Рішення № 137535851, 17.06.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3853/26

Справа №754/8748/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(повне виготовлено 19.06.2026 і резолютивна частина викладена з урахуванням ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 19.06.2026 у справі № 754/8748/25 про виправлення описки в тексті вступної/резолютивної частин рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19.06.2026 у справі № 754/8748/25)

17 червня 2026 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя О. Грегуль, секретар судового засідання І. Чебанова, справа № 754/8748/25

ОСОБА_1 - позивач

ОСОБА_2 - відповідач 1

ОСОБА_3 - відповідач 2

ОСОБА_4 - відповідач 3

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» - третя особа

Вимоги позивача: відшкодування шкоди

Новікова В.О. - адвокат позивача

Горлатий О.В. - адвокат відповідача 3

ВСТАНОВИВ:

05.06.2025 головуючому канцелярією суду після відновлення електропостачання передано сформовану в системі «Електронний суд» справу за позовом у якому посилаючись на заподіяння шкоди залиттям 26.03.2025 належної позивачу на праві власності кв. АДРЕСА_1 позивач просять стягнути солідарно з відповідачів: 1) 255074 грн. - майнової шкоди; 2) 50000 грн. - моральної шкоди, яка виражається в моральних і фізичних стражданнях, негативних змінах у житті позивача і її сім`ї, переживанні, тривозі, порушенні сну, неприємних сновидіннях, емоційній напрузі, нервозності, хвилюванні щодо стану здоров`я дітей позивача, порушенні нормального способу життя, страху; 3) 8150 грн. - витрат за звіт про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), 4) 2550,74 грн. - судового збору, 40000 грн. - правничої допомоги.

Ухвалою суду від 05.06.2025 позов залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 10.06.2025 позов залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 13.06.2025 відкрито провадження (спрощене з викликом учасників справи).

Ухвалою суду від 25.09.2025 відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 04.12.2025 у справі призначено будівельно-технічну експертизу за клопотанням відповідача 3.

Ухвалою суду від 23.04.2026 поновлено провадження у справі.

Про час і місце розгляду справи всі учасники справи повідомлялись належним чином через повідомлені і доступні суду засоби зв`язку відповідно: поштою, електронною поштою, SMS, додаток «Дія», а також інформація про рух справи розміщується на офіційному сайті суду і є загальнодоступною.

У судовому засіданні сторона позивача (адвокат Новікова В.О.) позов підтримала та не заперечувала проти розгляду справи за відсутності відповідачів 1 і 2 та третьої особи.

Сторона відповідача 3 (відповідач, адвокат Горлатий О.В.) позов не визнали однак не спростовували вини в залитті та вказували на те, що відповідачі готові власними силами провести ремонт квартири позивача, а сплачувати кошти та не заперечувала проти розгляду справи за відсутності відповідачів 1 і 2, третьої особи.

Інші учасники справи в судове засідання з`явились і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали.

Стороною відповідача 3 подано два відзиви з проханням відмовити в задоволенні позову.

Стороною позивача подано відповідь на відзив з проханням задовольнити позов.

Третьою особою подано пояснення з посилання на виконання третьою особою своїх функціональних обов`язків.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі палати КГС від 08.12.2022 у справі № 921/542/20 «40. Відповідно до частин першої, третьої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб - порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. 41. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії"). 42. Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Німеччини"). 43. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (див. mutatis mutandis ухвалу ЄСПЛ від 01.04.2008 щодо прийнятності у справі "Гуржий проти України" (Gurzhyy v. Ukraine), рішення ЄСПЛ від 17.07.2012 у справі "Мускат проти Мальти" (Muscat v. Malta). 44. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).».

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Заяв/клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З урахуванням викладеного і ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи, які в судове засідання не з`явились.

Вислухавши сторону позивача (адвокат Новікова В.О.), сторону відповідача 3 (відповідач, адвокат Горлатий О.В.), дослідивши матеріали справи суд у судовому засіданні встановив наступне.

Згідно ст. 1166 ЦК України, 1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. 3. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. 4. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ст. 1167 ЦК України, 1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. 2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 151 ЖК України «Громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.».

Згідно ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, 1. До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, 1. Надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: 1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; 2) міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; 3) ліквідацію наслідків аварії. 2. У разі застосування планової перерви в наданні комунальних послуг виконавець зобов`язаний повідомити споживача через медіа або в інший спосіб, що гарантує доведення такої інформації до кожного споживача, про таку планову перерву не пізніш як за 10 робочих днів (крім перерви на ліквідацію наслідків аварії). У повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг. У разі застосування перерви в наданні комунальних послуг на ліквідацію наслідків аварії виконавець зобов`язаний повідомити споживача через медіа або в інший спосіб, що гарантує доведення такої інформації до споживача, про таку перерву не пізніш як через три години з початку такої перерви. У повідомленні зазначаються причини та строк перерви в наданні відповідних комунальних послуг. 3. Якість комунальної послуги повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства та договором. Обов`язок забезпечення відповідності якості комунальної послуги встановленим вимогам покладається на виконавця такої послуги. Обов`язок забезпечення відповідності якості послуги з управління встановленим вимогам та договору покладається на управителя багатоквартирного будинку. Захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів. 4. Обов`язок щодо забезпечення готовності до надання комунальних послуг внутрішньобудинкових систем, що знаходяться в житловому будинку (у тому числі багатоквартирному) і призначені для надання комунальних послуг, покладається на власника такого будинку (співвласників багатоквартирного будинку), якщо цей обов`язок не покладено ним (ними) на управителя чи іншу особу відповідно до закону або договору. 5. У разі настання перерв, визначених цією статтею, плата за відповідні житлово-комунальні послуги за час таких перерв не нараховується.

