Ухвала суду № 137498547, 18.06.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

18 червня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/1187/13

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви Державного навчального закладу Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області про видачу дубліката наказу по справі За позовом: Державного навчального закладу Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області, 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Незалежності, 5А Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, 14000, м. Чернігів, пр-т. Миру, 43 До відповідача: Приватного підприємства Ніжин-Агродар, 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, 7Б Про стягнення заборгованості в сумі 26 615,72 грн. ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.10.2013 у справі № 927/1187/13 присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Ніжин-Агродар" на користь Державного навчального закладу Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області 17 663,41 грн боргу, 2 697,79 грн відшкодування земельного податку, 1 156,54 грн пені, 1 766,34 грн штрафу, 1 505,14 грн судового збору.

12.11.2013 на примусове виконання вказаного рішення суду був виданий наказ.

17.06.2026 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області від Державного навчального закладу Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області надійшла заява (не підписана ЕЦП) про видачу дубліката наказу від 12.11.2013 про примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.10.2013 у справі № 927/1187/13, оскільки при поверненні виконавчого документа з Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції через Укрпошту зазначений документ до ліцею не надійшов.

Відповідно до п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

За змістом ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст. 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно із частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

За змістом частини восьмої статті 6 Господарського процесуального кодексуУкраїни особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля). Проте це не позбавляє її права на подання документів до суду в паперовій формі.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, які набули чинності 05.10.2021 (далі - Положення).

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 24 розділу ІІІ цього Положення підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд", якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням (пункт 25).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 930/191/23 зазначила про те, що тлумачення норм процесуального права зумовлено тим, що підпис ідентифікує автора та слугує підтвердженням того, що особа, яка його підписала, ознайомлена з документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання та надає документу юридичну силу.

Таким чином, юридичні особи мають зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та подавати документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).

Оскільки подання заяви про видачу дублікату наказу здійснюється на стадії виконання судового рішення, порядок подання такої заяви підпадає під дію ч. 2, 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, заява про видачу дублікату наказу має відповідати вимогам до форми і змісту письмової заяви (клопотання), встановленим в ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що заява про видачу дублікату наказу направлена на електронну адресу суду, що суперечить нормам чинного законодавства.

Як свідчить текст поданої стягувачем заяви про видачу дублікату наказу, вона за формою та змістом не відповідає положенням ч. 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, не зазначено повне найменування особи, яка подає заяву, її місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, номер справи, прізвище та ініціали судді.

Також стягувачем до заяви не додано доказів направлення іншим учасникам справи копії заяви про видачу дублікату наказу та доказів сплати судового збору.

За правилами ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Оскільки в порушення вищенаведених приписів діючого законодавства України заявником не дотримано правил подання заяви про видачу дублікату наказу, остання підлягає поверненню без розгляду.

Також, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України заявник має подати заяву про видачу дублікату наказу до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною 1, 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Таким чином, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Керуючись ст. 170, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Державного навчального закладу Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області про видачу дубліката наказу повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата набрання ухвалою законної сили 18.06.2026.

Суддя А.С. Сидоренко