Ухвала суду № 137531346, 08.06.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А

Справа № 932/4717/20

Провадження № 6/932/148/26

08 червня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - Куцевола В.В.

при секретарі Травкіній В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стягувач Акціонерне товариство «Універсал Банк»,-

В С Т А Н О В И В:

25.03.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів у справі № 932/4717/20 виданих 11.08.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 72347,07 грн. та судового збору у розмірі 1129,73 грн. такими, що не підлягають виконанню, стягнення з АТ «Універсал Банк» безпідставно одержаних грошових коштів. Які були стягнуті приватним виконавцем Русецькою О.О. в межах виконавчого провадження № 80220701 за період з 12.02.2026 року по дату прийняття ухвали.

У заяві посилається на те, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.06.2022 року у справі № 932/4717/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором № б/н від 25.11.2017 року, яка станом на 06.02.2020 року становить 72347,07 грн. та судовий збір в розмірі 1129, 73 грн.

На підставі виконавчих листі в виданих на виконання вказаного рішення приватним виконавцем Русецькою О.О. відкрито виконавчі провадження № 80220701 та № 80220726, які потім об`єднані.

Вказані виконавчі листи не підлягають виконання, оскільки 02.06.2025 року закінчився строк їх пред`явлення для виконання, а вони були видані судом лише 11.08.2025 року.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд заяви без його участі.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.06.2012 року у справі 932/4717/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором № б/н від 25.11.2017 року, яка станом на 06.02.2020 року становить 72347,07 грн. та судовий збір в розмірі 1129, 73 грн.

11.08.2025 року представником позивача було отримано виконавчі листи.

11.02.2026 року приватним виконавцем Русецькою О.О. на підставі виконавчих листів у справі № 932/4717/20 відкрито виконавчі провадження № 80220701 та № 80220726.

Постановою приватного виконавця Русецької О.О. виконавчі провадження № 80220701 та № 80220726 об`єднані у зведене виконавче провадження № 80220701.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", рішення від 19 березня 1997 року в справі "Горнсбі проти Греції").

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Згідно з вимогами, передбаченими частиною 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц).

Згідно висновку якого дійшла колегія суддів ВС/КЦС у постанові від 09.09.2021 року прийнятій за результатами розгляду справи №824/67/20, процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц (провадження № 61-43447св18), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 (провадження № 61-10482ав21), від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001 (провадження № 61-1762ав22), 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

ОСОБА_1 як на підставу визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню посилається на те, що закінчився строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Водночас, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 року до теперішнього часу.

Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Отже, строк пред`явлення виконавчих листів виданих 11.08.2025 року на виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.06.2012 року у справі 932/4717/20 не закінчився, у зв`язку із його перериванням.

За вказаних обставин, оскільки виконання зобов`язання визнаного рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.06.2012 року, яке набрало законної сили не встановлено, виконавчі листи не були видані помилково, строк пред`явлення виконавчих листів до виконання не закінчився, тому правові підстави для визнання виконавчих листів таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 261, 352-355, 432, 433 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стягувач Акціонерне товариство «Універсал Банк» відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя В.В. Куцевол