Ухвала суду № 137470210, 12.06.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/5914/26

Провадження №1-кс/751/2107/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській ОСОБА_6 , погоджене прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням, погодженим прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За версією органів досудового слідства, за невстановлених у ході досудового розслідування обставин, у невстановленому місці та не в встановлений час, але не пізніше 15 травня 2025 року, командир стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 вступив у злочинну змову з невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 з числа членів військово-лікарської комісії, які в силу своїх функціональних обов`язків уповноважені проводити військово-лікарську експертизу та визначати придатність військовослужбовців за станом здоров`я до військової служби, відвівши собі роль пособника, яка полягла у одержанні від діючих військовослужбовців Збройних Сил України на користь невстановлених службових осіб Чернігівського військового госпіталю неправомірної вигоди за вчинення ними дій з використанням свого службового становища, шляхом прийняття рішення про непридатність до подальшої військової служби з виключенням з військового обліку за результатами проходження військово-лікарської комісії, а також подальшої передачі отриманої неправомірної вигоди вказаним службовим особам, таким чином конспіруючи їх злочинну діяльність..

09.06.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Сновське Щорського району Чернігівської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, з подальшим утриманням його в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували. Зазначили, що підозру у кримінальному провадженні неможливо визнати обґрунтованою. Так, підозрюваному інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, однак в підозрі не вказується, кому саме підозрюваний та в який спосіб сприяв у одержанні неправомірної вигоди. Ризики, наведені у клопотанні є абстрактними та необґрунтованими, носять шаблонний характер. Підозрюваний має позитивну репутацією, є офіцером Збройних сил України, має позитивну характеристику за місцем служби, а крім того має серйозне захворювання. Просили відмовити у задоволенні клопотання або застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області за процесуального керівництва Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025272320000036 від 23.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

09.06.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_9 обґрунтовано (для даної стадії досудового розслідування) підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України та підозра підтверджується зібраними у справі доказами, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, а саме:

- протоколом проведення НСРД спостереження за особою від 01.12.2025;

- протоколом проведення НСРД спостереження за особою, річчю або місцем від 07.01.2026;

- протоколом проведення НСРД аудіоконтроль особи від 07.01.2026;

- протоколом проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 30.03.2026;

- протоколом проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи від 01.07.2025;

- протоколом проведення НСРД спостереження за особою від 01.07.2025;

- протоколом проведення НСРД аудіоконтроль особи від 23.09.2025;

- протоколом проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 01.12.2025;

- протоколом проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 05.12.2025;

- протоколом проведення НСРД спостереження за особою від 13.11.2025;

- протоколом проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 27.11.2025;

- протоколом проведення НСРД аудіоконтроль особи від 30.12.2026;

- протоколом проведення НСРД контроль за вчиненням злочину від 07.01.2026;

- протоколом проведення НСРД контроль за вчиненням злочину від 05.12.2025;

- протоколом проведення НСРД контроль за вчиненням злочину від 05.12.2025;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 27.05.2025, від 02.06.2025, від 04.08.2025, від 26.11.2025, від 02.12.2025, від 31.12.2025 та протоколом допиту 03.06.2026 з додатками.

Щодо доводів про необґрунтованість підозри, слідчий суддя зауважує наступне.

У рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, правильності кваліфікації дій, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особі про підозру.

Отже, на даному етапі кримінального провадження, у межах розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, до завдань слідчого судді не належить оцінка достовірності та допустимості доказів сторони обвинувачення, а також надання переваги доказам сторони захисту або сторони обвинувачення, тобто вирішення тих питань, які підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті.

Слідчий суддя зауважує також, що доводи про не встановлення особи, який (ймовірно) могли призначатися грошові кошти для передачі в якості неправомірної вигоди, є передчасними, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено.

За наведених умов слідчий суддя відхиляє доводи про необґрунтованість підозри у кримінальному провадженні.

Відтак наявні в матеріалах клопотання докази є достатніми для висновку, що підозра ОСОБА_4 є обґрунтованою, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає вірогідною причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, що є достатнім для застосування щодо нього запобіжного заходу.

