Ухвала суду № 137470211, 12.06.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/5933/26

Провадження №1-кс/751/2120/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові клопотання слідчого у кримінальному провадженні - т.в.о. старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62025100150001455 від 18.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309 ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 313 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий у кримінальному провадженні - т.в.о. старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням, погодженим прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обгрунтоване тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 123 (по стройовій частині) від 16.05.2019 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_5 , призначеного на посаду монтера колій 3 відділення колійного взводу будівельно-відновлювальної роти шляхо-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 20РС від 16.05.2019, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

В свою чергу, військовослужбовець військової служби за контрактом солдат ОСОБА_5 грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15 год. 00 хв. 29.05.2025, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та самовільно залишив місце несення служби, визначене у с. Красилівка Чернігівського району Чернігівська області.

15.03.2026 о 12 год. 37 хв. солдата ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України затримано за місцем його фактичного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим припинено його злочинну діяльність.

Так, військовослужбовець військової служби за контрактом солдат ОСОБА_5 внаслідок самовільного залишення місця служби обов`язки військової служби з 29.05.2025 по 15.03.2026 не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків не вживав, а займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.

Крім того, солдат ОСОБА_5 , у невстановлені досудовим розслідуванням час, місце та спосіб, але не пізніше 24.02.2026, незаконно, з метою подальшого збуту, придбав порошкоподібну речовину, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 2,1123 г, що є великим розміром, яку незаконно зберігав за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 до 24.02.2026 з метою збуту.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, солдат ОСОБА_5 , діючи повторно, маючи злочинний умисел, спрямований на збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, у невстановлені досудовим розслідуванням час, місце та спосіб, але не пізніше 03.03.2026, незаконно, з метою подальшого збуту, придбав невстановлену кількість особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яку переніс до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , та продовжив зберігати з метою збуту.

Крім цього, солдат ОСОБА_5 діючи повторно, у невстановлені досудовим розслідуванням час, місце та спосіб, але не пізніше 15.03.2026, незаконно, з метою подальшого збуту, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масами 0,0405г, та 0,0096г, всього загальною масою 0,0501г, яку переніс до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де помістив до двох полімерних пакетиків, та продовжив зберігати з метою подальшого збуту.

За сукупністю вчиненого ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 5 ст. 407 КК України.

ОСОБА_5 15.03.2026 о «12» год «37» хв. затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

ОСОБА_5 15.03.2026 о «20» год «25» хв. вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.5 ст. 407 КК України.

ОСОБА_5 31.03.2026 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.5 ст. 407 КК України.

На даний час ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 продовжують існувати, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню наявним ризикам, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання та просили застосувати до підозрюваного менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту. Зазначили при цьому, що підозрюваний активно співпрацює з органами досудового розслідування, визнає винуватість та надає показання по суті обставин кримінального провадження. На даний час підозрюваний вже тривалий час перебуває пі дією запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що також впливає на зміну динаміки та інтенсивності вираження ризиків у провадженні.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області за процесуального керівництва Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100150001455 від 18.04.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 5 ст. 407 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 313 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 5 ст. 407 КК України, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13.05.2026 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 продовжено до 15.06.2026 включно, без визначення застави.

У судовому засіданні встановлено, що на даний час існують підстави вважати, що ОСОБА_5 може бути причетний до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень. При цьому, судом на даній стадії не вирішуються питання належності, допустимості та достовірності доказів, а також питання винуватості або невинуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

При цьому слідчий суддя під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою не вирішує питання про винуватість або невинуватість особи. Згідно з положеннями статті 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Таким чином, наявні в матеріалах клопотання докази є достатніми для висновку, що підозра ОСОБА_5 є обґрунтованою, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає вірогідною причетність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, що є достатнім для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає, що в межах кримінального провадження продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні тяжких злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати чи спотворити речі та документи, які були предметами злочинів; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, у яких підозрюється.

Водночас, при вирішенні питання щодо оцінки ступеня вираження інтенсивності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя не може залишити поза увагою наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Отже, слідчий суддя має право продовжити дію найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави лише в тому разі, якщо наявні у кримінальному провадженні ризики дійсно унеможливлюють застосування іншого запобіжного заходу.

