Ухвала суду № 137536197, 19.05.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19 травня 2026 рокуСправа № 921/16/26УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровець Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Шевчук К.О.

Розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №3287 від 29.04.2026)

у справі №921/16/26

за заявою боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства

За участю учасників судового процесу:

від заявника: Калачик В.В. адвокат ( участь в режимі відеоконференції),

керуюча реструктуризацією Белінська Н.О. (участь в режимі відеоконференції).

Учасникам судового процесу оголошено склад суду.

Фіксування судового засідання технічними засобами здійснюється відповідно до статті 222 ГПК України.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених статтями 35-37 Господарського процесуального кодексу України не надходило.

У судовому засіданні 19.05.2026 оголошено скорочену ухвалу.

Встановив:

15 січня 2026 року фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2026, для розгляду справи №921/16/26 визначено суддю Боровця Я.Я.

Ухвалою суду від 20.01.2026 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, прийнято до розгляду та підготовче засідання призначено на 12.02.2026.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.02.2026 відкрито провадження у справі №921/16/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючою реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 , арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну та призначено попереднє засідання на 07.04.2026.

З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 12.02.2026 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Протокольною ухвалою суду від 07.04.2026 попереднє засідання відкладено на 16.04.2026.

Ухвалою суду від 16.04.2026 призначено попереднє засідання на 06.05.2026 з підстав, викладених в ній.

28.04.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника фізичної особи ОСОБА_1 з підстав, викладених в ній (вх.№3287 від 29.04.2026).

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.04.2026, для розгляду заяви визначено суддю Боровця Я.Я.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.05.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 , до розгляду та призначено судове засідання на 06.05.2026.

У судовому засіданні 06.05.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення щодо розгляду заяви ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 у справі №921/16/26 та оголошено перерву до 19.05.2026.

Представник заявника у судове засідання 19.05.2026 з"явився.

У судовому засіданні 06.05.2026 підтримав заяву повністю, просить визнати кредиторські грошові вимоги відносно боржника ОСОБА_1 у розмірі 42 510,00 грн заборгованість, з яких: 12 900,00 грн заборгованість по кредиту, 23 160,00 грн заборгованість по процентах за користування кредитом та 6 450,00 грн штрафу, а також 5 324,80 грн судовий збір з підстав, викладених у заяві.

Представник боржника у судове засідання 19.05.2026 не з"явився.

Керуюча реструктуризацією Белінська Н.О. у судове засідання 19.05.2026 з"явилася.

05.05.2026 керуючою реструктуризацією Белінською Н.О. надіслано повідомлення про результати розгляду кредиторських грошових вимог, в яких визнала кредиторські грошові вимоги частково, зокрема заборгованість у розмірі 36 060,00 грн. Щодо штрафу у розмірі 6 450,00 грн не визнала з підстав, викладених в них (вх. №2669 від 06.04.2026).

Розглянувши заяву про визнання кредиторських грошових вимог та матеріали справи, судом встановлено таке.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства) .

Частиною 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 12.02.2026 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Отже, згідно положень ч. 1 ст. 45 КУзПБ, останнім днем подачі заяви з грошовими вимогами до боржника є 14.03.2026.

Водночас, 14.03.2026 є вихідним днем (субота).

Статтею 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч.1).

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч.3).

Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (ч.5).

Першим робочим днем після 14.03.2026 є 16.03.2026.

Однак, тільки 28.04.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника фізичної особи ОСОБА_1 з підстав, викладених в ній (вх.№3287 від 29.04.2026).

Частиною 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" подана з пропуском встановленого законом строку.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Із заяви вбачається, що 16 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) укладено Договір про надання споживчого кредиту №9343352.

На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов"язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити, проценти за користування ним та виконати інші обов"язки, передбачені Договором (п.1.2 Договору).

Сума кредиту (загальний розмір) складає 10 900,00 грн. Тип кредиту кредит (п.1.3 Договору).

Строк кредиту 360 дні (в) (день). Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору (п.1.4 Договору).

Тип процентної ставки фіксована. За користування Кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов викладених у п.1.5 цього Договору (п.1.5 Договору).

Мета отримання кредиту : споживчі (особисті) потреби (п.1.6 Договору).

Кредит надається без забезпечення у вигляді застави ( п.1.12 Договору).

Згідно п.2.1 Договору встановлено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дата надання кредиту 16.08.2025 або 17.08.2025 ( п.2.2 Договору).

Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.2.1 Договору (п.2.4 Договору).

Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом ( п.2.5 Договору).

Розділом 3 Договору передбачено сукупну вартість кредиту та порядок нарахування і сплати процентів за кредитом. Економічну сутність та базу розрахунку процентів.

Пунктом 4.2 Договору сторони домовились, що Товариство зобов"язане надати Споживачу кредит на умовах та в порядку передбачених Договором. У свою чергу, Споживач зобов"язався у встановлений Договором строк повернути кредит, сплатити проценти.

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів (п.5.1 Договору).

Також, між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 підписано Додаток №1 до Договору про надання споживчого кредиту №9343352 від 16.08.2025 - Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит.

19.08.2025 між сторонами підписано Додаткову угоду до Договору про надання споживчого кредиту №9343352 від 16.08.2025, якою внесли зміни до Договору, зокрема:

- викладено п.1.3 Договору в новій редакції сума кредиту (загальний розмір) складає 12 900,00 грн. Тип кредиту кредит;

- викладено Додаток №1 до Договору в новій редакції, що додається;

- внесено зміни щодо процентної ставки, викладено у п.1.3. Додаткової угоди,

Дата надання частини кредиту: 19.08.2025 або 20.08.2025 ( п.2 Додаткової угоди).

Крім того, між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та Гах Галиною Іванівною підписано Паспорти споживчого кредиту.

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12).

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.13).

Згідно з п. 2 ч. 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом

Судом встановлено, що кредитний договір містить електронний підпис позичальника, що є обов`язковим реквізитом електронного документа. Електронний підпис боржника, як позичальника, використаний з метою ідентифікації його як сторони правочину, відповідно, накладанням електронного підпису завершується створенням Кредитного договору як електронного документу, у розумінні частин першої, другої статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

За таких обставин, суд доходить висновку, що Кредитний договір підписаний сторонами у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Із змісту договору вбачається, що між сторонами виникли кредитні правовідносини.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" свої зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту №9343352 від 16.08.2025 виконало повністю, а саме надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 12 900,00 грн шляхом перерахування на карту, що підтверджується відповідними довідками/підтвердженням ТОВ "ПЕЙТЕК" щодо здійснення переказу грошових коштів (містяться в матеріалах справи).

Суд відзначає, що номер платіжної картки клієнта, зазначений у листах, відповідає номеру вказаному ОСОБА_1 зокрема в Договорі на отримання фінансового кредиту.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок ( стаття 1049 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання.

Проте, боржником свої зобов`язання не виконано, чим порушено свої зобов`язання, встановлені Договором про надання споживчого кредиту №9343352 від 16.08.2025, з врахуванням Додаткової угоди та Додатків.

Відповідно до стаття 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що боржниця порушила строки повернення кредиту та процентiв, що встановлені кредитними договорами, у боржника наявна заборгованість перед ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" у розмiрi 36 060,00 грн, зокрема за Договором про надання споживчого кредиту №9343352 від 16.08.2025, з яких: 12 900,00 грн заборгованість за кредитом, 23 160,00 грн заборгованість за процентами, що підтверджується розрахунками заборгованості.

Грошові вимоги, зазначені в заяві, зокрема у розмірі 36 060,00 грн (заборгованість) є неоплаченими боржницею, у зв`язку з фактичною неплатоспроможністю.

Зазначені вимоги є конкурсними, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Також, керуючою реструктуризацією Белінською Н.О. розглянуто кредиторські грошові вимоги ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", визнано вимоги тільки у розмірі 36 060,00 грн, що підтверджується повідомленням про результати розгляду кредиторських грошових вимог.

Договорів застави, іпотеки у забезпечення вимог між сторонами не укладалось.

ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" не є заінтересованою особою стосовно боржника ОСОБА_1 , відповідно до вимог ч.3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Виходячи з вимог ст.ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.

Відповідно до вимог статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

З огляду на обґрунтованість вимог вказаних у заяві, суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" конкурсним кредитором, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, оскільки заява про визнання кредиторських грошових вимог подана після спливу строку на її подання.

Щодо грошових вимог у частині штрафу у розмірі 6 450,00 грн, суд зазначає таке.

Так, у зв"язку з порушенням боржником строків повернення кредиту, позичальником нараховано штраф у розмірі 6 450,00 грн, на підставі п.6.4 Договору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 Цивільного кодексу України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який і досі триває.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено зокрема п. 18.

Пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Правова позиція наведена у постанові Верховного суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З аналізу положень глави 71 Цивільного кодексу України, суд прийшов до висновку, що Договір кредитної лінії та Договір про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний", спірні правочини є договорами позики, на який розповсюджується дія та підпадають під застосування вимоги п.18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Суд установив, що нарахування штрафу, здійснено у період дії воєнного стану.

Тому, боржник звільняється від обов`язку сплатити штраф на підставі пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Також, керуючою реструктуризацією Белінською Н.О. розглянуто кредиторські грошові вимоги ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", в яких щодо визнання вимог в частині штрафу у розмірі 6 450,00 грн заперечила з підстав, викладених у повідомленні про результати розгляду кредиторських грошових вимог.

Отже, нарахування штрафу не обґрунтовані, оскільки відповідні нарахування здійсненні та охоплюють період після 24.02.2022, тобто всупереч п. 18 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та не підлягають визнанню.

