Ухвала суду № 137521571, 18.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23735/25

Провадження 2/127/5032/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О.,

представника позивача Альховської І.Б.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Шмагалова В.Б.,

розглянувши клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник відповідача у судовому засіданні просив розглянути та задовольнити клопотання, яке він скерував до суду 31.03.2026, про застосування строків позовної давності.

Клопотання мотивовано тим, що відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Також представник відповідача зазначив, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність, скорочена або більш тривала порівняно із загальною, зокрема позовна давність в один рік щодо вимог, перелічених у ч. 2 ст. 258 ЦК України. На думку представника відповідача, на спірні правовідносини спеціальна позовна давність не поширюється, а застосуванню підлягає загальна позовна давність тривалістю три роки.

Крім того, представник відповідача послався на положення ст. 259 ЦК України та зазначив, що позивач не надав доказів збільшення позовної давності за домовленістю сторін, оскільки договір про збільшення позовної давності має укладатися у письмовій формі, а позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Представник відповідача вказав, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, суми та строки звернення з позовом вийшли за межі встановлених законом строків позовної давності. Також представник відповідача зазначив, що відповідно до законодавства не можна застосувати позовну давність на кожний місячний платіж, ігноруючи позовну давність на все кредитне зобов`язання, оскільки це буде порушенням логічної побудови системи норм Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного представник відповідача просив застосувати позовну давність у справі за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 630365736 від 19.02.2016 та відмовити у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлене клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представник позивача Альховська І.Б. у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заявленого клопотання.

Розглянувши заяву про застосування строків позовної давності, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність - скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно з ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, позовна давність застосовується судом не автоматично, а лише за заявою сторони у спорі. Разом з тим сама наявність заяви про застосування позовної давності не є самостійною підставою для відмови у позові. Для застосування наслідків спливу позовної давності суд має встановити, з якого моменту почався перебіг позовної давності за відповідною вимогою, чи сплив цей строк до звернення позивача до суду, чи переривався або продовжувався перебіг позовної давності, а також чи охоплює така заява саме ті вимоги, які заявлені у справі.

Суд установив, що позовні вимоги АТ «Сенс Банк» обґрунтовані тим, що 19.02.2016 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк», найменування якого в подальшому змінено на АТ «Сенс Банк», укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630365736.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 152 526,74 грн, яка, за доводами позивача, складається з простроченого тіла кредиту у розмірі 105 146,11 грн та відсотків за користування кредитом у розмірі 47 380,63 грн і визначена станом на 23.04.2025.

Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 29.07.2025.

Суд не погоджується з доводами клопотання про наявність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності лише з огляду на те, що до спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність тривалістю три роки.

Сам факт застосування до спірних правовідносин загальної позовної давності не свідчить про її сплив. Для застосування наслідків спливу позовної давності необхідно встановити конкретний момент початку її перебігу за відповідною вимогою, закінчення такого строку до звернення позивача до суду та відсутність передбачених законом обставин, які впливають на перебіг позовної давності.

Заявлені позовні вимоги пов`язані з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Такий договір за своєю правовою природою передбачає користування кредитним лімітом, здійснення операцій за рахунком, погашення заборгованості, нарахування процентів, можливість виникнення простроченої заборгованості та право банку вимагати виконання боргових зобов`язань у разі порушення умов договору.

Позивач зазначає, що відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Зі змісту позовної заяви суд встановив, що умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку відповідної інформації.

До матеріалів справи додано виписку з рахунка приватного клієнта за розрахунковий період з 19.02.2016 до 23.04.2025, у якій відображено рух коштів за кредитним рахунком, зміну кредитного ліміту, нарахування процентів, операції погашення кредиту, перенесення кредиту на прострочений кредит, перенесення непогашеного несанкціонованого овердрафту на прострочку, а також інші операції за кредитним договором.

У виписці відображено операції за кредитним рахунком після укладення кредитного договору, у тому числі у 2020, 2021 та 2022 роках. Зокрема, у виписці відображено операцію від 20.04.2022 щодо погашення простроченої заборгованості за договором № 630365736 від 19.02.2016 на суму 45,07 грн.

Відповідно до ст. 264 ЦК України вчинення особою дії, що свідчить про визнання боргу або іншого обов`язку, перериває перебіг позовної давності, а після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Наведене має значення для вирішення заявленого клопотання, оскільки наявність у виписці операцій погашення заборгованості після укладення договору свідчить про необхідність оцінки перебігу позовної давності з урахуванням подальших дій сторін за кредитним договором, а не лише з урахуванням загального трирічного строку позовної давності.

Крім того, до матеріалів справи додано вимогу АТ «Сенс Банк» про усунення порушень, у якій банк вказав на наявність заборгованості за кредитним договором та вимагав від відповідача протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги виконати зобов`язання за договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями, строк виконання яких визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Тому під час перевірки питання позовної давності суд враховує не лише загальний строк позовної давності, а й характер заявлених вимог, умови кредитного договору, рух коштів за рахунком, відображені у виписці операції, наявність операцій погашення заборгованості після укладення договору, а також вимогу банку про усунення порушень із наданням відповідачу 30-денного строку для виконання зобов`язання.

Доводи представника відповідача про те, що позивач не довів збільшення позовної давності за домовленістю сторін відповідно до ст. 259 ЦК України, не підтверджують спливу позовної давності. Позивач не обґрунтовує своє право на звернення до суду виключно домовленістю сторін про збільшення позовної давності. Відсутність доказів збільшення позовної давності сама по собі не доводить, що загальна позовна давність за заявленими вимогами спливла.

Посилання представника відповідача на те, що до спірних правовідносин не застосовується спеціальна позовна давність, також не є самостійною підставою для задоволення клопотання. Суд виходить із того, що до заявлених позовних вимог підлягає застосуванню загальна позовна давність, однак застосування загальної позовної давності не означає автоматичного висновку про її сплив.

Твердження представника відповідача про те, що не можна застосовувати позовну давність до кожного місячного платежу, ігноруючи позовну давність щодо всього кредитного зобов`язання, не змінює висновку суду. У цій справі позивач заявив вимогу про стягнення заборгованості за договором про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, а тому питання початку та перебігу позовної давності має вирішуватися з урахуванням умов договору, структури заявленої заборгованості, строків виконання відповідних зобов`язань, руху коштів за рахунком та права банку вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань.

За результатами перевірки початку та перебігу позовної давності за наявними матеріалами справи суд не встановив, що на момент звернення АТ «Сенс Банк» до суду із цим позовом позовна давність за заявленими вимогами спливла.

Суд також враховує спеціальне законодавче регулювання, яке діяло у період після укладення кредитного договору та до звернення позивача до суду.

Пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачалось, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, строки, визначені статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023. Відповідно, у цей період строки позовної давності, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені на строк дії карантину.

Крім того, на момент звернення позивача до суду з цим позовом був чинним пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачалось, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Закон України № 4434-IX від 14.05.2025 «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено, набрав чинності 04.09.2025.

Позовна заява АТ «Сенс Банк» у цій справі сформована в системі «Електронний суд» 29.07.2025, тобто до набрання чинності Законом України № 4434-IX та у період, коли пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України ще діяв.

Отже, оцінюючи доводи сторони відповідача про сплив позовної давності, суд враховує, що на момент звернення позивача до суду строк позовної давності підлягав обчисленню з урахуванням законодавчого продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану.

Суд окремо зазначає, що вирішення питання про застосування строків позовної давності у межах цього клопотання не є вирішенням спору по суті, не передбачає остаточної оцінки обґрунтованості заявленого розміру заборгованості та не замінює оцінку всіх доказів, яка надаватиметься судом під час ухвалення рішення у справі. На цій стадії суд перевіряє лише наявність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності за заявою сторони відповідача.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що доводи представника відповідача, викладені у заяві про застосування строків позовної давності, мають загальний характер, не містять обґрунтованого визначення початку перебігу позовної давності та її закінчення до звернення позивача до суду, а також не враховують обставин, які відповідно до закону мають значення для обчислення позовної давності у спірних правовідносинах.

За таких обставин суд не встановив підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, а тому клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 256, 257, 258, 259, 261, 264, 267 ЦК України, ст. 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя В. В. Горбатюк