Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 487/414/26
Провадження № 2/487/1277/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2026 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої судді Скоринчук К.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Карбівничої А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК», Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторія Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не відповідає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
У Заводський районний суд м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторія Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не відповідає виконанню. Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 січня 2026 року із застосунку «ДІЯ» Позивачу стало відомо про те, що 12.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Довгань В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67117394 про стягнення з ОСОБА_1 як боржника, на користь АТ «ІДЕЯ БАН» заборгованість у розмірі 134 580,43 грн. на підставі виконавчого напису №4405 від 19.08.2021 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. У виконавчому написі зазначено, що відповідно до укладеного договору №Z62.24195.004988959 від 04.03.2019 року між ОСОБА_1 та АТ «ІДЕЯ БАНК» заборгованість Позивача перед відповідачем складає 134 580,43 грн. Однак позивач виплатив відповідачу усі кошти відповідно до графіку погашень, не погоджується з наявною заборгованістю та не отримував жодних претензій чи повідомлень від нотаріуса чи відповідача. Оскільки приватний нотаріус не переконався у безспірності заборгованості боржника перед стягувачем, не повідомив позивача не менш ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та вчинив напис на договорі, який нотаріально не посвідчений, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить ухвалити рішення, яким визнати виконавчий напис №4405 від 19.08.2021 року, який виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ІДЕЯ БАНК» заборгованість у розмірі 134 580,43 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 19.01.2026 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 26.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30 січня 2026 року відповідач АТ «Ідея Банк» подав заяву, у якій просив здійснити заміну відповідача АТ «Ідея Банк» на належного ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», оскільки 19.12.2023 між ними було укладено договір факторингу, згідно якого АТ «Ідея Банк» передало свої права вимоги за первинними договорами, у тому числі і за договором з ОСОБА_1 , ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ».
17 лютого 2026 року відповідач АТ «Ідея Банк» подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що 19.12.2023 свої права вимоги за первинними договорами, у тому числі і за договором з ОСОБА_1 він передав на підставі договору факторингу ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», атому він не є належним відповідачем, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Окрім того, ним дотримано усіх вимог законодавства щодо вчинення виконавчого напису. Спірний виконавчий напис вчинено до втрати чинності Постановою №662, оскільки така втратила чинність в частині розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» 28.04.2022, тобто з моменту набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 №480. Також просив відмовити уу стягненні судових витрат, оскільки позивач не подав попередній розрахунок судових витрат,
24 лютого 2026 року постановлено ухвалу про перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
18 березня 2026 року постановлено ухвалу про відмову відповідачеві у заміні відповідача.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 05.05.2026 у заміні відповідача іншою особою відмовлено, а ухвалу Заводського районного суду міста Миколаєва від 18 березня 2026 року змінено та викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
28 травня 2026 року постановлено ухвалу про залучення відповідачем у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ФАКТОРИНГ».
У судове засіданні учасники справи не з`явилися, причин неявки не повідомили, будь-яких заяв, клопотань чи заперечень щодо неможливості розгляду справи без їхньої участі суду не подали та відповідач ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» правом на відзив не скористався.
Ураховуючи вищевикладене та положення ч. 8 ст. 178, п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку поданим доказам, суд ураховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 12.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Довгань В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67117394 про стягнення з ОСОБА_1 , як боржника, на користь АТ «ІДЕЯ БАНК» заборгованість у розмірі 134 580,43 грн на підставі виконавчого напису №4405 від 19.08.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М.
У виконавчому написі зазначено, що відповідно до укладеного договору №Z62.24195.004988959 від 04.03.2019 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 заборгованість останньої перед відповідачем складає 134 580,43 грн.
Як вбачається із матеріалів справи стягувачем у виконавчому провадженні №67117394 від 12.10.2021, в якому боржником є ОСОБА_1 , вказано АТ «Ідея Банк».
Відповідачем АТ «ІДЕЯ БАНК» надано докази у підтвердження укладення 19.12.2023 договору факторингу з ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та виконання сторонами усіх вимог такого договору. Тобто, внаслідок відступлення права вимоги до ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» перейшли права первісного кредитора - АТ «Ідея Банк», зокрема, у зобов`язанні з ОСОБА_1 .
Відомості про вирішення питання заміни сторони у вказаному виконавчому провадженні судом порядку ст. 442 ЦПК України відсутні.
Як зазначила позивачка, сплативши кошти відповідно до графіку погашень, жодних претензій чи повідомлень від нотаріуса чи від АТ «ІДЕЯ БАНК» вона не отримувала.
АТ «ІДЕЯ БАНК» разом із відзивом надав суду копію вимоги від 06.07.2021, адресовану ОСОБА_1 , та копію довідки-розрахунку станом на 06.07.2021, однак докази у підтвердження їх надіслання адресату, відсутні.
Відповідач ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» правом на відзив не скористався та заперечень проти заявлених вимог, а так само доказів на спростування зазначеного позивачкою, суду не подав.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»).
Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п.1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності) з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Отже, згідно матеріалів даної справи, виконавчий напис було вчинено 19.08.2021, в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 та до набрання постановою Кабінету Міністрів України №480 від 19.04.2022.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
За змістом статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року №6-887цс17, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18), постановах Верховного Суду, зокрема від 14 березня 2019 року у справі №201/13708/16-ц (провадження № 61-25811св18), від 31 січня 2018 року у справі №285/2975/16 (провадження № 61-31641св18), які відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України повинні враховуватись при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
У даній справі позивачка наявність заборгованості заперечує, посилаючись погашення боргу, однак доказів на підтвердження такого погашення станом на час вчинення виконавчого напису суду не надала.
Водночас, суд ураховує, що матеріали справи не містять копій документів у підтвердження безспірності суми заборгованості, на підставі яких було вчинено виконавчий напис.
Окрім того, як установлено судом, підставою для вчинення оспорюваного виконавчого напису став договір №Z62.24195.004988959 від 04.03.2019 про надання кредиту, укладений між ОСОБА_1 та АТ «ІДЕЯ БАНК». Однак, цей договір не був посвідчений нотаріально.
Доводи відповідача АТ «Ідея Банк» про вчинення виконавчого напису з дотриманням вимог законодавства не підтверджено належними, допустимими, достатніми доказами та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
За такого наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, що є підставою для задоволення позову.
Суд дійшов до такого висновку, враховуючи правові висновки Верховного Суду викладених, зокрема, у постановах від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц, від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18, від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, від 06 жовтня 2021 року у справі № 361/4793/20, від 23липня 2025 року в справі № 461/3407/24.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 ЗУ Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачка, звернувшись до суду з даним позовом в електронній формі, сплатила судовий збір в розмірі 1331,20 грн без застосування коефіцієнта 0,8.
Оскільки надмірно сплачений позивачкою судовий збір не може бути тягарем для відповідачів, відповідно стягненню з останніх на користь позивачки підлягає 1064,96 грн.
Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторія Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не відповідає виконанню.
Визнати виконавчий напис №4405 від 19.08.2021, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ІДЕЯ БАНК» заборгованість у розмірі 134 580,43 грн, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути в пропорційному порядку з АТ «ІДЕЯ БАНК» та на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1064,96 грн.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Відповідач:
Акціонерне товариство «ІДЕЯ БАНК», ЄДРПОУ: 44353633, адреса 79008, Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Валова, будинок 11;
Відповідач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», ЄДРПОУ: 41586256, адреса: 04071, місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, 8.
Треті особи:
Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторія Володимирівна, адреса 54030, Миколаївська обл., Миколаїв, вулиця Нікольська 19, офіс 4 РНОКПП: 3219718239;
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: 43426003.
Суддя: К.М. Скоринчук
Судове рішення № 137448144, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 17.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 487/414/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: