу 3 Договору, Позикодавець надає Позику Позичальнику шляхом передачі готівкових коштів Позичальнику в день укладення Договору.

Підписанням цього Договору Позичальник підтвердив, що ним було отримано відповідну Суму Позики шляхом отримання готівкових коштів в день укладення Договору, таким чином на виконання умов вищезазначеного договору Позикодавець свої зобов`язання щодо видачі відповідних сум позики виконав повністю.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи передбачені Договором платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

28.12.2023 між ТОВ «Партнер Фінанс» і ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (яке в подальшому змінило назву на ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу №01.02-91/23, за яким ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед Первісним Кредитором за договором №205/9301714 від 19.11.2019 року.

Згідно з розрахунком заборгованості до Договору №205/9301714 від 19.11.2019 року, заборгованість відповідача перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» станом на дату подання позову, складає: заборгованість за основним боргом - 5000,00 грн.; заборгованість за платою - 1400,00 грн.; заборгованість за пенею - 35200,00 грн.; ВСЬОГО заборгованість - 41600,00 грн.

Розмір заборгованості за кредитом відповідачем не спростований.

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини з відступлення права грошової вимоги фактору, належного виконання зобов`язань за договором кредиту та з недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань і наслідків, які виникають при неналежній відмові.

Норми права, які застосовує суд.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За статтею 12 цього Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 550 ЦК України, передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Висновок суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення електронного кредитного договору відповідачем з первісним кредитором, порушення ним взятих на себе зобов`язань, набуття позивачем права вимоги за цим договором.

Відповідачем ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов`язання позичальника погашення заборгованості за кредитом, проценти за його користування.

Позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості за Кредитним договором №205/9301714 від 19.11.2019, яка складається з: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1400,00 грн. - сума заборгованості за платою.

Відповідачем вказані розрахунки заборгованості за кредитним договором не спростовані, у зв`язку з чим, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та про задоволення позову у цій частині.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач, окрім, суми основної заборгованості та плати, просить стягнути заборгованість за пенею у розмірі 35200,00 грн.

Однак, стягнення неустойки (пені) у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і стягненню з відповідача підлягає заборгованість за кредитним договором в розмірі 6400,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1400,00 грн. сума заборгованості за платою.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 409,60 грн (15,38%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором №205/9301714 від 19.11.2019 року у розмірі 6400 (шість тисяч чотириста) грн. 00 коп., з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 1400,00 грн. заборгованість за платою.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 409,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження за адресою: вул. Іллінська, буд.8, м. Київ.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 17 червня 2026 року.

Головуючий суддя В.В. Попов.