Рішення № 137541879, 05.06.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/4242/25

провадження № 2/650/290/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість у сумі 82114,32 грн.

Щодо судових витрат представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори, а саме: 14 січня 2019 року кредитний договір № 2001222452301, за яким відповідачу видано кредит у сумі 23 193,77 грн; 29 квітня 2021 року кредитний договір № 1001866312701, за яким відповідачу видано кредит у сумі 25 000,00 грн; 04 серпня 2021 року кредитний договір № 1010171240, за яким відповідачу видано кредит у сумі 15 000,00 грн.

Підписавши відповідні заяви та документи відповідач погодилася з умовами кредитування, зобов`язалася своєчасно повертати отримані кредитні кошти, сплачувати проценти, комісії та інші платежі відповідно до умов укладених договорів. Проте взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Станом на 03 березня 2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором від 14 січня 2019 року № 2001222452301 становить 35 965,84 грн, з яких: 23 193,77 грн - заборгованість за кредитом, 12 772,07 грн - заборгованість за процентами, 0,00 грн - заборгованість за комісією.

За кредитним договором від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 заборгованість становить 26 825,12 грн, з яких: 15 609,16 грн - заборгованість за кредитом, 3,46 грн - заборгованість за процентами, 11 212,50 грн - заборгованість за комісією.

За кредитним договором від 04 серпня 2021 року № 1010171240 заборгованість становить 19 323,36 грн, з яких: 11 247,85 грн - заборгованість за кредитом, 2,51 грн - заборгованість за процентами, 8 073,00 грн - заборгованість за комісією.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за вказаними кредитними договорами станом на 03 березня 2025 року становить 82 114,32 грн.

Банк направив відповідачу письмові вимоги про погашення заборгованості на адресу місця проживання, зазначену нею під час укладення кредитних договорів, однак у добровільному порядку заборгованість погашена не була.

Також представник позивача послався на те, що відповідно до статей 525, 526, 530, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти. Оскільки відповідач допустила прострочення виконання грошових зобов`язань, позивач вважає наявними правові підстави для стягнення з неї всієї суми заборгованості.

Щодо вимог про стягнення комісії представник позивача зазначив, що сплата комісії за обслуговування кредитної заборгованості була передбачена умовами кредитних договорів та погоджена відповідачем під час їх укладення, а тому така заборгованість, на думку позивача, підлягає стягненню разом із заборгованістю за кредитом та процентами.

Крім того, представник позивача вказав, що строки позовної давності позивачем не пропущені, оскільки відповідач здійснювала платежі за кредитними зобов`язаннями, а також у період дії карантину та воєнного стану строки позовної давності були продовжені відповідно до положень ЦК України.

У зв`язку з наведеним представник позивача просить позов задовольнити.

У відзиві на позов представник відповідача вказав, що відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо кредитного договору від 14 січня 2019 року № 2001222452301 представник відповідача зазначив, що заява, на яку посилається позивач, містить лише анкетні дані відповідача, часткові дані про рахунок та кредитну картку, а також розмір кредитного ліміту 10 000,00 грн, однак не містить істотних умов кредитування, зокрема строку кредитування, процентної ставки, порядку сплати процентів та інших платежів. Також представник відповідача вказав, що паспорт споживчого кредиту не підтверджує погодження сторонами конкретних умов кредитування, оскільки містить лише попередню інформацію, чинну до 14 січня 2019 року, та не містить прив`язки до конкретного кредитного договору, номера рахунку чи картки.

Представник відповідача також зазначив, що надана позивачем Публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у редакції, що діє з 15 березня 2021 року, не може вважатися складовою кредитного договору від 14 січня 2019 року, оскільки вона не підписана відповідачем, має мінливий характер та не підтверджує, що саме з такими умовами відповідач була ознайомлена і погодилася під час укладення договору. У зв`язку з цим представник відповідача вказав, що відсутні підстави для стягнення процентів за договором № 2001222452301, а банк може претендувати лише на повернення фактично отриманих кредитних коштів.