Слід зазначити, що в даному випадку така санкція застосовується не за прострочення повернення грошового боргу як такого, а за порушення способу виконання зобов`язання і що зазначена штрафна санкція не є відповідальністю у розумінні статті 625 ЦК та не підпадає під дію воєнного мораторію, встановленого пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

В той же час слід відмітити, що умовами кредитних договорів передбачено сплата штрафу, погоджено розмір, підстави та строк нарахування штрафу за прострочення виконання зобов`язань.

Розуміння змісту зобов`язання є усталеним в теорії цивільного права: змістом зобов`язання є право вимагати та кореспондуючий йому обов`язок вчинення дії майнового характеру; юридичний зміст зобов`язання, як і іншого цивільного правовідношення, утворюють правомочності та обов`язки його суб`єктів, але на відміну від інших правовідносин правомочність набуває форми права вимоги, а обов`язок форми боргу.

Конструкція зобов`язання виникла в рамках цивільного права, але давно вийшла за межі цієї галузі, набувши значення загальнотеоретичної правової категорії.

Грошове зобов`язання, як і будь-яке зобов`язання, є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші у визначеному розмірі), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Грошова вимога складає один зі структурних елементів цього правовідношення, а саме його зміст. Грошова вимога виникає на підставі і в рамках грошового зобов`язання, а не підмінює собою саме зобов`язання. При цьому сутність грошового зобов`язання є однаковою як для цивільного зобов`язання, так і майново-господарського. І в тому, і в іншому випадку має місце обов`язок боржника сплатити кредитору певну суму у визначеному договором розмірі, порядку і строки та кореспондуюче йому суб`єктивне право кредитора (право вимоги).

Так, в Кодексі України з процедур банкрутства поняття боржника, кредитора, грошового зобов`язання та вимоги застосовуються для цілей цього Кодексу відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, в тому значенні, яке їм надав законодавець в КУзПБ і відрізняються від суто цивільно-правових.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Змістом цього зобов`язання є право вимоги кредитора і кореспондуючий йому обов`язок боржника здійснити платіж, тобто вчинити дію (дії) по передачі певної суми грошей.

Таким чином, обсяг поняття грошового зобов`язання за ст. 1 КУзПБ не збігається повністю із поняттями грошового зобов`язання відповідно до ЦК в частині тих зобов`язань, що виникають у публічних правовідносинах, але і в цьому випадку його змістом так само буде вимога кредитора до боржника.

Нормами КУзПБ до грошових зобов`язань боржника відносяться зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Зокрема, до грошових зобов`язань за нормами КУзПБ належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

За змістом цієї норми перелік видів грошових зобов`язань боржника не є вичерпним, а самі грошові зобов`язання, які враховуються КУзПБ при формуванні вимог кредиторів, виникають у різних видах правовідносин (цивільних, господарських, податкових, соціальних тощо), перелік яких також не є вичерпним.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є кодифікований нормативно-правовий акт має вищу юридичну силу щодо норм Закону України "Про споживче кредитування". Більше того, положення приписів Закону України "Про споживче кредитування" у зазначеному контексті не суперечать наведеним положення ЦК України.

Відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості, зокрема у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами, внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, кредиторські грошові вимоги ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" відносно боржника ОСОБА_1 є обґрунтованими, підлягають визнанню в розмірі 36 060,00 грн та внесенню до Реєстру вимог кредиторів відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства в наступній черговості: черговість задоволення грошових вимог кредитора в сумі 36 060, 00 грн (заборгованість) друга.

В іншій частині вимог штрафу у розмірі 6 450,00 грн, слід відхилити.

Судові витрати.

Частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Щодо судового збору у розмірі 5 324,80 грн.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір"суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Факт зарахування сплаченого заявником при зверненні до суду з заявою судового збору в сумі 5 324,80 грн до спеціального фонду державного бюджету України підтверджується Випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сформованою Господарським судом Тернопільської області.

Таким чином, витрати на оплату судового збору в сумі 5 324,80 грн сплачені платіжною інструкцією №14364 від 20.04.2026 та зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки Господарського суду Тернопільської області, покладаються на боржника та відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 232, 234, 235 ГПК України, Господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 у справі №921/16/26, задовольнити частково.

2. Визнати кредиторські грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА" відносно боржника ОСОБА_1 в сумі 36 060,00 грн та включити їх в Реєстр вимог кредиторів.

Черговість задоволення грошових вимог кредитора: в сумі 36 060,00 грн - друга.

3. В іншій частині заяви щодо визнання кредиторських грошових вимог штрафу у розмірі 6 450,00 грн, відхилити.

4. Витрати на оплату судового збору в розмірі 5 324,80 грн покласти на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

5. Копію ухвали надіслати:

- рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

боржнику - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

- до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України: кредитору ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та керуючій реструктуризацією Белінській Н. О.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала суду, постановлена у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 9 Кодексу України з процедур банкрутства).

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повну ухвалу підписано "19" червня 2026 року.

Суддя Я.Я. Боровець