Рішення № 137498804, 18.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20632/25

Провадження №: 2-а/752/72/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності винесено з істотним порушенням процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності. Зокрема, розгляд справи проведено за його відсутності попри своєчасне повідомлення відповідача про тимчасову непрацездатність та подання клопотання про перенесення слухання, підтвердженого витягом з реєстру листків непрацездатності. Відповідач, задовольнивши перше клопотання про перенесення, вдруге без належного обґрунтування відмовив у відкладенні та розглянув справу без участі позивача, чим порушив право бути присутнім під час розгляду, надавати пояснення і заявляти клопотання, гарантоване статтею 268 КУпАП, принцип верховенства права та гарантії справедливого розгляду справи відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, позивач зазначає, що його неправомірно притягнуто як фізичну особу за правопорушення, пов`язане з перевищенням габаритно-вагових норм транспортного засобу, який належить підприємству. Відповідальність у такому випадку повинна покладатися на юридичну особу - власника транспортного засобу, оскільки керівник діє від її імені та не відповідає за її зобов`язання особистим майном, що узгоджується з положеннями ЦК України, ГК України та правовими висновками Верховного Суду щодо неможливості притягнення директора до особистої адміністративної відповідальності за порушення, пов`язані з господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2025 року справу передано на розгляд головуючого судді Митрофанової А.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13 жовтня 2025 року до суду надійшов відзив представника відповідача - Державної служби України з питань безпеки на транспорті Воробйової А.О., у якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності правомірно, оскільки факт правопорушення зафіксовано автоматичним пунктом габаритно-вагового контролю WIM80 на автомобільній дорозі Т-16-27, який зафіксував рух спеціального вантажного автомобіля SINOTRUK із прихованим державним номерним знаком, що свідчить про ухилення від проходження габаритно-вагового контролю. Виявлені обставини підтверджуються матеріалами перевірки, фотозображеннями, даними технічних засобів автоматичної фіксації та актом перевірки, що відповідно до статті 251 КУпАП є належними доказами у справі. Також відповідач вказує, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи: на його адресу направлялись рекомендовані листи із запрошенням на розгляд та копією постанови, які були отримані особисто, а відсутність особи під час розгляду не позбавляє її права на подальше оскарження прийнятого рішення. Крім того, відповідальність покладено саме на керівника юридичної особи як на відповідальну особу за транспортний засіб відповідно до положень статті 14-3 та частини третьої статті 132-1 КУпАП, оскільки у разі відсутності даних про належного користувача транспортного засобу адміністративна відповідальність покладається на керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб. Позивач не спростував факту вчинення правопорушення та не надав доказів, які б свідчили про незаконність постанови, тоді як її скасування призведе до уникнення перевізником відповідальності та негативно вплине на забезпечення збереження автомобільних доріг і надходження коштів до державного бюджету.

Клопотань від позивача та відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження обставин в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, що на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, затвердженого 27 лютого 2025 року, у період з 03 березня 2025 року по 09 березня 2025 року посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті здійснювались заходи державного контролю на автомобільних дорогах загального користування Одеської області, зокрема на дорозі Т-16-27 «Серпневе - Тарутине - Арциз - Сарата».

04 березня 2025 року о 09 год 57 хв на км 72+890 вказаної дороги проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки SINOTRUK, спеціалізованого вантажного самоскида, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «УПК Трейдінг» та перебував під керуванням водія ОСОБА_3 .

Контроль здійснювався із використанням автоматичного пункту габаритно-вагового контролю WIM80. Згідно з результатами зважування, зафіксованими системою, сформовано звіт від 04.03.2025 (09:44:33), до якого долучено фотоматеріали транспортного засобу.

У розділі «Зафіксовані порушення» зазначено перевищення габаритів транспортного засобу, при цьому у розділі «Помилки під час вимірювання» відображено: значну різницю між навантаженням на ліву та праву сторони транспортного засобу, незбалансоване навантаження, неперетин сенсорів транспортним засобом, некоректне керування транспортним засобом під час проїзду через комплекс, а також нерозпізнання номерного знаку системою.

За результатами перевірки посадовою особою Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт №АР092489 від 04 березня 2025 року.

Згідно з актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № АР092489 від 04 березня 2025 року, складеним посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, під час рейдової перевірки транспортного засобу марки SINOTRUK, реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановлено, що перевізником не забезпечено водія документами, передбаченими законодавством про режим праці та відпочинку водіїв, а саме: протоколом перевірки та адаптації тахографа, індивідуальною контрольною книжкою водія або копією графіка змінності водіїв. В акті зазначено, що пояснення водія надані усно, інші зауваження чи відмови від підпису не зафіксовані.