Крім того, представник відповідача зазначив, що за договором № 2001222452301 банк безпідставно нараховував проценти, на погашення яких відповідачем було сплачено 27 642,28 грн, що перевищує суму заборгованості за тілом кредиту, яку просить стягнути позивач. Тому, на переконання представника відповідача, підстави для стягнення будь-якої заборгованості за цим договором відсутні.

Щодо кредитних договорів від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 та від 04 серпня 2021 року № 1010171240 представник відповідача вказав, що позивач просить стягнути, зокрема, заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості. Водночас представник відповідача зазначив, що позивач не надав доказів того, що така комісія стосувалася додаткових послуг, які надавалися відповідачу поза межами інформування про стан кредитної заборгованості, яке споживач має право отримувати безоплатно один раз на місяць. У зв`язку з цим представник відповідача вважає, що вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту є неправомірними та не підлягають задоволенню.

Також представник відповідача вказав, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту надання кредитних коштів і розміру заборгованості. Зокрема, надані платіжні інструкції, на думку представника відповідача, не містять усіх обов`язкових реквізитів первинних документів, а розрахунки заборгованості є внутрішніми документами банку та самі по собі не підтверджують наявність і розмір боргу. Представник відповідача також зазначив, що надані банком виписки не містять періоду, процентної ставки, за якою нараховувалися проценти, та не дають можливості перевірити правильність нарахувань.

Представник відповідача навів власний контррозрахунок, відповідно до якого заборгованість за договором від 14 січня 2019 року № 2001222452301 відсутня; заборгованість за договором від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 не повинна перевищувати 8 880,00 грн; заборгованість за договором від 04 серпня 2021 року № 1010171240 не повинна перевищувати 1 874,64 грн. При цьому представник відповідача зазначив, що такий контррозрахунок може братися до уваги лише за умови надання позивачем належних первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факт видачі кредитних коштів та розмір заборгованості.

У зв`язку з наведеним представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у повному обсязі.

Представник позивача на судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві представник позивача просив розглянути справу за відсутності представника банку за наявними матеріалами справи, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

На судовому засіданні представник відповідача Тальчук Поліна Іллівна проти задоволення позову заперечила. Пояснила, що позивач не довів належними і допустимими доказами заявлений розмір заборгованості, а надані банком розрахунки є внутрішніми документами позивача. Також зазначила, що за договором від 14 січня 2019 року № 2001222452301 не були належним чином погоджені всі істотні умови кредитування, зокрема щодо процентів, строку та порядку їх нарахування. Щодо договорів від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 та від 04 серпня 2021 року № 1010171240 представник відповідача вказала, що вимоги про стягнення комісії є необґрунтованими, оскільки банк не довів надання відповідачу окремих послуг, за які така комісія могла бути стягнута. Просила врахувати доводи, наведені у відзиві, та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

З огляду на належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового розгляду, подане представником позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також явку представника відповідача, суд, керуючись положеннями статті 223 ЦПК України, визнав можливим розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини на підставі трьох кредитних договорів, укладених шляхом підписання відповідачем заяв про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та отримання кредитних коштів.

Щодо кредитного договору від 14 січня 2019 року № 2001222452301 суд зазначає таке.

Відповідно до заяви № 2001222452301 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПУМБ» із заявою про відкриття рахунку та надання кредитної картки. У цій заяві зазначені анкетні дані відповідача, її паспортні дані, РНОКПП, зареєстроване та фактичне місце проживання, номер телефону, а також умови обслуговування в межах договору комплексного банківського обслуговування.

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що відповідач підписанням цієї заяви підтвердила прийняття Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та погодилася з умовами банківського обслуговування.

У заяві № 2001222452301 зазначено про встановлення кредитного ліміту за кредитною карткою у розмірі 10 000,00 грн, мінімальний платіж у розмірі 5 % від суми заборгованості, але не менше 100,00 грн, а також реальну річну процентну ставку 47,88 %.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту за договором від 14 січня 2019 року відповідачу була надана інформація про основні умови кредитування, зокрема про тип кредиту, суму кредитного ліміту, порядок погашення заборгованості, процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту та інші умови користування кредитом.

Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту за договором № 2001222452301 від 14 січня 2019 року за відповідачем обліковувався кредитний ліміт за рахунком НОМЕР_2 , який змінювався банком у процесі користування відповідачем кредитним продуктом, а саме: 14 січня 2019 року було встановлено кредитний ліміт 10 000,00 грн, 11 грудня 2019 року його збільшено до 12 100,00 грн, 30 квітня 2020 року - до 15 000,00 грн, 14 серпня 2020 року - до 17 100,00 грн, 14 грудня 2020 року - до 19 200,00 грн, 20 квітня 2021 року - до 23 200,00 грн, 27 лютого 2022 року визначено ліміт 23 194,00 грн, а 16 березня 2022 року - 23 193,77 грн.

Отже, за договором від 14 січня 2019 року № 2001222452301 відповідачу був відкритий кредитний ліміт за кредитною карткою, яким відповідач користувалася, а розмір непогашеної заборгованості за тілом кредиту станом на 03 березня 2025 року становить 23 193,77 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 14 січня 2019 року № 2001222452301 станом на 03 березня 2025 року загальна заборгованість відповідача за цим договором становить 35 965,84 грн, з яких: 23 193,77 грн - заборгованість за кредитом, 12 772,07 грн - заборгованість за процентами, 0,00 грн - заборгованість за комісією.

Суд бере до уваги, що правовідносини за цим договором мали характер користування кредитним лімітом за картковим рахунком, а не одноразової видачі кредиту в розмірі 23 193,77 грн. Саме тому збільшення та подальше коригування кредитного ліміту підтверджується окремою довідкою банку, а факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується виписками за рахунком та подальшим виникненням заборгованості.

Щодо кредитного договору від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 суд зазначає таке.

Відповідно до заяви № 1001866312701 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПУМБ» із заявою про надання споживчого кредиту на загальні споживчі цілі.

У цій заяві зазначено, що найменування кредитного продукту: споживчий кредит «GP X-sell ВСЕСЯНО 24», цільове призначення: загальні споживчі цілі, сума кредиту: 25 000,00 грн, строк кредиту: 24 місяці, розмір процентної ставки: 0,01 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості: 2,99 %, спосіб погашення: ануїтетними платежами.

Заява № 1001866312701 містить підпис клієнта, яким відповідач підтвердила отримання примірника заяви, ознайомлення з умовами договору комплексного банківського обслуговування, тарифами банку, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів.

Відповідно до графіка платежів, який міститься у заяві № 1001866312701, дата видачі кредиту та дата платежу визначені 29 числом кожного календарного місяця, платіжний період встановлений з 29 квітня 2021 року по 29 квітня 2023 року, кількість платежів становить 24. Чиста сума кредиту становить 25 000,00 грн, щомісячний платіж становить 1 789,28 грн, останній платіж становить 1 789,03 грн, а загальна сума платежів за 24 місяці становить 42 942,47 грн.

Відповідно до графіка платежів за договором № 1001866312701 щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 747,50 грн, а загальна сума такої комісії за строк кредитування становить 17 940,00 грн.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту за договором № 1001866312701 відповідачу до укладення договору була надана інформація про основні умови кредитування, загальні витрати за кредитом, реальну річну процентну ставку, порядок повернення кредиту, розмір щомісячних платежів, а також наслідки прострочення виконання зобов`язань.

Відповідно до платіжної інструкції № TR.49039603.36885.8810 від 29 квітня 2021 року АТ «ПУМБ» здійснило перерахування кредитних коштів у сумі 25 000,00 грн за договором № 1001866312701 від 29 квітня 2021 року за позикою ОСОБА_1 .

Отже, за кредитним договором від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 позивач належним чином виконав свій обов`язок з надання кредитних коштів, а відповідач отримала кредит у сумі 25 000,00 грн та взяла на себе обов`язок повернути його разом із передбаченими договором процентами та комісією.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 станом на 03 березня 2025 року заборгованість відповідача становить 26 825,12 грн, з яких: 15 609,16 грн - заборгованість за кредитом, 3,46 грн - заборгованість за процентами, 11 212,50 грн - заборгованість за комісією.

Щодо кредитного договору від 04 серпня 2021 року № 1010171240 суд зазначає таке.

Відповідно до заяви № 1010171240 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПУМБ» із заявою про надання споживчого кредиту на загальні споживчі цілі.

У цій заяві зазначено, що найменування кредитного продукту: споживчий кредит «GP X-sell ВСЕСЯНО online 24», цільове призначення: загальні споживчі цілі, сума кредиту: 15 000,00 грн, строк кредиту: 24 місяці, розмір процентної ставки: 0,01 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості: 2,99 %, спосіб погашення: ануїтетними платежами.

Заява № 1010171240 містить підтвердження того, що документ підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису 04 серпня 2021 року о 09 годині 48 хвилин. Від банку документ підписаний уповноваженою особою за допомогою кваліфікованого електронного підпису 04 серпня 2021 року о 09 годині 49 хвилин.

Відповідно до графіка платежів, який міститься у заяві № 1010171240, дата видачі кредиту та дата платежу визначені 04 числом кожного календарного місяця, платіжний період встановлений з 04 серпня 2021 року по 04 серпня 2023 року, кількість платежів становить 24. Чиста сума кредиту становить 15 000,00 грн, щомісячний платіж становить 1 073,57 грн, останній платіж становить 1 073,33 грн, а загальна сума платежів за 24 місяці становить 25 765,44 грн.

Відповідно до графіка платежів за договором № 1010171240 щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 448,50 грн, а загальна сума такої комісії за строк кредитування становить 10 764,00 грн.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту за договором № 1010171240 відповідачу до укладення договору була надана інформація про основні умови кредитування, загальні витрати за кредитом, реальну річну процентну ставку, порядок повернення кредиту, розмір щомісячних платежів, а також наслідки прострочення виконання зобов`язань.

Відповідно до платіжної інструкції № TR.51190164.37216.8810 від 04 серпня 2021 року АТ «ПУМБ» здійснило перерахування кредитних коштів у сумі 15 000,00 грн за договором № 1010171240 від 04 серпня 2021 року за позикою ОСОБА_1 .

Отже, за кредитним договором від 04 серпня 2021 року № 1010171240 позивач належним чином виконав свій обов`язок з надання кредитних коштів, а відповідач отримала кредит у сумі 15 000,00 грн та взяла на себе обов`язок повернути його разом із передбаченими договором процентами та комісією.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 04 серпня 2021 року № 1010171240 станом на 03 березня 2025 року заборгованість відповідача становить 19 323,36 грн, з яких: 11 247,85 грн - заборгованість за кредитом, 2,51 грн - заборгованість за процентами, 8 073,00 грн - заборгованість за комісією.

Таким чином, відповідно до наданих позивачем доказів загальна сума заборгованості відповідача за кредитними договорами станом на 03 березня 2025 року становить 82 114,32 грн, з яких за договором від 14 січня 2019 року № 2001222452301 - 35 965,84 грн, за договором від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 - 26 825,12 грн, за договором від 04 серпня 2021 року № 1010171240 - 19 323,36 грн.

Відповідно до письмових вимог позивача та доказів їх направлення банк звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості, однак відповідач у добровільному порядку заборгованість не погасила.

Оцінюючи правовідносини сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник є таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З аналізу наведених норм права випливає, що після укладення кредитних договорів та отримання кредитних коштів відповідач була зобов`язана виконувати умови цих договорів, зокрема повертати кредит, сплачувати проценти та інші платежі, прямо передбачені умовами договорів.

Суд дійшов висновку, що позивач виконав свої договірні зобов`язання та надав відповідачу кредитні кошти. Натомість відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, допустила прострочення платежів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Оцінюючи докази у справі, суд враховує, що позивач на підтвердження позовних вимог надав не лише розрахунки заборгованості, а й заяви відповідача про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, паспорти споживчого кредиту, графіки платежів, платіжні інструкції про видачу кредитів, довідку про зміну кредитного ліміту, виписки про рух коштів, письмові вимоги про погашення заборгованості та докази їх направлення.

Наведені докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитних договорів, факт надання відповідачу кредитних коштів, факт погодження відповідачем умов кредитування, факт користування кредитними коштами, факт часткового виконання відповідачем грошових зобов`язань та наявність непогашеної заборгованості.

Суд не приймає доводи представника відповідача про те, що позивач не довів факт надання кредитних коштів за договорами від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 та від 04 серпня 2021 року № 1010171240, оскільки такі доводи спростовуються платіжними інструкціями № TR.49039603.36885.8810 від 29 квітня 2021 року та № TR.51190164.37216.8810 від 04 серпня 2021 року. У цих платіжних інструкціях зазначено платника, отримувача, суму перерахування, рахунки, а також призначення платежу - надання кредитних коштів за відповідними договорами позики ОСОБА_1 .

При цьому суд враховує, що платіжні інструкції узгоджуються зі змістом заяв про надання споживчих кредитів, паспортами споживчого кредиту та графіками платежів, а тому в сукупності з іншими доказами є належним підтвердженням факту видачі кредитних коштів.

Суд також не приймає доводи представника відповідача про те, що розрахунок заборгованості є внутрішнім документом банку та не може підтверджувати розмір боргу. Розрахунок заборгованості оцінюється судом не окремо, а у сукупності з кредитними договорами, заявами, паспортами споживчого кредиту, графіками платежів, виписками про рух коштів і платіжними інструкціями. Саме така сукупність доказів дає суду можливість встановити факт виникнення та розмір заборгованості.

Доводи представника відповідача про те, що за договором від 14 січня 2019 року № 2001222452301 відсутнє погодження умов кредитування, суд оцінює критично.

Заява № 2001222452301 містить підпис відповідача, її анкетні дані, відомості про картковий кредитний продукт, початковий розмір кредитного ліміту, мінімальний платіж, реальну річну процентну ставку, а також підтвердження приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Паспорт споживчого кредиту містить інформацію про основні умови кредитування та підписаний відповідачем. Довідка про зміну кредитного ліміту підтверджує зміну ліміту у процесі користування відповідачем кредитним продуктом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що договір від 14 січня 2019 року № 2001222452301 не ґрунтується виключно на непідписаних умовах або правилах банку, розміщених на сайті, а підтверджується підписаною відповідачем заявою, паспортом споживчого кредиту, довідкою про зміну кредитного ліміту та виписками за рахунком.

Тому посилання представника відповідача на правову позицію щодо неможливості стягнення платежів, передбачених лише непідписаними умовами та тарифами банку, не спростовує позовних вимог у цій справі, оскільки фактичні обставини цієї справи відрізняються: позивач надав підписані відповідачем документи, які містять індивідуальні умови кредитування, а також докази фактичного користування кредитними коштами.

Крім того, відповідач не заперечила сам факт підписання заяви № 2001222452301, не надала доказів того, що кредитним лімітом не користувалася, та не довела повного погашення заборгованості за цим договором.

Щодо доводів представника відповідача про безпідставність стягнення комісії за договорами від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 та від 04 серпня 2021 року № 1010171240 суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають витрати споживача, зокрема проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця і кредитного посередника, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит має визначатися порядок повернення кредиту та сплати процентів, власних комісій та інших платежів, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів.

Судом перевірено, що у договорах від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 та від 04 серпня 2021 року № 1010171240 комісія за обслуговування кредитної заборгованості була прямо визначена у заявах, паспортах споживчого кредиту та графіках платежів. За договором від 29 квітня 2021 року розмір такої комісії становив 747,50 грн щомісяця, а за договором від 04 серпня 2021 року - 448,50 грн щомісяця.

Відповідач підписала відповідні заяви, а щодо договору від 04 серпня 2021 року заява підписана електронним підписом відповідача. У цих документах зазначено, що відповідач ознайомлена з умовами договору комплексного банківського обслуговування, тарифами банку, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач була обізнана з розміром комісії, порядком її сплати та загальною вартістю кредиту, а відповідна умова була погоджена сторонами під час укладення договорів.

Суд не приймає доводи представника відповідача про нікчемність умов щодо комісії, оскільки у цій справі комісія визначена як складова загальних витрат за споживчим кредитом, прямо відображена в індивідуальних умовах кредитування та графіках платежів, а не як окрема плата виключно за надання інформації про стан кредитної заборгованості один раз на місяць.

Сам факт того, що у договорі комплексного банківського обслуговування серед дій банку можуть зазначатися інформаційні або консультаційні послуги, не свідчить про те, що спірна комісія у договорах від 29 квітня 2021 року та 04 серпня 2021 року встановлена виключно за надання інформації, яка відповідно до закону має надаватися споживачу безоплатно. Відповідач не надала доказів, які б підтверджували, що спірна комісія фактично стягувалася лише за таку інформацію.

Крім того, договори від 29 квітня 2021 року та 04 серпня 2021 року укладені після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування», положення якого допускають включення до загальних витрат за кредитом комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Отже, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією за договором від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 у розмірі 11 212,50 грн та за договором від 04 серпня 2021 року № 1010171240 у розмірі 8 073,00 грн.

Щодо контррозрахунку представника відповідача суд зазначає таке.

Представник відповідача зазначив, що заборгованість за договором від 14 січня 2019 року № 2001222452301 відсутня, заборгованість за договором від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 не повинна перевищувати 8 880,00 грн, а заборгованість за договором від 04 серпня 2021 року № 1010171240 не повинна перевищувати 1 874,64 грн.

Водночас такий контррозрахунок ґрунтується на виключенні з розміру заборгованості процентів та комісій, тоді як суд дійшов висновку про погодження сторонами відповідних умов кредитування та правомірність їх включення до заборгованості.

Крім того, відповідач не надала доказів повного погашення заборгованості, не подала альтернативного розрахунку, який би враховував усі умови кредитних договорів, графіки платежів, дату виникнення прострочення, фактичні платежі та порядок їх зарахування відповідно до умов договорів.

За таких обставин контррозрахунок представника відповідача не спростовує розміру заборгованості, визначеного позивачем.

Щодо строку позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Суд враховує, що відповідач здійснювала платежі за кредитними зобов`язаннями, що підтверджується виписками за рахунками, а такі дії свідчать про визнання боргу.

Крім того, на дату звернення позивача до суду строки позовної давності підлягали оцінці з урахуванням положень цивільного законодавства щодо продовження перебігу строків під час дії карантину та воєнного стану.

Позов подано 03 липня 2025 року. З урахуванням здійснення відповідачем платежів, продовження строків під час дії карантину та правового регулювання перебігу строків позовної давності на дату звернення до суду, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів факт укладення кредитних договорів, факт надання відповідачу кредитних коштів, факт погодження істотних умов кредитування, факт порушення відповідачем грошових зобов`язань та розмір заборгованості.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надала належних і достатніх доказів на спростування позовних вимог, не довела повного погашення заборгованості, неправильності розрахунків позивача або відсутності правових підстав для стягнення процентів та комісії.

За таких обставин позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі.

З ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» необхідно стягнути заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 82 114,32 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись вищенаведеними положеннями ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в и р і ш и в :

Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість у сумі 82114,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05 червня 2026 року.

Суддя: ___ О.О. Сікора