В обґрунтування запобіжного заходу слідчий в своєму клопотанні посилається на існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: усвідомлюючи, що у випадку визнання винуватості ОСОБА_4 , усвідомлюючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі (з урахуванням неможливості застосування положень ст. 69, 75 КК України) може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду; ОСОБА_4 будучи зацікавленим у відверненні відповідальності за вчинення тяжкого корупційного кримінального правопорушення, може вдатися до впливу на свідків та інших фігурантів вказаного кримінального провадження, зокрема іншого підозрюваного ОСОБА_8 , службових осіб Чернігівського військового госпіталю, ДУ «Центр кардіології та кардіохірургії МОЗ України» шляхом їх підкупу, вмовлянь, здійснення тиску, задля ненадання свідчень щодо нього, які б підтверджували його причетність до інкримінованого злочину; характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , а саме вчинення за попередньою змовою групою осіб після ретельної підготовки тощо, вказує на імовірність повторного вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя в цілому погоджується із існуванням ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас слідчий суддя зауважує, що ризики у кримінальному провадженні можуть мати різний ступінь їх інтенсивності (гостроти) вираження.

На переконання слідчого судді інтенсивність ризиків, на існування яких посилається прокурор в своєму клопотанні, не вказує на безальтернативність застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та не доводять неможливість нівелювання таких ризиків шляхом застосування меншу суворого запобіжного заходу, зокрема у виді грошової застави.

Так, до факторів, що знижують гостроту ризиків належить зокрема те, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відомостей про вчинення будь-яких інших деліктних дій в розпорядженні слідчого судді немає, а отже відсутні (на даний час) підстави вважати, що підозрюваний системно схильний до вчинення протиправної діяльності.

Крім того, судом беруться до уваги відомості про достатньо міцні соціальні зв`язки ОСОБА_4 , зокрема підозрюваний є одружений, має доньку, має постійне місце роботи є військовослужбовцем офіцерського складу.

Беруться до уваги слідчим суддею і відомості про позитивні характеристики ОСОБА_4 за місцем проходження служби наявність подяк та нагороджень.

Отже, за сукупністю наведеного слідчий суддя не вбачає правових підстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею береться до уваги наявність у підозрюваного ускладнень зі здоров`ям, зокрема хвороби Крона, що також береться до уваги при обранні запобіжного заходу.

Водночас із урахуванням ступеня вираження інтенсивності ризиків, стадії кримінального провадження, процесуальної поведінки підозрюваного та його стану здоров`я, запобіжний захід у виді застави, із забезпеченням контролю місцезнаходження та поведінки підозрюваного з боку правоохоронних органів та покладенням на нього відповідних обов`язків є дієвим запобіжним заходом, що зможе забезпечити нівелювання ризиків у кримінальному провадженні. У силу наведених вище обставин саме такий запобіжний захід є достатнім та пропорційним наявним у кримінальному провадженні ризикам, а менш суворі запобіжні заходи не здатні нівелювати наявні ризики.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини неодноразово висловлювалася думка про те, що розмір застави повинен встановлюватися головною мірою з урахуванням особи підсудного, належної йому власності, його стосунків з поручителями, іншими словами - з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (Неймайстер проти Австрії, рішення від 27.06.1968 р.; Гафа проти Мальти, рішення від 22.05.2018).

13 січня 2022 року Європейський Суд ухвалив рішення в справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15), у якому зазначив, що застава має на меті передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.

Європейський суд з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 вказав, що відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; (8) «середовище»; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Отже, виходячи з наведених норм, беручи до уваги мотиви ймовірних кримінальних правопорушень, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 690,00 грн, з тією ж вірогідністю, що вказаний розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства і держави та інтереси підозрюваного.

Застава у вказаному розмірі, на переконання суду, не є завідомо непомірною для підозрюваного.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Керуючись статтями ст.ст. 176-178, 184, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб та складає 199 690 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСА України у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за викликом;

- не відлучатися із Чернігівської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_8 ;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Строк дії ухвали в частині покладення на підозрюваного обов`язків визначити до 10.08.2026 року включно.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Слідчий cуддя ОСОБА_1