Після встановлення власника транспортного засобу контролюючим органом визначено відповідальною особою керівника підприємства-перевізника.

Листом від 05 березня 2025 року позивача запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, що вручено під підпис. Повторне повідомлення-запрошення направлено 19 березня 2025 року та вручено 24 березня 2025 року.

22 квітня 2025 року Укртрансбезпекою винесено постанову №003894 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 132-1 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 51 000 грн, копію якої направлено рекомендованим листом та вручено 29 квітня 2025 року.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставою для винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 132-1 КУпАП відповідач визначив акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № АР092489 від 04 березня 2025 року та матеріали автоматичного пункту габаритно-вагового контролю.

Разом з тим зі змісту акта перевірки вбачається, що під час рейдової перевірки посадовою особою встановлено відсутність у водія документів, які підтверджують дотримання режиму праці та відпочинку, а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографа, індивідуальної контрольної книжки водія або копії графіка змінності водіїв.

Отже, фактично акт перевірки фіксує порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо обов`язку перевізника забезпечити водія документами, які підтверджують дотримання режиму праці та відпочинку, передбаченого статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пунктом 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, а саме відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа і індивідуальної контрольної книжки водія (або копії графіка змінності водіїв), відповідальність за яке встановлена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» і покладається на перевізника як суб`єкта господарювання.ї

Водночас спірною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 132-1 КУпАП - за перешкоджання проведенню габаритно-вагового контролю.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна дія чи бездіяльність. Обов`язковим елементом складу правопорушення є встановлення конкретної події та поведінки особи.

Частина третя статті 132-1 КУпАП передбачає відповідальність саме за активну поведінку, спрямовану на ухилення або перешкоджання проведенню контролю, що передбачає невиконання законної вимоги посадової особи, відмову від проходження контролю або інші дії, які унеможливлюють його проведення.

Однак матеріали справи не містять жодних відомостей про надання водієві законної вимоги щодо зупинки чи проходження габаритно-вагового контролю та її невиконання, відмову від зважування, залишення місця перевірки або іншу поведінку, що об`єктивно утворює перешкоджання контролю.

Натомість дані автоматичної системи містять лише технічні відомості про нерозпізнання номерного знаку та помилки вимірювання. Самі по собі такі відомості не підтверджують протиправної поведінки особи та не свідчать про умисне перешкоджання контролю.

Таким чином, встановлені в акті перевірки обставини стосуються порушення правил перевезень, тоді як спірною постановою особу притягнуто до відповідальності за інше правопорушення - перешкоджання габаритно-ваговому контролю.

Отже, відповідач фактично змінив характер встановленого порушення та притягнув особу до відповідальності за подію, яка матеріалами справи не підтверджена.

Відповідно до статті 7 КУпАП особа може бути піддана заходам впливу лише на підставах і в порядку, встановлених законом, а сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За відсутності належних і допустимих доказів події адміністративного правопорушення суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята без достатніх правових підстав та підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Орган (посадова особа), який розглядає справу, зобов`язаний встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа у його вчиненні.

Водночас зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що відповідач не встановив об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 132-1 КУпАП, а обмежився формальним посиланням на матеріали перевірки без конкретизації дій, які б свідчили про ухилення або перешкоджання контролю.

Сам по собі факт відсутності у водія окремих документів або технічна неможливість ідентифікації транспортного засобу автоматичною системою не є тотожним відмові від проходження габаритно-вагового контролю, невиконанню законної вимоги посадової особи чи іншим активним діям, спрямованим на перешкоджання контролю.

Таким чином, відповідач фактично підмінив встановлення події адміністративного правопорушення припущенням про її можливість, що суперечить вимогам статей 251, 280 КУпАП, відповідно до яких рішення у справі повинно ґрунтуватися виключно на належних та допустимих доказах.

Отже, за відсутності встановленої події та об`єктивної сторони правопорушення склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 132-1 КУпАП, є недоведеним.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 139 КАСУ передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд приходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 211, 20 грн.

Керуючись ст. ст. 72, 77, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 7, 122, 251, 265-2, 268, 283-284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 22 квітня 2025 року №003894, винесену Державною службою України з питань безпеки на транспорті відносно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 132-1 КУпАП, якою застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 000,00 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Стягнути з Державної служби України з питань безпеки на транспорті (код 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211, 20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.О. Митрофанова