Вирок № 137499352, 17.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 753/14401/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018000000000488 від 03.03.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта вища, не працюючого, військовозобов`язаного, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта вища, адвоката, працюючого на посаді юрисконсульта хокейного клубу «Сокіл», військовозобов`язаного, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.1 ст.369, ч.1 ст.190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України, а ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушень, передбачене ч.5 ст.27 ч.3 ст.368, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.1 ст.369, ч.1 ст.190 КК України, за наступних обставин.

Так, відповідно до протоколу засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 27.05.2004 № 109 прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_10 , яке ним отримано.

У той же час у Єдиному реєстрі адвокатів України відомості про адвоката ОСОБА_10 , які підлягають внесенню згідно зі ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відсутні.

Також наказом прокурора м. Києва №1946к від 16.08.2016 ОСОБА_9 призначено на посаду прокурора Київської місцевої прокуратури №2 м. Києва.

Наказом прокурора м. Києва № 455к від 14.03.2019 ОСОБА_9 звільнено з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №2 м. Києва за грубе порушення правил прокурорської етики.

ОСОБА_9 обіймаючи посаду прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 м. Києва був представником влади, працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка займає відповідальне становище, у розумінні примітки 2 до ст. 368 КК України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів належать органи прокуратури.

Положеннями ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 3 та 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 регламентовано, що прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися присяги прокурора; виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

ОСОБА_9 11.12.2014 склав Присягу прокурора, а саме присягнув: неухильно додержуватись Конституції, законів та міжнародних зобов`язань України; сумлінним виконанням своїх службових обов`язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави; чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов`язки.

Крім того, ст.ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що посадовим та службовим особам органів прокуратури заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

До службових обов`язків ОСОБА_9 , зокрема, входило здійснення відповідно до ст. 36 КПК України повноважень процесуального керівника у кримінальних провадженнях, досудове розслідування в яких проводили слідчі Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві.

Незважаючи на вказані вимоги законодавства, нехтуючи взятими на себе обов`язками працівника правоохоронного органу, достовірно розуміючи суть кримінального правопорушення та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, прокурор Київської місцевої прокуратури № 2 м. Києва ОСОБА_9 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з корисливих мотивів, у період з 21.02.2018 по 26.02.2018, перебуваючи у м. Києві, вступив у злочинну змову із адвокатом ОСОБА_10 , метою якої було одержання від ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які перебувають у фактичних шлюбних відносинах, неправомірної вигоди за неповідомлення про підозру останній у кримінальному провадженні № 12017100020006302 від 13.06.2017 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України.

В свою чергу адвокат ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , мав сприяти вчиненню злочину ОСОБА_9 , зробити його принципово можливим, підвищити вірогідність безкарного отримання неправомірної вигоди, полегшити одержання грошових коштів та усунути загрози викриття злочинних дій прокурора.

Так, слідчим відділом Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві здійснювалося досудове розслідування за заявою громадянки ОСОБА_19 у кримінальному провадженні №12017100020006302 від 13.06.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння клієнтом відділення банку «Кристал» (м. Київ, вул. Гришка, 8) ОСОБА_20 грошовими коштами банку шляхом зловживання довірою в особливо великих розмірах.

16.02.2018 постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 м. Києва ОСОБА_9 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100020006302 від 13.06.2017 за ч. 4 ст. 190 КК України та № 12017100020008167 від 24.07.2017 за ч. 2 ст. 367 КК України, об`єднані в одне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017100020006302.

20.02.2018 слідчим слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_21 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені зміни щодо кваліфікації злочину у кримінальному провадженні № 12017100020006302 від 13.06.2017, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме кваліфіковано його за ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом проведення незаконних операцій з готівкою старшим касиром-операціоністом відділення № 19 ПАТ «Кристалбанк» ОСОБА_22 та керівником цього відділення ОСОБА_19 , в результаті яких у касі відділення № 19 ПАТ «Кристалбанк» утворилась нестача в розмірі 898 289 грн. 14 коп., чим спричинено матеріальні збитки ПАТ «Кристалбанк» на вказану суму.

Реалізуючи свій злочинний умисел, маючи на меті особисте збагачення, 21.02.2018 прокурор Київської місцевої прокуратури № 2 м. Києва ОСОБА_9 , який здійснював процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, в ході проведення особистого прийому в приміщенні Київської місцевої прокуратури № 2 м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, б. 3-В, заявниці ОСОБА_19 та ОСОБА_18 повідомив про необхідність неформальної зустрічі з ними в позаробочий час.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на отримання неправомірної вигоди, 26.02.2018 приблизно о 19 год. 30 хв. адвокат ОСОБА_10 та прокурор Київської місцевої прокуратури № 2 м. Києва ОСОБА_23 , діючи за попередньою змовою, в ході особистої зустрічі із ОСОБА_18 в районі супермаркету «Новус», який розташований по Броварському просп., 17, в м. Києві, повідомили останньому про необхідність надання їм неправомірної вигоди в розмірі 15 тис. доларів США за неповідомлення про підозру ОСОБА_19 у кримінальному провадженні № 12017100020006302 від 13.06.2017 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України.

Під час цієї зустрічі ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_18 , що питанням не притягнення ОСОБА_19 до кримінальної відповідальності він буде займатися разом зі ОСОБА_10 , який раніше працював в органах прокуратури.

У подальшому при зустрічах 22.03.2018, 23.03.2018 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 з ОСОБА_9 та адвокатом ОСОБА_10 біля ресторану «Мафія» та супермаркету «Новус», які розташовані по Броварському просп. 17, в м. Києві, 26.03.2018 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 з ОСОБА_9 та адвокатом ОСОБА_10 та біля ТРЦ «Комод» на вул. Митрополита А. Шептицького, 4, в м. Києві останні наполягали на виконанні своїх протиправних вимог щодо передачі їм грошових коштів. В тому числі, ОСОБА_9 та адвокат ОСОБА_10 зауважували, що обов`язковою умовою неповідомлення про підозру ОСОБА_19 у кримінальному провадженні № 12017100020006302 від 13.06.2017 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України, є отримання ними неправомірної вигоди.

31.03.2018 близько 12 год. 13 хв. адвокат ОСОБА_10 , реалізуючи спільний із ОСОБА_9 злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, перебуваючи в м. Києві по Броварському просп., 17, біля супермаркету «Новус» отримав від ОСОБА_18 частину неправомірної вигоди в сумі 2500 доларів США (згідно з офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на 31.03.2018, - 66 350 (шістдесят шість тисяч триста п`ятдесят) грн., яку ОСОБА_19 та ОСОБА_24 передали на вимогу ОСОБА_9 і ОСОБА_10 за непритягнення ОСОБА_19 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12017100020006302 від 13.06.2017 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України.

Після цього упродовж реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з адвокатом ОСОБА_10 , 20.04.2018 приблизно о 14 год. 45 хв. за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_19 біля супермаркету «Новус» за адресою: м. Київ, бульв. Дружби Народів, 16-А. Під час відповідної зустрічі ОСОБА_9 наполягав та переконував ОСОБА_19 у необхідності передачі неправомірної вигоди, а також запевнив, що він та ОСОБА_10 забезпечать неповідомлення про підозру їй у кримінальному провадженні № 12017100020006302 від 13.06.2017 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України.

Продовжуючи реалізувати спільний злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, прокурор ОСОБА_9 та адвокат ОСОБА_10 16.05.2018 приблизно о 19 год. 55 хв. за попередньою домовленістю зустрілись із ОСОБА_18 у м. Києві по Броварському просп., 17, на території літнього майданчика ресторану «Мафія». У ході зустрічі прокурор ОСОБА_9 та адвокат ОСОБА_10 повідомили ОСОБА_18 про дії, які слід вчинити йому та ОСОБА_19 задля непритягнення останньої до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12017100020006302 від 13.06.2017 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України, та оголосили загальний розмір неправомірної вигоди - 22 500 доларів США.

ОСОБА_24 та ОСОБА_19 , будучи переконаними ОСОБА_9 та адвокатом ОСОБА_10 у необхідності передачі їм неправомірної вигоди, мусили погодитися із їх протиправною вимогою.

У свою чергу, в адвоката ОСОБА_10 під час вищевказаної зустрічі виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , а саме їхніми грошовими коштами, шляхом обману та підбурення ОСОБА_18 та ОСОБА_19 до передачі через нього неправомірної вигоди експерту Київського НДЕКЦ МВС України для пришвидшення виконання останнім судової економічної експертизи, чого насправді адвокат ОСОБА_10 не мав наміру робити, бажаючи лише обернути на свою користь отримані кошти.

У зв`язку з цим адвокат ОСОБА_10 , діючи умисно та маючи на меті особисте збагачення, 04.06.2018 в телефонній розмові повідомив ОСОБА_18 неправдиві відомості про необхідність передачі неправомірної вигоди у сумі 400 доларів США експерту Київського НДЕКЦ МВС України для пришвидшення виконання судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №12017100020006302 від 13.06.2017 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України.

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння особистими грошовими коштами ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , 07.06.2018 приблизно о 16 год. 45 хв. під час особистої зустрічі з ОСОБА_18 , яка відбулася поблизу супермаркету «Новус» за адресою: м. Київ, Броварський просп., 17, адвокат ОСОБА_10 , вводячи ОСОБА_18 в оману, знову повідомив останньому неправдиві відомості про необхідність неправомірної вигоди у сумі 400 доларів США для експерта Київського НДЕКЦ МВС України з метою пришвидшення виконання судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №12017100020006302 від 13.06.2017 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України, не маючи на меті фактично вчиняти такі дії, але цим самим фактично підбурив ОСОБА_18 до передачі неправомірної вигоди службовим особам.

Отже, шляхом переконання адвокат ОСОБА_10 викликав упевненість у громадянина України ОСОБА_18 в необхідності передачі експерту Київського НДЕКЦ МВС України неправомірної вигоди у розмірі 400 доларів США для пришвидшення виконання цим експертом судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №12017100020006302 від 13.06.2017.

ОСОБА_24 , будучи внаслідок протиправних дій адвоката ОСОБА_10 введеним в оману щодо необхідності передачі вказаних грошових коштів для експерта у кримінальному провадженні № 12017100020006302 від 13.06.2017 задля пришвидшення виконання відповідним експертом судової економічної експертизи та переконаним у справжності наміру адвоката ОСОБА_10 передати кошти, погодився на його протиправні вимоги.

У зв`язку з цим ОСОБА_24 передав, а адвокат ОСОБА_10 отримав 07.06.2018 приблизно о 16 год. 45 хв. поблизу супермаркету «Новус» за адресою: м. Київ, Броварський просп., 17, грошові кошти в сумі 400 доларів США для подальшої передачі їх експерту Київського НДЕКЦ МВС України з метою пришвидшення виконання таким експертом судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 12017100020006302 від 13.06.2017. Проте ОСОБА_10 справжнього наміру передавати вказані кошти експерту Київського НДЕКЦ МВС України для пришвидшення виконання цим експертом судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 12017100020006302 від 13.06.2017 не мав, заволодів ними та використав на власні потреби.

Своїми протиправними діями адвокат ОСОБА_10 спричинив ОСОБА_18 та ОСОБА_19 майнову шкоду в розмірі 400 доларів США згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на 07.06.2018 року становило 10 646,4 грн. (десять тисяч шістсот сорок шість грн. 40 коп.).

Надалі, 18.06.2018 близько 19 год. 35 хв., ОСОБА_10 , діючи спільно та узгоджено із прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 м. Києва ОСОБА_9 , продовжуючи свої злочинні дії, перебуваючи в м. Києві по Броварському просп., 17, біля супермаркету «Новус», одержав від ОСОБА_18 для себе та ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, що згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на 18.06.2018 становило 526 310 (п`ятсот двадцять шість тисяч триста десять) грн., за не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_19 в кримінальному провадженні № 12017100020006302 від 13.06.2017.

Відразу після одержання ОСОБА_10 від ОСОБА_18 неправомірної вигоди його та ОСОБА_9 було затримано слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України.

Таким чином, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, а саме - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, а ОСОБА_10 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, а саме - пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди; підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданого їй службового становища та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Тобто, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (відповідно до постанови ККС ВС від 28.03.2019 у справі № 154/3213/16).

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав та пояснив, що в органах прокуратури він працював в період з 2013 року по 2019 рік та виконував обов`язки, передбачені посадовими інструкціями, а також здійснював прийом громадян. Останнім місцем роботи була Київська міська прокуратура №2 м. Києва, де станом на лютий 2018 року здійснював процесуальне керівництво у справах щодо злочинів у сфері службової діяльності. Зазначив, що влітку 2017 року до нього надійшли матеріали кримінального провадження з метою погодження підозри за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України. Вказав, що ним як прокурором було встановлено, що в банку «Кристал», розташованого поблизу станції метро «Позняки» сталася подія, за результатами якої з касового апарату вказаного банківського відділення зникли грошові кошти в сумі 85 тисяч доларів США. При цьому фігурантом вказаного злочину був громадянин ОСОБА_25 , а заявником - ОСОБА_19 . Зазначив, що по спливу нетривалого проміжку часу остання була визнана потерпілою в рамках вказаного кримінального провадження. При цьому, за показами ОСОБА_19 , в той день до неї у відділення завітав ОСОБА_25 та після нетривалої розмови, котру вона не сильно пам`ятала, він пройшов до каси та отримав 85 тисяч доларів США, проте грошові кошти в гривневій валюті він в касовий апарат не вніс, після чого покинув приміщення банківського відділення. Повідомив, що вказані обставини йому стали відомі при вивченні матеріалів кримінального провадження, які перебували на той час в нього в розпорядженні, також, що особисто він не здійснював допит ОСОБА_19 , проте знайомився з її показами, наданими слідчому, де остання стверджувала, що подія відбулася в п`ятницю, проте заяву про вчинення кримінального правопорушення вона надіслала до правоохоронних органів лише в понеділок. Вказані обставини вона пояснювала тим, що за вихідні вона намагалася самостійно знайти ОСОБА_25 , проте як було встановлено в ході проведення досудового розслідування, ОСОБА_19 в день події закрила операційний день без повідомлення про нестачу грошових коштів. При цьому, слідство на вказані обставини не звернуло увагу та визнало ОСОБА_19 потерпілою від кримінального правопорушення. Зазначив, що матеріали вказаного кримінального провадження до нього надійшли разом з проектом повідомлення про підозру, проте він відмовив у його погодженні, оскільки при дослідженні матеріалів ним були виявлені помилковість та передчасність висновків органу досудового розслідування щодо причетності саме ОСОБА_25 до вчинення кримінального правопорушення. Повідомив, що для з`ясування обставин вчинення кримінального правопорушення особисто він звернувся до керівництва прокуратури, пояснив вказану ситуацію та попросив слідчого надати йому відеозапис з камер спостереження, які знаходилися в банку, проте слідчий не виконав вказане прохання. Вказав, що у зв`язку із цим було проведено офіційну робочу нараду, після якої йому надали вказаний відеозапис та при дослідженні якого ним було встановлено, що у вказаний день події громадянин ОСОБА_25 перебував в кабінеті ОСОБА_19 , розташованого в приміщенні відділення банку, протягом 10 хвилин, після чого вона провела його до каси, надала вказівку касиру та відійшла від каси, після чого касир видала ОСОБА_25 грошові кошти. Зазначив, що після дослідження відеозапису було проведено нараду за участі працівників поліції, де вирішувалося питання щодо перекваліфікації кримінального правопорушення на розтрату та службову недбалість щодо ОСОБА_19 як директора відділення. Вказав, що після цього він надав відповідні вказівки, змінився слідчий та справу передали на інший відділ національної поліції для продовження досудового розслідування кримінального провадження. Зазначив, що вказана справа була на контролі в Київській міській прокуратурі, він особисто заслуховувався у керівників та надав актуальну інформацію щодо руху кримінального провадження. Повідомив, що взимку 2018 року (точної дати пригадати не може) в середу (вказаний день був визначений по графіку для здійснення прийому громадян), секретар повідомив його про необхідність здійснити прийом громадян. Зазначив, що коли він спустився до спеціально відведеного кабінету, то побачив ОСОБА_19 , яка прибула до приміщення прокуратури разом з цивільним чоловіком - ОСОБА_18 та після того як вони пройшли до кабінету прийому громадян, відразу зачинили двері, що його насторожило, оскільки під час прийому громадян у них не було прийнято зачиняти двері. Зазначив, що коли вони почали вести розмову, то жінка здалася йому дуже схвильованою, вона завжди намагалася взяти його за руки, а він просив її заспокоїтися та пояснити з якого приводу вона звернулася до нього. В ході розмови ОСОБА_19 повідомила, що її підставили та просила допомогти у вирішенні вказаного питання. Окрім того зазначив, що вказані люди повідомили йому, що дізналися через знайомих в правоохоронних органах про факт перекваліфікації кримінального провадження та про намір органу досудового розслідування повідомити ОСОБА_19 про підозру у розтраті, на що він їм повідомив, що вказані відомості відносяться до таємниці досудового розслідування та ОСОБА_19 станом на момент вказаної бесіди перебуває в статусі заявника, у зв`язку із чим він позбавлений можливості повідомляти їм будь-які відомості щодо руху кримінального провадження. При цьому ОСОБА_24 під час розмови постійно нарікав на те, що в них не кваліфікований адвокат та по спливу нетривалого часу попросив вийти ОСОБА_19 з кабінету, а коли вони залишилися наодинці почав просити його про допомогу та вказав, що має знайому в правоохоронних органах, яка вказала, що до нього як до прокурора мали звернутися та поговорити стосовно ситуації в якій перебуває його дружина. На вказані твердження він відповів заперечно та вказав, що навіть у випадку якщо така розмова й відбулася, то вона б ніяким чином не вплинула на хід кримінального провадження. Вказав, що ОСОБА_24 постійно пояснював йому, що його дружина невинна та необхідно притягнути саме ОСОБА_25 до кримінальної відповідальності, проте зазначена розмова заходила в глухий кут. Пояснив, що після вказаної розмови він повідомив, що має закінчувати здійснення прийому громадян та йому час відбувати по іншим справам, після чого до кабінету повернулася ОСОБА_19 та почала знову його вмовляти допомогти їй, в тому числі й надати номер телефону кваліфікованого адвоката. Вказав, що він намагався покинути вказаний кабінет, проте вказані особи почали його вмовляти хоч чимось допомогти, на що він, з метою щоб вони припинили йому надокучати, навмання надав декілька контактів різних адвокатів, серед яких був і номер телефону ОСОБА_10 . Зазначив, що йому не було відомо кого саме з адвокатів обрали вказані особи. Після вказаних подій він особисто повідомив ОСОБА_10 про те, що надав його номер телефону як адвоката вказаним особам та розповів про кваліфікацію кримінального правопорушення, проте більше щодо руху справи вони не спілкувалися. Окрім того вказав, що ОСОБА_18 було заздалегідь відомо про те, що він є процесуальним керівником у кримінальному провадженні щодо його дружини, тому вказана розмова була сфокусована саме на перекваліфікації кримінального правопорушення. Вказав, що після вказаної зустрічі йому зателефонував ОСОБА_24 (при цьому йому не було відомо звідки він отримав його особисті контактні дані) та повідомив, що хоче зустрітися в неформальних умовах, проте він відмовився від вказаної пропозиції та скинув дзвінок. При цьому, він не фіксував номер телефону ОСОБА_18 у власних контактах, проте запам`ятав його номер телефону, оскільки останній постійно йому дзвонив, а коли зрозумів, що телефонувати немає сенсу, то почав надсилати текстові повідомлення. Зазначив, що через деякий час ОСОБА_24 перестав намагатися з ним контактувати. Через декілька місяців після вказаної зустрічі з ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (точної дати пригадати не може) в п`ятницю вони з ОСОБА_10 закуплялися в магазині з метою спільного відпочинку, після чого сіли до автомобілю, проте останній вийшов з транспортного засобу та почав з кимось розмовляти по телефону, а через 10 хвилин він побачив як ОСОБА_26 йде з ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в напрямку їх автомобіля. Вказав, що ОСОБА_10 та ОСОБА_24 залишилися розмовляти недалеко від нього, а ОСОБА_19 підійшла до автомобіля, в якому він знаходився та просила вийти та поспілкуватися з нею, на що він ніяк не відреагував, внаслідок чого остання почала відкривати двері автомобіля, а він в свою чергу намагався їх закрити та постійно повідомляв, що їм нема про що розмовляти та він не може розголошувати таємницю досудового розслідування. Пізніше він зрозумів, що на них були записуючі пристрої та вони були залучені до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Повідомив, що також пригадує як ОСОБА_19 неодноразово телефонувала йому влітку та просила зустрітися. Зазначив, що з ОСОБА_10 вони не спілкувалися про вказану справу, проте останній повідомляв, що ОСОБА_19 та ОСОБА_24 постійно висловлюють прохання зустрітися втрьох. Вказав, що вони дійсно зустрічалися з ОСОБА_19 за присутності ОСОБА_10 на Печерську та остання знову просила допомогти в справі та покарати ОСОБА_25, а він їй вчергове повідомив, що не буде спілкуватися щодо руху справи та за наслідками досудового розслідування у випадку наявності доказів винуватцю ситуації буде повідомлено про підозру. Зазначив, що в той день він порадив їй сплатити завдану шкоду банку, щоб виключити матеріальну складову злочину, проте більше нічого він їй не повідомляв. На запитання сторони обвинувачення повідомив, що не пам`ятає зустрічі з заявниками в ході якої той пропонував їм неправомірну вигоду в сумі 15 000 доларів США. Окрім того вказав, що йому не було відомо про зустрічі ОСОБА_10 та заявників, оскільки на вказану тематику вони не спілкувалися. Зазначив, що втретє зустрічався з ОСОБА_18 випадково, оскільки в той день вони з ОСОБА_10 закуплялися в магазині та планували відпочивати, проте останній запропонував йому випити кави в ресторані «Мафія». Вказав, що у вказаному ресторані до їх зустрічі також приєднався ОСОБА_24 , проте участі в розмові він особисто не приймав та займався власними справами у зв`язку з чим не може в ході допиту повідомити будь-які відомості щодо вказаної бесіди, оскільки не цікавився предметом розмови. Зазначив, що за результатами вказаної зустрічі його звільнили з органів прокуратури та він жалкує, що в той момент не пішов звідти. Повідомив, що він категорично не погоджується з рішенням щодо його звільнення та здійснював його оскарження. Вказав, що після цього він більше не зустрічався з ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Будь-яких грошових коштів йому ОСОБА_10 не передавав, жодних домовленостей щодо руху кримінального провадження між ними не існувало. Зазначив, що з ОСОБА_10 у них завжди були дружні відносини, які не змінилися внаслідок кримінального переслідування та вони активно продовжують спілкуватися станом на теперішній час.

Обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав та пояснив, що з квітня 1994 року по грудень 2014 року він працював в органах прокуратури на різних посадах. Вказав, що в травні 2004 року (точної дати не пам`ятає) склав іспити та отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, яким не користувався до 2014 року. Вказав, що в момент складання іспитів він був звільнений з органів прокуратури, а після отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю його було поновлено на роботі. В грудні 2014 року на виконання вимог ЗУ «Про очищення влади» його було звільнено з органів прокуратури та ним було прийнято рішення займатися адвокатською діяльністю разом зі звільненими колегами, у зв`язку із чим ними було орендовано офісне приміщення в Печерському районі міста Києва. Після спливу нетривалого часу його колеги по особистим обставинам припинили здійснювати адвокатську діяльність, а особисто він не мав фінансової можливості самостійно утримувати офісне приміщення та сплачувати відповідні платежі, у зв`язку із чим в 2015 році він прийняв рішення про те, щоб провадити одноособову діяльність за місцем свого проживання. Вказав, що він не здійснював дій, спрямованих на внесення відомостей стосовно нього в якості адвоката до Єдиного державного реєстру адвокатів України, оскільки станом на момент отримання свідоцтва вказаний реєстр не було сформовано та законодавство не містило відповідних вимог щодо обов`язковості такої реєстрації. У зв`язку із цим при необхідності представництва інтересів клієнтів в органах досудового розслідування та судах ним залучався його знайомий - адвокат ОСОБА_27 , відомості щодо якого містилися в ЄРАУ. Зазначив, що після звільнення з органів прокуратури він також не вживав заходів щодо включення його до ЄРАУ, оскільки займався процедурою поновлення в органах прокуратури та не планував здійснювати адвокатську діяльність. Станом на 2018 рік він здійснював діяльність в якості адвоката та надавав юридичні консультації в різних галузях права, а також розробляв стратегії захисту в кримінальних провадженнях; до складу адвокатських об`єднань не входив, помічників як адвокат не мав. Не укладав письмові договори з клієнтами та представлення їх інтересів офіційно не здійснював. Також додав, що як адвокат щорічне підвищення кваліфікації здійснює лише шляхом самостійного вивчення та опрацювання практики та нового законодавства. До цього часу право на зайняття адвокатською діяльністю ним не зупинялося та не припинялося. Зазначив, що взимку 2018 року йому зателефонував його знайомий ОСОБА_9 та повідомив, що надав людям, які перебували в нього на прийомі як в прокурора, його номер телефону та порекомендував як адвоката. Після цього йому зателефонував ОСОБА_24 та вони домовилися про зустріч. Під час зустрічі ОСОБА_24 розповів йому ситуацію, яка відбулася з його дружиною та попросив надати їм юридичну допомогу. Вказав, що оскільки він не мав доступу до матеріалів кримінального провадження він просив ОСОБА_18 надавати якомога більше інформації з цього питання, з метою подальших юридичних консультацій. Зазначив, що під час спілкування дружина ОСОБА_18 - ОСОБА_19 зізналася, що дійсно була причетна до вчинення кримінального правопорушення у зв`язку зі здійснення операцій з валютою сторонніми особами у банку, де вона була начальником, але не хотіла бути притягнутою до кримінальної відповідальності. Проаналізувавши дану інформацію він прийшов до висновку, що ОСОБА_19 можна змінити кваліфікацію інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України на менш тяжкий злочин, передбачений ст. 364 КК або ст. 367 КК України. При цьому, ОСОБА_24 постійно наполягав на тому, щоб перевести ОСОБА_19 в статус свідка у вказаному кримінальному провадженні і виведення справи «в нуль» і що вони готові надати кошти для вирішення питання відповідальним посадовим особам, а також намагалися підбурити для надання з цією метою хабаря ОСОБА_9 . Тричі він наголошував на тому, що він не працює незаконними способами, а лише в правовому полі, проте ОСОБА_24 неодноразово намагався його переконати. Вказав, що він не хотів втрачати ОСОБА_18 як клієнта, у зв`язку із чим прийняв рішення про те, що буде говорити їм те, що вони хочуть чути та пообіцяв ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , що буде намагатися добитися позитивного для них результату. Окрім того, ОСОБА_24 постійно намагався організувати зустрічі таким чином, щоб на них був присутній ОСОБА_9 , проте він наголошував, що останній не має ніякого відношення до вказаної справи та він не збирається з ним спілкуватися з цього приводу. Вказав, що ОСОБА_19 та ОСОБА_24 були його клієнтами як адвоката, з якими він проводив зустрічі, узгоджував лінію захисту та відповідно домовився про розмір гонорару, який у зв`язку зі складністю роботи та додатковими обставинами зріс чи до 20 чи 22 тис доларів США. При чому спочатку ОСОБА_24 та ОСОБА_19 скаржилися, що в них проблеми з грошима, але згодом сказали, що для закриття справи «під нуль» в них кошти є. Вказав що офіційний договір про надання правової допомоги ОСОБА_18 та ОСОБА_19 не складали, а також він особисто офіційно не представляв її інтереси як адвокат під час досудового розслідування. Після того як він розробив стратегію захисту ОСОБА_19 , він зв`язався з адвокатом ОСОБА_27 з метою подальшого представлення ним її інтересів у слідчого, оскільки мав відбутися її допит слідчим Дарницького УП ГУНП в м. Києві на стадії досудового розслідування. З адвокатом ОСОБА_27 він працював за усною домовленістю. Вказав, що йому відомо, що між адвокатом ОСОБА_27 та ОСОБА_19 офіційно була укладена угода та в той же день вони поїхали на допит до Дарницького УП ГУНП в м. Києві. Зазначив, що після допиту, на його думку, можливість зміни правової кваліфікації у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_19 складала близько 90 %. Після цього він зв`язався з ОСОБА_18 та попросив надати гонорар за частково виконану роботу. Вони домовилися зустрітися біля супермаркету «Новус» та під час зустрічі ОСОБА_24 передав йому гонорар у виді авансу у розмірі 2500 доларів США. Крім того, отриманні від ОСОБА_18 кошти у сумі 400 доларів США є також частиною із обумовленого гонорару та адресувалися адвокату ОСОБА_27 для написання клопотання у кримінальному провадженні з метою пришвидшення проведення експертизи. Запевнив, що жодним чином не створював у заявників враження, що йому потрібні кошти для передачі службовим особам з метою сприяння у позитивному вирішенні ходу розслідування справи.

Також, пояснив, що грошові кошти, як були вилучені в його автомобілі під час його особистого затримання були дійсно надані ОСОБА_18 , про те це є також частиною обумовленого гонорару за виконану роботу ним як адвокатом. Повідомив, що дійсно на декількох спільних зустрічах із ОСОБА_18 та ОСОБА_19 був присутній ОСОБА_9 , який є його давнім товаришем, проте той не приймав участі в розмовах та обговоренні будь яких дій щодо справи. Особисто він також не спілкувався з ОСОБА_9 щодо справи, де фігурувала ОСОБА_19 та тим більше ніяких грошових коштів йому не надавав та не пропонував. Вважає кримінальне провадження щодо нього та ОСОБА_9 сфабрикованим та наслідком провокації.

Незважаючи на невизнання вини, вина обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях, кожного окремо, підтверджується показаннями свідків безпосередньо допитаних в судовому засіданні.

Будучи допитаною з дотриманням правил, передбачених у статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання свідок ОСОБА_19 пояснила, що в період з 2017 року по 2018 рік вона працювала на посаді начальника відділення АТ «Кристал Банк». В 2017 році у банківському відділенні, в якому вона працювала, стався інцидент з викраденням грошових коштів. Повідомила, що влітку 2017 року до неї подзвонив знайомий, який взаємодіяв з громадянином Орєховим, та запитав чи достатньо валюти в касі для обміну грошових коштів (оскільки доволі часто у банківському відділенні не було достатньої суми коштів та їх доводилося замовляти) та повідомив, що до відділення прийде певна особа, яка буде проводити перерахування валюти. Після цього вона підійшла до касира та повідомила вказану ситуація, а також сказала, що необхідно поміняти гривневу валюту на долари США. В подальшому до банківського відділення прибув ОСОБА_25 , а касир видала йому долари США, проте не прийняла гривневу валюту. Вказала, що в день виявлення нестачі вона не писала заяву про вчинення кримінального правопорушення, оскільки була п`ятниця, а подала її в понеділок, оскільки намагалася врегулювати питання самостійно. Зазначила, що в подальшому відбулася реєстрація кримінального провадження за вказаним фактом та слідчими Дарницького УП ГУНП в м. Києві проводилося досудове розслідування кримінального правопорушення. За результатами спілкування зі слідчим їй стало відомо, що процесуальним керівником у вказаному кримінальному провадженні є прокурор ОСОБА_9 . Повідомила, що органом досудового розслідування було встановлено особу, яка була причетна до вчинення кримінального правопорушення, а саме громадянина ОСОБА_25, проте його в подальшому відпустили та жодних процесуальних дій з останнім проведено не було, повідомлення про підозру вказаній особі не вручалося. Після цього, вона разом з її цивільним чоловіком - ОСОБА_18 прибула на особистий прийом до процесуального керівника у зазначеному кримінальному провадженні, а саме прокурора ОСОБА_9 , оскільки вона хотіла поскаржитися, що кримінальне провадження належним чином не розслідується. Після того, як чоловік розповів прокурору ОСОБА_9 про зазначену ситуацію, яка відбулася під час досудового розслідування, останній вказав, що в нього є знайомий, який може владнати зазначені обставини, а саме його хрещений та запропонував їм зустрітися з вказаною особою в неформальній обстановці. По спливу нетривалого часу між ними відбулася зустріч, на якій були присутні вона з цивільним чоловіком, а також ОСОБА_10 . В ході розмови між ними ОСОБА_10 зазначив, що дану ситуацію можна вирішити іншим шляхом та назвав суму неправомірної вигоди в розмірі 15 000 доларів США. Зазначені грошові кошти повинні були передаватися з метою того, щоб ОСОБА_25 був притягнутий до кримінальної відповідальності у встановленому законом порядку, а також з метою того, щоб особисто їй не пред`явили підозру у вказаному кримінальному провадженні. Вказала, що вони з чоловіком погодилися на зазначену пропозицію. Після цього всі подальші розмови, зустрічі та домовленості проводилися з її чоловіком - ОСОБА_18 . В подальшому, в ході спілкування з обвинуваченими сума неправомірної вигоди збільшилася втричі. Вказала, що вказані події відбувалися у 2017 році. Зазначила, що особисто вона була присутня на двох зустрічах з обвинуваченими. Під час другої зустрічі їй подзвонив ОСОБА_9 та запропонував зустрітися біля станції метро «Дружби Народів», а саме поблизу магазину «Новус». Під час вказаної зустрічі вони з чоловіком та обвинуваченими перебували в автомобілі та вона сказала обвинуваченим, що сплатити грошові кошти в сумі 50 000 доларів США (про зазначену суму було повідомлено ОСОБА_18 в смс-повідомленні ОСОБА_10 ) в неї немає можливості. Вказала, що вони з чоловіком звернулися до правоохоронного органу з заявою про вчинення кримінального правопорушення, з власних переконань, до першої зустрічі. Зазначила, що вона попередньо була залучена до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні, у зв`язку із чим перша зустріч фіксувалася технічними засобами, які надавалися їй представниками органу досудового розслідування.

Зазначила, що дійсно вона оформила кредит на суму 800 000 гривень, що в перерахунку становило 30 тисяч доларів США, терміном на десять років, з метою відшкодування матеріальної шкоди, завданої банку. Зазначила, що з ОСОБА_10 особисто вона зустрічалася один раз, а в подальшому йому було передано неправомірну вигоду (грошові кошти були попередньо надані ОСОБА_18 представниками органу досудового розслідування), з метою того, щоб їй не було пред`явлено повідомлення про підозру та справа стосовно ОСОБА_25 була направлена до суду. При цьому адвокат, з яким на той момент у неї був заключений договір про надання правової допомоги, зустрічі з обвинуваченими не супроводжував, проте один раз був присутній на її допиті у слідчого. Зазначила, що ОСОБА_10 надавав їй консультації в якості адвоката. Вказала, що в неї була ще одна зустріч з ОСОБА_10 поблизу Дарницького УП ГУНП в м. Києві, який привів свого знайомого адвоката, прізвище якого вона не пам`ятає, та який в подальшому приймав участь у проведенні її допиту у слідчого. Зазначила, що в подальшому питаннями, які стосувалися надання неправомірної вигоди обвинуваченим займався її чоловік, а озвучував суми та активні дії ОСОБА_10 . Особисто з ОСОБА_9 про передачу грошових коштів вони не спілкувалися, проте з розмов які відбувалися між ними у неї склалося враження, що він обізнаний про всі дії, які вживалися ОСОБА_10 . Окрім того, особисто ОСОБА_9 обіцяв їй, що буде намагатися вирішити питання та зазначав, що сума може змінюватися, у зв`язку із чим вона за результатами вказаної розмови прийшла до переконання, що якщо сплатити озвучену суму грошових коштів, то справа буде вирішена на її користь. Вказала, що ОСОБА_10 неодноразово ігнорував дзвінки її цивільного чоловіка. При цьому з ОСОБА_9 її чоловік взагалі не комунікував, всі питання вирішувалися з ОСОБА_10 . Вказала, що сума неправомірної вигоди у розмірі 15 000 доларів США повинна була розділяти між ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також сплачуватися іншим необхідним особам за вирішення питання про не притягнення її до кримінальної відповідальності. Вказала, що точно не пам`ятає дати, факти та події, у зв`язку зі спливом тривалого часу з моменту вчинення кримінального правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив суду, що у 2017 році його цивільна дружина ОСОБА_19 працювала на посаді начальника відділення ПАТ «Кристал Банк» та у вказаний період певна особа незаконним шляхом заволоділа грошовими коштами банківської установи. В подальшому, органом досудового розслідування було ініційовано кримінальне провадження відносно ОСОБА_19 . У зазначений період також було внесено відомості до ЄРДР стосовно особи, яка заволоділа грошовими коштами, проте вказане провадження спочатку було призупинено, а в подальшому закрито. На той час вказане кримінальне провадження стосовно зазначеної особи затягувалося, у зв`язку із чим він вирушив до Дарницької окружної прокуратури міста Києва (станом на момент вчинення кримінального правопорушення Київська місцева прокуратура № 2), а саме до процесуального керівника - прокурора ОСОБА_9 , з метою з`ясування обставин затягування досудового розслідування. Окрім того зазначив, що вказаному також передувало те, що його знайомий, котрий в той період працював у правоохоронних органах мав бесіду з ОСОБА_9 щодо можливості закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_19 та останній повідомив йому, що обвинувачений допоможе у вирішенні вказаного питання за плату в сумі 7 тис. доларів США, проте особисто він відмовився від вказаної пропозиції та прийняв рішення про необхідність особистої розмови з ОСОБА_9 . Вказав, що у нього з ОСОБА_9 відбулася розмова в ході якої останній пообіцяв йому, що зазначене кримінальне провадження почне розслідуватися у встановленому законом порядку. При цьому в ході вказаної бесіди ОСОБА_9 повідомив йому, що сума котра була названа знайомим за надання допомоги в кримінальному провадженні не відповідає дійсності та є вдвічі меншою, а також останній хвилювався чи не віддав він зазначену суму грошових коштів вказаній особі. Після спілкування з обвинуваченим він зрозумів, що його знайомий мав намір ввести його в оману щодо суми неправомірної вигоди, з метою власної наживи. При цьому, в ході бесіди ОСОБА_9 не називав йому будь-яких точних сум, проте він погодився віддячити осіб, які зможуть вирішити питання щодо кримінального провадження стосовно його дружини та зареєструють кримінальне провадження щодо особи, яка насправді заволоділа грошовими коштами банку. Зазначив, що під час вказаної зустрічі також була присутня його дружина - ОСОБА_19 , проте коли зайшло питання про "віддяку" остання видалилася з кабінету, в якому він з ОСОБА_9 перебували на той момент. На запитання сторони захисту повідомив, що розмова щодо пропозиції неправомірної вигоди була ініційована особисто ним. Вказав, що по спливу нетривалого часу ОСОБА_9 в телефонному режимі повідомив йому, що не може вирішити зазначене питання, проте допомогти у вказаній ситуації зможе ОСОБА_10 , оскільки у останнього є більше знайомств для вирішення даної проблематики. При цьому ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_10 є його хрещеним батьком. Вказав, що в подальшому вони разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зустрілися біля "Новусу" та між ними відбувалася розмова про те, що ОСОБА_19 загрожує притягнення до кримінальної відповідальності. Зазначив, що в подальшому він з ОСОБА_10 спілкувався в форматі текстових повідомлень. В подальшому, ОСОБА_10 вирішувалося питання про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_19 , котрий в смс-повідомленні зазначив, що вище керівництво вказану послугу оцінило в 40 тис. доларів США. Зазначив, що він не погодився сплатити зазначену суму, оскільки вони не мали такого обсягу грошових коштів та було погоджено граничну суму в 22 тис. доларів США. Зазначив, що ОСОБА_10 в подальшому вказав, що за не притягнення ОСОБА_19 до кримінальної відповідальності необхідно сплатити завдаток в сумі 3 000 доларів США, на що він погодився та через деякий проміжок часу передав вказані грошові кошти обвинуваченому біля супермаркету "Новус" (точної дати, часу та місця не пам`ятає). Вказав, що всю іншу суму грошових коштів в розмірі 18 000 доларів США в нього вимагали майже кожного тижня. На запитання сторони обвинувачення повідомив, що також з ОСОБА_10 велася розмова стосовно порядку проведення економічної експертизи у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_19 , при цьому останній повідомляв йому, що повинні були надати окрему людину для проведення експертизи. Вказав, що точно не пам`ятає чи здійснювалася ним передача грошових коштів за проведення вказаної експертизи, оскільки на момент допиту пройшов тривалий період часу. Повідомив, що залишок обумовленої суми в розмірі 18 тис. доларів США він передавав приблизно через два тижні від першої зустрічі ввечері на парковці магазину "Новус" в автомобілі марки "Toyota Land Cruiser", на якому приїхав ОСОБА_10 .. При цьому, останній вказані грошові кошти попросив покласти на заднє сидіння автомобіля, що він виконав, а в подальшому в цей же день обвинуваченого було затримано представниками правоохоронного органу. Зазначив, що з ОСОБА_9 він зустрічався декілька разів, проте не спілкувався з ним. Вказав, що спілкувалася з останнім в основному його дружина - ОСОБА_19 . Повідомив, що ОСОБА_10 неодноразово рекомендував залучити до вказаного кримінального провадження свого адвоката, що ними було реалізовано. Окрім того повідомив, що всі зустрічі між ним, дружиною та обвинуваченими фіксувалися правоохоронними органами; вказівки щодо порядку листування та ведення телефонних розмов також надавалися уповноваженими особами. При цьому, в ході проведення оперативних закупок всі грошові кошти, які він передавав обвинуваченому ОСОБА_10 були заздалегідь ідентифіковані представниками правоохоронного органу, які здійснювали досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Окрім того, за клопотанням сторони захисту свідка було ознайомлено із заявою про вчинення кримінального правопорушення який в свою чергу підтвердив, що вказаний документ був складений особисто ним та був адресований представникам правоохоронних органів; всі відомості, викладені у вказаній заяві є правдивими та надавалися ним добровільно. Звернувся із вказаною заявою до правоохоронних органів з власних міркувань та не провокував обвинувачених до вчинення неправомірних дій. Вже після написання вказаної заяви представники правоохоронного органу надали йому звукозаписуюче обладнання, яким здійснювалося фіксування його зустрічей з обвинуваченими. Окрім того, протягом допиту свідок неодноразово повідомляв про те, що не пам`ятає більшості обставин вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченими, а саме в частині дат, часу та місць, у зв`язку зі спливом тривалого проміжку часу.

Допитаний свідок ОСОБА_28 пояснив суду, що станом на момент події він займав посаду начальника служби безпеки в АТ «Кристал Банк». Зазначив, що в 2017-2018 роках (точну дату та рік не пам`ятає, у зв`язку зі спливом тривалого часу) начальника відділення банку ОСОБА_19 особа з прізвищем ОСОБА_25 обманув на 70 000 доларів США та ним особисто проводилося службове розслідування щодо вказаних обставин, а також проводилася інвентаризація на касі в банківському відділенні. Вказав, що йому відомо про те, що ОСОБА_19 видала зазначені грошові кошти ОСОБА_25 , а він їх не повернув. Зазначив, що за результатами вказаної ситуації він в усному порядку порадив їй звернутися до працівників поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення, проте чи виконала вона в подальшому зазначені дії, йому не відомо. Вказав, що з обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожним окремо, раніше не був знайомий та не зустрічався. Стосовно питань про надання неправомірної вигоди посадовим особам йому нічого не відомо, ОСОБА_19 вказані відомості йому не повідомляла. Повідомив, що особисто він опрацьовував запити слідчого про надання відеозаписів з камер спостереження у банківському відділенні та в подальшому був допитаний як свідок.

Свідок ОСОБА_29 пояснила суду, що в період 2017-2018 рр. вона працювала на посаді директора юридичного департаменту АТ «Кристал Банк», а ОСОБА_19 була начальником банківського відділення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Гришка, 9. Зазначила, що у червні 2017 року було виявлено нестачу грошових коштів у зазначеному банківському відділенні на суму 790 тис. грн., внаслідок чого була призначена раптова ревізія та перевірка касового апарату, в ході яких ОСОБА_19 надала власні пояснення. За результатами вказаних перевірок було ініційовано службове розслідування та уповноважені представники банку звернулися до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого було ініційоване кримінальне провадження. Зазначила, що в рамках вказаного кримінального провадження банком було подано цивільний позов про відшкодування завданих матеріальних збитків. В подальшому, деякі представники банку викликалися з метою допиту в якості свідків до прокурора у зазначеному кримінальному провадженні - ОСОБА_9 . Повідомила, що нестача грошових коштів в касовому апараті була виною начальника банківського відділення ОСОБА_19 , оскільки зазначена посадова особа допустила сторонніх осіб до здійснення валютних операцій та відповідно відбулося їх незаконне проведення, що й стало причиною вказаної ситуації. Вказала, що їй стало відомо вже потім, що в червні 2017 року до ОСОБА_19 звернулася невстановлена фізична особа стосовно обміну 70 000 доларів США, проте в порушення процедури ОСОБА_19 залучила до проведення вказаної операції третю особу, а саме особу на прізвище ОСОБА_25 . При цьому перша спроба обміну із залученням ОСОБА_25 була вдалою, проте в подальшому наступна спроба на суму 39 000 доларів США не вдалася, у зв`язку із чим виникла недостача у касі. В подальшому ОСОБА_19 намагалася самостійно встановити особу, яка забрала грошові кошти без обміну на національну валюту, проте вона нічого не вирішила та в подальшому повідомила про вказану ситуацію Голову правління банку. При цьому, ОСОБА_19 в день недостачі виконала в спеціалізованому журналі відмітку про наявність достатньої кількості грошових коштів у відділенні. В подальшому ОСОБА_19 взяла кредит, з метою відшкодування завданої шкоди, проте недоотриманий банком прибуток не був відшкодований, внаслідок чого було прийнято рішення про необхідність пред`явлення в рамках кримінального провадження до ОСОБА_19 цивільного позову. Зазначила, що допитувалася у вказаному кримінальному провадженні прокурором та надавала необхідні документи, які запитувалися стороною обвинувачення, проте в подальшому зазначена справа не була спрямована до суду. Повідомила, що після цього вона також допитувалася стосовно обставин даного кримінального провадження також співробітниками СБУ.

Свідок ОСОБА_30 пояснив суду, що у період з 2017 року по 2022 рік працював на посаді слідчого Дарницького УП ГУНП в м. Києві та працював з ОСОБА_9 , оскільки останній був його процесуальним керівником як прокурор. Зазначив, що у його провадженні перебувало кримінальне провадження стосовно викрадення грошових коштів з банківського відділення АТ «Кристал Банк» та безпосередньо ним проводилися слідчі (розшукові) дії, а саме: внесення відомостей до ЄРДР, допит потерпілого, огляд відеозаписів з приміщення банківського відділення, а також інші дії з метою об`єктивного з`ясування обставин кримінального правопорушення. Повідомив, що заявником у вказаному кримінальному провадженні була ОСОБА_19 , яка в подальшому допитувалася в статусі потерпілої. Представником АТ «Кристал Банк» у вказаному провадженні був начальник служби безпеки вказаного банку. При цьому після проведення слідчих (розшукових) дій, зі спливом певного часу (точної дати не пам`ятає), йому зателефонувала ОСОБА_19 , а також співробітники карного розшуку ГУНП в м. Києві та повідомили, що до Дарницького УП ГУНП в м. Києві доставлено громадянина ОСОБА_25, який був причетний до вчинення зазначеного кримінального правопорушення. Повідомив, що того ж дня ним було складено проект повідомлення про підозру ОСОБА_25 та клопотання про арешт його автомобіля, проте останні не були погоджені прокурором ОСОБА_9 та матеріали кримінального провадження були повернуті до Дарницького УП ГУНП в м. Києві з відповідними вказівками для подальшого досудового розслідування. Зазначив, що декілька разів скеровував повідомлення про підозру щодо ОСОБА_25 до прокуратури, проте прокурор ОСОБА_9 кожного разу відмовляв у погодженні та повертав матеріали для подальшого розслідування. В подальшому, у листопаді 2017 року зазначене кримінальне провадження передали до відділу службових злочинів. Зазначив що однією з підстав постійних відмов у погодженні підозри та подальшого передання матеріалів кримінального провадження у провадження іншого слідчого було те, що він занадто детально допитав потерпілу ОСОБА_19 та зайняв її позицію. Вказав, що він був особисто переконаний, що зазначене кримінальне правопорушення було вчинено ОСОБА_25 , внаслідок чого постійно намагався погодити допрацьовані повідомлення про підозру. Повідомив, що після того як зазначене кримінальне провадження було передано до іншого відділу, він не обізнаний яким чином провадилося подальше досудове розслідування. Вказав, що прокурор ОСОБА_9 протягом досудового розслідування неодноразово наполягав на тому, щоб зареєструвати окреме кримінальне провадження щодо ОСОБА_19 , оскільки позиція прокуратури була такою, що ОСОБА_19 була не потерпілою, а співучасником у вчиненні кримінального правопорушення. Проте, у відповідь на вказані доводи він наполягав, що необхідно вчинити процесуальні дії щодо ОСОБА_25 , а в подальшому реєструвати нові кримінальні провадження щодо співучасників. Повідомив, що не всі кримінальні провадження, які перебували на той час у провадженні Дарницького УП ГУНП в м. Києві настільки детально вивчалися та прокурорами доволі рідко надавалися вказівки, проте на той час він не розумів з чим це може бути пов`язано. На той час у них з прокурором ОСОБА_9 були відносини змагального характеру, оскільки вони не могли дійти спільної думки щодо необхідності проведення подальших процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні. Зазначив, що офіційно він не звертався зі скаргою на дії прокурора. Повідомив, що підстав для затримання ОСОБА_25 в порядку ст. 208 КПК України не було, оскільки прокуратура відмовляла у погодженні повідомлення про підозру, у зв`язку із наведеним до вказаної особи також не застосовувався запобіжний захід.

Свідок ОСОБА_31 суду надала пояснення з яких вбачається, що в період з 2017 року по 2018 рік вона працювала на посаді експерта. Зазначила, що з обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожним окремо, не знайома, особисто не контактувала. На запитання прокурора повідомила, що у випадку надходження листа про пришвидшення проведення певного експертного дослідження, за відповідною вказівкою керівника експертної установи може змінитися черговість проведення експертиз, проте пришвидшення проведення експертизи юридично та фактично не передбачено. На запитання сторони захисту зазначила, що особисто зі слідчими, прокурорами та будь-якими іншими учасниками кримінальних проваджень експерти не комунікують, всі клопотання та звернення розглядають керівництвом експертної установи, а вказівки, постановлені за результатом такого розгляду, в письмовому варіанті надходять до канцелярії, реєструються у встановленому законом порядку та в подальшому передаються у провадження експертів. Зазначила, що стосовно питання про пришвидшення будь-якої експертизи, яка на той момент перебувала у неї в провадженні як експерта жодні особи не зверталися, не пропонували надати неправомірну вигоду, а також вказала, що жодних контактів з учасниками кримінальних проваджень в період роботи в 2017 році вона не мала. Будь-які інші відомості, зокрема, щодо проведення експертного дослідження у кримінальному провадженні за №12017100020006302 від 13.06.2017 року, вона повідомити не може, у зв`язку зі спливом тривалого часу.

Допитаним у судовому засіданні свідок ОСОБА_32 повідомив суду, що знайомий з обвинуваченим ОСОБА_9 , у зв`язку з виконанням професійних обов`язків, та знає обвинуваченого ОСОБА_10 , проте не пам`ятає за яких обставин вони познайомилися, будь-яких дружніх та спільних відносин вони не підтримують. Повідомив, що в період з 2017 року по 2018 рік він працював на посаді начальника відділення розслідування злочинів у сфері службової діяльності Дарницького УП ГУНП в м. Києві. Зазначив, що кримінальне провадження №12017100020006302 від 13.06.2017 року розслідувалися в іншому підрозділі, а після контролю передали до його відділу, проте хто саме був слідчим в ньому він пригадати не може. Зазначене кримінальне провадження заслуховувалося на нарадах в присутності заступника керівника прокуратури, який здійснював процесуальне керівництво слідчим відділом Дарницького УП ГУНП в м. Києві. Вказав, що не може пригадати чи надходили у вказаному кримінальному провадженні вказівки прокурора. Обставини отримання обвинуваченими неправомірної вигоди йому стали відомі від керівництва. Повідомив, що особисто до нього та слідчих його підрозділу стосовно прийняття певних рішень у вказаному кримінальному провадженні ніхто не звертався. Вказав, що предметність кримінального провадження №12017100020006302 від 13.06.2017 року була в тому, що в одному з банківських відділень в місті Києві певні особи заволоділи грошовими коштами. На запитання сторони захисту повідомив, що жодних вказівок, крім наявних в матеріалах кримінального провадження, уповноваженими особами не надавалося, пропозиції та вимоги щодо прийняття певних неправомірних рішень йому не надходили. Вказав, що ОСОБА_10 в якості адвоката до участі у зазначеному кримінальному провадженні він не допускав, будь-які документи, які підтверджують його повноваження, до нього не надходили. Стосовно питань, що стосувалися його роботи вони з ОСОБА_10 не спілкувалися. Зазначив, що дійсно у 2017 році до управління прибула ОСОБА_19 зі своїм адвокатом, з метою подальшого допиту. Також з вказаними особами був ОСОБА_10 , проте повноваження останнього в матеріалах кримінального провадження відсутні. Зазначив, що з ОСОБА_9 він познайомився під час несення служби та у них склалися суто робочі відносини. Зазначив, що в подальшому вказане кримінальне провадження було вилучено у органу досудового розслідування, у зв`язку із необхідністю визначення підслідності.

Окрім того в ході судового розгляду за клопотанням сторони захисту було допитано свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та ОСОБА_35 .

Так, будучи допитаним з дотриманням правил, передбачених у статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання свідок ОСОБА_27 пояснив суду, що він є професійним адвокатом та має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю з 2001 року. Зазначив, що з ОСОБА_10 особисто знайомий протягом 15 років, проте з обвинуваченим ОСОБА_9 раніше не зустрічався. При цьому з ОСОБА_10 вони періодично співпрацюють як адвокати та останньою такою співпрацею був його вступ у справу стосовно ОСОБА_19 , де він представляв її інтереси в ході допиту в якості потерпілої. Вказав, що йому відомо, що ОСОБА_10 має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, проте станом на момент інкримінованих подій офіційних відомостей про те, що останній має право на зайняття адвокатською діяльністю не було, оскільки були певні технічні недоліки в реєстрах. Зазначив, що під час співпраці ОСОБА_10 проводив зустрічі з клієнтами, домовлявся про умови та вартість послуг, а він лише виконував роботу, проте міг з ним порадитися та узгодити подальшу роботу, оскільки ОСОБА_10 був професійним адвокатом. Після надання клієнту правничої допомоги ОСОБА_10 сплачував йому обумовлену грошову суму. Вказав, що він пам`ятає співпрацю з ОСОБА_19 , оскільки до представлення інтересів в рамках кримінального провадження стосовно неї її залучив ОСОБА_10 . Зазначив, що дійсно надавав їй професійну юридичну допомогу як адвокат, а саме здійснював консультації та приймав участь під час допиту ОСОБА_19 , після чого ОСОБА_10 мав оплатити йому гонорар за надані послуги, проте зазначених грошових коштів він не отримав. При цьому зазначив, що жодного разу не чув від ОСОБА_10 про те, що необхідно «вирішити» проблему ОСОБА_19 , вся їх співпраця здійснювалася виключно в правовому полі та пропозицій щодо незаконного вирішення питань особисто він не чув. Вказав, що чоловік ОСОБА_19 йому знайомий, оскільки він був присутній під час їхньої розмови, проте жодних договорів та/або угод він з ним не укладав. Повідомив, що в ході надання правової допомоги ОСОБА_19 вони з ОСОБА_10 узгоджували правову позицію та вибудовували лінію захисту. Вказав, що більш точно пригадати події не може, у зв`язку зі спливом тривалого часу.

Допитана свідок ОСОБА_36 , надала пояснення з яких вбачається, що вона є дружиною обвинуваченого ОСОБА_10 . Зазначила, що 18-19 червня 2018 року вона була присутня під час проведення обшуку будинку по АДРЕСА_4 , в якому вона проживала разом з ОСОБА_10 та їх спільною дитиною. Повідомила, що під час обшуку були присутні адвокат ОСОБА_37 , якого вона запросила для участі в процесуальній дії, двоє понятих та близько семи оперативних співробітників. При цьому, до зазначених подій ОСОБА_10 було затримано в порядку ст. 208 КПК України поблизу магазину «Новус», розташованого по пр-ту Броварському, під час якого вона також була присутня. Після затримання чоловіка вона одразу прибула додому, оскільки представники органу досудового розслідування повідомили її, що буде проводитися обшук будинку за місцем їх з чоловіком спільного проживання. Вказала, що в ході обшуку було вилучено рушницю та патрони, проте слідчий навіть не надавав їй можливості звірити номер зброї з дозвільними документами. Проведенню обшуку ніхто з присутніх не перешкоджав. Зазначила, що в ході обшуку представниками органу досудового розслідування було виявлено посвідчення та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_10 , яке знаходилося в комоді в спальні, у зв`язку із чим її запитали чи було їй відомо, що її чоловік є адвокатом, на що вона ствердно відповіла. Після того як віднайшли вказане посвідчення, відеозапис було припинено приблизно на 10 хвилин, при цьому вказану перерву правоохоронці ніяким чином не прокоментували та пішли телефонувати керівництву, щоб повідомити про те, що ОСОБА_10 є адвокатом. Після вказаної розмови відеозапис процесуальної дії було відновлено та продовжено проведення обшуку. На запитання сторони захисту повідомила, що після виявлення посвідчення адвоката правоохоронці не викликали адвоката з Ради адвокатів, а лише зателефонували керівництву та повідомили про віднайдені документи. При цьому співробітники правоохоронного органу здивувалися знахідці, сфотографували посвідчення на телефон та залишили його в будинку. Зазначила, що в неї були певні зауваження щодо процедури проведення обшуку, а саме стосовно вилучення зброї, небезперервності відеозапису обшуку про що повідомляла на відеозапис, проте зазначені зауваження не оформлювала в письмовому вигляді, оскільки вона не має юридичної освіти, щоб стверджувати про наявні порушення під час проведення обшуку. Вказала, що станом на червень 2018 року вона була цивільною дружиною ОСОБА_10 та вони разом проживали в його будинку близько півтора року. Зазначила, що обшук тривав близько 4-х годин та закінчився близько 02 години ночі. Вказала, що під час досудового розслідування вона не допитувалася в якості свідка, оскільки слідчий її не викликав, проте під час розгляду слідчих суддею клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вона надавала підтверджуючі документи про наявність у останнього статусу адвоката та в подальшому була допитана в судовому засіданні, після чого слідчим суддею було прийнято рішення про відмову у задоволенні вказаного клопотання. Стосовно процесуального порядку проведення обшуку вона обізнана не була, проте в подальшому до розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо її чоловіка адвокати їй надали відповідні роз`яснення. Зазначила, що оголошував про необхідність перерви при проведенні обшуку та в подальшому телефонував керівництву правоохоронець, який проводив обшук.

Під час допиту свідок ОСОБА_38 зазначила, що дозволяє адвокату ОСОБА_39 проінформувати суд щодо обставин обшуку.

Допитаний свідок ОСОБА_40 пояснив суду, що у період з 18 червня по 19 червня 2018 року він був присутній під час обшуку будинку та представляв інтереси ОСОБА_41 в якості адвоката. Зазначив, що під час обшуку були присутні п`ятеро осіб, а саме дружина ОСОБА_10 , він, поняті та оперативні співробітники. Вказав, що ОСОБА_10 був відсутній під час проведення обшуку, оскільки був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Зазначив, що обшук фіксувався на відеозапис. Метою обшуку було відшукання грошових коштів, проте за результатами його проведення було вилучено зброю та набої. Повідомив, що в будинку були всі дозвільні документи на зброю, проте віднайшли патрони до зброї, якої не було в будинку, відповідно на них не було дозвільних документів. Учасники не перешкоджали проведенню обшуку. Повідомив, що дійсно під час проведення обшуку було віднайдено посвідчення адвоката та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_10 , після чого правоохоронці сфотографували зазначені документи та відправили фотографії колегам. Вказав, що в той момент він звернув увагу, що в ухвалі слідчого судді були відсутні відомості про наявний статус адвоката у ОСОБА_10 , а також під час обшуку не було залучено представника ОСОБА_10 . Повідомив, що не пригадує, щоб оперативні співробітники намагалися викликати представника Ради адвокатів після виявлення документів, які підтверджують статус адвоката у ОСОБА_10 , проте останні почали активно комусь телефонувати, внаслідок чого призупинили проведення обшуку. Стосовно того чи призупинявся відеозапис йому невідомо, оскільки в подальшому ним не переглядалися відеоматеріали. Вказав, що до проведення обшуку він не був особисто знайомий з ОСОБА_10 , проте знав що він раніше працював в прокуратурі. Інтереси ОСОБА_41 та ОСОБА_10 представляли адвокати з однієї компанії, серед яких був особисто він. Зазначив, що посвідчення він бачив особисто, після чого сфотографував та надіслав своїм колегам з метою координації подальших дій. Вказані дії також здійснили правоохоронці та в подальшому також координували власні дії з керівництвом. Оперативні співробітники весь час під час проведення обшуку спілкувалися з ОСОБА_42 , проте перелік запитань які їй ставилися він не пам`ятає. Зазначив, що йому не відомо чи повідомляли Раду адвокатів після віднайдення посвідчення та свідоцтва. Повідомив, що в ході обшуку він заявляв зауваження, проте не пам`ятає чи в подальшому оформляв їх в письмовому вигляді. В подальшому він зустрічався з ОСОБА_10 на робочому місці, де піднімалася тема стосовно проведення обшуку, проте після проведення обшуку він не надавав юридичні послуги обвинуваченому. Наголосив увагу, що у правоохоронних органів був прямий обов`язок забезпечити присутність представника Ради адвокатів при проведенні обшуку приміщення, яке на праві власності належить адвокату, проте їх залучено не було. Особисто він також не повідомляв Раду адвокатів про вказане.

Свідок ОСОБА_43 пояснив суду, що 18-19 червня 2018 року був особисто присутній в будинку під час проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_10 та був залучений до проведення вказаної слідчої (розшукової) дії в якості понятого. Вказав, що у зазначений період разом із ним при проведенні обшуку були присутня дружина ОСОБА_10 , її адвокат, ще один понятий та доволі багато оперативних співробітників. Вказав, що 18 червня 2018 року йому зателефонувала ОСОБА_38 та попросила прибути на обшук, в подальшому слідчий залучив його до вказаної процесуальної дії в якості понятого. При цьому іншу поняту він не знає, оскільки зазначену особу слідчий залучив самостійно. Вказав, що під час проведення обшуку здійснювався відеозапис, було вилучено рушницю та патрони, в подальшому вказані речі були поміщені до пакування, опечатані та засвідчені підписами присутніх. Зазначив, що коли він прибув до будинку, то не бачив, щоб хтось перешкоджав проведенню обшуку. Повідомив, що під час проведення обшуку дійсно було виявлено посвідчення адвоката та свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_10 , а саме на другому поверсі будинку. Вказав, що він постійно знаходився біля слідчого, обшук проводився доволі довго та в цілому зайняв близько 4-х годин. Під час обшуку на другому поверсі будинку по розмові слідчих він дізнався про те, що віднайшли свідоцтво та посвідчення адвоката, після чого всі присутні спустилися на перший поверх будинку та правоохоронці пішли на вулицю радитися стосовно знахідки. Зазначив, що в цей період була перерва та відеозапис було призупинено. Вказав, що за результатами обшуку було вилучено мисливську рушницю, незважаючи на те, що ОСОБА_38 надавала дозвільні документи. Зазначив, що не пам`ятає як візуально виглядало посвідчення адвоката, проте бачив його в руках оперативних співробітників та чув їх розмову відносно нього. Повідомив, що після проведення обшуку його не викликали та не допитували, зауважень в ході обшуку та після його проведення в нього не було.

Також вина ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожного окремо у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень в повній мірі доведена дослідженими судом в порядку ст.ст. 358, 359 КПК України матеріалами кримінального провадження, фото, аудіо та відеофайлами, наданими стороною обвинувачення для приєднання до матеріалів справи, а саме:

-заявою ОСОБА_18 , зареєстрованою 02.03.2018 року за вх. № 3-522 в ДЗЕ НП України, з якої вбачається, що у останнього вимагають хабар у розмірі 15000 дол. США прокурор Дарницької прокуратури м. Києва ОСОБА_9 та колишній прокурор ОСОБА_10 за не притягнення до відповідальності його цивільної дружини ОСОБА_19 за нібито вчинений нею злочин, передбачений ст. 191 КК України. Також вказав, що прокурор ОСОБА_44 висунув вимогу, що у разі надання йому хабаря у розмірі 15000 дол. США він оголосить ОСОБА_19 підозру за вчинення злочину, передбаченого ст. 363 КК України та ОСОБА_45 підозру за вчинення злочину, передбаченого ст. 190 КК України (а.к.п. 49-50 Т.5);

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18-19 червня 2018 року, з додатком - флеш-носієм інформації (а.к.п. 92 Т. 5), згідно якого ОСОБА_9 було затримано 18.06.2018 року о 20 год. 02 хв. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України, та в присутності захисника та понятих у період з 00 год. 05 хв до 00 год. 17 хв. 19.06.2018 року здійснено обшук затриманого (а.к.п. 87-91 Т.5);

-копією наказу №1946к від 16.08.2016, при дослідженні якого вбачається, що ОСОБА_9 призначено на посаду прокурора Київської місцевої прокуратури №2 м. Києва в порядку переведення з органів прокуратури Чернігівської області (а.к.п. 152 Т.5);

-копією наказу №455к від 14.03.2019 року, при дослідженні якого судом встановлено, що ОСОБА_9 звільнено з посади в органах прокуратури за грубе порушення правил прокурорської етики з 14.03.2019 року (а.к.п. 151 Т.5);

-протоколом затримання від 18-19.06.2018 року, з додатком - флеш-носієм інформації (а.к.п. 6 Т. 6), з якого вбачається, що ОСОБА_10 було затримано 18.06.2018 року о 19 год. 36 хв. та 19.06.2018 о 01 год. 18 хв., та в присутності понятих на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України було здійснено огляд затриманої особи (а.к.п. 1-5 Т.6);

-протоколом огляду від 06.02.2019 року, проведеного прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_46 , встановлено, що предметом огляду є один паперовий пакет білого кольору, опечатаний по кутам фрагментами паперу з відбитком печатки «Служба безпеки України Для речових доказів, об`єктів досліджень та зразків №10» та підписом експерта, з надписом «08.01.2019 ОСОБА_47 ». По середині конверту мається надпис виконаний кульковою ручкою чорнилами синього кольору «Матеріали досліджень до Висновку експерта №332/1 від 28.01.2019». При відкритті конверту, встановлено, що в ньому знаходяться одинадцять карток micro SD №1395т-2018;1396т-2018; 1514т-2018; 1515т-2018; 1516т-2018; 1647т-2018; 1678т-2018; 2337т-2018; 2357т-2018; 2358т-2018; 2440т-2018, CD-R диск з надписом «фото ОСОБА_9 » та CD-R диск з надписом «фото ОСОБА_10 », DVD-R диск з надписом «Відеозапис затримання ОСОБА_10 18.06.2018 ст. 208 КПК України, DVD-R диск з надписом «Відеозапис затримання ОСОБА_9 (ст.208 КПК України) 18.06.2018», одна картка micro SD на 64 GB Transcend. Вищевказані предмети належним чином упаковано до паперового конверту коричневого кольору з надписом «додаток до протоколу огляду від 06.02.2019 Матеріали досліджень до Висновку експерта №332/1 від 28.01.2019» (а.к.п. 127 Т.6);

-актом приймання на відповідальне зберігання речових доказів від 13.08.2018 року у кримінальному провадженні №42018000000000488 від 03.03.2018, а саме 5 000 доларів США, вилучених старшим слідчим ГСУ СБ України ОСОБА_48 в ході проведення огляду автомобіля «TOYOTA» р.н. НОМЕР_1 . Речові докази - готівкові кошти у сумі 5000 доларів США упаковано в конверт, опечатано печаткою «Для пакетів №83 Служба безпеки України» та прийнято на відповідальне зберігання відповідальною особою ФЕУ СБ України ОСОБА_49 (а.к.п. 143-144 Т.6);

-актом відкриття конверту та передачі речових доказів від 25.05.2019 року, яким речові докази - 5000 доларів США передано старшому слідчому в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_50 (а.к.п. 145 Т.6);

-відповіддю, наданою керівником Національної Асоціації адвокатів України (Секретаріату Ради адвокатів України) ОСОБА_51 , станом на 23.06.2018 року відомості стосовно ОСОБА_10 в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні, в тому числі стосовно зупинення та/або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, і адміністраторами Першого рівня бази даних ЄРАУ не вносились (а.к.п. 147-148 Т.6);

-протоколом обшуку від 18.06.2018 року із додатками - флеш-носієм інформації (а.к.п. 12 Т. 7) та описом вилученого майна (а.к.п. 11 Т. 7), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.06.2018 року (а.к.п. 5-7 Т. 7), в присутності понятих та керівника Київської міської прокуратури №2 м. Києва ОСОБА_52 , в ході якого було виявлено та вилучено ноутбук «Lenovo G 500» s/n: 3257553500128VIWGR1109W2 та наглядове провадження № 52-6302-17 по кримінальному провадженню №12017100020006302 від 13.06.2017 року, на 35 аркушах (а.к.п. 8-10 Т.7);

-протоколом огляду від 23.08.2018 року, з якого вбачається, що об`єктом огляду є наглядове провадження № 52-6302-17 по кримінальному провадженню №12017100020006302 від 13.06.2017 року, в результаті огляду якого встановлено, що на сторінці три вказаного провадження встановлено, що в ньому йде мова про повернення слідчому повідомлення про підозру без відповідного погодження та матеріалів кримінального провадження, а також надання останньому вказівок процесуального керівника. На сторінці шість вказаного провадження встановлено, що в ньому йде мова про повторне направлення (слідчим відділом Дарницького УП ГУНГ1 у м. Києві на адресу Київської місцевої прокуратури № 2 повідомлення про підозру ОСОБА_45 для погодження. На сторінці сім вказаного провадження встановлено, що в ньому йде мова про повернення слідчому повідомлення про підозру без відповідного погодження та матеріалів кримінального провадження. На сторінках 29-30 вказаного провадження встановлено, що в ньому йде мова, серед іншого, про необхідність підготовки проектів підозр ОСОБА_22 та ОСОБА_19 . На сторінці 31 вказаного провадження встановлено, що в ньому йде мова, серед іншого, про надання вказівок прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_53 слідчому слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві підготувати проекти підозр ОСОБА_22 та ОСОБА_19 . На сторінці 34 вказаного провадження встановлено, що в ньому йде мова, серед іншого, про надання вказівок прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_53 слідчому слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві підготувати проекти підозр ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_54 . На сторінці 34 вказаного провадження встановлено, що в ньому йде мова, серед іншого, про надання повторних вказівок прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_53 слідчому слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві підготувати проекти підозр ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_45 на сторінках 36-37 вказаного провадження встановлено, що в ньому, серед іншого, йде мова про необхідність підготовки проектів підозр ОСОБА_22 та ОСОБА_19 (а.к.п.13-15 Т.7);

-протоколом обшуку від 18.06.2018 року, проведеного в присутності понятих, ОСОБА_55 та адвоката ОСОБА_34 , в будинку за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого в нижній висувній полиці, середньої секції шафи, яка знаходиться у вітальні виявлено упаковку із зображенням набою з маркуванням «7,65 32 Automatic Sellier & Bellot» в якій знаходиться 21 предмет зовні схожий на набій від вогнепальної зброї, на кожному з яких міститься маркування «SBP 7.65». Вказані предмети упаковано до поліетиленового пакету, горловину якого обмотано ниткою у спосіб, що унеможливлює доступ до вмісту пакету, кінці якої скріплено биркою з пояснювальним написом «Пакет №1», підписами учасників обшуку та відтиском печатки №Для пакетів №№90 Служба безпеки України». В ході обшуку коридору, в куті перед шафою, розміщеного з лівого боку вздовж стіни коридору, виявлено мисливську рушницю з маркуванням «Browning 22 LR № НОМЕР_2 , дозвіл на яку ОСОБА_56 не пред`явила. Вказаний предмет упаковано до чохла чорного кольору, який опечатано биркою з пояснювальним написом «Пакет №2», підписами учасників обшуку та відтиском печатки «Для пакетів» №90 Служба безпеки України» (а.к.п. 22-26 Т.7);

-протоколом огляду від 18.06.2018 року з додатком - флеш-носієм інформації (а.к.п. 32 Т. 7), проведеного на підставі добровільної згоди ОСОБА_10 (а.к.п. 33 Т. 7) на автостоянці магазину «Novus» за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 17, в автомобілі марки «Toyota Land Cruiser 200» р.н. НОМЕР_1 , в присутності власника вказаного автомобіля ОСОБА_10 , при огляді якого встановлено що з боку від водійського сидіння знаходиться пакунок прямокутної форми білого кольору. При його відкритті виявлено прозорий файл в якому знаходяться обмотані резинкою грошові кошти, які розділено на три окремі частки, які в свою чергу скріплені гумовими резинками. При відкритті одного пакунку встановлено, що там знаходиться 38 купюр номіналом по 100 доларів США. При відкритті другого пакунку встановлено, що там знаходиться 81 купюра номіналом по 100 доларів США, а саме: LF 37690676 E, LL 73424522 I, LB 23705329 W, інші купюри являють собою імітований засіб з написом «Suvenir» кількістю 75 штук, не є платіжним засобом та зовні схожі на 100 доларів США, купюри містять схожі зображення, та наявні 3 купюри номіналом по 100 доларів США, а саме: LE 68290560 E, LF 37690677 E, LB 23705351 W. При відкритті третього пакунку встановлено, що там знаходиться 75 папірців у формі купюр номіналом 100 доларів США, які не є платіжним засобом та 6 купюр номіналом 100 доларів США, а саме: LB 01202395 N, LF 37690674 E, LL 94629019 I, LL 23999360 J, LC 39901606 B, LB 31344258 R. В передній лівій дверці автомобіля знаходився пристрій для відстрілу гумовими кулями серії НОМЕР_3 , магазин з 5 набоями з гумовими кулями з маркуванням РРУ 9 мм РА BLANK. Дані предмети поміщено в прозорий поліетиленовий пакет горловина якого обмотана ниткою чорного кольору кінці якої скріплено смужкою паперу з пояснювальним написом, підписами учасників, слідчого (пакет №2), відтиск печатки №90 «Для пакетів». Під час затримання ОСОБА_10 для отримання інформації щодо номерів телефонів близьких родичів та адвокатів співробітником ДЗЕ НП ОСОБА_57 було вийнято з автомобіля мобільний телефон марки «Iphone 7», модель MN8X2CN/A, серійний номер НОМЕР_4 , IMEI - НОМЕР_5 , який знаходився на магнітному тримачі на панелі приладів. По отриманню мобільних номерів телефонів телефон було поміщено на переднє лобове скло біля щіток. На зворотній кришці телефону міститься напис модель АД778, містить подряпини, потертості загально-експлуатаційного характеру. До входу в даний телефон немає паролю. Даний телефон поміщено до в паперовий конверт білого кольору, який заклеєний смужкою паперу з пояснювальним написом, підписами учасників, слідчого, містить відтиск печатки №90 «Для пакетів» (пакет №3). Грошові кошти в сумі 5000 доларів США та 150 папірців з формою купюр 100 доларів США поміщено до поліетиленового пакету, який в свою чергу поміщено в паперовий конверт білого кольору, який опечатано смужкою паперу з пояснювальним написом, підписами учасників, слідчого, містить відтиск печатки №90 «Для пакетів» (пакет № 4). В ході огляду було вилучено автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 200» р.н. НОМЕР_1 , код НОМЕР_23 (а.к.п. 25-32 Т.7);

-протоколом огляду від 19.06.2018 року з додатками до нього, в ході якого було оглянуто мобільний телефон в металевому корпусі марки «Apple iPhone» у прорезиновому чохлі чорного кольору, вилучений під час проведення ошуку автомобіля ОСОБА_58 . В ході проведення огляду вказаного мобільного телефону, зокрема програмного забезпечення обміну миттєвими повідомленнями мережею Інтернет було встановлено наявність спільних чатів з особами « ОСОБА_59 » та « ОСОБА_60 », які мають значення для досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, фотозображення елементів яких зроблено в ході огляду (фото №№2-111) (а.к.п. 65-95 Т.7);

-протоколом огляду від 19.06.2018 року з додатками до нього, в ході якого було оглянуто предмети, вилучені під час проведення обшуку автомобіля «Toyota» р.н. НОМЕР_1 , а саме паперовий конверт білого кольору, на передній частині якого прикріплена паперова бірка з пояснювальним написом «Пакет №1 додаток до протоколу огляду від 18.06.2018) Виявлено та вилучено в автомобілі «Toyota» р.н. НОМЕР_1 , опечатаний у спосіб, що унеможливлює доступ до вмісту конверту без порушення його цілісності, відтиском печатки «Для пакетів №90* Служба безпеки України», підписами понятих, учасників обшуку та слідчого. При відкритті даного конверту встановлено, що в ньому містяться грошові кошти - долари США, номіналом 100 у кількості 50 одиниць (купюри серії та номери: LC 39901606 B, LF 11995789 C, LK 48081067 E, LE 10903281 F, LC 42256990 B, MB 89476709 F, LB 93774115 V, LF 04037381 L, LB 01202395 N, LF 37690674 Е, LL 94629019 I, LL 23999360 J, LB 31344258 R, LE 68290560 E, LF 37690677 E, LB 23705351 W, LB 23705329 W, LL 73424522 I, LF 37690676 E, LB 56635582 M, LF 37690675 E, LB 23705343 W, LD 88934491 D, LB 23705350 W, LB 23705342 W, LB 23705327W, LB 23705326 W, MB 3788111 F, LB 23705345 W, LB 23705328 W, MB 93448391 A, MB 71014184 A, MB 44370779 С, LB 23705377 W, LF 88411515 B, LB 02116146 X, MB 36177254 C, LF 61102681 C, JG 52634866 A, LL 63431758 A, MB 13400278 F, LG 24185423 E, LB 79001481 S, LB 84923171 І, LL 21275302 D, LK 02010451 D), а також сувенірні гроші у вигляді доларів США, номіналом 100 у кількості 150 одиниць (а.к.п. 96-98 Т.7);

-протоколом обшуку від 18.06.2018 року з додатком -флеш-носієм інформації (а.к.п. 124 Т. 7), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.06.2018 року (а.к.п. 118-120 Т. 7), в ході якого було виявлено автомобіль марки VOLKSWAGEN GOLF PLAS,чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 , припаркований біля будинку №19 по вул. Архітектора Вербицького у м. Києві. Після відчинення зазначеного автомобіля встановлено, що в багажному відділені наявні: записна книжка з написом "Kleffmann Group", наглядове провадження №12016100020013706, 1 том, кримінальне провадження №12016100020013706, 1 том; наглядове провадження №12016100020004262, 1 том, кримінальне провадження №12016100020004262, 4 томи, наглядове провадження №12016100020002839, 1 том та кримінальне провадження №12016100020002839, 4 томи, які було вилучено (а.к.п. 121-123 Т.7);

-протоколом огляду речей та документів від 19.06.2018 року, в ході якого було оглянуто вилучені 18.06.2018 року під час проведення обшуку автомобіля марки VOLKSWAGEN GOLF PLAS, реєстраційний номер НОМЕР_6 , записну книжку з написом "Kleffmann Group", наглядове провадження №12016100020013706, 1 том, кримінальне провадження №12016100020013706, 1 том; наглядове провадження №12016100020004262, 1 том, кримінальне провадження №12016100020004262, 4 томи, наглядове провадження №12016100020002839, 1 том та кримінальне провадження №12016100020002839, 4 томи (а.к.п. 125-126 Т.7);

-протоколом огляду від 04.02.2019 року, в ході якого предметом огляду є пакет №1, що являє собою поліетиленовий пакет, прошитий ниткою, краї якої прошито ниткою, кінці якої скріплено смужкою паперу з пояснювальним написом «Пакет №1 до протоколу огляду речей і документів від 19.06.2018», а також підпис слідчого. В пакетi міститься блокнот (записник) з обкладинкою темно-сірого кольору прямокутної форми, розміром 15х21 см. Для зручності проведення огляду сторінки блокноту були пронумеровані графічним олівцем чорного кольору. Всього блокнот містить 71 аркушів. На звороті сторiнки 23 містяться написи виконані рукописним текстом кульковою ручкою синього кольору «КРИСТАЛБАНК, поручение на БЕП, допрос Орехова, виемка оригинала книги у КРИСТАЛБАНК, установить и допросить женщину, которая принесла деньги, эспертиза почерк». написи відсутні. На лицьовій стороні аркушу №28 містяться написи виконані рукописним текстом кульковою ручкою синього кольору, які мають відношення до кримінального провадження №420100000000488, а саме: «Орехов (по результатам допроса), кристалбанк - что по поручению». На лицьовій стороні аркушу №30 містяться написи виконані рукописним текстом кульковою ручкою синього кольору, які мають відношення до кримінального провадження №420100000000488, а саме: «Кристалбанк (лица для УЗЕ), на звороті аркушу містяться написи, які мають відношення до кримінального провадження №420100000000488, а саме: «постановление переквалификация «Кристалбанк» на ч. 5 ст. 191 ККУ, Кристалбанк - характеризующие» (а.к.п. 127-128 Т.7);

-протоколом огляду від 19.06.2018 року з додатком - флеш-носієм інформації (а.к.п. 149 Т. 7), при дослідженні якого судом встановлено, що предметом огляду є вилучені предмети, які поміщено до поліетиленових пакетів, які опечатано аркушами паперу з відбитками печатки «СБУ для пакетів № 90» та підписами учасників слідчої дії, в яких містяться предмети вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_9 ;

-протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 18.06.2018 року з додатками - копіями грошових купюр (а.к.п. 157-170 Т. 7), при дослідженні якого судом встановлено, що предметом огляду є грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, які складаються з 50 купюр номіналом по 100 (сто) доларів США кожна, із зазначеним серіями та номерами. Окрім цього, з метою формування суми грошей в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, яку вимагають від ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в якості неправомірної вигоди, використано як імітаційний засіб несправжні грошові купюри номіналом 100 (сто) доларів США кожна, в кількості 150 (сто п`ятдесят) купюр, загальною сумою 15 000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США, на яких наявні ідентифікаційні ознаки, а саме на ста купюрах з лицевої сторони на місці серійного номеру розміщено напис SUVENIR, із зворотної сторони купюри в нижній частині розміщено напис "не является платежным средством на інших п`ятдесяти купюрах з лицевої сторони на місці серійного номеру розміщено написи СУВЕНИР та SOUVENIR, із зворотної сторони купюри в лівій частині розміщено напис "не является платежным средством". Із зазначених імітаційних засобів сформовано дві пачки по 75 (сімдесят п`ять) купюр кожна, які перев`язано зеленими резинками. До першої пачки поміщено 6 (шість) купюр номіналом 100 (сто) доларів США кожна із серійними номерами: LC 39901606 B; LB 31344258 R; LL 23999360 J; LL 94629019 I; LF 37690674 Е; LB 01202395 №. До другої пачки поміщено 6 (шість) купюр номіналом 100 (сто) доларів США кожна із серійними номерами: LB 3705329 W; LE 68290560 E; LL 73424522 I; LF 37690676 E; LB 23705351 W; LF 37690677 Е. Інші грошові кошти сформовано в третю пачку, в якій знаходиться 38 (тридцять вісім) купюр, номіналом 100 (сто) доларів США кожна, та яку перев`язано резинкою жовтого кольору. За допомогою принтера-сканера ксероксу (БФП) CANON MF 4430 відкопійовано 50 (п`ятдесят) грошових купюр номіналом 100 (сто) доларів США кожна, на 13 аркушах паперу, а також на окремий аркуш паперу відкопійовано дві несправжні купюри номіналом 100 (сто) доларів США, які є аналогічними до інших несправжніх купюр, які використовуються як імітаційний засіб. Ці аркуші паперу із зображеними на них копіями грошових купюр, зі сторони на якій відображено серію та номер купюри, та двох несправжніх купюр, які використовується як імітаційний засіб засвідчені підписами свідка, понятих та інших учасників, які брали участь у слідчій дії, є додатками до цього протоколу. Заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 5000 (п`ять тисяч) доларів США та імітаційні засоби у вигляді несправжніх грошових коштів у сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США після огляду поміщені до поліетиленового файлу, який перев`язано резинкою зеленого кольору, який покладено в білий паперовий конверт та вручено ОСОБА_18 для проведення заходів з фіксації та підтвердження фактичних даних про вимагання у нього неправомірної вигоди службовими особами прокуратури міста Києва через посередника ОСОБА_10 та передачі їх в якості частини від обумовленої суми неправомірної вигоди (а.к.п. 154-156 Т. 7);

-протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 07.06.2018 року, з додатком - копією грошових купюр (а.к.п. 172-174 Т. 7), при дослідженні якого судом встановлено, що предметом огляду є грошові кошти в сумі 400 (чотириста) доларів США, які складаються з 4 купюр номіналом по 100 (сто) доларів США кожна, із зазначеними серіями та номерами. Заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 400 (чотириста) доларів США вручено ОСОБА_18 для проведення заходів з фіксації та підтвердження фактичних даних про вимагання у нього неправомірної вигоди службовими особами прокуратури м. Києва через посередника ОСОБА_10 та передачі їх в якості частини від обумовленої суми неправомірної вигоди (а.к.п. 172-173 Т. 7);

- протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 31.03.2018 року, з додатком - копією грошових купюр (а.к.п. 217-222 Т. 7), при дослідженні якого судом встановлено, що предметом огляду є грошові кошти в сумі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США, які складаються з 25 купюр номіналом по 100 (сто) доларів США, з переліченими серіями та номерами. Перед початком огляду вказані купюри посвідчені спеціальною лампою, за наслідками чого ніяких змін у кольорі купюр не помічено. Заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США після огляду вручені ОСОБА_18 для проведення заходів з фіксації та підтвердження фактичних даних про вимагання у нього неправомірної вигоди службовими особами прокуратури м. Києва через посередника ОСОБА_10 та передачі їх в якості частини від обумовленої суми неправомірної вигоди (а.к.п. 215-216 Т. 7);

- протоколом огляду від 22.06.2018 року, з додатком - оптичним носієм інформації (а.к.п. 275 Т. 7), відповідно до якого встановлено, що старшим слідчим в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_48 було проведено огляд матеріалів кримінального провадження № 12017100020006302 від 13.06.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України в 3-х томах (а.к.п. 274 Т. 7);

- протоколами, складеними за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій (проведення аудіо-, відеоконтролю осіб) від 04.07.2018 року, з додатками - матеріальними носіями інформації (а.к.п. 55 Т. 8), проведених на підставі ухвал слідчих суддів Апеляційного суду м. Києва від 19.03.2018 року № 01-5767т/НСД, № 01-5766т/НСД, № 01-5768т/НСД, відносно ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при дослідженні яких судом встановлено, що 22.03.2018 року, в період часу з 19 год. 17 хв. по 20 год. 06 хв., біля ресторану «Мафія», що знаходиться по Броварському проспекту, 17, в м. Києві, зафіксовано зустріч ОСОБА_18 , ОСОБА_10 та ОСОБА_19 , між якими відбулася розмова в ході якої вказані особи домовлялися про зміну кваліфікації кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_19 та обумовлювали необхідність подальшої зустрічі з прокурором у кримінальному провадженні, а саме - ОСОБА_9 (а.к.п. 4-24 Т. 8);

- протоколами, складеними за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій (проведення аудіо-, відеоконтролю осіб) від 22.06.2018 року, з додатками - матеріальними носіями інформації (а.к.п. 55 Т. 8), проведених на підставі ухвал слідчих суддів Апеляційного суду м. Києва від 19.03.2018 року № 01-5767т/НСД, № 01-5766т/НСД, № 01-5768т/НСД, відносно ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при дослідженні яких судом встановлено, що 23.03.2018 року, приблизно о 19.00 год., біля супермаркету «Новус», що знаходиться по проспекту Броварському, 17 в м. Києві, зафіксовані зустріч ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , між якими відбулася розмова в ході якої зазначені особи домовлялися з ОСОБА_10 про суму неправомірної вигоди, яку необхідно сплатити для подальшої передачі посадовим особам Київської міської прокуратури, зокрема ОСОБА_9 , з метою перекваліфікації кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_19 . При цьому, ОСОБА_9 відмовився через посередника - ОСОБА_10 вести бесіду із заявниками (а.к.п. 25-42 Т. 8);

- протоколами, складеними за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій (проведення аудіо-, відеоконтролю осіб) від 22.06.2018 року (а.к.п. 43-48 Т. 8) та від 07.06.2018 року (а.к.п. 49-54 Т. 8), з додатками - матеріальними носіями інформації (а.к.п. 55 Т. 8), проведених на підставі ухвал слідчих суддів Апеляційного суду м. Києва від 19.03.2018 року № 01-5767т/НСД, № 01-5768т/НСД, відносно ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при дослідженні яких судом встановлено, що під час зустрічі ОСОБА_10 обговорює із ОСОБА_18 план подальших дій стосовно перекваліфікації кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_19 , після чого останній погоджується на закриття кримінального провадження та обговорює необхідну суму неправомірної вигоди, проте ОСОБА_10 повідомляє, що точну суму він назвати не може, оскільки вона буде відома лише після розмови з керівництвом Київської міської прокуратури, яку він найближчим часом планує провести. Окрім того, ОСОБА_10 повідомляє ОСОБА_18 про необхідність сплати авансу за надані ним послуги;

- протоколом, складеним за результатом здійснення негласних слідчих (розшукових) дій (проведення аудіо-, відеоконтролю особи) від 14.05.2018 року (а.к.п. 56-60 Т. 8), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 19.03.2018 року № 01-5767т/НСД, при дослідженні якого судом встановлено, що 31.03.2018 року зафіксовано зустріч ОСОБА_18 з ОСОБА_10 , де біля супермаркету «Новус», що по проспекту Броварському, 17, в м. Києві, ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_18 частину неправомірної вигоди в сумі 2500 доларів США для подальшої передачі службовим особам прокуратури міста Києва за не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_19 . В ході зазначеної зустрічі ОСОБА_10 повідомляє, що вирішенням зазначеного питання буде займатися міська прокуратура, яка в подальшому надасть вказівку місцевим прокуратурам. При цьому ОСОБА_10 повідомляє ОСОБА_18 , що якщо б останній звернувся до ОСОБА_9 напряму для вирішення вказаного питання, то останній ініціював щодо останнього кримінальне провадження та зазначив, що він дуже принциповий та прискіпливий до законодавства;

- протоколом, складеним за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 14.05.2018 року (а.к.п. 61-62 Т. 8), при дослідженні якого судом встановлено, що головний оперуповноважений ДЗЕ НП України ОСОБА_61 , на підставі постанови № 25/1/1-1844 т від 23.03.2018 року провів огляд та вручення залученому до конфіденційного співробітництва ОСОБА_18 , грошових коштів - купюр номіналом 100 (сто) доларів США кожна в кількості 25 (двадцять п`ять) купюр з переліченими серіями та номерами, для їх подальшої передачі ОСОБА_10 в якості частини обумовленої суми неправомірної вигоди для службових осіб прокуратури міста Києва, про що складено протокол огляду та вручення грошових коштів. В подальшому, цього ж дня ОСОБА_24 та ОСОБА_10 в телефонному режимі узгоджують час та місце для передачі частини неправомірної вигоди. 31.03.2018, в період часу з 11 години 52 хвилини по 12 годину 28 хвилин, ОСОБА_24 перебуваючи біля супермаркету «Новус», що по проспекту Броварському, 17, в м. Києві, передав ОСОБА_10 , а ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_18 частину від обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США. Після отримання від ОСОБА_18 зазначеної суми грошей ОСОБА_10 сів до автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_7 та поїхав у невідомому напрямку;

- протоколом, складеним за результатом здійснення негласних слідчих (розшукових) дій (проведення аудіо-, відеоконтролю особи) від 20.06.2018 року (а.к.п. 63-77 Т. 8), з додатком - матеріальним носієм інформації (а.к.п. 79 Т. 8), при дослідженні якого судом встановлено, що 20.04.2018 року, приблизно о 14 год. 45 хв., біля супермаркету «Новус», що знаходиться по бульвару Дружби Народів, 16А в м. Києві, зафіксовано зустріч ОСОБА_19 з ОСОБА_9 , між якими відбулася розмова, в ході якої зазначені особи обговорюють справу ОСОБА_25 та ОСОБА_19 , при цьому ОСОБА_9 обіцяє поговорити з керівництвом та донести ту інформацію, яку йому повідомляла ОСОБА_19 . При цьому останні активно наголошує, що нічого не обіцяє та особисто вирішити не може, оскільки зазначені обставини виходять за межі його повноважень;

- протоколом, складеним за результатом здійснення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтролю осіб від 12.07.2018 року (а.к.п. 79-90, 111-122, 123-134 Т. 8), при дослідженні якого судом встановлено, що 16.05.2018 року, в період часу з 19 год. 13 хв. по 20 год. 43 хв., на території літнього майданчика ресторану «Мафія», розташованого за адресою: м. Київ, пр-т. Броварський, 17, зафіксовано зустріч ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_18 , між якими відбулася розмова, в ході якої зазначені особи обговорюють подальшу стратегію дій, для того, щоб ОСОБА_19 не притягнули до кримінальної відповідальності. В подальшому ОСОБА_10 повідомляє ОСОБА_18 про те, що невстановлені особи досудового розслідування поліції оголосили суму для вирішення питання на користь заявників «двадцять», а ОСОБА_62 ( ОСОБА_63 ) необхідно надати «дві з половиною» за роботу, проте зазначена сума сплачується «під ключ» після підтвердження інших осіб. При цьому ОСОБА_10 вказує, що про вказану справу знають всі та для її вирішення задіяно багато людей із керівництва «апарату міста та району». В подальшому останній уточнює, що озвучував інформацію керівнику управління поліції, заступнику прокурора міста, в подальшому розмовляв з посадовими особами «району», оскільки сума не влаштовувала представників «міста». При цьому «район» повідомив, що місто цікавилося вказаною справою та вони звітували про її рух вищому керівництву «міста»;

- протоколом огляду від 27.12.2018 року (а.к.п. 91-100 Т. 8), об`єктом якого є протокол про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-відеоконтролю особи № 39/8576т від 12.07.2018 р., а також протоколом огляду від 05.02.2019 року (а.к.п. 101-110 Т. 8), об`єктом якого є протокол про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-відеоконтролю особи № 39/8576т від 12.07.2018 р.;

- протоколом, складеним за результатом здійснення негласних слідчих (розшукових) дій (проведення аудіо-, відеоконтролю осіб) від 05.07.2018 року (а.к.п. 135-137, 138-140 Т. 8), в ході дослідження якого судом встановлено, що 23.05.2018 року в період часу з 19 год. 13 хв. по 19 год. 46 хв., біля супермаркету «Новус», що знаходиться по Броварському проспекту, 17 в місті Києві, зафіксовано зустріч ОСОБА_64 та ОСОБА_18 , між якими відбулася розмова в ході якої ОСОБА_24 повідомляє ОСОБА_64 , що у нього є майже вся необхідна сума для надання неправомірної вигоди та останній зазначає, що наразі будь-яких грошових коштів отримувати не буде, проте після проведення економічної експертизи вони знову повернуться до вирішення вказаного питання та обіцяє зателефонувати ОСОБА_9 та попросити через нього, щоб слідчий направив до експертної установи супровідний лист для пришвидшення її проведення;

- протоколом, складеним за результатом здійснення негласних слідчих (розшукових) дій (проведення аудіо-, відеоконтролю особи) від 22.06.2018 року (а.к.п. 141-143, 144-146 Т. 8), з додатком - матеріальним носієм інформації (а.к.п. 147 Т. 8), при дослідженні яких судом встановлено, що 07.06.2018 року приблизно о 16 год. 45 хв., біля супермаркету «Новус», що знаходиться по Броварському проспекту, 17, в м. Києві, зафіксовано зустріч ОСОБА_18 з ОСОБА_10 , між якими відбулася розмова, в ході якої ОСОБА_24 повідомляє ОСОБА_10 про те, що він вирішив питання з банком, відповідні посадові особи до ОСОБА_19 ніяких питань та претензій не мають, проте вказують на необхідності сплати кредиту, з метою перекриття касової недостачі. При цьому ОСОБА_24 просить посприяти ОСОБА_10 у пришвидшенні проведення економічної експертизи по справі ОСОБА_19 , на що останній погоджується та обіцяє посприяти;

- протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 20.06.2018 року (а.к.п. 148-149 Т. 8), при дослідженні якого судом встановлено, що 07.06.2018 року головний оперуповноважений ДЗЕ НП України ОСОБА_61 провів огляд та вручення залученому до конфіденційного співробітництва ОСОБА_18 , грошових коштів - купюр номіналом 100 (сто) доларів США, кожна у кількості 4 (чотири) купюри із зазначеними серіями та номерами, для їх подальшої передачі ОСОБА_10 в якості частини обумовленої неправомірної вигоди для службових осіб прокуратури міста Києва, про що складено протокол огляду та вручення грошових коштів. В подальшому, цього ж дня ОСОБА_24 та ОСОБА_10 в телефонному режимі узгоджують час та місце для передачі частини неправомірної вигоди. 07.06.2018 року, в період часу з 16 години 40 хвилини по 17 годину 30 хвилин, ОСОБА_24 , перебуваючи біля супермаркету «Новус», що по проспекту Броварському, 17 в місті Києві, передав ОСОБА_10 , а ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_18 частину від обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 400 (чотириста) доларів США. Після отримання від ОСОБА_18 зазначеної суми грошей ОСОБА_10 сів до автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_7 та поїхав у невідомому напрямку;

- - протоколом, складеним за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій (проведення аудіо-, відеоконтролю осіб) від 02.07.2018 року та від 03.07.2018 року (а.к.п. 150-155, 156-161, а.к.п. 162-171 Т. 8), з додатком - матеріальним носієм інформації (а.к.п. 172 Т. 8), при дослідженні яких судом встановлено, що 11.06.2018 року, в період часу з 15 год. 58 хв. по 17 год. 57 хв., біля приміщення Дарницького управління поліції ГУНП в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 3А, зафіксовано зустріч ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , адвоката на ім`я ОСОБА_65 та слідчого Дарницького УП ГУНП в м. Києві на ім`я ОСОБА_66 , між якими відбулася розмова, в ході якої ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , адвокат на ім`я ОСОБА_65 та слідчий ОСОБА_66 , в присутності ОСОБА_18 обговорювали стратегію захисту у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_19 та подальші процесуальні дії;

- протоколами, складеними за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій (проведення аудіо-, відеоконтролю осіб) від 26.06.2018 року (а.к.п. 173-175, 176-178 Т. 8), при дослідженні яких судом встановлено, що 18.06.2018 року зафіксовано зустріч ОСОБА_18 з ОСОБА_10 , де біля супермаркету «Новус», що по проспекту Броварському, 17, в місті Києві, ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_18 неправомірну вигоду в сумі 20 000 доларів США (з яких, з метою формування суми грошей в розмірі 20 000 доларів США, використано як імітаційний засіб не справжні грошові купюри номіналом 100 доларів США кожна, в кількості 150 купюр, загальною сумою 15 000 доларів США), для подальшої передачі службовим особам прокуратури міста Києва за не повідомлення про підозру ОСОБА_19 , та між якими відбулася розмова в ході якої ОСОБА_24 запитує у ОСОБА_10 скільки необхідно надати грошових коштів в якості подяки хреснику останнього - ОСОБА_67 , на що останній йому зазначає «дві тисячі». При цьому ОСОБА_10 зазначає, що грошові кошти в сумі 20 000 доларів США призначаються іншим особам. Після чого ОСОБА_24 передає ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 20 000 доларів США та вони прощаються;

- протоколом, складеним за результатом здійснення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 26.06.2018 року (а.к.п. 179-180 Т. 8), при дослідженні якого судом встановлено, що 18.06.2018 року головний оперуповноважений ДЗЕ НП України ОСОБА_61 провів огляд та вручення залученому до конфіденційного співробітництва ОСОБА_18 , грошових коштів у сумі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США, які складають з 50 купюр номіналом по 100 доларів США кожна, із переліченими серіями та номерами та несправжні грошові купюри номіналом 100 доларів США кожна, в кількості 150 купюр, загальною сумою 15 000 доларів США, які використано як імітаційний засіб, з метою формування суми грошей в розмірі 20 000 доларів США, які вимагають від ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у кримінальному провадженні № 42018000000000488 від 03.03.2018, для їх подальшої передачі ОСОБА_10 в якості обумовленої суми неправомірної вигоди для службових осіб прокуратури міста Києва, про що складено протокол огляду та вручення грошових коштів. В подальшому цього ж дня ОСОБА_24 та ОСОБА_10 в телефонному режимі узгоджують час та місце для передачі неправомірної вигоди. 18.06.2018, в період часу з 18 години 51 хвилини по 19 годину 38 хвилин ОСОБА_24 , перебуваючи біля супермаркету «Новус», що по проспекту Броварському, 17, в м. Києві, передав ОСОБА_10 , а ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_18 обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 20 000 доларів США (з яких, з метою формування суми грошей в розмірі 20 000 доларів США, використано як імітаційний засіб не справжні грошові купюри номіналом 100 доларів США кожна, в кількості 150 купюр, загальною сумою 15 000 доларів США). Після отримання від ОСОБА_18 зазначеної суми грошей ОСОБА_10 сів до автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_7 та поїхав у невідомому напрямку;

- протоколом, складеним за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій (візуального спостереження за особою) від 17.07.2018 року, з додатком - матеріальним носієм інформації (а.к.п. 193 Т. 8) при дослідженні якого судом встановлено, що 18.06.2018 року було зафіксовано, що о 19.32 год. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приїхав на майданчик паркування автомобілів супермаркету «Новус», який розташований по Броварському проспекту, 17 в м. Києві, де вийшов із-за керма автомобіля «Toyota Lend Cruiser», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 (за даними НАІС зареєстрований на ім`я ОСОБА_10 ), та зустрівся з ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був одягнутий в синю теніску, чорні штани, туфлі та привітавшись почали розмовляти. Під час розмови ОСОБА_24 передав ОСОБА_10 конверт розміром 20*10*5 см, який останній поклав до салону свого автомобіля. О 19.36 год. спостережувані розійшлись, ОСОБА_10 був затриманий працівниками поліції (а.к.п. 192 Т. 8);

- протоколом, складеним за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 25.06.2018 року (а.к.п. 194-201, 203-204, 206-209 Т. 8), з додатками - матеріальними носіями інформації (а.к.п. 202, 205, 210 Т. 8), при дослідженні яких судом встановлено, що 06.04.2018 року о 18:11:33 ОСОБА_10 здійснив дзвінок ОСОБА_68 , який в свою чергу повідомив, що «…так там, я думаю, все буде відповідно до закону, ОСОБА_69 . Там ніяких проблем немає, я більше ніж впевнений, що винуваті понесуть покарання…», «…Я там попросив районну прокуратуру, щоб вони звернули увагу на те, щоб поліція не продала, щоб все було нормально…», в подальшому 10.04.2018 року ОСОБА_10 повідомляє ОСОБА_18 про те, що було надано вказівку витребувати матеріали кримінального провадження;

