Рішення № 137545529, 18.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/939/26

Провадження № 2-др/202/49/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

18 червня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Недобитюк Н.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 202/939/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

09 червня 2026 року Індустріальним районним судом м. Дніпра ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 202/939/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволено частково.

Під час ухвалення рішення судом було вирішено питання щодо розподілу судового збору, однак не вирішено питання про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.

12 червня 2026 року представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ІННОВА-НОВА» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 998,00 грн, що, за твердженням заявника, є пропорційною частиною фактично понесених витрат з урахуванням часткового задоволення позову.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною третьою статті 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а у разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.

Оскільки предметом розгляду поданої заяви є виключно питання розподілу судових витрат, суд розглядає її без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та додані до заяви документи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статей 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами за умови підтвердження їх належними та допустимими доказами, а їх розмір встановлюється судом на підставі договорів, платіжних документів та інших доказів щодо обсягу наданих послуг.

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовом представник позивача зазначив попередній розрахунок судових витрат та повідомив про намір надати документи, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення суду у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Заява про ухвалення додаткового рішення подана у межах строку, встановленого статтею 270 ЦПК України.

На підтвердження понесення витрат заявником подано ордер на надання правничої допомоги, який підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів позивача у даній справі, копію договору про надання правничої допомоги № 06-05/2025 від 06 травня 2025 року, що визначає умови надання адвокатських послуг та порядок їх оплати, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, яка підтверджує статус особи, що надавала правничу допомогу, заявку про надання послуг, відповідно до якої правнича допомога надавалася саме у зв`язку із супроводом цієї цивільної справи, акт приймання-передачі наданих послуг, підписаний сторонами, який підтверджує фактичне виконання адвокатом передбачених договором робіт та прийняття їх клієнтом без зауважень, а також платіжну інструкцію про сплату професійної правничої допомоги, яка підтверджує здійснення позивачем відповідних витрат.

Суд оцінює зазначені докази в їх сукупності та приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми для підтвердження факту надання адвокатом професійної правничої допомоги у даній справі, а також фактичного понесення позивачем відповідних витрат.

Крім того, із заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що позивач просить стягнути не повний розмір витрат на професійну правничу допомогу, а лише 2 998,00 грн, визначених ним пропорційно до частки задоволених позовних вимог. Таким чином, заявлена до стягнення сума є меншою від загального розміру понесених витрат та узгоджується з принципом пропорційності розподілу судових витрат.

Будь-яких заперечень щодо розміру чи співмірності заявлених витрат, а також клопотань про їх зменшення матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 259, 263265, 270 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 998 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Н. В. Недобитюк