Єдиний державний реєстр судових рішень г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1531/26
Номер провадження 2/213/1294/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 червня 2026 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Попова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №213/1531/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог.
31.08.2025 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1298202. Відповідач не виконав свого обов`язку з повернення грошових коштів, наданий кредит в строк, передбачений договором, не повернув. 24.12.2025 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №24122025/2, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вищезазначеним договором.
Крім того, 17.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит №71194199. Відповідач не виконав свого обов`язку з повернення грошових коштів, наданий кредит в строк, передбачений договором, не повернув. 26.01.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №26/01/26, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вищезазначеним договором.
Просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами у загальному розмірі 48 740,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328,00 грн.
Процесуальні дії у справі.
02.04.2026 позовна заява отримана судом.
08.04.2026 судом отримана інформація про реєстрацію місця проживання відповідача.
09.04.2026 позовну заяву залишено без руху.
22.04.2026 недоліки усунуто.
23.04.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін. Витребувано докази.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.
Заяви, клопотання.
Заяв та клопотань від сторін не надходило. У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом.
31.08.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про споживчий кредит №1298202, за умовам якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн, строком на 337 днів, із сплатою в цей період процентів у розмірі 0,0010% в день.
Пунктом 1.5.1 договору передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 700,00 грн, яка нараховується за ставкою 7,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
У п.1.5.2 договору сторони погодили комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 32 120,00 грн, що нараховується за ставкою 14,60% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору.
Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п.2.1. договору).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1 000,00 грн за кожний випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідно дати платежу триває більш ніж 2 днів.
Відповідач ознайомився з умовами договору та погодився з ними. Договір укладений шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Кредитодавець умови договору виконав, надавши відповідачу у користування грошові кошти, що підтверджується платіжним дорученням №45817258 про перерахування коштів згідно договору №1298202 на картку № НОМЕР_1 .
Згідно з інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК», наданою на ухвалу суду про витребування доказів, в банку на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 на яку 31.08.2025 було зарахування коштів на суму 10 000,00 грн.
ОСОБА_1 умови договору з повернення коштів та сплати комісії не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.
24.12.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» укладено договір факторингу №24122025/2, за умовами якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» відступило позивачу право вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 за договором №1298202 від 31.08.2025 (запис №537 в реєстрі боржників до договору факторингу №24122025/2).
Заборгованість відповідача перед первісним кредитором на момент відступлення права вимоги становить 27 380,00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 10 000,00 грн, заборгованість по комісії за надання кредиту 700,00 грн, заборгованість по комісії за обслуговування кредиту 11 680,00 грн, заборгованість за неустойкою 5 000,00 грн.
Після відступлення права вимоги позивачем не здійснювалось нарахування процентів та штрафів.
17.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання коштів у кредит №71194199, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 12 000,00 грн, строком на 30 днів, зі сплатою в цей період процентів у розмірі 0,500% в день. Проценти за понадстрокове користування кредитом 4,00% в день, пеня 4,00% в день.
Пунктом 2.2.4 договору передбачено комісію за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1 800,00 грн.
Відповідач ознайомився з умовами договору та погодився з ними. Договір укладений шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Кредитодавець умови договору виконав, надавши відповідачу у користування грошові кошти, що підтверджується довідкою ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» про перерахування 17.09.2025 коштів у сумі 12 000,00 грн на картку № НОМЕР_3 .
Згідно з інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК», наданою на ухвалу суду про витребування доказів, в банку на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_4 на яку 17.09.2025 було зарахування коштів на суму 12 000,00 грн.
ОСОБА_1 умови договору з повернення коштів та сплати процентів не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.
26.01.2026 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено договір факторингу №26/01/26, за умовами якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило позивачу право вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 за договором №71194199 від 17.09.2025 (запис №1407 в реєстрі боржників до договору факторингу №26/01/26).
Заборгованість відповідача перед первісним кредитором на момент відступлення права вимоги становить 21 360,00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 12 000,00 грн, заборгованість за відсотками 1 800,00 грн, заборгованість по процентам за понадстрокове користування кредитом 5 760,00 грн, заборгованість по комісії за надання кредиту 1 800,00 грн.
Після відступлення права вимоги позивачем не здійснювалось нарахування процентів та штрафів.
Зміст спірних правовідносин.
Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.
Норми права, які застосовує суд.
Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За статтею 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Законом України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 №1734-VIII законодавець залишив за кредитодавцем можливість встановлення комісії під час укладення кредитних договорів.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Статтею 550 ЦК України, передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Висновок суду.
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем кредитних договорів, перерахування первісними кредиторами грошових коштів на картковий рахунок відповідача, а також перехід до позивача права вимоги за вказаним договором.
Так, позивачем надано як докази на підтвердження позовних вимог копії кредитних договорів, докази отримання відповідачем кредитних коштів, копії договорів факторингу, витяги з реєстрів боржників, розрахунки заборгованості первісних кредиторів.
Відповідачем порушувались умови кредитного договору, кошти на повернення кредитів не сплачувались, що призвело до виникнення заборгованості.
Також суд зауважує, що на день розгляду справи в суді заборгованість повністю не погашена, розмір такої заборгованості відповідачем не спростований і відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Суд враховує, що позивачем доведений факт досягнення сторонами договорів домовленості по кредитним договорам про сплату відповідачем відсотків та комісії за надання кредитів, з якими відповідач погодився.
Оскільки судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений у договорах строк кошти не повернув, відсотки та комісію за надання кредитів не сплатив, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредитів, за відсотками та комісією за надання кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за умовами договору про споживчий кредит від 31.08.2025 № 1298202, суд зазначає, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена комісія. Тобто умовами договору встановлено сплату комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) без уточнення систематичності надання таких послуг споживачу та без конкретизації, за вчинення кредитодавцем яких саме дій встановлено сплату такої комісії.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 та постанові Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21.
Ураховуючи, що у договорі не зазначено та позивач не надав доказів наявності переліку послуг, за які встановлена сплата комісії, і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати таку комісію є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Тому вимоги про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) задоволенню не підлягають.
Окрім того, не підлягає стягненню заборгованість за неустойкою за договором №1298202 та заборгованість по процентам за понадстрокове користування кредитом за договором №71194199, які є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України, оскільки згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період дії воєнного стану, звільняються від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання , часткового виконання), у тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.
Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: стягненню з відповідача заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 26 300,00 грн:
- заборгованість за кредитним договором №1298202 в розмірі 10 700,00 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 10 000,00 грн, заборгованості по комісії за надання кредиту 700,00 грн;
- заборгованість за кредитним договором №71194199 в розмірі 15 600,00 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 12 000,00 грн, заборгованості за відсотками 1 800,00 грн, заборгованості по комісії за надання кредиту 1 800,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1 795,78 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 89, ч.1 ст.141, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитними договорами №1298202 від 31.08.2025, №71194199 від 17.09.2025 у загальному розмірі 26 300 (двадцять шість тисяч триста) грн 00 коп., з яких:
- заборгованість за кредитним договором №1298202 в розмірі 10 700,00 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 10 000,00 грн, заборгованості по комісії за надання кредиту 700,00 грн;
- заборгованість за кредитним договором №71194199 в розмірі 15 600,00 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 12 000,00 грн, заборгованості за відсотками 1 800,00 грн, заборгованості по комісії за надання кредиту 1 800,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» 1 795 (одна тисяча сімсот дев`яносто п`ять) грн 78 коп. на відшкодування сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область.
Відповідач ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 19 червня 2026 року.
Головуючий суддя В.В. Попов
Судове рішення № 137556636, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 19.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 213/1531/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: