Рішення № 137498868, 03.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14584/25

Провадження № 2/752/1203/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.06.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Акціонерне товариство "Сенс банк", про поділ майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності та стягнення 1/2 частки вартості майна, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про поділ майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності та стягнення 1/2 частки вартості майна.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з 11.09.2010 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 червня 2024 року шлюб розірвано. За період перебування у шлюбі подружжям за спільні сімейні кошти було придбано 20 лютого 2019 року квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності зареєстрована за відповідачем, та 18.08.2020 року автомобіль "КІА CEED" номерний знак НОМЕР_1 , що також на праві власності зареєстрований за відповідачем.

Позивач пропонував відповідачу вирішити питання поділу майна в позасудовому порядку шляхом поділу квартири та отримання компенсації 1/2 частки автомобіля, однак дані пропозиції залишилися поза увагою.

За таких підстав, позивач просить здійснити поділ майна подружжя, визнавши за кожним право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль "КІА CEED" номерний знак НОМЕР_1 , стягнувши з відповідача на користь позивача компенсацію 1/2 частки вартості вказаного автомобіля в сумі 259 500,00 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву. Просить стягнути з неї на користь позивача 111 935,65 грн. компенсації за сплачені кошти за іпотечним договором під час перебування у шлюбі за квартиру та 155 700,00 грн. компенсації вартості частки автомобіля.

Зазначає, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є предметом договору іпотеки, укладеним між нею та ПАТ АКБ "Аркада". На день припинення ведення подружжям спільного господарства в жовтні 2022 року за іпотечним договором було виплачено суму у розмірі 223 871,30 грн., а на день постановлення рішення про розірвання шлюбу 14.06.2024 року було сплачено 301 068,30 грн. Вказані грошові кошти відповідач сплачує самостійно без участі позивача. Між ПАТ АКБ "Аркада" та АТ "Альфа-банк" 21.10.2019 року було укладено договір, за яким первісний кредитор відступив право вимоги за кредитним договором на користь нового кредитора. На думку відповідача, поділу можуть підлягати кошти, внесені за час ведення спільного господарства, в розмірі 223 871,30 грн., а інший порядок поділу порушить права інших осіб, в тому числі двох неповнолітніх дітей, інтереси яких, на думку відповідача, повинні бути враховані при поділі вказаного нерухомого майна.

Відповідач погоджується з вартістю автомобіля "КІА CEED" номерний знак НОМЕР_1 , визначеному позивачем. Оскільки автомобіль був придбаний частково за власні кошти відповідача, які вона отримала в якості компенсації за спадщину у розмірі 5 000,00 доларів США, а інша сума була сплачена нею за рахунок заробітної плати, на думку відповідача, підлягає стягненню компенсація у розмірі 155 700,00 грн.

Протокольною ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва, занесеною до журналу судового засідання від 14.10.2025 року, задоволено клопотання відповідача ОСОБА_2 . Постановлено залучити до участі в справі в якості третьої особи АТ "Сенс банк".

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.10.2025 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

В судове засідання позивач та його представник не з"явилися, надіслали заяву про судовий розгляд без їх участі. Позовні вимоги підтримують.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні не визнали позовні вимоги та просили стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію вартості спільного майна у розмірі згідно відзиву на позовну заяву.

Вислухавши пояснення відповідача та її представника, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.09.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві був зареєстрований шлюб між сторонами у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Під час шлюбу у подружжя народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 червня 2024 року шлюб між подружжям ОСОБА_1 розірвано.

29 березня 2017 року ОСОБА_2 уклала з ПАТ АКБ "Аркада" договір про іпотечний кредит №79907, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.В., за умовами якого отримала грошові кошти у розмірі 1 034 439,35 грн. для участі у Фонді фінансування будівництва з метою інвестування в житлове будівництво згідно договору про участь у Фонді фінансування будівництва №79907 від 22.03.2017 року

05 березня 2019 року внесені зміни до Іпотечного договору №79907 від 29.03.2017 року.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №396510667 від 25.09.2024 р. за відповідачем ОСОБА_2 15.02.2019 року на праві власності зареєстрована квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 81,8 кв.метрів, житловою площею 42,7 кв.метрів.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 за відповідачем ОСОБА_2 18.08.2020 р. зареєстровано право власності на автомобіль "КІА CEED" номерний знак НОМЕР_1 .

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У статті 60 СК України (далі - СК України) закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

У статті 68 СК України закріплено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, придбане нею чи ним за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.09.2024 року.

У подальшому, назва вулиці змінена на вул. Самійла Кішки.

Автомобіль "КІА CEED" номерний знак НОМЕР_1 на праві власності зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Вбачається, що ОСОБА_2 придбала квартиру та автомобіль, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , а тому зазначене майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає поділу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках.

Відповідач не спростувала презумпцію спільності права власності подружжя на спірне майно, та фактично визнала цю обставину.

Автомобіль є неподільною річчю, а отже його поділ здійснюється шляхом присудження на користь одного з подружжя і стягнення половини його вартості на користь іншого з подружжя.

Відповідно до положень статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою (абзаци перший і другий частини другої статті 364 ЦК України).

У постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року в справі № 210/4854/15-ц, провадження № 61-30421св18, від 03 червня 2020 року в справі № 487/6195/16-ц, провадження № 61-46326св18, від 05 лютого 2025 року в справі № 641/2211/23, провадження № 61-14219 св 24, від 19 лютого 2025 року в справі № 369/5830/22, провадження № 61-15993 св 24, від 12 березня 2025 року в справі № 760/20240/17, провадження № 61-14196св24 та інших викладено правовий висновок, згідно якого, аналіз змісту положень статті 71 СК України дає підстави для висновку, що частини четверта та п`ята цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку.

При цьому ця норма не вимагає обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь компенсацію 1/2 частки вартості автомобіля "КІА CEED" номерний знак НОМЕР_1 в сумі 259 500,00 грн., зазначивши, що середня ринкова вартість автомобіля становить 519 000,00 грн. згідно інтернет сайту AUTO.RIA

Відповідач в судовому засіданні погодилася з такою вартістю автомобіля, надала згоду на виплату грошової компенсації за 1/2 частину спірного автомобіля.

Враховуючи такий варіант розподілу майна, відповідач зобов`язана компенсувати відповідачу суму у розмірі 259 500,00 грн. , що становить 1/2 частину вартості автомобіля.

Доводи відповідача про придбання спірного автомобіля за особисті кошти не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 7 767,20 грн.

Керуючись статтями 57, 60, 70 СК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 206, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Акціонерне товариство "Сенс банк", про поділ майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності та стягнення 1/2 частки вартості майна - задовольнити.

У порядку поділу майна визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

У порядку поділу майна визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

У порядку поділу майна визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на автомобіль "КІА CEED" номерний знак НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) 259 500,00 грн. компенсації вартості 1/2 частини автомобіля.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 7 767,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15 червня 2026 року.

Суддя: