Рішення № 137552487, 09.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10592/25 2/335/123/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., представника позивача адвоката Гребнєва І.І., представника відповідача ГУНП в Запорізькій області Трішиної А.М., представника відповідача Державної казначейської служби України Фокіної А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Гребнєва Ігоря Ігоровича, до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням та діями органів досудового слідства, прокуратури,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Гребнєва І.І., звернувся до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя із позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням та діями органів досудового слідства, прокуратури, в якій позивач просить стягнути з Державного бюджету України грошові кошти в сумі 30 792,00 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та в сумі 272 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначено, що 28.07.2022 приблизно о 13:00 год., за участю позивача сталась дорожньо-транспортна пригода, у зв`язку із чим слідчим Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022082050001236 та розпочате досудове розслідування.

Цього ж дня, органом досудового розслідування був проведений невідкладний обшук транспортного засобу марки «ВМW», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував позивач. В ході обшуку було виявлено та вилучено у тому числі: п`ять магазинів та 112 набоїв; предмет схожий на автомат з маркуванням № КУ000339, ЕМ-555, к-р 9*21 мм., магазин до нього та 30 набоїв; предмет схожий на пістолет з маркуванням «Форд 12 Р», магазин до нього та 12 набоїв.

Постановою про визнання речовими доказами від 28.07.2022, виявлені під час обшуку речі були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022082050001236 від 28.07.2022.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 04.08.2022 у справі № 334/2868/22, за клопотанням слідчого було акладено арешт на все вилучене майно, у тому числі на: п`ять магазинів та 112 набоїв; предмет схожий на автомат з маркуванням № КУ000339, ЕМ-555, к-р 9*21 мм., магазин до нього та 30 набоїв; предмет схожий на пістолет з маркуванням «Форд 12 Р», магазин до нього та 12 набоїв.

03.08.2022 слідчим ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082040001096, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Зброя, яка була виявлена, вилучена та арештована в межах кримінального провадження № 12022082050001236 від 28.07.2022, була передана до ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області та визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022082040001096 від 03.08.2022.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21.11.2022 у справі № 334/2868/22, було скасовано ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.08.2022 та постановлено нову ухвалу, якою відмовлено у накладенні арешту на: п`ять магазинів та 112 набоїв; предмет схожий на автомат з маркуванням № КУ000339, ЕМ-555, к-р 9*21 мм., магазин до нього та 30 набоїв; предмет схожий на пістолет з маркуванням «Форд 12 Р», магазин до нього та 12 набоїв, у зв`язку з тим, що позивач мав відповідні дозволи на зберігання та використання вилученої та арештованої зброї, складових частин та патронів до неї.

Однак, з моменту скасування арешту на вказане вище майно слідча у кримінальному провадженні № 12022082040001096 від 03.08.2022, тривалий час не повертала тимчасово вилучене майно, посилаючись на відсутністю часу.

У зв`язку із очевидною бездіяльністю слідчої, представник позивача звернувся до слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя із скаргою, в порядку ст. 303 КПК України, в якій просив зобов`язати уповноважену службову особу повернути зброю. Розглядаючи скаргу, слідчий суддя встановив, що 31.08.2022 слідчий СВ ВП №4 Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області закрила кримінальне провадження № 12022082040001096 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, однак майно власнику не повернуто.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.08.2023 у справі № 333/3269/23 (провадження № 1-кс/333/2418/23) зобов`язано слідчого СВ ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області або іншу уповноважену особу СВ ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області виконати вимоги ч. 3 ст. 169 КПК України щодо майна, вилученого 28.07.2022 під час обшуку транспортного засобу «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: п`яти магазинів та 112 набоїв; предмету, схожого на автомат з маркуванням № НОМЕР_2 , ЕМ-555, к-р 9*21 мм., магазину до нього та 30 набоїв; предмет, схожий на пістолет з маркуванням «Форд 12Р», магазину до нього та 12 набоїв.

Проте, вказана ухвала так і не була виконана слідчою.

У березні 2025 року представнику позивача стало відомо, що пристрій для відстрілу гумових куль з маркуванням «Форд 12 Р» був привласнений невстановленою особою, що і було підставою для його неповернення.

Представником позивача неодноразово подавались клопотання про повернення майна його власнику, тобто позивачу, які залишалися слідчою без розгляду.

У зв`язку із протиправними діями службових осіб ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області щодо неповернення майна власнику, представник позивача звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Державного бюро розслідувань, а також повідомив дану інформацію керівництву ГУНП в Запорізькій області та Запорізької обласної прокуратури.

За наслідками таких повідомлень, слідчим ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі внесені відомості до ЄРДР за № 62025080100006156 від 04.09.2025, з попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 367 КК України. Крім того, службовими особами Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області розпочато службове розслідування відносно слідчої, на зберіганні у якої знаходиться майно. Факт втрати пристрою для відстрілу гумових куль, магазину та патронів до нього встановлений.

Вказані обставини свідчать про те, що позивач у період з 28.07.2022 і по даний час (34 місяці на дату подання позову) протиправно позбавлений права власності на майно, а саме на пістолет для відстрілу гумових куль з маркуванням «Форд 12 Р», магазину та патронів до нього, у зв`язку з чим позивачу спричинена матеріальна шкода на суму 30 792 грн. (приблизна вартість не повернутого пістолет), та моральна шкода в сумі 272 000 грн., яку позивач обраховує, в тому числі, виходячи з вимог Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (за 34 місяці обмеження його права власності, 34х8 000 грн.=272 000 грн).

Крім того, як зазначає позивач, внаслідок порушення його прав він зазнав глибоких душевних страждань, оскільки впродовж тривалого часу перебував у стані емоційної напруги, невизначеності та безсилля. Невідомість щодо місцезнаходження належного йому майна, пістолета для відстрілу гумових куль «Форд 12 Р», викликала постійне занепокоєння і страх за можливе незаконне використання зброї третіми особами, зокрема, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, що могло б спричинити правові наслідки для позивача.

Ухвалою судді від 27.10.2025 дану цивільну справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання. Встановлено відповідачам у справі строк для подання відзиву на позовну заяву.

11.11.2025 представником ГУНП в Запорізькій області Трішиною А.М. подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В обґрунтування відзиву зазначено, що правові підстави для стягнення моральної шкоди відсутні. Позовні вимоги не доведені належними доказами.

Зокрема, позовна заява містить стандартні фрази, котрі жодним чином не відтворюють змін у індивідуальних психологічних особливостях позивача та не доводить виникнення у нього моральної шкоди та в чому саме вона полягає (за умови наявності такої). Позивач просить суд стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 272000 грн. та 30792 грн. матеріальної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України, але не надав безперечних доказів, що обґрунтовують розмір позовних вимог. Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

На теперішній час службове розслідування розпочате слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі у зв`язку із внесенням відомостей до ЄРДР за №62025080100006156 від 04.09.2025 за ч. 1 ст. 367 КК України на підставі заяви позивача триває. Тобто рішенням вищезазначеного органу не доведено, що саме діями (бездіяльністю) працівників поліції спричинено моральну та матеріальну шкоду позивачеві. Більше того слідчою СВ ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 відповіддю від 24.01.2025 вих.835/45/03-2025, на адвокатський запит представника ОСОБА_1 , повідомлено, що вилучену зброю, а саме: пістолет з маркуванням «Форд 12Р», магазин до нього та 12 набоїв повернуто бути не може, оскільки у останнього є судимість за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку (наказ МВС України від 21.08.1998 №622).

Крім того, позивачем не долучено жодного документу, який доводить, що саме він є власником вилученої поліцейськими зброї, а саме: пістолету для відстрілу гумових куль з маркуванням «Форд 12Р», магазин до нього та 12 набоїв (копія дозволу на право зберігання та володіння зброєю). Факт відсутності підтверджуючих документів на володіння та користування вищезазначеною зброєю унеможливлює завдання йому матеріальної шкоди, шляхом вилученням зброї в рамках кримінального провадження.

Факт того, що ухвалою слідчого судді слідчого зобов`язано вчинити певні дії, не доводить заподіяння шкоди позивачу та не підтверджує наявності причинно-наслідкового зв`язку між їх діями чи бездіяльністю та настанням шкоди, що узгоджується із сталою практикою Верховного Суду.

З огляду на зазначені обставини представник відповідача зазначає, що викладені обставини та надані позивачем докази, вказують на відсутність як матеріальної так моральної шкоди спричиненої позивачу.

17.11.2026 представником Державної казначейської служби України подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що позивач помилково за текстом позовної заяви керується положеннями Закону України від 01 грудня 1994 року №266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», оскільки положення вказаного кодексу на нього не розповсюджуються.

Прийняття Запорізьким апеляційним судом ухвали від 21.11.2022 по справі №334/2868/22, відповідно до якої скасовано ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 04.08.2022 по справі №334/2868/22 та, зокрема, відмовлено слідчому у задоволенні клопотання про арешт майна, про яке йдеться мова у позові по цій справі, не є підставою для виникнення у особи права на відшкодування шкоди згідно з положеннями зазначеного вище Закону.

Як вбачається з повідомлення Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, від 08.09.2025, копію якого додано до позову, ним розпочато досудове розслідування за фактом службової недбалості службових осіб відділу поліції.

Таким чином, у разі встановлення вини працівників поліції, майнова шкода, завдана позивачу, враховуючи статті 1162 та 1172 ЦК України, має відшкодовуватись саме органом поліції, а не за рахунок коштів Державного бюджету України і позивачем має бути доведено відповідними документами заявлений до стягнення розмір матеріальної шкоди.

Шкода завдана, на думку позивача, органом поліції, не підпадає під жодний з випадків, перелічений у частині 2 статті 1167 ЦК України, що виключає правову можливість її відшкодування за відсутності доведення вини в діях державних органів.

Обставини відшкодування шкоди, про яку йде мова у позову, не підпадають під статті 1173, 1176 ЦК України, на які посилається позивач в обґрунтування позовної вимоги про стягнення моральної шкоди і у разі наявності факту її завдання позивачу, повинна відшкодовуватись органом державної влади, що її завдав, а не з Державного бюджету України.

Разом з цим, позивачем не надано жодного судового документу, яким би було визнано на даний час протиправність дій органу поліції, позовну вимогу про стягнення моральної шкоди належним чином не обґрунтовано, то вона не може підлягати задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат з Державного бюджету України, представник Державної казначейської служби зазначає наступне.

Посилаючись на вказані обставини, представник відповідача Державної казначейської служби України просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

19.11.2026 від представника позивача адвоката Гребнєва І.І. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що доводи представника ГУНП в Запорізькій області, викладені у відзиві на позовну заяву, є такими, що не відповідають дійсності.

Зокрема, у зв`язку з неможливістю отримати майно та ігноруванням адвокатських запитів, представник позивача звернувся із заявою до керівника Запорізької обласної прокуратури із проханням ініціювати проведення службового розслідування за фактом зникнення майна позивача, яке було вилучено під час проведення обшуку в межах кримінального провадження № 12022082050001236 від 28.07.2020.

Листом № 9797/40-2025 від 25.08.2025 представника позивача повідомлено про те, що наказом начальника Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 24.07.2025 № 912 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію (наказом начальника Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 07.08.2025 № 964 продовжено строк проведення службового розслідування).

22.08.2025 за результатами проведення службового розслідування складено висновок № 19035/40/01. В даному висновку службового розслідування зазначено, що 25.06.2025 в ході проведення перевірки начальник СКОЗ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Зікунов Д.Є. пояснив, що слідчим слідчого відділу ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 не передавався до камери схову пістолет марки «Форд 12 Р», 9 мм, НОМЕР_3 , вилучений під час досудового розслідування кримінального провадження. Зазначений пістолет та інша зброя, вилучені у кримінальному провадженні обліковуються та зберігаються відповідальною особою за збереження речових доказів.

Отже, за результатами проведення службового розслідування підтверджено факт втрати речового доказу по кримінальному провадженні № 12022082040001096 від 03.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме п`ять магазинів та 112 предметів, схожих на набої (які було упаковано до паперового конверту), 30 предметів, схожих на патрони (до автомату ЕМ-555) та предмет схожий на пістолет з маркуванням «Форт 12 Р» №№0546, магазин до нього та 12 предметів схожих на патрони з маркуванням «Вій» - 9 мм Р.А., однак встановити фактичні обставини втрати вищевказаних речових доказів можливо лише у ході проведення слідчих дій у рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні при прийнятті рішення слідчим органом рішення про внесення вказаних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, які відповідно до вимог ст. 216 КПК України перебувають поза межами компетенції Національної поліції України.

Щодо доводів представника ГУНП в Запорізькій області про відсутність документів, які б доводили що саме позивач є власником вилученої поліцейськими зброї є недоречними, оскільки 31.08.2022 слідчим СВ ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Дубченко О.О. винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12022082040001096 від 03.08.2022 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Рішення слідчого в постанові обґрунтовано тим, що вилучені з автомобіля предмети схожі на зброю являються зареєстрованою зброєю. Предмет схожий на пістолет з маркуванням «Форт 12 Р» № НОМЕР_3 разом з магазином та патронами числиться за позивачем, що підтверджує дозвіл на зброю.

Крім того, у рішеннях суду апеляційної інстанції, як і суду першої інстанції, було встановлено, що зброя належить на праві власності саме позивачу. Отже, це є загальним фактом і не потребує додаткового підтвердження.

Таким чином, факт спричиненої матеріальної шкоди є підтвердженим, у зв`язку з чим стягненню підлягає вартість втраченого майна, а саме пістолету для відстрілу гумових куль «Форд 12Р».

Посилання представника Державної казначейської служби у відзиві на те, що позивачем не надано жодного судового документу, яким би було визнано на даний час протиправність дій органу поліції, представник позивача вважає необґрунтованим, оскільки до позовної заяви додана ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.08.2023 у справі № 333/3269/23 (провадження № 1-кс/333/2418/23), якою встановлено протиправність дій слідчого Дубченко О.С., яка полягає у неправомірному утриманні майна ОСОБА_1 , вилученого 28.07.2022 року під час обшуку транспортного засобу «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Також факт спричинення протиправних дій, що завдали глибоких душевних страждань позивачу підтверджується і висновком № 19035/40/01 від 22.08.2025, який складено за результатами проведення службового розслідування.

У відповідності до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Службовими особами ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області не було виконано ухвали Запорізького апеляційного суду від 21.11.2022, якою відмовлено в накладенні арешту на: п`ять магазинів та 112 набоїв; предмет схожий на автомат з маркування № КУ000339, ЕМ-555, к-р 9*21 мм., магазин до нього та 30 набоїв; предмет схожий на пістолет з маркуванням «Форд 12 Р», магазин до нього та 12 набоїв.

Крім того службовими особами ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області не було виконано ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.08.2023 у справі № 333/3269/23 (провадження № 1-кс/333/2418/23), якою було зобов`язано повернути вилучене майно.

Невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, представниками державної установи - зокрема, працівниками правоохоронних органів, - є не лише порушенням прав Позивача, а й посяганням на засади правопорядку та авторитет судової влади, що гарантуються Конституцією України. Такі дії фактично свідчать про ігнорування принципу верховенства права, створюють відчуття безкарності державних службовців і підривають довіру громадян до правоохоронної системи, дискредитуючи її як інституцію, що має стояти на захисті прав і свобод.

Унаслідок цього позивач зазнав глибоких душевних страждань, оскільки впродовж тривалого часу перебував у стані емоційної напруги, невизначеності та безсилля. Тривале неповернення майна позбавило позивача можливості розпоряджатися власним майном на власний розсуд, у тому числі передати зазначену зброю інспектору дозвільної системи з метою її подальшої реалізації. Це створило почуття розчарування, обурення, оскільки органи, покликані захищати закон, самі вчинили протиправні дії, обмеживши його право власності.

Крім того, кримінальне провадження було закрите, ще до моменту скасування арешту, про що власнику майна не було повідомлено. Саме з цього часу слідча зобов`язана була повернути майно, проте цього не зробила. Позивач впевнений, що такі дії були умисними та направленими виключно на незаконне привласнення майна.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 19.11.2025, за клопотанням представника позивача адвоката Гребнєва І.І., витребувано з Відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області матеріали кримінального провадження №12022082040001096, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

24.11.2025 від представника позивача адвоката Гребнєва І.І. надійшло клопотання про долучення доказів, висновку експерта № 1040-25 за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження, акт № 1040-25 здачі-приймання висновку експерта № 1040-25, платіжну інструкцію № Е0А2-1ВАА-НВ81-Е373 від 02.10.2025.

11.12.2025 на виконання ухвали Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 19.11.2025, ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, направлено на адресу суду матеріали кримінального провадження №12022082040001096 від 03.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 12.01.2026, закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові, представники відповідачів проти позовних вимог заперечували та просили відмовити у їх задоволенні з підстав, які викладені у відзивах на позовну заяву.

Заслухавши представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи, суд 25.05.2026 перейшов на стадію ухвалення судового рішення до 04.06.2026,я ку було продовжено до 09.06.2026 у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні з 27 травня 2026 року по 29 травня 2026 року.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 28.07.2022, в рамках кримінального провадження № 12022082050001236, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, слідчим СВ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Петруніним В.О. проведено обшук автомобіля BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого було, в тому числі, виявлено та вилучено: предмет схожий на автомат НОМЕР_4 , магазин до нього та 24 набої; предмет схожий на автомат з маркування № К 1000339, ЕМ-555, к-р 9*21 мм., магазин до нього та 30 набоїв; предмет схожий на пістолет з маркуванням «Форд 12 Р», магазин до нього та 12 набоїв.

02.08.2022 до слідчого відділення ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшли виділені матеріали кримінального провадження № 12022082050001236 від 28.07.2022, для вирішення питання щодо внесення відомостей до ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

03.08.2022 СВ ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області до ЄРДР внесені відомості за № 12022082040001096, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 04.08.2022 накладено арешт, в тому числі, на п`ять магазинів та 112 набоїв; предмет схожий на автомат з маркуванням № КІ000339, ЕМ-555, к-р 9*21 мм., магазин до нього та 30 набоїв; предмет схожий на пістолет з маркуванням «Форд 12 Р», магазин до нього та 12 набоїв.

Постановою слідчого СВ ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Дубченко О.С. від 11.08.2022, у кримінальному провадженні №12022082040001096 від 03.08.2022, визнано речовими доказами наступне майно: п`ять магазинів та 112 предметів, схожих на набої; предмет схожий на автомат з маркуванням № КІ 000379, магазин до нього, 24 предмети, схожих на патрони; предмет схожий на автомат з маркуванням № КІ 000339, магазин до нього, 30 предметів, схожих на патрони; предмет схожий на пістолет з маркуванням «Форт 12Р» № НОМЕР_3 , магазин до нього та 12 предметів схожих на патрони.

Згідно постанови, вирішено вказані предмети передати на відповідальне зберігання до камери речових доказів відділу поліції №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.

Відповідно до квитанції про отримання речових доказів стороною обвинувачення №763, слідчий СВ ВП№4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Дубченко О.С. в рамках кримінального провадження №12022082040001096 від 03.08.2022, передала на відповідальне зберігання предмет, схожий на автомат з маркуванням № К І000339, магазин до нього, 30 предметів, схожих на патрони упаковані до картонної коробки, номер книги обліку речових доказів № 1836-2, порядковий номер 507.

Ухвалою колегії суддів Запорізького апеляційного суду від 21.11.2022 у справі № 334/2868/22, апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 , адвоката Гребнєва І.І., було задоволено. Скасовано ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.08.2022, якою було задоволено клопотання слідчого СВ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області про арешт майна у кримінальному провадженні №12022082050001236, внесеному до ЄРДР 28.07.2022 за ч. 3 ст. 286 КК України. Ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено в накладенні арешту на: п`ять магазинів та 112 набоїв; предмет схожий на автомат з маркування № КУ000339, ЕМ-555, к-р 9*21 мм., магазин до нього та 30 набоїв; предмет схожий на пістолет з маркуванням «Форд 12 Р», магазин до нього та 12 набоїв.

Постановою про закриття кримінального провадження від 31.08.2022, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022082040001096 від 03.08.2022, було закрито у зв`язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.

04.01.2023 громадянин ОСОБА_3 звернувся до слідчого СВ ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області із заявою про повернення майна, вилученого в ході проведення 28.07.2022 огляду місця події в межах кримінального провадження №12022082050001236 від 28.07.2022, а саме вогнепальну (мисливську) зброю та набої до неї.

Відповідно до розписки від 12.02.2023, ОСОБА_3 отримав на відповідальне зберігання ЕМ-555; к-р НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 , магазин, 24 набої.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 21.08.2023, було задоволено частково скаргу адвоката Гребнєва І.І., в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність слідчого СВ ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області у кримінальному провадженні №12022082040001096 відомості про яке внесені до ЄРДР 03.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Зобов`язано слідчого СВ ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Дубченко О.С. або іншу уповноважену особу СВ ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області виконати вимоги ч. 3 ст. 169 КПК України щодо майна, вилученого 28.07.2022 під час обшуку транспортного засобу «BMW», держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: п`яти магазинів на 112 набоїв; предмету схожого на автомат з маркуванням №КІ 000339, магазину до нього та 30 набоїв; предмет схожий на пістолет з маркуванням «Форт 12Р», магазину до нього та 12 набоїв.

Відповідно до листа старшого слідчого СВ ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Дубченка О.С. №835/45/-/03-2025 від 24.01.2025, який надано у відповідь на адвокатський запит адвоката Гребнєва І.І. № 7 від 20.01.2025:

- 5 магазинів, 112 набоїв, автомат з маркуванням № КУ 000339, пістолет з маркуванням «Форд 12Р», магазин до нього та 12 набоїв передано до камери речових доказів ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 40.

- помпова рушниця FABARM 12 калібру серії РМ №037292 зберігається в камері зберігання зброї ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 40.

Крім того, як зазначено у листі, вилучена зброя ОСОБА_1 поверненню не підлягає, згідно «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 21 серпня 1998 року №622.

25.03.2025 ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Гребнєва І.І., звернувся до ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області із заявою про надання для огляду та перевірки стану: карабіну з маркуванням № КУ 000339, ЕМ-555, к-р 9*21 мм.; пістолет для відстрілу гумових куль з маркуванням «Форд 12Р»; помпову рушницю FABARM 12 калібру серії НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_1 на праві власності; надання для огляду дозвільних документів на карабін з маркуванням № КУ 000339, ЕМ ЕМ-555, к-р 9*21 мм.; пістолет для відстрілу гумових куль з маркуванням «Форд 12Р»; помпову рушницю FABARM 12 калібру серії НОМЕР_7 , або надати засвідченні копії вказаних документів.

13.06.2025 адвокат Гребнєв І.І. звернувся до ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області із заявою про негайну передачу інспектору дозвільної системи з обігу зброї пістолет з маркуванням «Форд 12Р», магазин до нього та 12 набоїв у строк до 26.06.2025.

Відповідно до листа т.в.о. заступника начальника ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Сердюка Д. № 9797/40-2025 від 25.08.2025, керівництвом слідчого відділу Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, розглянуто запит адвоката Гребнєва І.І. від 11.08.2025, щодо проведення службового розслідування за фактом можливої втрати речового доказу по кримінальному провадженні № 12022082040001096 з боку працівників слідчого відділення відділу поліції №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.

Так, до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшов лист Запорізького управління ДВБ НП України, в якому містяться відомості, щодо можливої втрати речового доказу по кримінальному провадженні № 12022082040001096, а саме пістолету «Форт 12 Р» та набоїв до нього.

Наказом начальника Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 24.07.2025 №912 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію (наказом начальника Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 07.08.2025 №964 продовжено строк проведення службового розслідування).

За результатами проведення службового розслідування, факти викладені у листі знайшли своє об`єктивне підтвердження, у зв`язку із чим копію висновку службового розслідування скеровано до ТУ ДБР розташованого у м. Мелітополь (з дислокацією у м. Запоріжжя).

04.09.2025 слідчим першого відділення (з дислокаціє у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіально управління Державного бюро розслідувань, на виконання ухвали слідчого судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя Холода Р.С. від 18.08.2025 у справі №333/7087/25, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025080100006156 за ч. 1 ст. 367 КК України, а саме за фактом службової недбалості службових осіб відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області у межах здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022082040001096 від 03.08.2022, яка зумовлена втратою речових доказів: п`ять магазинів та 112 набоїв; предмет схожий на автомат з маркуванням № КУ 000339, ЕМ-555, к-р 9*21 мм., магазин до нього та 30 набоїв; предмет схожий на пістолет з маркуванням «Форд 12Р», магазин до нього та 12 набоїв.

Як зазначено у висновку службового розслідування від 22.08.2025, за результатами його проведення підтверджено факт втрати речового доказу у кримінальному провадженні №12022082040001096 від 03.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Частинами першою-третьою статті 23 ЦК визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно зі статтею 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом (частин 1, 2 статті 1176 ЦК).

Частиною 6 статті 1176 ЦК визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У пунктах 5.4, 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 вказано, що у випадку, коли шкода завдається органом державної влади, його посадовою або службовою особою, відшкодовувати таку шкоду зобов`язана держава, яка бере участь у справі через відповідні органи: орган, дії, бездіяльність якого призвели до негативних наслідків, та орган Державної казначейської служби України.

Порядок відшкодування такої шкоди визначається законом (частина 7 статті 1176 ЦК).

Цим законом є Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

У статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» зазначено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:

постановлення виправдувального вироку суду;

встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;

закриття справи про адміністративне правопорушення.

Перелік підстав, за наявності яких виникає право на відшкодування моральної та майнової шкоди відповідно до вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», є вичерпним.

Частинами 5, 6 статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК). Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 77, стаття 79, частина 1 статті 80 ЦПК).

У частині 1 статті 89 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі досліджених судом доказів, беззаперечно встановлено факт втрати органом досудового розслідування речових доказів у кримінальному провадженні, що на момент проведення обшуку транспортного засобу перебували у власності позивача у справі.

Верховний Суд у постанові від 13 серпня 2025 року у справі № 521/8236/23 зазначив, що відповідно до частини 4 статті 100 КПК України, у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи неповернення стороною кримінального провадження вилученого майна, що було визнане речовим доказом, відшкодування завданої шкоди здійснюється безпосередньо з Державного бюджету України.

Позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди позивач обґрунтовує вартістю втраченого майна, пристрою для відстрілу набоїв з гумовими кулями «Форд 12Р».

Разом із цим, заявляючи вимогу про стягнення матеріальної шкоди в сумі 30 792 грн., представник позивача належним чином не мотивував визначеного ним розміру позовних вимог.

Проте, згідно наданого ж самим представником позивача висновку експерта № 1040-25, який складено за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження, ринкова вартість пристрою для відстрілу набоїв з гумовими кулями «Форд 12Р» складала 29 636,59 грн.

З огляду на викладені вище обставини, суд доходить до висновку, що з держави Україна за рахунок коштів державного бюджету України на користь позивача слід стягнути матеріальну шкоду в сумі, яка дорівнює вартості втраченого майна, в сумі 29 636,59 грн., тобто в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивач в рамках кримінального провадження №12022082040001096 від 03.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, не набував правового статусу підозрюваного чи обвинуваченого, а тому не перебував під слідством чи судом у розумінні Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», відтак посилання представника позивача на те, що розмір моральної шкоди слід обраховувати виходячи із вимог зазначеного вище Закону, суд вважає безпідставними.

Однак, на переконання суду, у спірних правовідносинах відшкодуванню підлягає шкода, завдана внаслідок інших дій/бездіяльності органу досудового розслідування, внаслідок яких позивачу було заподіяно шкоду.

Порядок зберігання речових доказів, вилучених у ході обшуку, визначений Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27 серпня 2010 року № 51/401/649/471/23/125 (далі - Інструкція).

Пунктом 14 Інструкції передбачено, що відповідальним за зберігання речових доказів, цінностей та іншого майна, вилученого у зв`язку з розслідуванням кримінальної справи і яке зберігається окремо від справи, є співробітник установи, який призначається спеціальним наказом прокурора, керівника органу служби безпеки, начальника органу внутрішніх справ, підрозділу податкової міліції або керівника апарату суду. Підставою для поміщення речових доказів на зберігання є постанова працівника органу дізнання, слідчого, прокурора, судді.

Незабезпечення належного обліку та умов зберігання, передачі речових доказів, цінностей та іншого майна, яке спричинило їх втрату, пошкодження, є підставою для притягнення до передбаченої законом відповідальності осіб, з вини яких настали вказані наслідки.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 266/94-ВР відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Матеріалами справи встановлено, що вилучене у ОСОБА_1 22.07.2022 майно, як речові докази, первісно мало бути повернуто позивачу одразу після закриття слідчим 31.08.2022 кримінального провадження за ч. 1 ст. 263 КК України за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Проте, цього зроблено не було.

Більш того, 21.11.2022 Запорізьким апеляційним судом було скасовано арешт на вилучене під час обшуку транспортного засобу майно, та відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт вилученого майна, що, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, зобов`язувало слідчого повернути вилучене майно власнику.

В подальшому представник позивача неодноразово звертався до слідчого із заявами про повернення речових доказів та надання інформації щодо їх місця знаходження.

У разі неповернення майна, вилученого як речові докази, унаслідок порушення правил їх зберігання, що призвело до їх втрати, власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України. При цьому держава виступає відповідачем через відповідні органи державної влади, а кошти підлягають стягненню безпосередньо з Державного бюджету України, без зазначення в резолютивній частині рішення суду відомостей про суб`єкта виконання.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 13 серпня 2025 року, справа № 521/8236/23.

Суд ураховує, що позивач ОСОБА_1 впродовж тривалого часу, з восени 2022 року, через свого представника безрезультатно звертався з відповідними заявами до ЗРУП ГУНП в Запорізькій області з вимогою повернути вилучене в ході обшуку майно, ініціював судові процеси з метою захисту своїх порушених прав, а також ініціював проведення службового розслідування за фактом втрати речових доказів у кримінальному провадженні, та внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за цим фактом.

Таким чином, внаслідок втрати вилученого в ході обшуку майна позивач змушений більше трьох років поспіль витрачати час та зусилля для захисту своїх прав, користуватися допомогою адвоката, внаслідок чого перебував у стані емоційного напруження, дискомфорту та невизначеності. Такі обставини дійсно можуть бути підставою для відчуття несправедливості, розчарування у правдивості державних органів, втрати віри в можливість отримати захист з боку держави.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що ОСОБА_1 внаслідок таких дій/бездіяльності органу досудового розслідування завдано моральної шкоди.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Суд вважає, що факт завдання позивачу моральної шкоди в спірних правовідносинах є очевидним, а відтак, керуючись принципами добросовісності, справедливості та розумності, враховуючи тривалість спірних правовідносин та встановлені обставини справи, доходить до висновку, що справедливою сатисфакцією завданої моральної шкоди буде її стягнення в грошовому виразі в сумі 30 000 грн., а відтак позовні вимоги і в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Доводи представників відповідачів, які викладені у відзивах на позовну заяву, в частині не доведення підстав для відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спростовуються викладеними в рішенні суду висновками та обґрунтуванням.

Посилання представника ГУНП в Запорізькій області на те, що представником позивача не надано суду доказів того, що пристрій для відстрілу набоїв з гумовими кулями «Форд 12Р», належав позивач на праві власності, а відтак і не доведено, що він має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд вважає безпідставними, оскільки сама слідчий СВ ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Дубченко О.О., закриваючи провадження у справі, у своїй постанові від 31.08.2022 встановила, що вилучені з автомобіля предмети схожі на зброю являються зареєстрованою зброєю, предмет схожий на пістолет з маркуванням «Форт 12 Р» № НОМЕР_3 разом з магазином та патронами числиться за ОСОБА_1 , що підтверджує дозвіл на зброю. Крім того, судовими рішеннями, а саме ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21.11.2022 та ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжі від 21.08.2023, було встановлено, що зброя належить на праві власності саме позивачу.

Крім того, відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Судом встановлено, що стороною позивача понесені витрати на оплату судової експертизи, а саме на проведення експертного товарознавчого дослідження в сумі 20 355 грн. 84 коп., що підтверджується актом № 1040-25 здачі-приймання висновку експерта № 1040-25 та платіжною інструкцією № Е0А2-1ВАА-НВ81-Е373 від 02.10.2025.

Враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, то вказані витрати підлягають відшкодуванню на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів державного бюджету України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Суд ураховує, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», а відповідачем є держава України, то судові витрати у вигляді судового збору в цій справі компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 83, 137, 139, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Гребнєва Ігоря Ігоровича, до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням та діями органів досудового слідства, прокуратури задовольнити частково.

Стягнути з держави Україна за рахунок коштів державного бюджету України на користь ОСОБА_1 29 636 (двадцять дев`ять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 59 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, та 30 000 (тридцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього стягнути 59 636 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 59 копійок.

В задоволенні позовних вимог у заявленому розмірі відмовити.

Стягнути з держави Україна за рахунок коштів державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертного товарознавчого дослідження № 1040-25 від 05.11.2025 в сумі 20 355 (двадцять тисяч триста п`ятдесят п`ять) гривень 84 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, код у ЄДРПОУ 40108688, адреса: м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна буд. 29;

Відповідач: Державна казначейська служба України, код у ЄДРПОУ 37567646, адреса: м. Київ, вул. Бастіонна, 6;

Повний текст рішення складено 19 червня 2026 року.

Суддя: К.В. Гашук