Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18 червня 2026 рокуСправа № 921/175/26УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницька Н.В.
за участі секретаря судового засідання Багрій В.Ю.
розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" б/н від 20.05.2026 (вх. №3937 від 21.05.2026) про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 у справі №921/175/26
за заявою боржника ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність фізичної особи
За участю:
боржника: не прибув;
представника боржника: не прибув;
арбітражного керуючого: Белінська Н.О. (в режимі відеоконференції);
представника кредитора: Калачик В.В. (в режимі відеоконференції).
В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів
Суть справи:
23.03.2026 до Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність на підставі ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.03.2026 заяву (вх.№202 від 23.03.2026) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи залишено без руху та встановлено заявнику строк на усунення недоліків заяви десять днів з дня вручення копії відповідної ухвали.
03 квітня 2026 року до суду через систему "Електронний суд" від боржника - ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків б/н від 02.04.2026 (вх. №2629 від 03.04.2026), з якої вбачається, що останньою усунуто недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, про які зазначено в ухвалі про залишення заяви без руху від 30 березня 2026 року.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.04.2026 заяву (вх.№202 від 23.03.2026) ОСОБА_1 , про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 12:00 год. 20 квітня 2026 року.
Подальший хід розгляду справи, процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників процесу відображені у відповідних ухвалах суду.
Зокрема, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2026 відкрито провадження у справі №921/175/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну та призначено попереднє засідання на 18 червня 2026 року о 10:00 год.
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 20.04.2026 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 .
21.05.2026 до суду через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" надійшла заява б/н від 20.05.2026 (вх. №3937) про грошові вимоги до боржника, відповідно до якої заявник просить суд визнати грошові вимоги ТОВ "Авентус Україна" до Боржника, що складаються з суми 131 034,80 грн, в тому числі: у другу чергу 123 710,00 грн за Договором про надання споживчого кредиту №9337310 від 14.08.2025; позачергово 5324,80 грн, сплаченого судового збору; 2000,00 грн витрати на правничу допомогу та включити грошові вимоги ТОВ "Авентус Україна" до реєстру вимог кредиторів, з правом голосу на зборах та комітетах кредиторів.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.05.2026, вказану заяву передано на розгляд судді Охотницькій Н.В.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2026 заяву б/н від 20.05.2026 (вх. №3937 від 21.05.2026) ТОВ "Авентус Україна" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 прийнято до розгляду; розгляд заяви призначено у судовому засіданні 18 червня 2026 року о 10:30 год. та запропоновано керуючому реструктуризацією Белінській Наталії Олександрівні розглянути заяву ТОВ "Авентус Україна" б/н від 20.05.2026 (вх. №3937 від 21.05.2026) про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 , відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, докази чого надати суду.
11 червня 2026 року до суду через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією Белінської Н.О. надійшло повідомлення про результати розгляду вимог ТОВ "Авентус Україна" у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 б/н від 11.06.2026 (вх. №4571), згідно якого керуючий реструктуризацією повідомляє, що за Договором про надання споживчого кредиту №9337310 від 14.08.2025 укладеним між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 , визнаються вимоги кредитора ТОВ "Авентус Україна" в розмірі 105 740,00 грн, а саме 39 900,00 грн тіло кредиту (2 черга вимог кредиторів); 63 840,00 грн відсотки (2 черга вимог кредиторів) та 2 000,00 грн втрати на правничу допомогу .
Щодо вимог в розмірі 19 970,00 грн штрафу (3 черга вимог кредиторів) за Договором про надання споживчого кредиту №9337310 від 14.08.2025 укладеним між ТОВ "Авенус Україна" та ОСОБА_1 , керуючий реструктуризацією вказані вимоги не визнає та вважає що такі підлягають списанню. При цьому посилається на п. 18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу згідно якого, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також, посилаючись на норми ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, а також те, що оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 20.04.2026 (номер публікації 79148), вважає, що 30-денний строк не пропущено, оскільки заява з грошовими вимогами від ТОВ "Авентус Україна" була створена в системі "Електронний суд" 20.05.2026.
11.06.2026 до суду через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією Белінської Н.О. надійшло клопотання №02-1166/6403 від 10.06.2026 (вх. №4542 від 11.06.2026) згідно якого остання, просить суд забезпечити її участь у судовому засіданні 18.06.2026 та всіх наступних судових засіданнях у справі №921/175/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.06.2026 задоволено.
15 червня 2026 року до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "Авентус Україна" надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 12.06.2026 (вх. № 4630 від 15.06.2026) згідно яких, останній просить суд взяти до уваги наведені пояснення під час розгляду заяви ТОВ "Авентус Україна" про грошові вимоги до боржника, визнати грошові вимоги ТОВ "Авентус Україна" у повному заявленому розмірі та додатково до вимог, визнаних керуючою реструктуризацією, включити до реєстру вимог кредиторів 19 970,00 грн штрафу як вимоги третьої черги.
З змісту вказаних пояснень вбачається, що кредитор не погоджується із позицією керуючого реструктуризацією в частині не визнання ним вимог щодо стягнення 19 970,00 грн штрафу за Договором про надання споживчого кредиту №9337310 від 14.08.2025 укладеним між ТОВ "Авенус Україна" та ОСОБА_1 . Зазначає, що заявлений штраф нарахований на підставі п. 6.4.3 Кредитного договору №9337310 від 14.08.2025 року, є складовою грошових вимог і є іншим видом забезпечення виконання зобовязання. Вважає, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на який посилається арбітражний керуючий, не містить положень щодо припинення самого забезпечувального зобов`язання та не позбавляє кредитора права заявити відповідну вимогу у справі про неплатоспроможність.
Зазначає, що арбітражний керуючий ототожнює питання застосування наслідків, передбачених пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, із питанням існування самого забезпечувального зобов`язання, хоча це різні правові категорії. Стверджує, що штраф, передбачений п. 6.4.3 Кредитного договору, є складовою грошових вимог кредитора, підтверджений матеріалами справи та підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.
Також, зауважує, що, Кодекс України з процедур банкрутства не містить жодних обмежень щодо можливості визнання вимог кредитора, які випливають із погоджених сторонами способів забезпечення виконання зобов`язань.
15.06.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника кредитора ТОВ "Авентус Україна" - адвоката Калачика Володимира Вікторовича надійшла заява б/н від 12.06.2026 (вх. №4634 від 15.06.2026) згідно якої останній, просить суд забезпечити йому участь у судовому засіданні призначеному на 18 червня 2026 року о 10:30, а також інших судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яку ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.06.2026 - задоволено.
У призначене судове засідання 18.06.2026 боржник та представник боржника не прибули, як і не взяли участь в режимі відеоконференції.
Присутня у попередньому засіданні 18.06.2026 керуюча реструктуризацією, підтримала позицію викладену у повідомленні про результати розгляду вимог ТОВ "Авентус Україна" у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 б/н від 11.06.2026 (вх. №4571) з підстав викладених у ньому, та просила суд визнати вимоги кредитора в загальній сумі 105 740,00 грн, зокрема в частині 39 900,00 грн тіло кредиту (2 черга вимог кредиторів); 63 840,00 грн відсотки (2 черга вимог кредиторів) та 2 000,00 грн витрати на правничу допомогу; та відхилити вимоги в розмірі 19 970,00 грн штрафу, посилаючись на п. 18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу.
Також, посилаючись на норми ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, а також те, що оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 20.04.2026, вважає, що 30-денний строк не пропущено, оскільки заява з грошовими вимогами від ТОВ "Авентус Україна" була створена в системі "Електронний суд" 20.05.2026.
У попередньому засіданні присутній в режимі відеоконференції представник кредитора ТОВ "Авентус Україна" підтримав подану заяву про визнання кредиторських грошових вимог, з підстав викладених у ній, з урахуванням додаткових пояснень у справі б/н від 12.06.2026 (вх. № 4630 від 15.06.2026), та просив суд визнати вимоги кредитора ТОВ "Авентус Україна" за Договором про надання споживчого кредиту №9337310 від 14.08.2025 укладеним між ТОВ "Авенус Україна" та ОСОБА_1 в частині - 39 900,00 грн тіло кредиту (2 черга вимог кредиторів); 63 840,00 грн відсотки (2 черга вимог кредиторів), 19 970,00 грн - штраф (3 черга вимог кредиторів). Водночас, просив суд не розглядати заяву кредитора в частині заявлених витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн, оскільки до матеріалів вказаної вище заяви ним помилково не долучено доказів на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу. Щодо пропущення ТОВ "Авенус Україна" встановленого Кодексом України з процедур банкрутства строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника, посилаючись на норми ст. 116 ГПК України вважає, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати та вважає що заява кредитора подана в межах 30 денного строку на її подання, при цьому щодо вказаного питання покладається на думку суду.
Поряд з цим, судом звернуто увагу учасників справи на норми ч. 1 ст. 45 КУзПБ згідно яких конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (вх. №3937 від 21.05.2026) про визнання кредиторських грошових вимог до боржника, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду (ч.3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
Враховуючи, що офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 здійснено судом 20.04.2026, останнім днем для подання заяв конкурсних кредиторів з грошовими вимогами до боржника у даній справі є 19.05.2026.
Судом встановлено, що заява ТОВ "Авентус Україна" про визнання кредиторських грошових вимог відносно ОСОБА_1 у справі №921/175/26 б/н від 20.05.2026 (вх. № 3937 від 21.05.2026), надійшла суду через систему "Електронний суд" - 21.05.2026, тобто після закінчення строку, визначеного ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно абз. 2, 3 ч. 6 ст. 45 КУзПБ вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
На підтвердження факту існування кредиторської заборгованості ТОВ "Авентус Україна", серед іншого, надано Договір №9337310 про надання споживчого кредиту від 14 серпня 2025 року укладений між ТОВ "Авентус Україна" (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Споживач) (далі Кредитний договір) з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, як додатком №1 до Договору №9337310, Паспорт споживчого кредиту, картку обліку Договору (розрахунок заборгованості), інформаційне повідомлення споживача.
Відповідно до п.1.1 Кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок "CreditPlus" (за вибором Споживача). Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/Мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/або Законом України "Про електронну комерцію", в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході (в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку "CreditPlus" та/або шляхом перевірки інших електронних даних, які вводить Споживач та які забезпечують Ідентифікацію в ІКС Товариства. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ Мобільного застосунку "CreditPlus".
В пунктах 1.2.-1.4. Кредитного договору визначено, що на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 40000,00 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
В п.1.5 Кредитного договору передбачено, тип процентної ставки фіксована, та визначено, що за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
- Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
- Знижена процентна ставка 0,25% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 13.09.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп.1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.
Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 1.6. Кредитного договору).
Зазначені умови кредитування відображені також і в долученому до заяви та підписаному боржником одноразовим ідентифікатором (С4553) Паспорті споживчого кредиту
В п.2.1 Кредитного договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 . У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) Товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), Сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів Споживача для надання кредиту за цим Договором. При цьому, така додаткова угода може бути укладена лише протягом 24-х годин з моменту прийняття Товариством рішення про надання кредиту Споживачу. Якщо Сторони з будь-яких причин у вказаний строк не укладуть вказану додаткову угоду, Споживач втрачає право отримати кредитні кошти за цим Договором, а у Товариства не виникає прострочення кредитора.
Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 14.08.2025 року або 15.08.2025 року (п.2.2 Кредитного договору).
Відповідно до п.3.1, 3.2 Кредитного договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". Роз`яснення щодо процентів, порядок нарахування: - економічна сутність процентів - плата за користування кредитом; - база для розрахунку процентів - залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту, крім дня надання кредиту, в який проценти нараховуються в момент такого надання, за календарний день, в якому надано кредит; - порядок обчислення (нарахування) процентів здійснюється відповідно до наступної формули: Проценти (обчислення за день користування кредитом) = "база для розрахунку процентів, з урахуванням умов п.3.2 Договору" помножити на "процентну ставку вказану в п.1.5, яка діє у відповідний період строку кредиту, з урахуванням умов Договору". З метою отримання загальної суми нарахованих процентів, проценти, обчислені за кожен день користування кредитом сумуються.
До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в Графіку платежів. При цьому, обрахунок кількості днів в періоді та відповідно обрахунок строку кредиту, здійснюються виходячи з кількості днів за які відбувається нарахування процентів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.
Згідно п. 3.4 розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 5.1 Договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. Договору.
У разі затримання Споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу Споживача, зазначений в Договорі (або окремо надану Споживачем Товариству) та/або шляхом направлення повідомлення на додаткові контактні дані Споживача, вказані в цьому Договорі (або окремо повідомлені Споживачем), в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо). Моментом отримання Споживачем повідомлення є момент отримання Товариством електронного підтвердження про таке направлення (п. 5.4 Договору).
Споживач здійснює платежі з повернення заборгованості за Договором у розмірі та у строки визначені Договором (п. 5.6 Договору).
Згідно п. 6.1 6.2 Договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного законодавства України, цього Договору. Порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
У випадку повернення простроченої суми кредиту та/або сплати прострочених процентів за користування кредитом протягом 3 (трьох) календарних днів, після закінчення строку їх сплати, штраф за несвоєчасне виконання Споживачем зобов`язань за таким простроченням не нараховується (п.6.3 Договору).
Згідно п. 6.4. Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф:
- у розмірі 4800,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 1200,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Роз`яснення щодо штрафу та порядок обчислення(нарахування):- економічна сутність штрафу - грошова сума, яку Споживач повинен сплатити Товариству у випадку порушення строків сплати кредиту та/або процентів. Відповідно до ч.2 ст. 546 ЦК України штраф є іншим видом забезпечення виконання зобов`язання;
- база для розрахунку штрафу для цілей цього Договору "база розрахунку" не використовується, оскільки штраф встановлено в абсолютному значенні, як результат використання відповідної бази до укладення Договору; - порядок обчислення штрафу здійснюється відповідно до наступної формули: Штраф (за період прострочення, починаючи з 4го дня прострочення) = "розмір штрафу, встановлений за 4-ри дні порушення" + ("розмір штрафу, що встановлений з 5-го дня" помножити на "кількість днів порушення, починаючи з 5-го дня") (п.6.4.1-6.4.3 Договору).
Згідно п.6.4.4. Договору штрафи нараховуються протягом строку наявності діючої простроченої заборгованості, згідно з встановленою шкалою штрафів, залежно від кількості днів прострочення. При наявності діючого прострочення за попередніми платежем(ми), що були визначені в Графіку платежів, виникнення додаткового прострочення за новим зобов`язанням (відповідним платежем, визначеним в Графіку платежів), не передбачає додаткового нарахування штрафу за новим зобов`язанням, і не перериває нарахування штрафів для діючого прострочення. Якщо протягом строку дії Договору Споживач повністю поверне прострочену заборгованість і знову через деякий час допустить прострочення платежу, по новому простроченню нарахування штрафів буде здійснюватися знову, враховуючи шкалу штрафів та кількість днів нового прострочення.
Згідно п.6.4.5. Договору день порушення умов Договору (кожний факт порушення) є днем виникнення зобов`язання щодо сплати штрафу (за кожним фактом порушення), у розмірах, визначених в п.6.4 Договору, зокрема в пп.6.4.1 та/або 6.4.2 Договору, з урахуванням пп.6.4.3, 6.4.4, 6.4.6. Договору. Для цілей бухгалтерського обліку штрафи за Договором нараховуються у момент сплати.
В будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення Споживачем зобов`язань за цим Договором, обмежується сумою визначеною, відповідно до Закону України "Про споживче кредитування" (п.6.4.6. Договору).
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4.Договору(включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним (п. 9.2 Договору).
Як зазначено в Кредитному договорі, останній укладено шляхом електронного підписання примірника Кредитного договору, зокрема, за допомогою одноразового ідентифікатора С4553 боржником.
Крім того, боржником шляхом електронного підписання за допомогою одноразового ідентифікатора С4553 підписано Додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту №9337310 від 14.08.2025, у якому наведено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, реквізити для оплати; а також Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживчого до укладення договору про споживчий кредит .
За умовами Договору, Інформаційно-комунікаційна система Товариства (ІКС Товариства) програмний комплекс, який включає Веб-сайт, Особисті кабінети споживачів, Мобільний застосунок "CreditPlus" (який містить програмне забезпечення для завантаження на мобільні пристрої споживачами та операційну систему Товариства), облікову та реєструючу систему Товариства та використовується Товариством, в тому числі, але не виключно, для укладення кредитних правочинів з фізичними особами (Споживачем), доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок "CreditPlus".
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон України "Про електронну комерцію" прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.
Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно ч.3 ст.207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Пунктом 9.6 Договору визначено, що цей Договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі Сторони Товариства електронним підписом, Споживачу в Особистий кабінет/Мобільний застосунок "CreditPlus" для ознайомлення та підписання. Підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим Сторонами в укладеному між Сторонами Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що створений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. На укладений між Сторонами Договір накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, далі по тексту Договору оригінальний примірник Договору. У випадках дозволених законодавством, на укладений між Сторонами Договір може бути накладено електронний підпис уповноваженого працівника Товариства, що базується на сертифікаті відкритого ключа, виданого кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Суд враховує, що відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З огляду на вищенаведене, суд виходить з вільного волевиявлення та його відповідності внутрішній волі сторін, що спрямовані на настання певних наслідків.
Як вбачається зі змісту Договору, волевиявлення сторін спрямоване на укладення договору в електронній формі, визначення основних істотних умов, характерних для такого виду договору, зазначення суми кредиту, дату його видачі, строку надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Боржник погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання ним договору 14.08.2025 о 16:16 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С4553, що відповідає вимогам п.9.6 Договору та ст.12 Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №243/6552/20 вказав, що оспорюваний договір про надання кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 11.08.2021 у справі №344/2483/18).
На час звернення до суду з заявою про грошові вимоги Договір №9337310 про надання споживчого кредиту від 14.08.2025 укладений між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 є дійсним. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Окрім того, з поданих ТОВ "Авентус Україна" доказів вбачається, що сторонами вчинені конклюдентні дії щодо його виконання, зокрема як зазначено у Картці обліку Договору (розрахунок заборгованості), боржником сплачувались платежі в погашення заборгованості за Договором №9337310 про надання споживчого кредиту від 14.08.2025, а саме: 11.09.2025 3000,00 грн, 21.10.2025 11 271,75грн та 10.11.2025 12 000,00 грн.
Також, заборгованість перед ТОВ "Авентус Україна" за вказаним Договором в сумі 103 361 грн відображена боржником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Як вказує заявник, ТОВ "Авентус Україна" свої зобов`язання за договором виконало та надало Боржнику грошові кошти у розмірі 40000,00 грн шляхом перерахування на карту Боржника НОМЕР_2 , відповідно до п.2.1. Кредитного договору, в підтвердження чого долучено лист №20260505-54 від 05.05.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейтек".
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частинами 1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Згідно з частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.
За позицією кредитора, боржник ОСОБА_1 неналежним чином виконувала умови Кредитного договору щодо виконання взятих на себе зобов`язань з повернення отриманого кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, допустивши станом на 19.04.2026 заборгованість в загальному розмірі 123 710,00 грн, з яких: 39 900,00 грн - сума заборгованості за тілом (основна сума боргу), 63 840,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 19 970 грн - штраф.
На підтвердження розміру заявленої суми кредитором надано суду картку обліку Договору (розрахунок заборгованості) №9337310 станом на 19.04.2026.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням зобов`язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором (ч.1 ст.612 ЦК України).
На час розгляду грошових вимог доказів повернення кредиту чи погашення боржником заборгованості за Договором, окрім тих що визначені у картктці обліку Договору (розрахунок заборгованості) №9337310 станом на 19.04.2026 не надано, матеріали справи таких не містять.
Разом з цим, при поданні ОСОБА_1 заяви про її неплатоспроможність в конкретизованому списку кредиторів зазначено ТОВ "Авентус Україна" з поточною заборгованістю в розмірі 103 361,00 грн.
Також, керуючим реструктуризацією розглянуто кредиторські грошові вимоги ТОВ "Авентус Україна" (заява/повідомлення про результати розгляду кредиторських грошових вимог (вх.№4571 від 11.06.2026), та визнано вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №9337310 від 14.08.2025 в частині: 39 900,00 грн тіло кредиту (2 черга вимог кредиторів); 63 840,00 грн відсотки (2 черга вимог кредиторів) та 2 000,00 грн витрати на правничу допомогу. Вимоги в розмірі 19 970,00 грн - штрафу керуючий реструктуризацією, посилаючись на п. 18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України, не визнає.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №924/1351/20).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання.
При цьому, господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №902/90/21).
Водночас, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 17.05.2023 у справі №904/7260/21).
Разом з тим, господарський суд приймає до уваги, що аналіз норм статей 1, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов`язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов`язаннями зобов`язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №910/866/20 є усталеною судовою практикою та підтримаю у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2025р. у справі 910/2778/23.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до вимог статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості, зокрема у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами, внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене, заявлені кредиторські грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" відносно боржника ОСОБА_1 є обґрунтованими в розмірі 123 710, 00 грн, з яких: заборгованість за кредитним Договором про надання споживчого кредиту №9337310 від 14.08.2025 укладеним між ТОВ "Авенус Україна" та ОСОБА_1 в сумі - 39 900,00 грн тіло кредиту (2 черга вимог кредиторів); 63 840,00 грн відсотки (2 черга вимог кредиторів), вказана заборгованість боржника перед ТОВ "Авентус Україна" підтверджена матеріалами справи і боржником не спростована.
Щодо вимоги кредитора в частині заявленого штрафу на суму 19 970,00 грн, суд враховує наступне.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Положеннями п. 6.4. Кредитного договору визначено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 4800,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання (пп.6.4.1.); та у розмірі 1200,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (6.4.2.).
В будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення Споживачем зобов`язань за цим Договором, обмежується сумою визначеною, відповідно до Закону України "Про споживче кредитування" (п.6.4.6. Кредитного договору).
Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України "Про споживче кредитування" сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
З огляду на порушення боржником грошового зобов`язання за Кредитним договором, кредитором нараховано 19 970,00 грн штрафу, який включено до заявлених до боржника вимог.
Правомірність нарахування штрафу кредитор обґрунтовує посиланням на п. 6.4.3 Кредитного договору №9337310 від 14.08.2025 року, укладеного між ТОВ "Авентус Україна" та боржником. Вважає, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на який посилається арбітражний керуючий, не містить положень щодо припинення самого забезпечувального зобов`язання та не позбавляє кредитора права заявити відповідну вимогу у справі про неплатоспроможність.
Стверджує, що штраф, передбачений п. 6.4.3 Кредитного договору, є складовою грошових вимог кредитора, підтверджений матеріалами справи та підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.
Також, зауважує, що, Кодекс України з процедур банкрутства не містить жодних обмежень щодо можливості визнання вимог кредитора, які випливають із погоджених сторонами способів забезпечення виконання зобов`язань.
Поряд з цим, суд відзначає, що відповідно до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 днів, який неодноразово продовжувався, востаннє з 07.08.2025 строком на 90 діб.
У постанові від 31.01.2024 у справі №183/7850/22 Верховний Суд зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, беручи до уваги, що прострочення боржником грошових зобов`язань за Кредитним договором виникло у період дії в Україні воєнного стану (згідно наданих кредитором розрахунків заборгованості), а відтак, ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь кредитора штрафу за таке прострочення, а сам штраф, який нарахований після 24.02.2022 підлягає списанню, у зв`язку з чим заявлені вимоги в частині нарахованого кредитором штрафу в розмірі 19 970,00 грн підлягають відхиленню судом.
Також, судом відхиляються заявлені кредитором витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн, з огляду на усну заяву присутнього у судовому засіданні 18.06.2026 представника кредитора - ТОВ "Авентус Україна", якою останній просив суд не розглядати заявлені грошові вимоги у цій частині.
Згідно зі статтею 14 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб`єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог та є формою реалізації одного із принципів господарського судочинства.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості, зокрема у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами, внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене, заявлені кредиторські грошові вимоги ТОВ "Авентус Україна" відносно боржника ОСОБА_1 є обґрунтованими в розмірі 103 740,00 грн, в тому числі 39 900,00 грн - сума заборгованості за тілом (основна сума боргу), 63 840,00 грн сума заборгованості за відсотками (станом на 19.04.2026), отже, є такими що підлягають визнанню та внесенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства: черговість задоволення грошових вимог кредитора в сумі 103 740,00 грн - друга.
Частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, витрати на оплату судового збору в сумі 5324,80 грн, сплачені ТОВ "Авентус Україна" згідно платіжної інструкції №14698 від 13.05.2026 та зараховані до спеціального фонду державного бюджету України (згідно виписки Господарського суду Тернопільської області), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст. ст. 9, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (вх. №3937 від 21.05.2026) про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 задоволити частково.
2. Визнати грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (адреса: 03062, м. Київ, пр. Берестейський, 90-А, код ЄДРПОУ 41078230) до боржника ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 103 740,00 грн заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування та 5324,80 грн витрат по сплаті судового збору.
Черговість задоволення грошових вимог кредитора:
- 5 324,80 грн судового збору за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог - відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 103 740,00 грн заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування - вимоги другої черги.
3. Відхилити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 19 970,00 грн штрафу та 2000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
4. Арбітражному керуючому Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника у справі №921/175/26.
5. Ухвалу надіслати учасникам справи.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Ухвалу підписано 18.06.2026.
Суддя Н.В. Охотницька
Судове рішення № 137536215, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 18.06.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 921/175/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: