Рішення № 137502516, 17.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 рокуСправа №160/9170/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.04.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 10.04.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 31.10.2025 року №046350016163 про відмову в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VІІІ на підставі заяви від 05.07.2024 року №5544;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VІІІ, починаючи з 05.07.2024 року.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII. За принципом екстериторіальності заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, яким прийнято рішення від 12.07.2024 № 046350016163 про відмову у переведенні на пенсію державного службовця у зв`язку з відсутністю необхідного стажу державної служби. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 у справі №160/344/25, залишеним без змін у відповідній частині постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025, зобов`язано орган Пенсійного фонду зарахувати позивачу окремі періоди роботи до стажу державної служби. На виконання зазначених судових рішень відповідач повторно розглянув заяву позивача та прийняв рішення від 31.10.2025 № 046350016163, яким знову відмовив у переведенні на пенсію державного службовця, посилаючись на відсутність у матеріалах пенсійної справи довідок про заробітну плату державного службовця, оформлених відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки після зарахування спірних періодів роботи до стажу державної служби вона набула право на пенсію державного службовця відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII. На думку позивача, відмова у переведенні на інший вид пенсії з формальних підстав суперечить вимогам законодавства про пенсійне забезпечення, порушує її право на соціальний захист та право мирного володіння майном, гарантовані статтею 46 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв`язку із цим позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 31.10.2025 №046350016163 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити і виплачувати їй пенсію державного службовця, починаючи з 05.07.2024.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 14.04.2026 року передана судді Пруднику С.В.

17.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

05.05.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що за результатами повторного розгляду заяви позивача від 05.07.2024 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України №1058-IV, на пенсію державного службовця відповідно до Закону України №889-VIII було встановлено, що станом на 01.05.2016 позивач займала посаду державної служби та мала 14 років 06 місяців 08 днів стажу державної служби. Разом із тим відповідач вказав, що для призначення пенсії державного службовця заробітна плата має визначатися відповідно до вимог Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №823 від 12.07.2024. На думку відповідача, надані позивачем довідки про складові заробітної плати державного службовця не відповідають вимогам зазначених нормативних актів, оскільки оформлені не за формами, передбаченими чинним законодавством після внесення відповідних змін. У зв`язку з відсутністю в матеріалах пенсійної справи належних довідок про заробітну плату державного службовця, які б відповідали вимогам постанови Кабінету Міністрів України №823, відповідач дійшов висновку про відсутність правових підстав для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийняв рішення про відмову у задоволенні її заяви. З огляду на наведене відповідач-1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

06.05.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що позивачка перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після звернення із заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до Закону України №889-VIII її заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області. Відповідач зазначив, що первинним рішенням від 12.07.2024 року позивачці було відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця через відсутність необхідного стажу державної служби станом на 01.05.2016 року. Разом з тим, на виконання рішення суду у справі №160/344/25 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 року окремі періоди роботи позивачки були зараховані до стажу державної служби, у результаті чого її стаж державної служби станом на 01.05.2016 року склав 14 років 06 місяців 08 днів. Водночас відповідач вказав, що повторний розгляд заяви позивачки завершився прийняттям рішення від 31.10.2025 року №046350016163 про відмову у переведенні на пенсію державного службовця, оскільки подані нею довідки про складові заробітної плати державного службовця від 04.07.2024 року не відповідають вимогам Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016 року, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №823 від 12.07.2024 року. За твердженням відповідача, оскільки позивачка була звільнена з державної служби 31.03.2021 року, а відповідний державний орган належить до органів, у яких проведено класифікацію посад державної служби, довідки для обчислення пенсії повинні були бути оформлені відповідно до нових вимог законодавства та містити відомості про посадовий оклад, надбавку за ранг і вислугу років у розмірах, установлених станом на 31.12.2023 року. Натомість надані позивачкою довідки складені станом на липень 2024 року, що, на думку відповідача, виключає можливість їх використання для призначення пенсії державного службовця. Крім того, відповідач наголосив, що відсутність належним чином оформлених довідок про заробітну плату державного службовця є самостійною підставою для відмови у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». З огляду на викладене, відповідач-2 вважає оскаржуване рішення законним, прийнятим у межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 звернулася (через портал електронних послуг) із заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ (надалі Закон № 889-VІІІ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області або відповідач-1).

Заява позивача про призначення пенсії була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі ГУ ПФУ в Херсонській області або відповідач-2), за результатом якої прийнято рішення від 12.07.2024 №046350016163 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком.

Зокрема, відповідач-2 у своєму рішенні визначив, що за відсутності необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII, необхідно відмовити.

В оскаржуваному рішенні відповідач-2 вказав, що згідно записів трудової книжки позивач працювала в органах місцевого самоврядування.

З 01.09.1994 по 21.12.1995 на посаді завідувача загальним відділом Павлоградського райвиконкому.

З 22.12.1995 по 11.06.1998 на посаді завідувача загальним відділом Павлоградської райдержадміністрації.

З 12.06.1998 по 31.03.2000 на посаді завідувача загальним відділом Павлоградської районної ради.

З 29.07.2002 по 20.05.2011 на посаді головного спеціаліста оргвіділу, завідуючою загального відділу Павлоградської районної ради.

З 26.02.2013 по 17.06.2014 на посаді головного спеціаліста Павлоградського міського центру соціальних служб сім`ї, дітей та молоді.

З 05.08.2015 по 30.11.2015 на посаді державного адміністратора Юр`ївської райдержадміністрації.

З 23.12.2015 по 31.05.2018 на посаді завідувача сектору діловодства і контролю Павлоградської райдержадміністрації.

З 2019 по теперішній час на посаді провідного інспектора відділу освіти та культури Юр`ївської райдержадміністрації.

Також відповідач-2 зазначив, що позивач надала паспорт громадянина України, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 04.07.2024 №2736/0/529-24 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 04.07.2024 №2737/0/529-24.

Отже, після розгляду заяви про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII та аналізу поданих документів відповідач-2 дійшов висновку про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII.

Позивач вважаючи протиправним рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 12.07.2024 №046350016163 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII, змушена була звернутися з цим позовом до адміністративного суду з метою захисту своїх прав на пенсійне забезпечення в судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року у справі №160/344/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати клієнту стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування, з 12.06.1998 року по 31.03.2000 року, з 29.07.2002 року по 20.05.2011 року, з 26.02.2013 року по 17.06.2014 року, з 05.08.2015 року по 30.11.2015 року до стажу державної служби.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №160/344/25 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року в адміністративній справі № 160/344/25 скасовано в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати позивачу стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 12.06.1998 по 31.03.2000 до стажу державної служби. У задоволенні позову в цій частині відмовлено.

На виконання вищезазначеного рішення суду відповідач-2 прийняв рішення від 31.10.2025 року №046350016163 яким відмовлено ОСОБА_1 в проведені перерахунку пенсії щодо переведення з пенсії за віком, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком, відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII оскільки в матеріалах справи відсутні довідки про заробітну плату державного службовця для призначення пенсії, які відповідають нормам Постанови № 823.

Не погоджуючись з прийняттям відповідачем-2 спірного рішення позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, який застосовується починаючи з 01.05.2016 (надалі Порядок № 622).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 622 згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» (надалі Закон № 3723-ХІІ) мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII»: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV), з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом № 889-VIII не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менше 31 року.

Механізм обчислення стажу державної служби визначає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (надалі Порядок № 229).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII.

Приписами пункту 8 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (надалі Порядок № 283), до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III (надалі Закон № 2493-ІІІ), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 № 239 «Про віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців» затверджений Порядок віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців (надалі Порядок № 239).

Разом з тим пунктом 1 Порядку № 239 передбачено, що до посади працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів відноситься:

перша категорія - посади голів обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів;

друга категорія - посади заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів; голів міських Рад народних депутатів міст з кількістю населення понад 1 млн. чоловік; голів міських Рад народних депутатів міст-обласних центрів;

третя категорія - посади керівників секретаріатів обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів; голів міських Рад міст обласного підпорядкування (крім міст з кількістю населення понад 1 млн. чоловік і міст обласних центрів), районних, районних у містах Рад народних депутатів;

четверта категорія - посади заступників керівників секретаріатів, керівників управлінь, самостійних відділів обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів; заступників голів міських Рад народних депутатів міст обласного підпорядкування, перших заступників і заступників голів, керуючих справами виконкомів цих Рад;

п`ята категорія - посади заступників голів, керівників секретаріатів районних, районних у містах Рад народних депутатів; перших заступників і заступників голів, керуючих справами (секретарів) виконкомів районних у містах Рад народних депутатів; голів міст районного значення, селищних і сільських голів; заступників керівників управлінь, самостійних відділів обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів; керівників управлінь, самостійних відділів виконкомів міських Рад народних депутатів міст обласного підпорядкування та їх заступників; керівників відділів (підвідділів) у складі управлінь, самостійних відділів, секретаріатів обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів і апаратів виконкомів міських Рад народних депутатів міст обласного підпорядкування; помічників голів, радників, консультантів, спеціалістів апарату обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів та інші прирівняні до них посади; ( Абзац шостий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 2279 ( 2279- 99-п ) від 11.12.99 )

шоста категорія - посади заступників голів, секретарів виконкомів міських Рад народних депутатів міст районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів; керівників відділів секретаріатів районних, районних у містах Києві та Севастополі Рад народних депутатів; керівників управлінь, самостійних відділів виконкомів районних у містах Рад народних депутатів; керівників відділів (підвідділів) та їх заступників у складі управлінь, самостійних відділів, апаратів виконкомів районних у містах Рад народних депутатів; радників, консультантів, спеціалістів управлінь, самостійних відділів обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів; радників, консультантів, спеціалістів виконкомів міських Рад міст обласного підпорядкування, їх управлінь, самостійних відділів та інші прирівняні до них посади;

сьома категорія - посади радників, консультантів, спеціалістів секретаріатів районних, районних у містах Києві та Севастополі Рад народних депутатів; спеціалістів апаратів виконкомів районних у містах, міських Рад міст районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів та інші прирівняні до них посади.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 229 до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III (надалі Закон № 2493- ІІІ).

Тобто як Порядок № 283, так і чинний Порядок № 229 (який чинний з 01.05.2016) передбачає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 22 Конституції України закріплені права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При цьому з 04.07.2001 набрав чинності Закон № 2493-III.

Зокрема, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2493-III передбачено, що дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Разом з тим Верховний Суд у постанові від 10.05.2018, прийнятій у справі №351/1792/17, зазначив, що після набрання чинності Законом № 889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися.

Відповідно до статті 46 Закону № 889-VIII та пункту 4 Порядку № 229 час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493-III зараховується до стажу державної служби.

Цей висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 11.04.2023 по справі № 1.380.2019.003855.

Також варто зазначити, що відповідно до Постанови КМУ №823 від 12.07.2024 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.

Перед досягненням пенсійного віку ОСОБА_1 не перебувала у трудових відносинах. Пенсійного віку було досягнуто 22.05.2024 року, при цьому звільнення з останнього місця роботи відбулося 31.03.2021 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» внесено зміни до Порядку № 622; постанова № 823 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2024 року.

Станом на дату виникнення спірних правовідносин у цій справі Порядок № 622 діяв у редакції з урахуванням змін, внесених постановою № 823.

У цій редакції, зокрема: пункт 4 Порядку № 622 визначає порядок розрахунку заробітку для пенсії державних службовців, у тому числі осіб, які на час звернення не працюють на державній службі: пенсія призначається з розміру 60 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної (прирівняної) посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі; пункти 4-1, 4-2 деталізують порядок визначення заробітної плати для осіб, які працювали в органах, що провели класифікацію посад, та осіб, які працювали до 01.01.2024 чи в органах без класифікації; пункт 5 у чинній на 27.01.2025 редакції передбачає, що довідки про заробітну плату державних службовців визначені за формами згідно з додатками до Порядку № 622 і видаються виключно для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII особам, визначеним у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889- VIII; пункт 6 Порядку № 622 встановлює, що у разі ліквідації державного органу довідки видаються органом-правонаступником, а у разі його відсутності у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики України за погодженням із Національним агентством України з питань державної служби; у разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби, прирівняння (встановлення відповідності) посад здійснюється за визначеним класифікаційним кодом; якщо посаду не було класифіковано, довідки видаються з урахуванням умов, що діяли до 01.01.2024 року.

Колегія суддів вказує на те, що до внесення змін постановою № 823 форми довідок затверджувались постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», яка, однак, втратила чинність з 13.11.2024 на підставі постанови Пенсійного фонду України № 30-1 від 18.09.2024 року.

Отже, на дату виникнення спірних правовідносин у цій справі форми довідок визначаються безпосередньо додатками 16 до Порядку № 622, а не окремим актом Пенсійного фонду України.

Виходячи з вищезазначеного, позивач має право на отримання пенсії відповідно до положень Закону № 889-VIIІ.

Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 31.10.2025 року №046350016163 про відмову в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VІІІ на підставі заяви від 05.07.2024 року №5544 є протиправним та підлягає скасуванню.

Та як наслідок слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VІІІ, починаючи з 05.07.2024 року.

При цьому, позовні вимоги до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не підлягають до задоволення, оскільки рішення про відмову у призначенні пенсії цим органом не приймалось.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1064,96 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 31.10.2025 року №046350016163 про відмову в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VІІІ на підставі заяви від 05.07.2024 року №5544.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VІІІ, починаючи з 05.07.2024 року.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник