Рішення № 137536199, 11.06.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 червня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/130/26 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання: Беги В.М.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясний майстер" (23100, Вінницька область, Жмеренський район, місто Жмеринка, вулиця С. Тобілевич, буд. 3)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальність "Загір`я +" (47211, Тернопільська область, Тернопільський район, село Загір`я, вул. Центральна, будинок 49)

про стягнення 450666,67 грн збитків.

За участі від:

позивача Кучер М.М.

відповідача Ярмусь В.Д.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясний майстер" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою б/н від 05.03.2026 (вх. №151 від 05.03.2026) до Приватного підприємства «Загір`я» про стягнення 450666,67 грн збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивачем у позовній заяві зазначено, що 31.10.2024 між ним (як покупцем) та ПП «Загір`я» (як продавцем) укладено договір купівлі-продажу транспортних засобів №31-1, відповідно до п.2.1, п.2.3 якого загальна вартість транспортного засобу (спеціалізованого вантажного самоскида AM SKMBLK, VIN № НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 об`єм двигуна 5132, рік випуску 2022, колір червоний) становить 2704000 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 450666,67 грн. Строк оплати 100% передоплати вартості транспортного засобу протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунка.

На виконання умов договору Приватним підприємством «Загір`я» передано товар Товариству з обмеженою відповідальністю «М`ясний майстер», останнім оплачено товар в повному обсязі. Факт оплати товару підтверджується платіжною інструкцією №111 від 05.11.2024.

На вказану господарську операцію Приватним підприємством «Загір`я» видано Товариству з обмеженою відповідальністю "М`ясний майстер" податкову накладну №3 від 05.11.2024, реєстрацію якої зупинено на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Унаслідок цього позивач позбавлений можливості включити суму ПДВ у розмірі 450666,67 грн до податкового кредиту, що призвело до завдання йому збитків у відповідному розмірі.

Позиція відповідача.

Відповідач - Приватне підприємство «Загір`я» відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений строк в ухвалі від 16.03.2026 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч.4 ст.165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/130/26 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.04.2026, яке надалі відкладалось на 07.05.2026.

Cтрок підготовчого провадження у даній справі продовжено 07.05.2026.

Ухвалою суду від 07.05.2026, зокрема за клопотанням позивача проведено заміну відповідача з Приватного підприємства "Загір`я" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальність "Загір`я +", а також відкладено підготовче засідання на 26.05.2026.

Ухвалою суду від 26.05.2026 закрито підготовче провадження по справі №921/130/26 та призначено її до розгляду по суті на 09.06.2026, яке відкладалось на 11.06.2026.

11.06.2026 від відповідача надійшла заява б/н від 11.06.2026 (вх. №4575) про долучення матеріалів до справи. Відповідно до її змісту відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

11.06.2026 від відповідача надійшла заява б/н від 11.06.2026 (вх. №4589) про долучення матеріалів до справи.

В судовому засіданні 11.06.2026, з урахуванням до ст. ст. 7, 13, 73, 80, 177, 178, 194, 232-235 ГПК України, судом прийнято до розгляду заяви відповідача б/н від 11.06.2026 (вх. № 4575, 4589), в частині стану реєстрації податкової накладної від 27.11.2024. З приводу цього постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання від 11.06.2026.

Представником відповідача в судовому засіданні 11.06.2026 заперечено проти позову, повідомивши, що податкова накладна перебуває в стані зупинення реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2026 підтримав позовні вимоги, зазначивши, що зупинення реєстрації податкової накладної і є відмовою у її реєстрації.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами справи.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).

11.06.2026 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Між Приватним підприємством «Загір`я» (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «М`ясний майстер» (надалі покупцем) 31.10.2024 укладено договір купівлі - продажу №31-1 (надалі - договір), згідно з п. 1 якого продавець відповідно до умов цього договору зобов`язався передати у власність покупцю спеціалізований вантажний самоскид AM SKMBLK, VІN № НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_2 об`єм двигуна 5132, рік випуску 2022, колір червоний (надалі - транспортні засоби/товар), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити такий транспортний засіб на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.1 договору найменування, кількість, комплектація транспортного засобу, технічна характеристика, вартість транспортного засобу, вказується в специфікаціях до цього договору (додаток), які є невід`ємною частиною договору.

У п. 2.1 договору зазначено, що загальна вартість транспортного засобу становить 2704000 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 450666,67 грн.

Строк оплати - 100% передоплата вартості транспортного засобу протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку (п. 2.3 договору).

Згідно з п. 2.4 договору всі платежі за транспортний засіб по договору здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України - гривня.

За домовленістю сторін, моментом повної оплати вартості транспортних засобів вважається фактичне надходження таких грошових коштів на рахунок продавця від імені покупця (при цьому платником має бути покупець, а на вимогу однієї із сторін факт надходження або ненадходження грошових коштів на рахунок продавця може бути підтверджений випискою банківської установи в котрій відкритий рахунок продавця на який зараховуються грошові кошти за транспортний засіб) (п. 2.5 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору передача транспортних засобів, вказаних в п. 1.1 договору, здійснюється за адресою: с. Загір`я, Тернопільського р-ну Тернопільської обл. До моменту передачі транспортного засобу покупцю, продавець зобов`язується зняти транспортний засіб з обліку в сервісних центрах МВС.

Продавець зобов`язується передати покупцю транспортний засіб у відповідній кількості оплачених покупцем одиниць транспортних засобів протягом 3 робочих днів з дати отримання продавцем на свій рахунок 100 % передплати вартості відповідних одиниць транспортних засобів. Передача продавцем транспортних засобів покупцю оформлюється актом прийому-передачі (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору в момент передачі транспортного засобу, продавець передає покупцю всі необхідні документи для експлуатації транспортного засобу та їх реєстрації в сервісних центрах МВС, а саме: видаткові накладні, транзитні номери, сервісні книжки, керівництва по експлуатації, податкову накладну.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2024, а в частині невиконаних зобов`язань, що виникли протягом строку дії цього договору - до повного виконання (п. 8.1 договору).

У додатку №1 до договору специфікації зазначено технічні характеристики спеціалізованого вантажного самоскида AM SKMBLK: VІN №Y79SKMBLKN0A69146; кількість 1 шт.; рік випуску 2022 року; вартість 2704000 грн з ПДВ.

Вказані договір та специфікація підписані уповноваженими особами сторін та скріплені їх печатками.

31.10.2024 Приватне підприємство «Загір`я» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «М`ясний майстер» рахунок фактуру №СФ-0000003 на загальну суму 2704000 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №111 від 05.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «М`ясний майстер» перерахувало на рахунок Приватного підприємства «Загір`я» 2704000 грн.

На виконання умов договору та специфікації, Приватне підприємство «Загір`я» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «М`ясний майстер» товар - спеціалізований вантажний самоскид AM SKMBLK шасі W1T96700510585250, в кількості 1 шт., вартістю 2253333,33 грн, ПДВ 450666,67 грн, загальною вартістю 2704000 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №-000000003 від 05.11.2024.

З матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством «Загір`я» було складено податкову накладну №3 від 05.11.2024 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, проте контролюючим органом було зупинено реєстрацію цієї податкової накладної, що підтверджується квитанцією від 27.11.2024 про реєстрацію податкової накладної/рахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних

Зміст квитанції від 27.11.2024 вказує на те, що "Документ доставлено до ДПС України. ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА", а також зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 05.11.2024 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Документ доставлено до ДПС України

ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 05.11.2024 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=131.0498%, "Рпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

24.12.2025 позивач звернувся до Приватного підприємства «Загір`я» з претензією №3847 від 23.12.2025 з проханням повернути 450666,67 грн, які складають суму ПДВ.

Отриману 30.12.2025 претензію Приватним підприємством «Загір`я» залишено без відповіді.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.

Матеріали справи містять адресовані Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК ГУДПС у Тернопільській області пояснення №04/03/26 від 04.03.2026 Приватного підприємства «Загір`я» наступного змісту:

1. Згідно з договором № 31-1 від 31.10.2024 з додатком №1 специфікація, підприємством було здійснено продаж автомобіля AM SKMBLK, VIN № НОМЕР_4 на суму 2 704 000,00 грн в тому числі ПДВ 450 666,67 грн;

2. Передача автомобіля підтверджується видатковою накладною №-000000003 від 05.11.2024 та актом прийому-передачі транспортного засобу від 05.11.2024;

3. Оплата за вказану операцію отримана в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.11.2024 №111 на суму 2704000 грн ПДВ за даною операцією включено до складу податкових зобов`язань відповідного періоду;

4. Автомобіль раніше було придбано підприємством для особистих цілей від підприємства в ПАТ «Галичина-Авто» згідно договору №1152600215 від 16.08.2021 з додатками та специфікацією. Отримання автомобіля підтверджується видатковою накладною №4614 від 17.06.2022 на суму 1742593,62 грн в тому числі ПДВ, Акт №1152600215 приймання-передачі автомобіля від 17.06.2022. Оплата здійснена за наступними платіжними інструкціями №157 від 03.06.2022 на суму 1060419,12 грн, №8 від 16.06.2022 на суму 327379,36 грн, №197 від 16.08.2021 на суму 354795,14 грн.

У своїх поясненнях Приватне підприємство «Загір`я» також зазначено, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду у постановах у справах №826/12108/18, №640/11414/20, формальний пропуск строку подання пояснень не є самостійною підставою для відмови у реєстрації ПН, якщо надані документи підтверджують фактичний рух активів. Податковий орган зобов`язаний здійснити розгляд документів по суті з метою забезпечення принципу податкової справедливості та недопущення порушення прав контрагента на податковий кредит.

Несвоєчасне подання пояснень зумовлене об`єктивними складними умовами функціонування підприємства в період дії воєнного стану. Постійні загрози ракетних обстрілів, повітряні тривоги та нестабільність енергопостачання (масштабні відключення електроенергії у періоди призвели до порушення звичних бізнес-процесів, обмеження доступу до офісних приміщень та технічних збоїв у роботі облікових систем. Зазначені обставини є загальновідомими та знаходяться поза межами контролю Товариства, що фактично перешкоджало своєчасному опрацюванню заблокованої податкової накладної.

Посилаючись на наведене, Приватне підприємство «Загір`я» просило прийняти до розгляду вказані пояснення та провести реєстрацію податкової накладної №3 від 05.11.2024 у ЄРПН.

В якості додатків до пояснень долучено: договір купівлі - продажу №31-1 від 31.10.2024 з додатками; видаткову накладну та акт прийому передачі; платіжну інструкцію; договір покупки автомобіля №1152600215 від 16.08.2021 з додатками; видаткову накладну №4614 від 17.06.2022 та акт прийому передачі №1152600215; банківські виписки за 16.08.2021, 03.06.2022, 16.06.2022.

У свою чергу, ГУ ДПС у Тернопільській області у письмовій відповіді №5948/6/19-00-18-01-06 від 12.03.2026 роз`яснено Приватному підприємству «Загір`я», що згідно з п.6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №286927355442 від 04.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальність "Загір`я +" є правонаступником Приватного підприємства "Загір`я".

Як вже зазначалось, ухвалою суду від 07.05.2026, за клопотанням позивача судом проведено заміну відповідача з Приватного підприємства "Загір`я" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальність "Загір`я +".

Відповідно до ч.2 ст.52 ГПК України усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Отже, з урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункт 14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню…; б) …для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

З огляду на наведені приписи податкового законодавства у ПП «Загір`я» виник обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріали справи вказують на те, що ПП «Загір`я» у листопаді 2024 року склало податкову накладну №3 від 05.11.2024 на загальну суму 2704000 грн.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Приписи постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" встановлюють такі правила:

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2) (пункт 5).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня (пункт 6).

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6).

Відповідно до наявної у матеріалах справи квитанції від 27.11.2024, податковий орган зупинив реєстрацію податкової накладної відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України з огляду на те, що платник не відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку.

Орган податкової служби запропонував надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.09.2019 № 520 (надалі Порядок прийняття рішень про реєстрацію) визначено перелік документів, які може подати платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Матеріали справи містять надані Приватним підприємством "Загір`я" податковому органу пояснення №04/03/26 від 04.03.2026, з долученим до них рядом документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості.

Суд зазначає, що саме по собі подання пояснень, яке є заходом з розблокування податкової накладної, не може вважатися достатньою підставою для висновку про відсутність збитків. Принципове значення має те, чи прийняв податковий орган остаточне рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Пунктом 9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію встановлено, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку приймає такі рішення (альтернативно):

Про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі…

Надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі Повідомлення).

Про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі…

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Зважаючи на вказане, відмова у реєстрації податкової накладної є остаточним рішенням податкового органу. Проте такого рішення органу податкової служби у цій справі не міститься.

На час ухвалення рішення податкова накладна перебуває в статусі «реєстрація зупинена».

Відповідно до абзацу 1 пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що:

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У господарському процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus ). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При вирішенні спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог, встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки) правовідносин сторін, які випливають з встановлених обставин та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, а ніж закон. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема в його мотивувальній і резолютивній частинах.

Тому, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу novit curia.

Отже, згідно з принципом jura novit curia неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) зроблено правовий висновок про те, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку із цим суд, з`ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки податкова накладна зупинена, процедура її реєстрації в ЄРПН не завершена, відсутнє остаточне рішення про відмову в реєстрації, суд дійшов висновку, що можливість її реєстрації не втрачена. За таких обставин позивач зберігає право включити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту.

Збитки підлягають відшкодуванню лише за умови, що факт їх настання уже відбувся на момент звернення до суду, а не такими, що ґрунтуються на припущеннях чи вірогідності їх виникнення. У цій справі позивач не довів остаточність втрати права на податковий кредит, оскільки така втрата залежить від подальшого перебігу процедури реєстрації податкових накладних. Тому заявлена сума має імовірний характер та не може розцінюватися як збитки у розумінні закону.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 19 червня 2026 року.

Суддя І.П. Шумський