Ухвала суду № 137535485, 17.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

17.06.2026 Справа № 914/962/26

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Василькевич С. І., розглянувши у відкритому попередньому засіданні, в режимі відеоконференції, матеріали

заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», м. Київ,про:грошові вимоги в розмірі 61 400,11 грн,до боржника:ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ),За участю: від ТзОВ «Авентус Україна»Калачик В. В. адвокат.ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/962/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 21.04.2026, серед іншого, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 ; призначено керуючою реструктуризацією Белінську Н. О.; попереднє засідання призначено на 17.06.2026 об 11:00 год.

Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 21.04.2026.

22 травня 2026 року до суду від ТзОВ «Авентус Україна» надійшла заява про грошові вимоги до боржника у розмірі 61 400,11 грн (вх. № 2390/26).

Ухвалою суду від 26.05.2026 заяву ТзОВ «Авентус Україна» про грошові вимоги до ОСОБА_1 прийнято до розгляду в попередньому засіданні.

15 червня 2026 року керуючою реструктуризацією подано повідомлення про розгляд вимог ТзОВ «Авентус Україна», у якому викладено заперечення проти визнання заборгованості зі сплати штрафу та

У попередньому засіданні 17.06.2026 судом заслухано думку адвоката ТзОВ «Авентус Україна» Калачика В. В.щодо грошових вимог його довірителя та інших кредиторів.

Частиною 1 статті 122 КУзПБ передбачено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до положень частини 1 статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ... Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Суд констатує, що заяву ТзОВ «Авентус Україна» до боржника подано до суду у строк, передбачений ч. 1 ст. 45 КУзПБ.

Розглянувши заяву ТзОВ «Авентус Україна», суд встановив таке.

01.07.2025 між ТзОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 9202646 про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами п. 1.2. кредитного договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 25 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору, строк кредиту 360 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Пунктом 1.5. кредитного договору, передбачено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: 1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. 1.5.2. Знижена процентна ставка 0,93 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 31.07.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 . У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) Товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), Сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів Споживача для надання кредиту за цим Договором. При цьому, така додаткова угода може бути укладена лише протягом 24-х годин з моменту прийняття Товариством рішення про надання кредиту Споживачу. Якщо Сторони з будь-яких причин у вказаний строк не укладуть вказану додаткову угоду, Споживач втрачає право отримати кредитні кошти за цим Договором, а у Товариства не виникає прострочення кредитора (п. 2.1.).

Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт" (п. 3.1.).

До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в Графіку платежів. При цьому, обрахунок кількості днів в періоді та відповідно обрахунок строку кредиту, здійснюються виходячи з кількості днів за які відбувається нарахування процентів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день (п. 3.2.).

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. Договору (п. 5.1.).

Відповідно до п. 6.4. договору про надання споживчого кредиту, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф :

1) у розмірі 3 000,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та

2) у розмірі 750,00 гривень, починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

В будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення Споживачем зобов`язань за цим Договором, обмежується сумою визначеною, відповідно до Закону України "Про споживче кредитування" (пп. 6.4.6.).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 1.4. Договору(включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним (п. 9.2.).

ТзОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором виконало та надало боржнику грошові кошти у розмірі 25 000,00 грн шляхом перерахування на карту № НОМЕР_2 , визначену п. 2.1. кредитного договору.

В свою чергу, як стверджує кредитор, боржник свої зобов`язання за договором виконав не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 20.04.2026 за ним обліковується заборгованість в загальному розмірі 61 400,11 грн, з яких: 17 781,85 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 31 118,26 грн - сума заборгованості за відсотками та 12 500,00 грн штраф.

Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію», на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - не домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

ОСОБА_1 підписав кредитний договір з додатками шляхом використання одноразового ідентифікатора С6257, 01.07.2025 о 11:32:02.

Таким чином, після підписання такого договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТзОВ «Авентус Україна» виникло зобов`язання надати кредитні кошти ОСОБА_1 , а у ОСОБА_1 зобов`язання оплачувати послуги ТзОВ «Авентус Україна», згідно з тарифами, та повернути кредит.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надано боржнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, проте ОСОБА_1 своєчасно у повному та визначеному розмірі кошти не повернув, за наслідком чого має заборгованість у розмірі 17 781,85 грн по тілу кредиту, 31 118,26 грн по відсотках, 12 500,00 грн - штраф. Доказів погашення такої заборгованості суду не надано.

Перевіривши здійснені кредитором розрахунки за договором, здійснивши власний перерахунок, суд зазначає, що визнанню підлягають грошові вимоги ТзОВ «Авентус Україна» до ОСОБА_1 у загальному розмірі 61 400,11 грн, з яких: 17 781,85 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 31 118,26 грн - сума заборгованості за відсотками, 12 500,00 грн штраф.

Щодо визнання 12 500,00 грн штрафу, суд зазначає таке.

Відносини між кредитодавцями та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування регулюються Законом України «Про споживче кредитування».

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і далі в редакції, чинній на момент укладення договору) у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, відповідальність сторін за порушення умов договору.

Суд звертає увагу, що пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України передбачено, що:

«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Водночас, пунктом 6 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що:

«У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Суд вважає, що у сфері відносин споживчого кредитування Закон України «Про споживче кредитування» є спеціальним законом, а Цивільний кодекс України загальним, тому за принципом «lex specialis derogat legi generali», що з латини означає «спеціальний закон скасовує загальний закон», до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми Закону України «Про споживче кредитування».

З пункту 6 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, вбачається, що споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01.03.2020 до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до 23.01.2024 (Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023. Тридцятий день з дня набрання таким Законом чинності припадає на 23.01.2024).

Водночас, у даній справі кредитний договір між ОСОБА_1 та ТзОВ «Авентус Україна» укладений 01.07.2025, а тому пункт 6 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», у даному випадку, не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від обов`язку сплатити штраф за прострочення виконання зобов`язань.

Водночас, у абзаці 2 частини 2 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Враховуючи вказану норму закону, зважаючи, що за договором ОСОБА_1 надавався кредит у розмірі 25 000,00 грн, суд констатує, що кредитор правильно визначив, що сума штрафу не може перевищувати 12 500,00 грн. Тому, штраф саме у такому розмірі підлягає визнанню у даному випадку.

Згідно з частиною 2 статті 133 КУзПБ згаданої статті витрати, пов?язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов?язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об?єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини 4 статті 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи вказане, вимоги ТзОВ «Авентус Україна» до ОСОБА_1 у розмірі 5 324,80 грн судового збору підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів, вимоги у розмірі 48 900,11 грн підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів, вимоги у розмірі 12 500,00 грн підлягають внесенню до третьої черги реєстру вимог кредиторів.

Суд зазначає, що у заяві про грошові вимоги до боржника адвокат кредитора ОСОБА_2 просить визнати витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази не були надані суду, тому витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн не підлягають визнанню.

Керуючись ст. ст. 2, 45, 122, 133 КУзПБ, ст. ст. 3, 12, 129, 234, 235 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (ідентифікаційний код 41078230) до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) визнати у розмірі 66 724,91 грн, з яких:

- 5 324,80 грн судового збору підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 48 900,11 грн підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів;

- 12 500,00 грн підлягають внесенню до третьої черги реєстру вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені КУзПБ та ГПК України.

Повна ухвала складена 17.06.2026.

Суддя Трускавецький В.П.