Ухвала суду № 137498546, 18.06.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

18 червня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/301/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Новик Т.О., при розгляді справи

позивача 1: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1

позивача 2: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), АДРЕСА_2

позивача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю Зернопрайм (код ЄДРПОУ 38509826), вул. Любомира Боднарука, буд. 43, кв. 1, м. Чернігів, 14038

до відповідача: Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Чернігівське обласне відділення АТ Ощадбанк (код ЄДРПОУ 09353504), пр-т Миру, 19, м. Чернігів, 14000

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНЗУР" (код ЄДРПОУ 39371362), вул. В.Тарановського, 16, оф. 302 м. Чернігів, 14000;

про визнання припиненими договорів поруки

за участю представників:

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: Красник І.А.;

від позивача 3: не з`явився;

від відповідача: Березюк Є.О.;

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Зернопрайм до Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Чернігівського обласного управління АТ Ощадбанк про:

1. визнання припиненими Договору поруки № 1 від 17.06.2021, укладеного на забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "ЦЕНЗУР" за кредитним Договором № 67 від 17.06.2021 року, укладеного між АТ "Державний ощадний Банк України" та ОСОБА_2 ;

2. визнання припиненими Договору поруки № 2 від 17.06.2021, укладеного на забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "ЦЕНЗУР" за кредитним Договором № 67 від 17.06.2021 року, укладеного між АТ "Державний ощадний Банк України" та ОСОБА_1 ;

3. визнання припиненими Договору поруки № 3 від 17.06.2021, укладеного на забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "ЦЕНЗУР" за кредитним Договором № 67 від 17.06.2021 року, укладеного між АТ "Державний ощадний Банк України" та ТОВ "ЗЕРНОПРАЙМ";

4. визнання припиненими Договору поруки № 1 від 22.06.2021, укладеного між АТ "Державний ощадний Банк України" та ОСОБА_2 , який забезпечує виконання зобов`язань ТОВ "ЦЕНЗУР" за Договором кредитної лінії № 69 від 22.06.2021 року;

5. визнання припиненими Договору поруки № 2 від 22.06.2021, укладеного між АТ "Державний ощадний Банк України" та ОСОБА_1 , який забезпечує виконання зобов`язань ТОВ "ЦЕНЗУР" за Договором кредитної лінії № 69 від 22.06.2021 року;

6. визнання припиненими Договору поруки № 3 від 22.06.2021, укладеного між АТ "Державний ощадний Банк України" та ТОВ "ЗЕРНОПРАЙМ", який забезпечує виконання зобов`язань ТОВ "ЦЕНЗУР" за Договором кредитної лінії № 69 від 22.06.2021 року.

17.06.2026 позивачами подана заява про зміну предмета позову шляхом доповнення прохальної частини альтернативними вимогами, відповідно до якої останні, крім вимог, викладених у позовній заяві просять суд алтренативно, у разі якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для визнання договорів поруки припиненими:

- визнати безпідставною відмову АТ «Державний ощадний банк України» у застосуванні спеціального мораторію за заявою ТОВ «Цензур» від 17.02.2026 щодо Кредитного договору № 67 від 17.06.2021, а щодо Договору кредитної лінії № 69 від 22.06.2021 визнати такими, що настали правові наслідки неприйняття Банком у встановлений законом строк рішення про застосування спеціального мораторію або вмотивованої відмови у його застосуванні;

- визнати, що з 23.02.2026 на правовідносини між АТ «Державний ощадний банк України» та Позивачами, як поручителями за договором поруки № 1, № 2, № 3 від 17.06.2021 (за Кредитним договором №67 від 17.06.2021) та за Договорами поруки № 1,№ 2, № 3 від 22.06.2021 (за Договором кредитної лінії № 69 від 22.06.2021) поширюються наслідки спеціального мораторію, передбачені пунктами 23-29 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України;

- визнати відсутнім у АТ «Державний ощадний банк України» право на вчинення дій щодо примусового стягнення заборгованості з Позивачів як поручителів за договорами поруки № 1, №2, №3 від 17.06.2021 та договорами поруки №1, №2, №3 від 22.06.2021 на період спеціального мораторію, передбаченого пунктами 23-2- розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Дослідивши подану заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення їх без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини 1, пункту 4 частини 2 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав та інтересів, передбачений законом або договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Суд зауважує, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову може бути майнова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З цього приводу суд зазначає, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви.

Суд звертає увагу заявника на те, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено право суду на власний розсуд обирати, які з вимог є предметом позову. Таке право вибору надано саме позивачу.

Інакше кажучи, формулювання змісту та обсягу вимог є диспозитивним правом заявника і відноситься до його виключної компетенції у справі, а тому невизначення останнім чіткого і безумовного змісту і обсягу позовних вимог у відповідності до обраного позивачем способу захисту нівелює можливість дотримання судом принципу визначеності у приватноправових відносинах та унеможливлює правильне і своєчасне вирішення справи.

При цьому, суд наголошує, що резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно.

Відтак, суд вважає за необхідне запропонувати позивачам усунути недоліки поданої заяви та визначитись останнім з предметом позову.

Як убачається зі змісту заяви про зміну предмета позову позивачами доповнено останній рядом немайнових вимог.

У разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою (ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Відповідно до приписів статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду, зокрема, позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн.

З урахуванням вимог Закону України «Про судовий збір» за кожну окрему додаткову вимогу немайнового характеру судовий збір сплачується із розрахунку 3328 грн кожна.

Позивачами доказів сплати судового збору до заяви про зміну предмету позову не надано.

Отже, з метою забезпечення права сторін на належний судовий захист з прийняттям законного та обґрунтованого судового рішення у справі по суті спору, суд вважає за необхідне залишити заяву у справі № 927/301/26 без руху на підставі п. 2 ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 164, ч. 11 ст. 176 ГПК України та надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариству з обмеженою відповідальністю «Зернопрайм» 5-денний строк для усунення недоліків визначених судом у даній ухвалі, шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків з визначенням чіткого (однозначного) і безумовного змісту позовних вимог, доказами сплати судового збору з урахуванням положень статей 6, 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 164, 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву про зміну предмету позову залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариству з обмеженою відповідальністю «Зернопрайм» строк на усунення недоліків позовної заяви 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

3. Встановити позивачам спосіб усунення недоліків заяви про шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків з визначенням чіткого (однозначного) і безумовного змісту позовних вимог, доказами сплати судового збору у відповідності до положень статей 6, 7 Закону України «Про судовий збір».

Надати суду докази направлення іншим учасникам справи документів на усунення недоліків позовної заяви.

4. Роз`яснити позивачам, що у відповідності до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення ними недоліків заяви про зміну предмета позову у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Ухвалу підписано 18.06.2026.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.О.Новик