Як вбачається з пояснень підозрюваного та не було спростовано в ході судового розгляду стороною обвинувачення, на даний час ОСОБА_5 співпрацює з органом досудового розслідування та здійснює сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. Наведена обставина є такою, що впливає на зменшенні інтенсивності ризиків у кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя не може не взяти до уваги той факт, що підозрюваний утримується під вартою близько трьох місяців без визначення розміру застави. Тобто, має місце доволі суттєвий строк утримання особи під вартою без визначення застави, що має превентивний вплив на особу та сприяє зменшенню ступеня інтенсивності ризиків.

Згідно із висновками ЄСПЛ у справі «Ігнатов проти України»: «… із плином часу для тривалого тримання заявника під вартою потрібне додаткове обґрунтування, але суди не надали жодних додаткових аргументів. Крім того, на жодному з етапів національні суди не розглянути будь-які інші превентивні заходи в якості альтернативи тримання під вартою».

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 26 червня 1991 р. у справі «Летельє проти Франції» «попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути «формою очікування» обвинувального вироку».

Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі «Ноймайстер проти Австрії» позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.

Крім того, як неодноразово відзначав ЄСПЛ у своїх рішеннях ризик втечі неминуче зменшується з плином часу, проведеного в ув`язненні («Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria), 1968, § 10).

На той факт, що ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду має найбільш суттєве вираження саме на первинних стадіях кримінального провадження, та згодом, внаслідок дії застосованих запобіжних заходів, має тенденцію до зниження, неодноразово було вказано судами апеляційної інстанції (див. зокрема ухвалу Апеляційної палати ВАКС від 21 грудня 2023 року у справі № 991/10584/23).

Слідчий суддя бере до уваги те, що як випливає із судової практики у питаннях запобіжних заходів, ступінь вираження ризику знищення, спотворення чи фальсифікації доказів у кримінальному провадженні має тенденцію до зменшення із плином часу, оскільки стороною обвинувачення завершується збирання доказів у кримінальному провадженні та позиція сторони обвинувачення істотно посилюється після завершення досудового розслідування.

Наведена позиція узгоджується, зокрема, із висновками, наведеними в ухвалах Вищого антикорупційного суду від 23.12.2020 у справі №991/9802/20; від 03.12.2021 у справі №991/1467/21, Апеляційної палати ВАКС від 21.12.2023 у справі №991/10584/23; від 02.11.2023 у справі №991/8873/23 тощо.

Так, в ухвалі АП ВАКС від 02.11.2023 у справі №991/8873/23 було наведено такий висновок щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників цього кримінального провадження; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінальне правопорушення: «… з плином досудового розслідування інтенсивність ризиків знижується, враховуючи перебіг та тривалість досудового розслідування, а також впливу раніше застосованого до підозрюваної особи запобіжного заходу».

Отже, беручи до уваги такі фактори, як: процесуальна поведінка підозрюваного та тривалість застосування найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення застави в межах кримінального провадження як альтернативи тримання під вартою.

При цьому слідчий суддя зауважує, що положення ч. 8 ст. 176 КПК України хоча й передбачають застосування до військовослужбовців, що підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України виключно застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не місттяь заборони визначати заставу саме як альтернативу триманню під вартою, що є складвоою цього виду запобіжного заходу згідно ст. 183 КПК України. Саме на це вказують положення абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України, які визначають саме право слідчого судді не визначати заставу у кримінальному провадженні за ст. 407 КК України, однак не обов`язок її не визначати.

Слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400,00 грн, з тією ж вірогідністю, що вказаний розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства і держави та інтереси підозрюваного.

Застава у вказаному розмірі, на переконання суду, не є завідомо непомірною для підозрюваного. У свою чергу, визначення застави в розмірі, який є очевидно непропорційним щодо майнового стану підозрюваного, розцінюється як порушення його прав в свтілі практики ЄСПЛ.

При цьому слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196-199, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

Ухвалив:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 10.08.2026 включно, з утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСА України у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні;

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_5 проживає: м. Чернігів, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

- здати на зберігання слідчому, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії зазначених обов`язків до 10 серпня 2026 включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Слідчий cуддя ОСОБА_1