Ухвала суду № 137552632, 09.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2026 Справа №607/9608/23 Провадження №1-кп/607/63/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі колегії суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 дистанційно в режимі відеоконференції, обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 у м.Тернополі в залі суду під час відкритого судового засідання у об`єднаних кримінальних провадженнях №12024211040002098 та №12023210000000421, стосовно:

1. ОСОБА_10 про обвинувачення за ч.2 ст.307, ч.2 ст.317 КК України;

2. ОСОБА_7 про обвинувачення за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України;

3. ОСОБА_9 про обвинувачення за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263 КК України;

4. ОСОБА_11 про обвинувачення за ч.3 ст.307 КК України;

5. ОСОБА_8 про обвинувачення за ч.3 ст.307 КК України;

6. ОСОБА_12 про обвинувачення за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.3 ст.307 КК України, -

встановив:

Прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру

Судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстави для його повернення відсутні.

Підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, відсутні.

Із врахуванням думки учасників кримінального провадження та вимог КПК України, суд дійшов висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у даному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 . Обгрунтовуючи подане клопотання посилається на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Крім того, на даний час продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_7 усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та можливу міру покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду як на території України, так і поза її межами. Крім того, ОСОБА_7 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Обвинувачений особисто або через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Також, ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Зазначає, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, що свідчить про схильність до протиправної поведінки і суттєво впливає на оцінку поведінки обвинуваченого в майбутньому. Окрім цього, в Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області на розгляді перебуває обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України. ОСОБА_7 ніде не працює, на його утриманні осіб немає, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків обвинуваченого.

Крім того, прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_8 . Обгрунтовуючи подане клопотання посилається на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень. Крім того, на даний час продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, обвинувачена ОСОБА_8 усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та можливу міру покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду як на території України, так і поза її межами. Крім того, ОСОБА_8 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Обвинувачений особисто або через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Також, ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Зазначає, що обвинувачена є наркозалежною особою, ніде не працює, єдиним джерелом її прибутку є збут наркотичних засобів та психотропних речовин. На її утриманні осіб немає, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків.

Крім того, прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 . Обгрунтовуючи подане клопотання посилається на те, що ОСОБА_9 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Крім того, на даний час продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_9 усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та можливу міру покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду як на території України, так і поза її межами. Крім того, ОСОБА_9 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Обвинувачений особисто або через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Також, ОСОБА_9 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Зазначає, що обвинувачений ніде не працює, на його утриманні осіб немає, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявлені ним клопотання підтримав, посилаючись на зазначені у них мотиви. Щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_13 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 заперечив, як безпідставне.

Захисник ОСОБА_13 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, вважає необґрунтованими та недоведеними ризики наведені прокурором у клопотанні про продовження строку тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав доводи захисника ОСОБА_13 . Щодо задоволення клопотання прокурора заперечив.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_18 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, просить зменшити раніше визначений обвинуваченій розмір застави.

Обвинувачена ОСОБА_8 щодо задоволення клопотання прокурора заперечила, вважає його безпідставним.

Захисник ОСОБА_17 щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 . Просить врахувати, що у клопотанні не наведено жодних нових ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав доводи захисника. Щодо задоволення клопотання прокурора заперечив.

Інші учасники клопотань та заперечень не заявили.

На підставі ст.198 КПК України висловлені в ухвалі висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

В порядку ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_9 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, та вбачається із реєстру матеріалів долучених до обвинувального акту.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , суд враховує ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі. Це може бути мотивом і підставою для обвинувачених переховуватися від суду, що узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.

Також суд вважає доведеним ризик впливу ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на свідків. Обвинувачені володіють контактними даними щодо свідків, тому перебуваючи на волі вони особисто або через третіх осіб можуть незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показань, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення від явки до суду для надання показань, що негативно вплине на розгляд кримінального провадження.

Ризик вчинення ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується підтверджується тим, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, що свідчить про схильність до протиправної поведінки. Обвинувачений ОСОБА_7 ніде не працює, на його утриманні осіб немає, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків обвинуваченого.

Ризик вчинення ОСОБА_8 іншого кримінальне правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачується підтверджується тим, що обвинувачена є наркозалежною особою, ніде не працює, єдиним джерелом її прибутку є збут наркотичних засобів та психотропних речовин. На її утриманні осіб немає, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків.

Ризик вчинення ОСОБА_9 іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується підтверджується тим, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, пов`язаних зі збутом вибухових пристроїв, вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинених за попередньою змовою групою осіб. Велика кількість епізодів та обставини вчинення кримінальних правопорушень, свідчать про те, що ОСОБА_9 перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Стороною захисту не надано суду доказів про те, що інші, більш м`які запобіжні заходи, зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків і запобігти ризикам передбаченим п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Також, стороною захисту не надано доказів поганого стану здоров`я обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , внаслідок чого вони не можуть утримуватися під вартою.

У п.74 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.04.2021 року Справа N800/331/16 (800/13/16) значено, що відповідно до Конвенції та практики ЄСПЛ у справах "Нечипорук і Йонкало проти України", "Харченко проти України" та "Лабіта проти Італії", обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

ЄСПЛ у рішенні від 30.04.2018 зауважував, що до обґрунтувань, які відповідно до практики суду вважаються відповідними та достатніми доводами, входять такі підстави, як небезпека переховуватись від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту обвинуваченого (справа «Кронійчук проти України», № 10042/11).

Сторонами не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує саме такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Тому, суд відхиляє доводи сторони захисту стосовно наявності підстав для обрання відносно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу. Існування будь-яких обставин, що виникли після прийняття рішення про застосування запобіжного заходу та його продовження, які б спростовували наявність чи свідчили про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також спростовують суспільну небезпеку осіб обвинувачених, стороною захисту суду також не надано.

Суд вважає, що продовження дії строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кореспондується з характером суспільного інтересу. Зокрема, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, а саме, рішення у справі Летельє проти Франції" особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Отже, для забезпечення належної поведінки обвинувачених та виконання ними процесуальних обов`язків, запобігання можливому переховуванню від суду і вчиненню інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на свідків, створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, з врахуванням осіб обвинувачених, їх стану здоров`я, майнового стану, тяжкості інкримінованих їм кримінальних правопорушень, рівня міцності соціальних зв`язків, суд приходить до переконання про необхідність продовження кожному з них дії строку виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на максимальний строк - два місяці.

Суд не вбачає підстав для зменшення раніше визначеної обвинуваченій ОСОБА_8 згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 листопада 2025 року розміру застави, оскільки стороною захисту не надано суду доказів про те, що раніше визначений розмір застави на даний час є безпідставним та непомірним для обвинуваченої. Доказів щодо матеріального стану обвинуваченої ОСОБА_8 , суду не надано.

Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, Главою 18, ст.ст. 177, 183, 194, 201, 331 КПК України, суд,-

постановив:

На підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_10 про обвинувачення за ч.2 ст.307, ч.2 ст.317 КК України; ОСОБА_7 про обвинувачення за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_9 про обвинувачення за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263 КК України; ОСОБА_11 про обвинувачення за ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_8 про обвинувачення за ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_12 про обвинувачення за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.3 ст.307 КК України призначити судовий розгляд Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у відкритому судовому засіданні в 11 год. 45 хв. 15 червня 2026 року.

Клопотання прокурора задовільнити.

ОСОБА_7 продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на два місяці до 08 серпня 2026 року.

ОСОБА_8 продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на два місяці до 08 серпня 2026 року.

ОСОБА_9 продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на два місяці до 08 серпня 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали закінчується 08 серпня 2026 року в 23 год. 59 хв.

Копію ухвали вручити сторонам та надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» Міністерства юстиції України для вручення обвинуваченим.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії ухвали.

Судді ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3