- протоколом, складеним за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.07.2018 року (а.к.п. 213-230, 232-235, 237-249 Т. 8), з додатками - матеріальними носіями інформації (а.к.п. 231, 236, 250 Т. 8), при дослідженні яких судом встановлено, що 30.05.2018 року о 14:27:16 ОСОБА_10 здійснює телефонний дзвінок до ОСОБА_9 та запитує чи підготували лист на прискорення експертизи, проте останній вказує, що не готував вказаний процесуальний документ, проте ОСОБА_10 наполягає, щоб він надав команду його підготувати, на що ОСОБА_9 вказує, що самостійно підготує лист експертній установі, проте зазначає, що після експертизи необхідно приймати рішення по суті справи, на що ОСОБА_10 зазначає, щоб він склав лист, проте не направляв адресату, а лише скинув копію йому, на що ОСОБА_9 погоджується. 01.06.2018 року о 20:19:00 ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_18 та повідомив, що ОСОБА_9 направив лист до експертної установи з проханням про прискорення експертного дослідження. 04.06.2018 року о 14:18:13 до ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_24 , та в ході розмови ОСОБА_10 повідомив йому, що «…експерт сказав, що піде на зустріч, проте хотів би побачити якусь винагороду, тобто стимул….» на що ОСОБА_24 запитав «…Скільки стимул у нього?..», а ОСОБА_10 відповів «…Чотири папірці захотів. Захотів п`ять, проте товариш домовився про чотири папірці (…) Сказав, що за тиждень він це все зробить…» 05.06.2018 року о 13:14:13 до ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_24 та між ними розпочалася розмова, в ході якої вони домовлялися про зустріч, з метою передачі вищезазначених грошових коштів. 06.06.2018 року о 12:29:43 ОСОБА_10 зателефонував до особи на ім`я ОСОБА_66 (слідчий) та в ході розмови останній повідомив, що поїде до експертної установи для подальшої «предметної розмови». 08.06.2018 року о 13:43:36 ОСОБА_24 телефонує до ОСОБА_10 та останній повідомляє йому, що «…я все передав, сьогодні повинні з експертом спілкуватися…» В цей же день о 22:41:09 ОСОБА_10 телефонує ОСОБА_18 та повідомляє, що експертиза буде готова через дванадцять робочих днів. 18.06.2018 року о 12:25:51 ОСОБА_10 телефонує до ОСОБА_18 при цьому в ході розмови останній уточнює «…Двадцять? Правильно?...», а ОСОБА_10 підтверджує вказаний розмір неправомірної вигоди;

- висновком експерта від 02.11.2018 року № 93/2 за результатами проведення судової комп`ютерно- технічної експертизи ноутбуку Lenovo G 500, яким користувався на робочому місці ОСОБА_9 (а.к.п. 7-10 Т. 9);

- висновком експерта від 08.08.2018 року № 82/2 (а.к.п. 31-33 Т. 9), а також протоколом огляду від 27.08.2018 року з додатками (а.к.п. 34-70 Т. 9), при дослідженні яких судом встановлено, що об`єктом огляду є паперовий конверт коричневого кольору, який опечатаний фрагментами паперу білого кольору з відбитками печаток «Служба безпеки України* Для речових доказів, об`єктів дослідження та зразків № 2», також на конверті міститься бирка із пояснювальним написом: «Додаток до Висновку експерта № 82/2 від 08.08.2018 року…». Конверт упаковано способом, що унеможливлює доступ до його вмісту без пошкодження, видимих пошкоджень не виявлено. В результаті дослідження оптичних дисків органом досудового розслідування виявлено наступні відомості: листування та дзвінки із ОСОБА_9 в месенджерах, а також на мобільному телефоні; інформацію про те, як записаний ОСОБА_9 у телефонній книзі; листування та дзвінки із заявником ОСОБА_24 . Після проведення огляду оптичні диски поміщено до паперового конверту коричневого кольору, який опечатано паперовою биркою із пояснювальними написами: «Пакет № 1 (додатки до протоколу огляду від 27.08.2018), скріплено печаткою «Для пакетів № 90 СБУ» та підписом слідчого;

- висновком експерта від 09.08.2018 року № 81/2 (а.к.п. 75-77 Т. 9), а також протоколом огляду від 11.09.2018 року з додатками (а.к.п. 78-117 Т. 9), при дослідженні яких судом встановлено, що об`єктом огляду є паперовий конверт коричневого кольору, який опечатаний фрагментами паперу білого кольору з відбитками печаток «Служба безпеки України* Для речових доказів, об`єктів дослідження та зразків № 2», також на конверті міститься бирка із пояснювальним написом: «Додаток до Висновку експерта № 81/2 від 09.08.2018 року…». Конверт упаковано способом, що унеможливлює доступ до його вмісту без пошкодження, видимих пошкоджень не виявлено. В результаті дослідження оптичних дисків органом досудового розслідування виявлено дзвінки та листування із ОСОБА_10 в месенджерах, а також на мобільному телефоні; інформацію про те, як записаний ОСОБА_10 у телефонній книзі; листування та дзвінки із заявниками ОСОБА_24 та ОСОБА_19 . Після проведення огляду оптичні диски поміщено до паперового конверту коричневого кольору, який опечатано паперовою биркою із пояснювальними написами: «Пакет № 1 (додатки до протоколу огляду від 11.09.2018), скріплено печаткою «Для пакетів № 90 СБУ» та підписом слідчого;

- висновком експерта від 28.01.2019 року № 332/1 з додатками (а.к.п. 134-155 Т. 9), при дослідженні якого судом встановлено, що зображення у наданих на дослідження відеофайлах: «2018-03-22_194338_200213_02», «2018-03-23_185826_193058_01», «2018-03-26_184336_184913_04», «2018_06_18_19_26 _ch2» не придатні для ідентифікаційного портретного дослідження. Зображення у наданих на дослідження відеофайлах: «2018-03-22_191739_194338_01», «2018-03-23_193058_195051_02», «2018-03-26_180249_184336_03», «2018-03-31_115154_122556», «2018-03-31_115222_122835», «2018-05-16_194716_201729_02», «2018-05-16_195408_202607_02», «2018-05-16_202607_204342_03», «2018-05_23_19_13_ch1», «2018-06-18_191720_193811_02», «2018_06_18_19_26_ch1», «2018-06-07_152036_155501_02» умовно-придатні для ідентифікаційного портретного дослідження.

2. В наданих на дослідження файлах:

«2018-03-22_191739_194338_01» (показники індикатора відліку часу: 00:09:08-00:09:21, 00:09:34-00:13:24; 00:14:24-00:24:02, 00:24:22-00:26:00);

«2018-03-23_193058_195051_02» (показники індикатора відліку часу: 00:00:41-00:12:01);

«2018-03-26_180249_184336_03» (показники індикатора відліку часу: 00:22:05-00:22:28, 00:22:41-00:36:27);

«2018-03-31_115154_122556» (показники індикатора відліку часу: 00:15:47-00:15:48);

«2018-03-31_115222_122835» (показники індикатора відліку часу: 00:15:53-00:16:56, 00:17:12-00:17:58; 00:18:04-00:22:13, 00:22:32-00:28:40);

«2018-05-16_194716_201729_02», особа одягнена у темний піджак та світлу сорочку (показники індикатора відліку часу: 00:07:50-00:07:51);

«2018-05-16_195408_202607_02», особа одягнена у темний піджак та світлу сорочку (показники індикатора відліку часу: 00:00:55-00:31:59);

«2018-05-16_202607_204342_03», особа одягнена у темний піджак та світлу сорочку (показники індикатора відліку часу: 00:00:01-00:07:45);

«2018-05_23_19_13_ch1» (показники індикатора відліку часу: 00:26:42-00:31:04);

«2018-06-18_191720_193811_02» (показники індикатора відліку часу: 00:16:01-00:16:18, 00:18:29-00:18:41, 00:18:44-00:18:45);

«2018_06_18_19_26_ch1» (показники індикатора відліку часу: 00:05:31-00:05:43, 00:05:55-00:08:23, 00:08:27-00:08:35);

«2018-06-07_152036_155501_02» (показники індикатора відліку часу: 00:20:09-00:20:22, 00:20:23-00:23:08, 00:24:04-00:24:35,

та в файлах, наданих в якості порівняльного матеріалу (фото та відео зображення ОСОБА_10 ), зображена одна і та ж особа.

3. В наданих на дослідженнях файлах:

«2018-05-16_194716_201729_02», особа одягнена у теніску-поло блакитного кольору (показники індикатора відліку часу: 00:08:07-00:08:10);

«2018-05-16_195408_202607_02», особа одягнена у теніску-поло блакитного кольору (показники індикатора відліку часу: 00:01:17-00:31:59);

«2018-05-16_202607_204342_03», особа одягнена у теніску-поло блакитного кольору (показники індикатора відліку часу: 00:00:01-00:07:47),

та в файлах, наданих в якості порівняльного матеріалу (фото та відео зображення ОСОБА_9 ), ймовірно зображена одна і та ж особа;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23.04.2019 року (а.к.п. 173-175 т. 9), з додатком - оптичним носієм інформації (а.к.п. 176 Т. 9), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.04.2019 року (а.к.п. 171-172 Т. 9);

- протоколом огляду від 23.04.2019 року (а.к.п. 177-191 Т. 9), відповідно до якого було оглянуто оптичний диск (а.к.п. 176 Т. 9), вилучений за результатами проведення тимчасового доступу та виявлено файли, які містять дані про з`єднання абонента ОСОБА_10 , якому належить телефонний номер НОМЕР_8 , а також надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передачі, тощо;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 24.04.2019 року (а.к.п. 198-199 Т. 9), з додатками - описом вилучених речей та документів (а.к.п. 200 Т. 9) та оптичним носієм інформації (а.к.п. 201 Т. 9), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.04.2019 року (а.к.п. 196-197 Т. 9);

- протоколом огляду від 25.04.2019 року (а.к.п. 202-201 Т. 9), відповідно до якого було оглянуто оптичний диск (а.к.п. 201 Т. 9), вилучений за результатами проведення тимчасового доступу та виявлено файли, які містять дані про з`єднання абонента НОМЕР_9 , а також надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передачі, тощо;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 06.03.2019 року (а.к.п. 209-210 Т. 9), з додатками - описом вилучених речей та документів (а.к.п. 211 Т. 9) та оптичним носієм інформації (а.к.п. 212 Т. 9), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.02.2019 року (а.к.п. 208 Т. 9);

- протоколом огляду від 12.03.2019 року (а.к.п. 213-224 Т. 9), відповідно до якого було оглянуто оптичний диск (а.к.п. 212 Т. 9), вилучений за результатами проведення тимчасового доступу та виявлено файли, які містять дані про з`єднання абонента НОМЕР_10 , а також надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передачі, тощо;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 06.03.2019 року (а.к.п. 230-231 Т. 9), з додатками - описом вилучених речей та документів (а.к.п. 232 Т. 9) та оптичним носієм інформації (а.к.п. 233 Т. 9), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.02.2019 року (а.к.п. 229 Т. 9);

- протоколом огляду від 12.03.2019 року (а.к.п. 234-238 Т. 9), відповідно до якого було оглянуто оптичний диск (а.к.п. 233 Т. 9), вилучений за результатами проведення тимчасового доступу та виявлено файли, які містять дані про з`єднання абонента НОМЕР_11 , а також надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передачі, тощо;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22.02.2019 року (а.к.п. 244-245 Т. 9), з додатками - описом вилучених речей та документів (а.к.п. 246 Т. 9) та оптичним носієм інформації (а.к.п. 247 Т. 9), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.02.2019 року (а.к.п. 243 Т. 9);

- протоколом огляду від 11.03.2019 року (а.к.п. 248-269 Т. 9), відповідно до якого було оглянуто оптичний диск (а.к.п. 247 Т. 9), вилучений за результатами проведення тимчасового доступу та виявлено файли, які містять дані про з`єднання абонента НОМЕР_12 , а також надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передачі, тощо;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22.02.2019 року (а.к.п. 275-276 Т. 9), з додатками - описом вилучених речей та документів (а.к.п. 277 Т. 9) та оптичним носієм інформації (а.к.п. 278 Т. 9), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.02.2019 року (а.к.п. 274 Т. 9);

- протоколом огляду від 11.03.2019 року (а.к.п. 279-281 Т. 9), відповідно до якого було оглянуто оптичний диск (а.к.п. 278 Т. 9), вилучений за результатами проведення тимчасового доступу та виявлено файли, які містять дані про з`єднання абонента НОМЕР_13 , а також надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передачі, тощо;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22.02.2019 року (а.к.п. 8-9 Т. 10), з додатками - описом вилучених речей та документів (а.к.п. 10 Т. 10) та оптичним носієм інформації (а.к.п. 11 Т. 10), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.02.2019 року (а.к.п. 5-7 Т. 10);

- протоколом огляду від 11.03.2019 року (а.к.п. 12-47 Т. 10), відповідно до якого було оглянуто оптичний диск (а.к.п. 11 Т. 10), вилучений за результатами проведення тимчасового доступу та виявлено файли, які містять дані про з`єднання абонента НОМЕР_14 , а також надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передачі, тощо;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22.02.2019 року (а.к.п. 53-54 Т. 10), з додатками - описом вилучених речей та документів (а.к.п. 55 Т. 10) та оптичним носієм інформації (а.к.п. 56 Т. 10), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.02.2019 року (а.к.п. 52 Т. 10);

- протоколом огляду від 11.03.2019 року (а.к.п. 57-117 Т. 10), відповідно до якого було оглянуто оптичний диск (а.к.п. 56 Т. 10), вилучений за результатами проведення тимчасового доступу та виявлено файли, які містять дані про з`єднання абонента НОМЕР_15 , а також надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передачі, тощо.

Також судом в ході судового розгляду були досліджені інші письмові докази, які були безпосередньо вивчені судом, які не доводять та не спростовують винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожного окремо, у вчиненні інкримінованого складу кримінальних правопорушень та носять процесуальний характер.

Проте, на виконання вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, суд не бере до уваги копію рапорту старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_70 від 10.12.2018 року (а.к.п. 19 Т. 5), копію постанови прокурора першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_71 від 20.05.2019 року про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження (а.к.п. 21-22 Т. 5), постанову від 25.09.2018 року прокурора першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_72 про призначення службового розслідування стосовно працівників Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_21 та ОСОБА_73 (а.к.п. 272-275 Т.5) та копію висновку службового розслідування щодо ОСОБА_21 та ОСОБА_73 (а.к.п. 277-280 Т.5), копію висновку експерта від 23.07.2018 року № 153/6, оскільки вказані докази не стосуються пред`явленого обвинувачення.

Окрім того, суд визнає неналежними доказами наступні документи:

- протокол обшуку від 18.06.2018 року (а.к.п. 109-112 Т. 7) з додатком - флеш-носієм інформації (а.к.п. 113 Т. 7), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.06.2018 року (а.к.п. 106-108 Т. 7), оскільки в ході обшуку не було виявлено жодних відомостей, котрі б носили доказове значення у вказаному кримінальному провадженні;

- протокол, складений за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій (візуального спостереження за особою) від 17.07.2018 року (а.к.п. 191 Т. 8), оскільки фактів, які могли б бути використані як джерело доказів у кримінальному провадженні не встановлено;

- протокол огляду від 17.12.2018 року (а.к.п. 11-14 Т. 9), оскільки фактів, які могли б бути використані як джерело доказів у кримінальному провадженні не виявлено;

- протокол, складений за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 25.06.2018 року (а.к.п. 211 Т. 8), з додатком - матеріальним носієм інформації (а.к.п. 212 Т. 8), оскільки фактів, які могли б бути використані як джерело доказів у кримінальному провадженні не встановлено;

- протокол огляду від 17.12.2018 року (а.к.п. 11-13 Т. 9), з додатками - оптичними носіями інформації (а.к.п. 14 Т. 9), оскільки інформації, що має значення для розслідування кримінального провадження не виявлено.

Разом із тим, судом в ході судового розгляду визнано очевидно недопустимим доказом протокол огляду від 13.02.2019 року (а.к.п. 276-284 Т. 7) з додатком - оптичним носієм інформації (а.к.п. 285 Т. 7), а саме аудіозапис розмови заявника ОСОБА_18 з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що здобутий ним самостійно до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та відповідно протокол огляду слідчим вказаного запису, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч.3 ст.214 КПК України).

Згідно з частиною третьою зазначеної статті до внесення відомостей до ЄРДР у невідкладних випадках може бути проведений лише огляд місця події. У такому випадку внесення відомостей до ЄРДР повинно здійснюватися негайно після завершення огляду.

За загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР, та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (ч. 3 ст. 214, ч. 8 ст. 223, ст. 219 КПК).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відомості до ЄРДР були внесені 03.03.2018 року на підставі заяви ОСОБА_18 від 02.03.2018 року, переданої ним до правоохоронних органів, до якої ним долучено запис розмов, що створений ним самостійно до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, проте слідчим огляд вказаного запису здійснено відповідним протоколом лише 13.02.2019 року, що не надає йому ознак належного та допустимого доказу, враховуючи спосіб отримання такої інформації.

Окрім того, суд визнає неналежними доказами наступні процесуальні документи з додатками: протокол про результати здійснення НС(Р)Д (проведення аудіо-, відеоконтролю особи) від 03.07.2018 року (а.к.п. 181-189 Т. 8), з додатком - матеріальним носієм інформації (а.к.п. 190 Т. 8), оскільки зазначеними доказами виключно зафіксовано розмову, яка відбулася між заявницею ОСОБА_19 , слідчим ОСОБА_74 та адвокатом ОСОБА_75 ; протокол про результати здійснення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 20.07.2018 року (а.к.п. 251-252 Т. 8), з додатком - матеріальним носієм інформації (а.к.п. 253 Т. 8), оскільки зазначеними доказами виключно зафіксовано розмови, які відбувалися в телефонному режимі між слідчим ОСОБА_74 та адвокатом ОСОБА_75 . Вказані докази не доводять та не спростовують існування чи відсутність обставин, які мають значення для кримінального провадження та не стосуються пред`явленого обвинувачення, у зв`язку із чим суд приходить до висновку про їх неналежність.

Оцінюючи доводи сторони захисту стосовно порушення правил підслідності вказаного кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду, відомості про вчинення кримінальних правопорушень було внесено до ЄРДР 03.03.2018 року за № 42018000000000488.

Так, підслідність кримінальних проваджень визначається виключно кримінальним процесуальним законом, а саме ст.216 КПК. Натомість за змістом ч. 5 ст. 36 КПК Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення, окрім того, що віднесене до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, лише у випадку здійснення неефективного досудового розслідування тим органом, підслідність кримінального провадження якому визначена ст. 216 КПК.

Тобто передумовою реалізації прокурором передбачених ч. 5 ст. 36 КПК повноважень має бути здійснення відповідним органом, визначеним у ст. 216 КПК, досудового розслідування у кримінальному провадженні та встановлення за наслідками такого розслідування його неефективності (постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 14.04.2020 року у справі № 761/34909/17).

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що до першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України з департаменту захисту економіки Національної поліції України 02.03.2018 року надійшли матеріали за фактом вимагання службовою особою правоохоронного органу, яка займає відповідальне становище неправомірної вимоги для себе за вчинення нею в інтересах того хто надає дій з використанням наданого їй службового становища, у зв`язку з чим вказаним органом прокуратури внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42018000000000488, за фактом вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України. Отже з цього слідує, що відповідним слідчими органом Генеральної прокуратури України розпочато досудове розслідування, вказаного кримінального провадження.

Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_76 від 03.03.2018 року доручено здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження ДБР (а.к.п. 47-48 Т. 5).

Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_77 від 05.03.2018 року доручено здійснення досудового розслідування Головному слідчому управлінню СБУ, у зв`язку із тим, що станом на 05.03.2018 року ДБР не розпочало свою діяльність, а також з метою забезпечення повного, неупередженого та ефективного розслідування вказаного кримінального провадження (а.к.п. 46 Т. 5).

Так, згідно з частиною 4 статті 216 КПК України слідчі органи Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, зокрема, вчинених працівником правоохоронного органу.

Абзацом 2 пункту 1 розділу X «Прикінцеві положення» КПК визначено, що положення частини 4 статті 216 цього Кодексу вводяться в дію з дня початку діяльності ДБР, але не пізніше 5 років з дня набрання чинності цим Кодексом.

Положення пункту 5 Розділу XIII Закону України "Про прокуратуру" не підлягають буквальному тлумаченню як зміна статусу слідчих органів прокуратури та виключення їх з кола суб`єктів, на яких поширюється дія цього закону.

Так, пунктом 9 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію досудового розслідування до початку функціонування органів, яким законом будуть передані відповідні функції.

Пунктом 1 розділу XI «Перехідні положення» КПК України встановлено, що після введення в дію положень частини 4 статті 216 цього Кодексу кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років, тобто до 20.11.2019.

Відповідно до офіційного оголошення, розміщеного в газеті «Урядовий кур`єр» від 23 листопада 2018 року № 221 (6337), ДБР почало здійснювати свою правоохоронну діяльність 27 листопада 2018 року.

Таким чином, на час внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні за № 42018000000000488 від 03.03.2018 року та визначення органу досудового розслідування зазначеного кримінального провадження слідчі органи прокуратури вже не мали повноважень проводити досудове розслідування кримінальних проваджень, підслідних ДБР, а слідчі органи ДБР ще не розпочали свою діяльність.

У зв`язку з наведеними обставинами, враховуючи загальні засади кримінального процесу щодо необхідності здійснення досудового розслідування кожного виявленого випадку вчинення кримінального правопорушення, лише з огляду на винятковість зазначеної вище ситуації, суд погоджується з законністю постанов заступника Генерального прокурора ОСОБА_77 від 03.03.2018 року та від 05.03.2018 року щодо доручення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42018000000000488 від 03.03.2018 року слідчим органам СБУ. Наведене узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, викладеною зокрема у постанові Верховного Суду від 8 лютого 2023 року (справа № 135/1003/19, провадження № 51-3167км22). Тобто, підслідність станом на 05.03.2018 року була визначена та змінена з додержанням правил встановлених кримінальним процесуальним законом.

Крім того, на виконання вимог ч. 4 ст. 216 КПК України, постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_77 від 27.02.2019 року (а.к.п. 5-6 Т. 5) було доручено здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні Другому Управлінню організації досудових розслідувань центрального апарату ДБР.

В той же час, 27.02.2019 року заступником Генерального прокурора ОСОБА_78 було прийнято постанову (а.к.п. 4 Т. 5) про доручення здійснення досудового розслідування зазначеного провадження Головному слідчому управлінню СБУ, з метою продовження забезпечення повного, неупередженого та ефективного розслідування, продовження проведення необхідних процесуальних дій вказаного кримінального провадження.

При цьому, відповідно до абзацу 2 частини 4 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державне бюро розслідувань» в редакції від 12.05.2016, кримінальні провадження, які до початку діяльності ДБР розпочаті слідчими органів прокуратури і перебувають на стадії досудового розслідування, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років, тобто до 28.11.2020.

Наведене свідчить про те, що слідчі прокуратури, незважаючи на початок функціонування ДБР, і надалі зобов`язані законно користуватися усіма повноваженнями слідчого.

Отже, заступником Генерального прокурора ОСОБА_78 , було прийнято рішення про неефективність подальшого здійснення досудового розслідування ДБР, враховуючи фактично лише початок роботи вказаного органу, та обґрунтовано прийнято рішення про продовження досудового розслідування органами СБУ, враховуючи їх ефективність та проведення вже значної кількості слідчих дій у даному кримінальному провадженні.

Варто звернути увагу на правову позицію Верховного Суду із вказаного питання, яка віднайшла своє відображення у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 29.04.2025 року у справі № 991/4110/20, відповідно до якої забезпечення ефективного розслідування та визначення органу, який буде його проводити, є виключною дискреційною діяльністю прокурора, який може мати різні правові підстави для передачі розслідування у справі іншому органу досудового слідства, зокрема це можуть бути відомості про особисту зацікавленість посадових осіб органу досудового розслідування в результатах справи, їх функціональна залежність від фігурантів провадження або відсутність достатніх ресурсів у органу до підслідності якого відноситься кримінальне провадження. Використання в ч. 10 ст. 216, ч. 5 ст. 36 КПК поняття «неефективність досудового розслідування», як оціночного критерію свідчить про те, що відповідні рішення приймаються в межах розсуду та дискреційних повноважень прокурора. Тому суд не може підміняти органи прокуратури та приймати рішення щодо правильності чи помилковості таких рішень, які були прийняті ними з використанням наданих дискреційних повноважень, та правомочний лише перевірити чи були вони прийняті у встановленому законом порядку та чи містять вони відповідне обґрунтування. Надання судом оцінки доводам сторони захисту, які зводяться до оспорювання мотивів прийнятих прокурорами рішень про визначення підслідності у кримінальному провадженні, в такому випадку означатиме протиправне втручання суду в дискреційні повноваження прокурора.

Окрім того, будь які докази, які б свідчили про те, що доручення заступника Генерального прокурора про здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування істотно вплинуло на права або порушило права осіб, відносно яких здійснювалося досудове розслідування, суду надано не було.

Відтак, суд не вбачає порушення правил підслідності в даному кримінальному провадженні, а отже доходить висновку, що твердження сторони захисту про невідповідність здобутих в межах кримінального провадження доказів ознакам допустимості з огляду на їх отримання не уповноваженим на те органом досудового розслідування та порушенням вимог КПК України, не знайшли свого підтвердження.

Аналізуючи доводи сторони захисту стосовно порушення правової процедури повідомлення про підозру ОСОБА_10 , а саме неврахування органом досудового розслідування положень Глави 37 КПК України, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 КПК України повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником.

При цьому загальні положення, що регулюють процедуру повідомлення про підозру, містяться в Главі 22 КПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 276 КПК України Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Відповідно до позиції, сформованої Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к, процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на такі етапи: 1) етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру; 2) етап об`єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених статтею 277 КПК України, та його підписання; 3) етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі статтею 278 КПК України. На цьому етапі відбувається також повідомлення прав підозрюваному, а в разі якщо підозрюваний висловить відповідне прохання, то йому зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав (частина 3 статті 276 КПК України).

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначає, що повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами та способами.

Вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз`яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру.

Правова регламентація повідомлення особи про підозру регулюється нормами глави 22 КПК України.

Чинні положення КПК України містять вимоги щодо: 1) змісту письмового повідомлення про підозру (ст. 277 КПК України); 2) випадків, за яких здійснюється повідомлення про підозру (ч. 1 ст. 276 КПК України); 3) порядку вручення письмового повідомлення про підозру (ст. 278 КПК України).

За приписами ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п.п. 1-3 ч. 1 ст. 276 КПК України).

Відповідно до положень ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Законодавцем у п. 7 ч. 1 ст. 480 КПК України визначено, що особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно адвоката.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 480-1 КПК України письмове повідомлення про підозру здійснюється адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові - Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень.

Законодавством також визначені гарантії адвокатської діяльності, регламентовані ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме:

1) ч. 3 ст. 23 вказаного Закону встановлює, що проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя;

2) ч. 12 ст. 23 Закону регламентує, що орган або посадові особи, які затримали адвоката або застосували до нього запобіжний захід, зобов`язані негайно повідомити про це відповідну раду адвокатів регіону;

3) ч. 13 ст. 23 Закону встановлює, що повідомлення про підозру адвоката у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснене виключно Генеральним прокурором, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов`язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті.

Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.

З метою забезпечення дотримання вимог цього Закону щодо адвокатської таємниці під час проведення зазначених процесуальних дій представнику ради адвокатів регіону надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі.

Неявка представника ради адвокатів регіону за умови завчасного повідомлення ради адвокатів регіону не перешкоджає проведенню відповідної процесуальної дії.

В ході судового розгляду судом встановлено, що 18-19 червня 2018 року у період з 19 год. 36 хв. по 01 год. 40 хв. старшим слідчим в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_48 на автомобільній стоянці «Новус», розташованому за адресою: м. Київ, пр-т. Броварський, 17, було затримано ОСОБА_10 , про що складено відповідний протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (а.к.п. 1-5 Т. 6). та в період з 18.06.2018 року з 23 год. 44 хв. по 19.06.2018 року з 01 год. 48 хв. старшим слідчим в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_79 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_10 в будинку за адресою: АДРЕСА_3 , за результатами якого було складено відповідний протокол (а.к.п. 22-26 Т.7), копію якого було долучено до матеріалів кримінального провадження, а також досліджено додатки відеозаписи затримання ОСОБА_10 та обшуку за місцем його проживання (а.к.п. 228 Т.12) .

При цьому судом з`ясовано, що під час затримання ОСОБА_10 та проведення інших слідчих дій за його участю, він не повідомив працівників правоохоронного органу про наявність у нього адвокатського посвідчення та про його статус діючого адвоката, не звертався з заявами про необхідність виклику на місце проведення слідчої дії представників Ради адвокатів.

Вказана поведінка ОСОБА_10 свідчить про умисне приховування інформації про наявність у нього спеціального правового статусу «адвоката», з метою використання вказаних фактів як порушень вимог законодавства під час свого захисту та відповідно з метою визнавання похідних доказів недопустимими.

Проте, суд вважає, що при оцінці відповідності доказів у цьому кримінальному провадженні у межах дотримання правової процедури здійснення досудового розслідування щодо особи зі статусом адвоката необхідно звернутися до сформованої практики Верховного Суду з цих питань.

Так, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 23 липня 2024 року по справі 199/732/19 вказав що на особу, право якої на заняття адвокатською діяльністю припинено або зупинено не поширюються положення глави 37 КПК щодо особливого порядку кримінального провадження.

Касаційний суд дійшов висновку, що самої наявності у особи такого свідоцтва, незалежно від зупинення права на здійснення такої діяльності, не достатньо, щоб на нього поширювалися гарантії, передбачені ст. 481 КПК, яка передбачає, що письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень.

Положення ст. 481 КПК відповідають гарантіям, закріпленим у п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вже сама по собі згадка «діяльності» вказує на те, що ці гарантії мають функціональний характер, тобто не є особистим привілеєм кожного, хто отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а призначені для забезпечення прав тих осіб, яких адвокат представляє, і його можливості безперешкодно і ефективно здійснювати таку діяльність. Цей висновок випливає і з визначення в ч. 1 ст. 1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатської діяльності як незалежної професійної діяльності адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту, а адвоката - як особи, яка здійснює таку діяльність.

Крім того, Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чітко відрізняє адвоката від особи, яка зупинила або припинила адвокатську діяльність, передбачаючи для них різний обсяг гарантій. Якщо гарантія збереження адвокатської таємниці чи імунітету від переслідування за дії, пов`язані з адвокатською діяльністю, продовжує діяти і для осіб, що зупинили або припинили практику, то інші гарантії призначені саме для забезпечення адвокатської діяльності, яку особа, що зупинила таку діяльність, здійснювати не вправі (ч. 5 ст. 31).

Вступивши на державну службу або займаючись іншою діяльністю, яка є несумісною з адвокатською, особа зобов`язана зупинити адвокатську діяльність та не може розраховувати на збереження гарантій, притаманних адвокатській діяльності, оскільки погоджується підкорятися зовсім іншим правилам, які в багатьох аспектах несумісні з діяльністю адвоката.

Саме для запобігання конфлікту відповідальності передбачено зупинення права на здійснення адвокатської діяльності.

На підставі викладеного ККС дійшов висновку, що на особу, право якої на заняття адвокатською діяльністю припинено або зупинено відповідно до Закону про адвокатуру, не поширюються положення глави 37 КПК щодо особливого порядку кримінального провадження.

Під час допиту в суді обвинувачений ОСОБА_10 показав, що 27.05.2004 на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 109 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Вказав, що тривалий час перебував на службі в органах прокуратури міста Києва та Генеральної прокуратури України. У 2004 році звільнився і отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Після чого знову поновився в органах прокуратури м. Києва і працював до 2014 року. Після звільнення з органів прокуратури відомості про себе як адвоката до ЄРАУ не вносив. З того часу по час його затримання у травні 2018 року офіційно адвокатську діяльність не здійснював, адвокатські об`єднання сам не створював, до них не входив, найманих адвокатів не мав, як фізична особа підприємець з видом діяльності правнича чи юридична не реєструвався, фінансові рахунки в банках для оплати під час здійснення адвокатської діяльності не відкривав, приміщення для здійснення адвокатської діяльності станом на 2018 рік не мав, у 2018 або раніше бланки ордерів адвоката не видавав, договори про надання правничої допомоги із жодною юридичною чи фізичною особою не укладав, так як не внесений до ЄРАУ як адвокат. Крім того, обвинувачений ОСОБА_10 в суді повідомив, що договори про надання правничої допомоги з ОСОБА_80 та ОСОБА_81 як адвокат, захисник чи представник не укладав. Ордери пов`язані з цією діяльністю не видавав. У процесуальних та слідчих діях на стадії досудового розслідування або в суді за участі ОСОБА_82 чи ОСОБА_80 участі не брав. Запити чи інші документи адвоката слідчим чи прокурорам не скеровував. З його слів, він усно просив свого знайомого адвоката надавати юридичну допомогу ОСОБА_80 .

Отже, суд вважає релевантним у цьому кримінальному провадженні зазначений висновок Касаційного кримінального суду Верховного Суду та відповідно вважає, що в цій ситуації на ОСОБА_10 не поширюються положення глави 37 КПК щодо особливого порядку кримінального провадження, а тому доводи сторони захисту стосовно порушення правової процедури повідомлення про підозру ОСОБА_10 є необґрунтованими.

Окрім того, варто зазначити, що 08.08.2018 року ОСОБА_10 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 19.06.2018 року (а.к.п. 39-44 Т. 6), за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, яке було складено Заступником Генерального прокурора ОСОБА_83 . Тобто, 08.08.2018 року органом прокуратури було безумовно дотримано вимоги кримінального-процесуального законодавства та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення уповноваженим суб`єктом. Також, до змісту вказаного процесуального документу було включено посилання на те, що ОСОБА_10 перебуває у статусі адвоката.

В подальшому 22.05.2019 року адвокату ОСОБА_10 , за правилами ст.481 КПК, заступником Генерального прокурора ОСОБА_78 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 08.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України. (а.к.п. 64-75 Т.6). Тобто відповідно до вимог ст.279 КПК змінено повідомлення про підозру від 08.08.2018 року.

Так, Київський апеляційний суд в ухвалі від 08.07.2021 року (а.к.п. 43-35 Т.4) у вказаному кримінальному провадженні, перевіряючи доводи сторін щодо законності скасування судом першої інстанції повідомлення про підозру ОСОБА_10 від 19.06.2018 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 08.08.2018 року ОСОБА_10 (а.к.п.225-233 Т.3) не знайшов порушень вимог ст.481 КПК України та відповідно скасував ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20.05.2021 року про повернення обвинувального акту прокурору з цих підстав.

Аналізуючи доводи сторони захисту щодо наявності ознак провокації у вказаному кримінальному провадженні, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Під час всього судового розгляду у обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 була чітка позиція щодо обставин кримінального провадження відносно них, яка виразилась у повному запереченні своєї винуватості у вчиненні пред`явлених їм кримінальних правопорушеннях.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_9 та ОСОБА_10 показів не надавали та лише під час допиту в суді повідомили, що вони вважають всі кримінальні правопорушення, які їм інкримінуються, наслідком провокації з боку правоохоронних органів, що є незаконним та відповідно виключає їхню винуватість у пред`явленому обвинуваченні.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні під час допиту повідомив, що отримував від ОСОБА_18 грошові кошти, які були його фактичним гонораром за надані ним послуги правового характеру, як адвоката, відповідно до попередньо погоджених умов щодо надання ним правової допомоги.

Так, ЄСПЛ неодноразово формулював у своїх рішеннях визначення провокації, розкривав її зміст та форми (справи «Раманаускас проти Литви», № 55146/14, 20 лютого 2018 року, «Яхимович проти України», № 23476/15, 09 травня 2022 року, «Баннікова проти Росії», № 18757/06, 04 листопада 2010 року, «Матановіч проти Хорватії», № 2742/12, 04 квітня 2017 року). Із правових позицій цього суду вбачається, що провокація вчинення злочину наявна, якщо:

- були активні дії правоохоронних органів;

- з їх боку мало місце спонукання особи до вчинення злочину (наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування);

- злочин не був би скоєний без втручання правоохоронних органів.

Вплив правоохоронного органу на хід подій з використанням НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину, коли цей орган лише приєднується до протиправної діяльності, а не ініціює її, повинен розцінюватися не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов`язок правоохоронних органів протидіяти злочинам.

За відсутності ознак послідовного цілеспрямованого схиляння до кримінального правопорушення та наявності інформації про самостійну попередню підготовку винного до його вчинення сам по собі факт відповідної пропозиції не дає достатніх підстав для висновку, що звернення конкретної особи мало вирішальний вплив на формування злочинного наміру та що в іншому випадку злочин не було би вчинено.

Аналогічна практика у справах вказаної категорії сформована і Верховним судом.

Так, у постанові від 30.03.2021 (справа № 712/9430/17) ВС зазначив, що для встановлення факту провокації злочину є визначальним з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи було б скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.

В постанові від 06.03.2018 (справа № 727/6661/15-к) ВС зазначив, що відповідно до вимог Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є низка критеріїв, тобто під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм - наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням рівності змагальності та рівності сторін.

Тобто будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, як зазначив ВС, має бути такою, що може бути перевіреною, та державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу .

У постанові від 12.02.2019 (справа № 522/2256/13-к) ВС зауважив, що подання заявником заяви до правоохоронного органу з приводу вимагання неправомірної вигоди, до факту такого вимагання, свідчать на користь провокації. Судам належить з`ясовувати фактичні обставини і перевіряти, чи були підґрунтя для звернення заявників до посадових осіб, на яких він потім вказав як на осіб, що вимагають неправомірну вигоду. Схожі висновки ВС зробив у постанові від 03.03.2020 (справа №750/9855/16-к).

В постанові від 11.03.2020 (справа №149/745/14) ВС нагадав, що закон встановлює обов`язок суду перевірити конкретні доводи сторони захисту про провокацію шляхом дослідження конкретних доказів за статтею 94 КПК та у сукупності; при цьому з моменту, коли сторона захисту почала стверджувати про існування провокації злочину, обов`язок доказування відсутності підбурювання лежить на стороні обвинувачення.

У постанові від 12.05.2021 (справа № 750/10362/17) ВС погодився з висновком судів попередніх інстанцій, які визнали за можливе обґрунтування відсутності провокації матеріалами ОРД. Крім того, ВС зазначив, що відповідно до пункту 1.12.4. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної

прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16 листопада 2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5 (далі - Інструкція) спеціальний слідчий експеримент полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.

Таким чином, як зазначив ВС, однією з ознак спеціального слідчого експерименту є мета його проведення, зокрема перевірка дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішення щодо вчинення злочину. При цьому, тяжкість вчиненого злочину є необхідною умовою проведення цієї НСРД.

Інша ознака спеціального слідчого експерименту полягає у тому, що під час його проведення допускається використовувати не лише природні (звичайні) умови, а й створювати штучну обстановку або штучні умови. Такий висновок випливає із визначення поняття «спеціальний слідчий експеримент» наданого в Інструкції, а саме: що це «створення слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної».

Отже, обстановка повинна відповідати наступним вимогам: 1) вона повинна складатися на основі інформації про злочинну діяльність особи, наявної в слідчого або оперативного підрозділу; 2) ця обстановка повинна бути максимально наближеною до презюмованої злочинної діяльності особи, щодо якої проводиться експеримент.

Фактичним початком спеціального слідчого експерименту слід вважати дії зі створення штучної обстановки, незалежно від дій особи, щодо якої проводиться такий експеримент.

Отже, ВС у наведеній постанові зробив висновок щодо розмежування спеціального слідчого експерименту та провокації, при цьому зробивши такі висновки: 1) початком слідчого експерименту є дії зі створення штучної обстановки; 2) штучно створена обстановка спеціального слідчого експерименту безальтернативно не свідчить про провокацію злочину.

В постанові від 30.09.2020 (справа № 553/3161/17) ВС звернув увагу на те, що внесення в ЄРДР відомостей до дати заяви про злочин є свідченням провокації, а також відсутність у змісті заяви про вимагання хабаря конкретних обставин - свідчить на користь провокації.

Окрім наведеного, у постанові від 23.09.2020 (справа №185/3086/16-к) ВС зробив такі висновки: суд, оцінюючи докази, повинен звертати увагу на хронологію подій і етап, коли правоохоронні органи державної влади здійснюють оперативні заходи, тобто або вони просто «приєднались» до здійснення кримінально-караного діяння і документують його, або спровокували його з самого початку. Аналогічні висновки зроблені ВС у постанові від 20.01.2021 (справа №584/218/16).

Також, суд вважає за доцільне звернути увагу на висновки, викладені у постанові від 24.04.2018 (справа № 462/5338/14-к), згідно з якими одного зазначення в постанові про проведення спеціального слідчого експерименту прокурором того, що ним перевірено матеріали досудового розслідування, і ознак провокації злочину не виявлено недостатньо. Суд, що розглядає справу, має сам перевірити матеріали провадження і надати свої обґрунтовані висновки.

Отже, перевіривши всі доводи сторони захисту, обвинувачених та дослідивши всі докази надані органом досудового розслідування, з урахуванням рішень ЄСПЛ та правових висновків Верховного Суду, суд провів ретельний аналіз можливої провокації злочину, в результаті чого прийшов до наступних висновків.

В матеріалах кримінального провадження міститься заява ОСОБА_18 , зареєстрована 02.03.2018 року за вх. № 3-522 в ДЗЕ НП України, з якої вбачається, що у останнього вимагають хабар у розмірі 15000 дол. США прокурор Дарницької прокуратури м. Києва ОСОБА_9 та колишній прокурор ОСОБА_10 за не притягнення до відповідальності його цивільної дружини ОСОБА_19 за нібито вчинений нею злочин, передбачений ст. 191 КК України. Також вказав, що прокурор ОСОБА_44 висунув вимогу, що у разі надання йому хабаря у розмірі 15000 дол. США він оголосить ОСОБА_19 підозру за вчинення злочину, передбаченого ст. 363 КК України та ОСОБА_45 підозру за вчинення злочину, передбаченого ст. 190 КК України. На підставі вказаної заяви органом прокуратури внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42018000000000488, за фактом вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_24 повідомив, що він самостійно прийняв рішення звернутися до правоохоронних органів з вищевказаною заявою, що в свою чергу виключає першу складову провокації злочину у вигляді активних дій правоохоронних органів.

Другою складовою провокації є спонукання обвинувачених до вчинення злочину (наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування).

Аналізуючи цю складову суд ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, протоколи НСРД, та надані покази свідків та обвинувачених безпосередньо в судовому засіданні, приходить до висновку, що саме від обвинувачених надійшла пропозиція про вчинення певних дій на користь заявників, з вказанням конкретної суми неправомірної вигоди. Більш того під час зустрічей обвинувачені спочатку повідомляли про необхідність «віддяки», за їхню роботу, а згодом в смс-повідомленнях та при особистих зустрічах називали конкретні суми коштів, які постійно збільшувались, що і послугувало підставою заявника звернутися до правоохоронних органів. Судом хоча і визнано очевидно недопустимим доказом протокол огляду аудіозапису та сам запис розмов між заявником та обвинуваченими, створений до внесення відомостей в ЄРДР, проте наявність такої події та самостійне волевиявлення заявника звернутися до правоохоронних органів для подальшої фіксації та супроводження незаконних дій, свідчить про відсутність провокації відносно обвинувачених у виді спонукання до вчинення незаконних дій. Отже суд, приходить до висновку про відсутність другої складової провокації, у конкретній справі.

Третьою основною складовою провокації вважається, що злочин не був би скоєний без втручання правоохоронних органів.

Враховуючи всі обставини справи суд приходить, до висновку про те, що вказаний злочин був би вчинений і без втручання правоохоронних органів, якби сума «віддяки» була посильною для заявника.

Щодо відомостей, які повідомив обвинувачений ОСОБА_10 , що отримані кошти є його гонораром, то суд ставиться до них критично, враховуючи, що даний факт обвинувачений повідомив лише під час допиту в суді, жодних договорів на підтвердження гонорару на вказану суму обвинуваченим та його захисником надано не було, а тому суд вважає дану позицію обвинуваченого способом захисту, з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене та проведений детальний аналіз основних складових провокації злочину, суд приходить до висновку, що конкретно в даному кримінальному провадженні, вчинення обвинуваченими злочину не було внаслідок провокації з боку правоохоронних органів.

Суд безпосередньо дослідив докази сторони обвинувачення, які на її переконання, свідчать про наявність у діянні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 складу інкримінованих їм діянь. Також наведено чітку хронологію подій, які були встановлені в ході судового розгляду справи, зі змісту яких випливає, що ініціатором звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення був саме ОСОБА_24 . Зазначена заява була написана ОСОБА_18 до внесення відповідних відомостей до ЄРДР. У заяві про вчинення кримінального правопорушення наявне посилання на прізвище, ім`я та по-батькові, посаду особи, яка вимагає у нього грошові кошти, обставини, за яких така вимога була висловлена. Крім того, вище суд зауважив, що правові підстави для визнання результатів проведення такої НСРД як контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відсутні. Аналіз протоколу, складеного за результатами проведення зазначеної НСРД, а також відеозапису його проведення, з огляду на викладені вище висновки ВС, не дають правових підстав для висновку про вчинення провокації злочину. Крім того, вище суд вже наводив мотиви, з яких такі види НСРД як контроль за вчиненням злочину, спостереження за особою, річчю або місцем, а також зняття інформації з електронних комунікаційних мереж є різними видами НСРД, відповідно, порядок їх проведення регламентований різними кримінально-правовими нормами. Тому ототожнення захисником зазначених НСРД при посиланні на незаконність їх проведення не коректне і не ґрунтується на приписах кримінально-процесуального закону. Саме тому твердження захисника обвинуваченого у цій частині суд також вважає безпідставними і такими, що не узгоджуються з наданими суду матеріалами кримінального провадження.

Кримінальне правопорушення, передбачене ст.368 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є злочином з формальним складом та характеризуються умисною формою вини. При одержанні неправомірної вигоди, свідомістю винних охоплюється вчинення діяння з використанням свого службового становища і всупереч інтересам служби.

Стаття 368 КК України передбачає кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.

Зокрема, ч. 3 ст. 368 КК України визначено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб.

Суд, оцінивши кожен наданий доказ щодо належності, допустимості, достовірності та у сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до наступного.

Згідно формулювання обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_9 інкримінується діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, а обвинуваченому ОСОБА_10 пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 КК України, кримінальна відповідальність настає за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

З огляду на склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та сформульоване обвинувачення, у даній справі встановленню підлягають наступні ознаки складу злочину:

-спеціальний суб`єкт - службова особа, яка займає відповідальне становище,

-прохання надати неправомірну вигоду для себе таким суб`єктом;

-одержання неправомірної вигоди для себе таким суб`єктом;

-одержання неправомірної вигоди за вчинення будь-якої дії в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду,

-вчинення будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища. Такі ознаки підтверджуються наступним.

Відповідно до п. 2 Примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Відповідно до ч. 1 Примітки до статті 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», до правоохоронних органів належать органи прокуратури.

Положеннями ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 3 та 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 регламентовано, що прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися присяги прокурора; виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Як встановлено судом, ОСОБА_9 11.12.2014 склав Присягу прокурора, а саме присягнув: неухильно додержуватись Конституції, законів та міжнародних зобов`язань України; сумлінним виконанням своїх службових обов`язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави; чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов`язки.

Крім того, ст.ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що посадовим та службовим особам органів прокуратури заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

До службових обов`язків ОСОБА_9 , зокрема, входило здійснення відповідно до ст. 36 КПК України повноважень процесуального керівника у кримінальних провадженнях, досудове розслідування в яких проводили слідчі Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві.

Досліджені судом матеріали кримінального провадження, переконують суд, що кошти надані свідками обвинуваченому ОСОБА_10 для нього та ОСОБА_9 , надавались саме за не повідомлення ОСОБА_19 про підозру їй у кримінальному провадженні № 12017100020006302 від 13.06.2017 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України, а тому є неправомірною вигодою.

Проаналізувавши роль, характер дій, наявність умислу у кожного з обвинувачених, ступінь їхньої участі, позиції, зайняті ними під час досудового розслідування та судового розгляду, а також безпосередньо дослідивши всі матеріали кримінального провадження в судовому засіданні й оцінивши показання свідків, ретельно перевіривши доводи та заперечення сторони захисту, суд дійшов висновку, що обвинувачені все ж таки вчинили інкриміновані їм кримінальні правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним вину ОСОБА_9 у вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, а саме у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, а також вважає доведеним вину ОСОБА_10 в кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.27 ч.3 ст.368 КК України, тобто у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

Окрім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.27, ч.2 ст.15 ч.1 ст.369 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_10 є злочином із формальним складом, який у формі пропозиції хабаря визнається закінченим з моменту її доведення до відома службової особи, а у формі давання хабаря - з моменту прийняття службовою особою хоча б частини хабаря. Якщо запропонований хабар не був прийнятий з причин, що не залежали від волі хабародавця, вчинене слід кваліфікувати як замах на давання хабаря.

Давання хабаря нерозривно пов`язане з його одержанням, тому предметом злочину, передбаченого ст. 369 КК, є також неправомірна вигода майнового характеру.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 369 КК, характеризується активною поведінкою - діями, які можуть бути вчинені у формі пропозиції або давання.

Під пропозицією хабаря слід розуміти звернення до службової особи з таким повідомленням, яке з достатньою очевидністю свідчить про бажання і готовність винного дати хабар. Таким чином, пропозиція хабаря є по суті способом схиляння службової особи до його одержання за умови вчинення (або невчинення) на користь хабародавця або третіх осіб певних дій, які ця службова особа повинна була чи могла вчинити з використанням наданих їй владних чи службових повноважень.

Таке повідомлення може бути здійснено особисто чи через посередників, у будь-якій формі (в усній або письмовій, за допомогою конклюдентних дій, шляхом використання комп`ютерних мереж тощо). Прийняття такої пропозиції службовою особою, на адресу якої воно спрямоване, не є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного складу злочину. Тому відмова службової особи прийняти хабар не виключає відповідальності особи, яка звернулася з такою пропозицією, за ч. 1 ст. 369 КК.

Давання хабаря полягає в наданні (передачі, врученні) службовій особі (або іншим особам, але з її відома та за її згодою) самим хабародавцем або через посередників матеріальних цінностей, права на майно або у вчиненні на її чи на користь третіх осіб (родичів, близьких) дій майнового характеру за виконання (невиконання) в інтересах самого хабародавця чи третіх осіб дій з використанням влади або службового становища.

Вчинення злочину, передбаченого ст. 369 КК, вичерпується самим фактом пропозиції чи давання (вручення) предмета хабаря, тому для кваліфікації не має значення:

а) хто є власником матеріальних благ, які передаються як хабар, - сам хабародавець чи інші особи; б) чи діє він за власною ініціативою або від імені (на прохання, за рекомендацією, дорученням, розпорядженням, наказом) інших осіб; в) чи передає хабар у своїх особистих або в інтересах третіх осіб; г) чи є ці треті особи фізичними або юридичними.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується наявністю лише прямого умислу, причому винний усвідомлює, що пропонує чи передає незаконну винагороду саме як хабар. Мотиви давання хабаря можуть бути різними і на кваліфікацію злочину не впливають.

Так, судом встановлено факт підбурювання ОСОБА_10 ОСОБА_18 до передачі неправомірної вигоди службовим особам (експерту) для пришвидшення виконання експертного дослідження, не маючи на меті вчиняти такі дії.

Таким чином, суд вважає доведеним вину ОСОБА_10 в кримінальному правопорушення передбаченому ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.1 ст. 369 КК України, а саме у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданого їй службового становища.

Окрім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_10 вважається закінченим з моменту заволодіння майном.

Обман - повідомлення неправдивих відомостей (дія) або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені (бездіяльність), з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Він може виражатися в усній, письмовій формі, у використанні підроблених документів тощо.

Особливості шахрайства полягають у тому, що потерпілий, будучи введеним в оману, зовні добровільно передає винному майно або право на майно, вважаючи, що це є правомірним, необхідним або вигідним для нього, що він зобов`язаний це зробити. Тому обман або зловживання довірою за часом передує передачі майна або права на майно і викликає у потерпілого усвідомлення правомірності такої передачі.

Суб`єктивна сторона - прямий умисел, корисливі мотив і мета.

Як встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_10 шляхом переконання викликав упевненість у ОСОБА_18 необхідності передачі експерту неправомірної вигоди у сумі 400 доларів США для пришвидшення виконання експертом судової експертизи, внаслідок чого ОСОБА_24 будучи введеним в оману передав такі кошти, а ОСОБА_10 заволодів ними без наміру їх насправді кудись передавати.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним вину ОСОБА_10 в кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Відповідно до ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Порушень вимог ст.ст. 104-107, 223, 246, 252, 263 КПК України судом не встановлено та сторонами не доведено, тобто докази, якими обґрунтовано винуватість обвинувачених, відповідають вимогам статей 84 - 86 КПК щодо їх допустимості, оскільки отримані в порядку, встановленому процесуальним законом. Порядок здійснення негласних слідчих розшукових дій та складені за їх результатами протоколи відповідають вимогам статей 104-107, 246, 252, 263 цього Кодексу.

Таким чином надані докази підтверджують існування та перебіг самої події кримінальних правопорушень, їх місце, спосіб та інші обставини вчинення.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

За таких підстав, проаналізувавши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в цій справі, у порядку ст. 94 КПК України, суд вважає, що наявні у провадженні докази, вище відображені в цьому судовому рішенні, які передбачені параграфами 3-5 Глави 4 указаного Кодексу, які суд сприймав, як такі, що містять у собі дані регламентовані ст. 91 КПК України, та визнав належними й допустимими, свідчать про те, що у ході судового розгляду встановлено фактичні дані, які у своїй сукупності указують на те, що дійсно обвинувачені вчинили інкриміновані їм кримінальні правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, за обставин, встановлених судом.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченим суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Так, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_9 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; спосіб життя (раніше не судимий, неодружений, стан здоров`я, не є інвалідом І чи ІІ групи, є військовозобов`язаний), позицію сторони обвинувачення та сторони захисту, відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме не визнання вини, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 3 ст. 368 КК України у виді позбавлення волі із конфіскацією майна та позбавленням права обіймати посади в судових та правоохоронних органах, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_10 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; спосіб життя (раніше не судимий, одружений, стан здоров`я, не є інвалідом І чи ІІ групи, є військовозобов`язаний), позицію сторони обвинувачення та сторони захисту, відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме не визнання вини, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч.5 ст.27 ч. 3 ст. 368 КК України у виді позбавлення волі із конфіскацією майна та позбавленням права займатися адвокатською діяльністю, ч.5 ст.27 ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі, ч.1 ст.190 КК України, у виді обмеження волі, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожного окремо, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинувачених та попередження нових кримінальних правопорушень.

Санкція ч. 1 ст. 369 КК України передбачає, що вчинення вказаного злочину карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Санкція ч. 1 ст. 190 КК України передбачає, що вчинення вказаного кримінального правопорушення карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Положення ч.2 ст. 49 КК України вказують, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до відомостей встановлених в ході судового розгляду, інших кримінальних правопорушень ОСОБА_10 станом на день розгляду даного кримінального провадження не вчиняв, у розшуку обвинувачений не перебував.

Так, враховуючи, що інкриміновані ОСОБА_10 кримінальні правопорушення вчинено 07.06.2018 року, а п.п. 2-3 ч. 1 ст. 49 КК України встановлюють граничний строк для притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України - не більше п`яти років, а за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України не більше трьох років, при цьому жодних даних про перебування обвинуваченого в рамках даного кримінального провадження у розшуку у зв`язку з ухиленням від органу досудового розслідування чи суду, або вчинення ним нового злочину, матеріали судової справи не містять, то строк притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за ч.5 ст.27 ч.2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України, вважається таким, що сплив 08.06.2023 року, а строк притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України, вважається таким, що сплив 08.06.2021 року

Разом з тим, під час судового розгляду, після того, як судом було роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_10 право на закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, останній категорично відмовився від закриття провадження у зв`язку із звільненням його від кримінальної відповідальності з вказаних підстав та наполягав на продовженні судового розгляду.

За таких обставин, враховуючи, що за наслідками судового розгляду обвинуваченого ОСОБА_10 визнано винним, в тому числі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі, а також визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України і призначено покарання у виді обмеження волі, разом з тим, станом на день постановлення даного вироку, передбачені п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказані правопорушення сплинули, а тому ОСОБА_10 має бути звільнений від призначеного судом покарання за вказані кримінальні правопорушення, на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

Дане остаточне покарання обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавлення права обіймати посади та займатися діяльністю), на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 р.).

Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основну мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання, суд сприймає, як діяння, яке б указувало на те, що саме у цій ситуації, та обставинах при яких було вчинено злочин, воно сприймалося б, як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, у світлі практики, ЄСПЛ, сприймалося б як жорстоке поводження, тобто суперечило статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Враховуючи викладене суд вважає призначене покарання обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у виді позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавлення права займатися діяльністю та обіймати посади - є пропорційним вчиненому злочину та таким, що перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особами винних.

На підставі ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_9 у строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення з 18.06.2018 року по 20.06.2018 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

На підставі ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_10 у строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення з 18.06.2018 року по 20.06.2018 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Під час досудового розслідування слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва 20.06.2018 року обвинуваченому ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становив 140 960 гривень 00 коп.

Також, під час досудового розслідування слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва 22.08.2018 року обвинуваченому ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становив 140 960 гривень 00 коп.

Крім того, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31.10.2023 року, обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 змінено запобіжний захід з застави на особисте зобов`язання, а заставу повернуто заставодавцю.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

В той же час, судом не вирішується питання стосовно процесуальних витрат, понесених за проведення судової балістичної експертизи (висновок експерта № 153/6 від 23.07.2018 року, копія якого долучена прокурором до матеріалів кримінального провадження), оскільки вказане експертне дослідження не стосується вимог пред`явленого обвинувачення та матеріали за вказаним фактом було виділено постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_84 від 20.05.2019 року (а.к.п. 21-22 Т. 5) в окреме кримінальне провадження за № 42018000000000488 від 03.03.2018 року.

Питання заходів забезпечення кримінального провадження вирішено, згідно положень ст. 174 КПК України.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних та судових органах строком на 3 роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши у строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення з 18.06.2018 року по 20.06.2018 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді особистого зобов`язання, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України - у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна з позбавленням права займатися адвокатською діяльністю строком на 3 роки;

- за ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Звільнити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від призначеного судом покарання за ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України та ч. 1 ст. 190 КК України на підставі ст.49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Строк відбуття покарання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши у строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення з 18.06.2018 року по 20.06.2018 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді особистого зобов`язання, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , солідарно, на користь держави витрати за проведення експертиз в загальній сумі 19413 гривень 69 копійок, а саме:

-за проведення комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 93/2 від 02.11.2018 року), в сумі 3 432 грн. 00 коп.;

-за проведення комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 82/2 від 08.08.2018 року), в сумі 2 288 грн. 00 коп.;

-за проведення комп`ютерно-технічної експертизи (висновок експерта № 81/2 від 09.08.2018 року), в сумі 2 860 грн. 00 коп.;

-за проведення судово-портретної експертизи (висновок експерта № 332/1 від 28.01.2019 року), в сумі 10833 грн. 69 коп.

Арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2018 року на майно, а саме на: мобільний телефон марки «Iphone 7», модель MN8X2CN/A, серійний номер НОМЕР_4 , IMEI - НОМЕР_5 ; грошові кошти номіналом 100 доларів США в кількості 50 купюр на загальну суму 5 000 доларів США (купюри серії та номери: LC 39901606 B, LF 11995789 C, LK 80220827 D, LJ 57880335 B, LB 48081067 E, LE 10903281 F, LC 42256990 B, MB 74083331 D, LF 03174518 I, LF 89476709F, LB 93774115 V, LF 04037381 L, LB 01202395 N, LF 37690674 E, LL 94629019 I, LL 23999360 J, LB 31344258 R, LE 68290560 E, LF 37690677 E, LB 23705351 W, LB 23705329 W, LL 73424522 I, LF 37690676 E, LB 56635582 M, LF 37690675 E, LB 23705343 W, LD 88934491 D, LB 23705350 W, LB 23705342 W, LB23705327W, LB 23705326 W, MB 37881111 F, LB 23705345 W, LB 23705328 W,MB93448391A, MB 71014184 A, MB 44370779 C, LB 23705377 W, LF 88411515 B, LB 02116146 X, MB 36177254 C, LF 61102681 C, JG 52634866 A, LL 63431758 A, MB 13400278 F, LG 24185423 E, LB 79001481 S, LB 84923171 I, LL 21275302 D, LK 02010451 D; 150 папірців з формою купюр 100 доларів США; автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 200» р.н. НОМЕР_1 , код НОМЕР_16 , який належить ОСОБА_10 - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2018 року на майно, а саме на: мобільний телефон «Apple iPhone 8 +» чорного кольору без серійного номеру з сім-карткою № НОМЕР_17 , мобільний телефон «Apple iPhone 6 s» IC НОМЕР_24 чорного кольору без сім-картки - скасувати.

Речові докази у кримінальному проваджені:

- паспорт серії НОМЕР_18 , ідентифікаційний код НОМЕР_25, автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 200» р.н. НОМЕР_1 - залишити у володінні власника;

- грошові кошти номіналом 100 доларів США в кількості 50 купюр на загальну суму 5 000 доларів США (купюри серії та номери: LC 39901606 B, LF 11995789 C, LK 80220827 D, LJ 57880335 B, LB 48081067 E, LE 10903281 F, LC 42256990 B, MB 74083331 D, LF 03174518 I, LF 89476709F, LB 93774115 V, LF 04037381 L, LB 01202395 N, LF 37690674 E, LL 94629019 I, LL 23999360 J, LB 31344258 R, LE 68290560 E, LF 37690677 E, LB 23705351 W, LB 23705329 W, LL 73424522 I, LF 37690676 E, LB 56635582 M, LF 37690675 E, LB 23705343 W, LD 88934491 D, LB 23705350 W, LB 23705342 W, LB23705327W, LB 23705326 W, MB 37881111 F, LB 23705345 W, LB 23705328 W,MB93448391A, MB 71014184 A, MB 44370779 C, LB 23705377 W, LF 88411515 B, LB 02116146 X, MB 36177254 C, LF 61102681 C, JG 52634866 A, LL 63431758 A, MB 13400278 F, LG 24185423 E, LB 79001481 S, LB 84923171 I, LL 21275302 D, LK 02010451 D - залишити у володінні ФЕУ СБ України;

- мобільний телефон марки «Iphone 7», модель MN8X2CN/A, серійний номер НОМЕР_4 , IMEI - НОМЕР_5 - повернути ОСОБА_10 ;

- 150 папірців з формою купюр 100 доларів США - знищити;

- записну книжку з написом «Kleffmann Group», мобільний телефон «Apple iPhone 8 +» чорного кольору без серійного номеру з сім-карткою № НОМЕР_17 , мобільний телефон «Apple iPhone 6 s» IC НОМЕР_24 чорного кольору без сім-картки - повернути ОСОБА_9

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_19 від 08.07.2008 на ім`я ОСОБА_85 , банківську картку «ПриватБанк» НОМЕР_20 , банківську картку «РайффайзенБанкАваль» НОМЕР_21 , банківську картку «Альфа Банк» НОМЕР_22 - залишити у володінні власника.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору.

Учасникам кримінального провадження роз`яснюється право ознайомитись із журналом судового засідання.

Суддя