Рішення № 137450279, 17.06.2026, Старосинявський районний суд Хмельницької області

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 684/240/26

Провадження № 2/684/269/2026

17 червня 2026 року селище Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Волошина Р.Р.,

за участі секретаря судового засідання Басок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Стара Синява Хмельницького району Хмельницької області в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У квітні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 15.01.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № 6-022-861-2-21-Г (з ануїтетними платежами), який підписано ним власноручно. АТ «МЕГАБАНК» надало ОСОБА_1 кредитні кошти 27700 гривень.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФНАНС» було укладено договір №GLIN426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого АТ «МЕГАБАНК» відступило ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФНАНС» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем становить 68082 гривні 83 копійки, з яких: заборгованість за основним боргом 26990 гривень 25 копійок; заборгованість за відсотками 8683 гривень 58 копійок; заборгованість по комісії - 32409 гривень.

27.12.2024 між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФНАНС» та ТОВ «ФК «Єврокредит» було укладено договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФНАНС» відступило «Фінансова компанія «Єврокредит» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем становить 68082 гривні 83 копійки, з яких: заборгованість за основним боргом 26990 гривень 25 копійок; заборгованість за відсотками 8683 гривень 58 копійок; заборгованість по комісії - 32409 гривень.

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь 68082 гривні 83 копійки заборгованості по договору, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11200 гривень.

05.05.2026 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

21.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

У позовній заяві та в окремій заяві міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно, про причини неявки суду не повідомив. Представник позивача подав до суду відзив в якому просить зменшити суму позовних вимог на суму заборгованості по комісії в розмірі 32409 гривень та зменшити витрати на оплату послуг адвоката, який є значно завищеним.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Суд установив.

15.01.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № 6-022-861-2-21-Г (з ануїтетними платежами), який підписано ним власноручно. АТ «МЕГАБАНК» відкрило ОСОБА_1 кредитний договір на 27700 гривень, кошти за яким він мав сплачувати згідно графіку платежів, у період з 15.01.2021 по 12.01.2024, з процентами за користування кредитом та щомісячною комісією, який теж підписаний ним власноручно.

Згідно умов Кредитного договору:

Загальний розмір кредиту 27700 гривень (п. 2.3 кредитного договору);

Кредит надається на строк з 15 січня 2021 р. по 12 січня 2024 року включно (п. 2.2 кредитного договору);

Процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована),% річних -10% (п. 2.4 кредитного договору);

Реальна річна процентна ставка % наведена в додатку №1 (п.2.5 кредитного договору);

Загальна вартість кредиту на дату укладення договору, грн. - наведена в додатку №1 (п.2.6 кредитного договору);

Розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтентного платежу (крім першого та останнього) на суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця 1728 гривень 17 копійок (п. 2.9 кредитного договору).

Згідно довідки - розрахунку заборгованості виданої 03.09.2024 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МЕГАБАНК» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 6-022-861-2-21-Г становить 68082 гривні 83 копійки, з яких: заборгованість за основним боргом (тілом) кредиту 26990 гривень 25 копійок; заборгованість за відсотками 8683 гривень 58 копійок; заборгованість по комісії - 32409 гривень.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФНАНС» було укладено договір №GLIN426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого АТ «МЕГАБАНК» відступило ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФНАНС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору №GLIN426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024 ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 з заборгованістю 68082 гривні 83 копійки, з яких: заборгованість за основним боргом 26990 гривень 25 копійок; заборгованість за відсотками - 8683 гривень 58 копійок; заборгованість по комісії - 32409 гривень.

27.12.2024 між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «Єврокредит» було укладено договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФНАНС» відступило ТОВ «ФК «Єврокредит» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору №1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024 ТОВ «ФК «Єврокредит» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 з заборгованістю 68082 гривні 83 копійки, з яких: заборгованість за основним боргом 26990 гривень 25 копійок; заборгованість за відсотками - 8683 гривень 58 копійок; заборгованість по комісії - 32409 гривень.

Вказані обставини підтверджуються наступними письмовими доказами: договором №6-022-861-2-21-Г від 15.01.2021, графіком платежів за період з 15.01.2021 по 12.01.2024, договором про відступлення прав вимогивід 03.09.2024; витягом з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги; договором про відступлення прав вимогивід 27.12.2024; витягом з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги.

Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за укладеним кредитним договором.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати такі норми права.

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Досліджені судом докази підтверджують, що АТ «МЕГАБАНК», ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФНАНС» та ТОВ «ФК «Єврокредит» за своїм правовим статусом відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договори відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Висновки суду.

Оскільки на день звернення позивача до суду зобов`язання за договором № 6-022-861-2-21-Г від 15.01.2021 відповідач не виконав, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості: за основним боргом 26990 гривень 25 копійок; заборгованість за відсотками - 8683 гривень 58 копійок; заборгованість по комісії - 32409 гривень, а всього 68082 гривні 83 копійки.

Заборгованість розрахована відповідно до умов договору № 6-022-861-2-21-Г від 15.01.2021, які передбачають нарахування комісії щомісячно за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3% від суми кредиту (п.2.7 договору).

Перехід до позивача права вимоги за договором про надання споживчого кредиту підтверджується договорами відступлення прав вимоги від 03.09.2024 №GLIN426240 та від 27.12.2024 №1/12, реєстром боржників.

Позовні вимоги підлягають задоволенню на 100%.

Розподіл судових витрат.

Статтею133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмір 2662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11200 гривень.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662 гривні 40 копійок, згідно платіжної інструкції від 29.04.2026 №8559, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Щодо компенсації позивачу витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат, представником позивача було надано: договір про надання правничої допомоги від 01.07.2025 № 1/07, укладений між ТОВ «ФК «Єврокредит» та адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС»; актом приймання- передачі послуг з правничої допомоги № 12075802 від 05.01.2026, в якому наведений перелік послуг: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника 1200 гривень, складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з боржника - 10000 гривень.

Суд враховує, що дана категорія справ є розповсюдженою та малозначною, розглядається за правилами спрощеного провадження, сама по собі позовна заява не є складною, є шаблонною, справа є типовою та не потребує особливих затрат часу на складання позовної заяви та вивчення справи. Пакет документів (додатки), що доданий до позовної заяви, є типовим для справ такої категорії та не потребує значного часу та великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Поняття "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично друге поняття відповідає викладеному в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 висновку про те, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 у справі № 754/8750/19).

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат судза наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обґрунтованим є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень, які підлягають відшкодуванню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» заборгованість за договором № 6-022-861-2-21-Г від 15.01.2021у розмірі 68082 гривні 83 копійки,2662 гривні 40 копійок в рахуно відшкодування судових витрат по сплаті судового збору та 4000 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, а всього 74745 (сімдесят чотири тисячі сімсот сорок п`ять) гривень 23 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит», код ЄДРПОУ 40932411, місце знаходження: провул. Ушинського,1,офіс.105, м. Дніпро, 49001.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 17 червня 2026 року.

Суддя Роман ВОЛОШИН