Згідно ст. 13 ЦПК України, 1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. 2. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. 3. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. 4. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно ч. 1, ч. 4 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 4. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. 5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, 4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2020 у справі № 757/1782/18: «Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.08.2021 у справі № 438/1673/13-ц: «Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.».

ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).

ЄСПЛ підкреслив, що право на доступ до суду є невід`ємним аспектом гарантій, закріплених у Європейській конвенції з прав людини, посилаючись на принципи верховенства права та уникнення свавілля, які лежать в основі багатьох Конвенції. Можливі обмеження вищезазначеного права не повинні обмежувати доступ, наданий особі, таким чином або в такому обсязі, щоб була порушена сама суть права. Так, ЄСПЛ зазначив, що, застосовуючи процесуальні норми, суди повинні уникати надмірного формалізму, який би зашкодив справедливості розгляду.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири від 16.02.2022 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (дата формування 16.02.2022 час 16:25:51) позивач є власником кв. АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтв про народження від 12.07.2001 і від 14.02.2008 позивач є матір`ю відповідно ОСОБА_6 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і ОСОБА_7 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Відповідно до наданої на запит суду інформації ГІОЦ відповідачі є наймачами нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2

Як вказує позивач 26.03.2025 сталося залиття кв. АДРЕСА_1 .

Відповідно до акта комісії ЖЕД-303 від 04.04.2025 залиття кв. АДРЕСА_3 внаслідок протікання вентиля гарячого водопостачання на кухні у кв. АДРЕСА_4 .

Зазначений акт ЖЕД-303 від 04.04.2025 ніким/нічим спростовувався.

Відповідно до звіту про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), завданого квартирі АДРЕСА_1 , дата оцінки 08.04.2025, дата завершення складання звіту 19.04.2025, мета оцінко - визначення розміру матеріального збитку (шкоди), вид вартості - відновна вартість (з урахуванням ПДВ) на базі ринкової вартості, тип об`єкта оцінки - розмір матеріального збитку, розмір матеріального збитку завданого квартирі АДРЕСА_1 з урахуванням фізичного зносу становить 255074 грн. (з урахуванням ПДВ).

За рахунком-фактурою від 29.03.2025 та платіжною інструкцією від 09.04.2025 вартість звіту становить 8150 грн..

Зазначений звіт і його вартість ніким/нічим спростовувались.

Листом КНДІСЕ від 10.04.2026 справу повернуто до суду без проведення експертизи з причин не проведення оплати експертизи.

У судовому засіданні сторона відповідача 3 (відповідач, адвокат Горлатий О.В.) не заперечувала своєї відмови від оплати проведення експертизи, яка була призначена за ініціативою/клопотанням сторони відповідача 3.

Згідно ст. 109 ЦПК України, 1. У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 255074 грн. - майнової шкоди, 8150 грн. - витрат за звіт про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди) обґрунтованими.

Також суд вважає, що внаслідок залиття позивачу заподіяно моральну шкоду.

Що ж стосується розміру морального відшкодування то з урахуванням ступеня вини відповідачів, обставин залиття, тривалості страждань та негативних наслідків, які настали для позивача в зв`язку із залиттям квартири суд вважає, що 50000 грн. є достатнім розміром для відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди.

Конкретних правових доказів, які б повністю або частково спростовували позовні вимоги суду не надано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 1. Судовий збір справляється: у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 3. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороною позивача двома платежами сплачено 2550,74 грн. - судового збору і 968,96 грн. - судового збору.

У позові сторона позивача просить про відшкодування лише 2550,74 грн. - судового збору.

Докази правничої допомоги: договір про надання правової допомоги від 06.05.2025 (сторони адвокат Новікова Вікторія Олександрівна, позивач), додаткова угода № 1 від 06.05.2025 до договору б/н від 06.05.2025 (з детальним описом робіт/послуг/вартості, сума 1000 доларів США, що еквівалентно 41100 грн.), ордер серія АІ № 1552284 від 02.06.2025.

У позові сторона позивача просить про відшкодування лише 40000 грн. - правничої допомоги.

З урахуванням ст. 13 ЦПК України питання відшкодування судових витрат вирішується у межах пред`явлених позовних вимог та які не погіршують становище відповідачів.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов.

Стягнути солідарно з відповідача 1 ( ОСОБА_2 , РНОКПП суду не повідомлено, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстрація: АДРЕСА_5 ), відповідача 2 ( ОСОБА_3 , РНОКПП суду не повідомлено, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстрація: АДРЕСА_5 ), відповідач 3 ( ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстрація: АДРЕСА_5 ) на користь позивача ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження суду не повідомлена, адреса: АДРЕСА_6 ) 255074 грн. - майнової шкоди, 50000 грн. - моральної шкоди.

Стягнути з відповідача 1 ( ОСОБА_2 , РНОКПП суду не повідомлено, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстрація: АДРЕСА_5 ) на користь позивача ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження суду не повідомлена, адреса: АДРЕСА_6 ) 2716,67 грн. - витрат за звіт про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), 850,25 грн. - судового збору, 13333,33 грн. - правничої допомоги.

Стягнути з відповідача 2 ( ОСОБА_3 , РНОКПП суду не повідомлено, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстрація: АДРЕСА_5 ) на користь позивача ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження суду не повідомлена, адреса: АДРЕСА_6 ) 2716,67 грн. - витрат за звіт про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), 850,25 грн. - судового збору, 13333,33 грн. - правничої допомоги.

Стягнути з відповідач 3 ( ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстрація: АДРЕСА_5 ) на користь позивача ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження суду не повідомлена, адреса: АДРЕСА_6 ) 2716,67 грн. - витрат за звіт про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), 850,25 грн. - судового збору, 13333,33 грн. - правничої допомоги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: