Рішення № 137498801, 18.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13282/24

Провадження №: 2-а/752/3/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 16.06.2024 серії ЕНА № 2404569 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2404569 від 16.06.2024 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки транспортний засіб був зупинений без наявності передбачених законом підстав, а вимога про пред`явлення страхового полісу - незаконною. Позивач зазначає, що рухався смугою громадського транспорту з метою здійснення зупинки у дозволеному місці, порушень Правил дорожнього руху не допускав, а тому підстав для зупинки транспортного засобу, визначених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», не було. Крім того, інспектор не повідомив належним чином конкретну причину зупинки. Перевірка наявності страхового полісу можлива лише у чітко визначених законом випадках - зокрема під час оформлення матеріалів про порушення ПДР або при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки протокол за інше порушення не складався, підстав для вимоги про пред`явлення страхового полісу не існувало. Позивач також наголошує, що відповідно до ст.ст. 245, 247, 251 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, що має бути доведено належними та допустимими доказами. Водночас відповідач не надав доказів на підтвердження законності зупинки та правомірності перевірки страхового полісу. Окремо позивач посилається на положення ст. 77 КАС України, відповідно до яких обов`язок доказування правомірності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, а також на правові позиції вищих судів щодо недопустимості безпідставної перевірки страхового полісу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2024 справу передано на розгляд головуючого судді Митрофанової А.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.06.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з поданням її без додержання вимог статей 160, 161 КАС України. Суд дійшов висновку про необхідність уточнення належного відповідача, оскільки Управління патрульної поліції у м. Києві не є юридичною особою та не може виступати самостійним відповідачем, тоді як належним відповідачем є Департамент патрульної поліції як орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень. Крім того, встановлено, що судовий збір у сумі 605,60 грн сплачено не за реквізитами Голосіївського районного суду м. Києва, що унеможливлює його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету. Позивачу надано п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків шляхом подання належним чином оформленої позовної заяви та документа про сплату судового збору за правильними реквізитами.

ОСОБА_1 у встановлений судом строк усунув вказані недоліки.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26 червня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.08.2024 від представника відповідача - Бобошко О.П. надійшов відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою. Зазначається, що 16.06.2024 о 12 год. 22 хв. у м. Києві по вул. Васильківській, 58 позивач керував транспортним засобом VOLKSWAGEN POLO, державний номерний знак НОМЕР_1 , без чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху України, а відповідальність за такі дії передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП. У відзиві наголошується, що інспектор діяв у межах наданих законом повноважень, передбачених ст. 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію», здійснюючи контроль за дотриманням Правил дорожнього руху. Під час зупинки транспортного засобу інспектор представився, повідомив про ведення відеофіксації, роз`яснив позивачу його права відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, після чого висунув законну вимогу пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ та страховий поліс. За результатами перевірки через відкриту базу даних МТСБУ встановлено відсутність чинного страхового полісу щодо вказаного транспортного засобу станом на момент зупинки, що підтверджується відповідним витягом та посиланням на електронний ресурс, а також відеозаписом з нагрудного відеореєстратора, який долучено до матеріалів справи. Крім того, у відзиві наведено норми ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», ст. 21, 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також п. 2.4 ПДР України, згідно з якими водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`явити страховий поліс. Наголошується, що закон надає працівникам поліції право перевіряти наявність чинного договору страхування при здійсненні контролю за безпекою дорожнього руху. Представник відповідача також посилається на правові позиції Верховного Суду у справах № 465/6677/16-а від 21.11.2018 та № 686/6140/16-а від 26.02.2020, в яких підтверджено обов`язок водія мати при собі страховий поліс та право поліцейського здійснювати відповідну перевірку.

Клопотань від позивача та відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження обставин в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 16 червня 2024 року інспектором взводу № 2 роти № 5 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Солодкою Антоніною Миколаївною винесено постанову серії ЕНА № 2404569 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у зв`язку з виявленням факту керування транспортним засобом VOLKSWAGEN POLO, державний номерний знак НОМЕР_1 , без чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушено вимоги п. 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху України та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

На позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн 00 коп.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За приписами п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII, у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч. 1, 2 і 3 ст. 122 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно із ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII) учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону № 3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху).

Пунктом 1.1 Правил дорожнього руху закріплено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з пунктом 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у зв`язку з не пред`явленням полісу обов`язкового страхування.

Згідно з пунктом 17.1 Правил дорожнього руху на дорозі із смугою для маршрутних Пунктом 2.1 ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон); ґ) чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Так, положеннями ст. 21 закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Згідно з ст. 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Отже, положеннями вищевказаної статті передбачено право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а підпунктами 2.1, 2.4 ПДР України, встановлено обов`язок водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий поліс.

Відповідно до ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, судом установлено, що 16.06.2024 о 12 год. 22 хв. за адресою: вул. Васильківська, 58 у м. Києві екіпажем патрульної поліції (РУБІН 101) було зупинено транспортний засіб VOLKSWAGEN POLO, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що останній рухався смугою для маршрутних транспортних засобів.

Після чого працівниками поліції прийнято рішення здійснити зупинку транспортного засобу для перевірки документів.

Таким чином, зупинка транспортного засобу була здійснена з підстав, передбачених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з наявністю ознак порушення Правил дорожнього руху, а відтак вимога про пред`явлення документів була правомірною.

У ході перевірки документів водія останній не надав поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що підтверджується доказами у справі, зокрема, письмовими поясненнями та відеозапис адміністративного правопорушення.

Таким чином, позивач здійснював рух автомобілем без відповідних документів передбачених п. 2.1.г ПДР України.

Окрім того, суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи не надано поліс страхування на транспортний засіб VOLKSWAGEN POLO, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Разом з тим, ст. ст. 21, 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов`язують водія мати при собі чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової та на вимогу органу Національної поліції надати для перевірки.

При цьому, як було зазначено вище, згідно зі статтею 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV, посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

А тому твердження позивача, що працівники поліції не мають право перевіряти поліс страхування без складення протоколу, щодо порушень правил дорожнього руху або при оформлені матеріалів ДТП не відповідають чинному законодавству.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13 березня 2020 року по справі №161/11159/16-а.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 72, 77, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 7, 122, 251, 265-2, 268, 283-284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.О. Митрофанова