Єдиний державний реєстр судових рішень ЄУН 193/532/26
Провадження 2/193/459/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
15 червня 2026 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Томинця О. В.,
за участі секретаря судового засідання Оселедець О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
09.04.2026 до Софіївського районного суду надійшла вищевказана позовна заява, згідно змісту позовних вимог якого представник позивача просить суд стягнути із відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит № 183360 від 14.05.2025 у сумі 37 349,68 та судовий збір у розмірі 2662,4 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказала, що 14.05.2026 ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 183360 на суму 28916,00 грн у формі електронного документа з використанням останнім одноразового ідентифікатора 0b7c2a0a. Кредитор виконав своє зобов`язання надав кошти у кредит. Однак відповідач належним чином не виконав своїх обов`язків щодо повернення коштів, тому за ним рахується заборгованість у розмірі 40 549,68 грн, із яких 23066,42 грн заборгованості за тілом кредиту, 13483,26 грн заборгованості за відсотками, 800 грн заборгованості за комісією, 3200 грн - заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
10.10.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та позивачем укладено договір факторингу № 10102025, згідно з яким перший відступив останньому право грошової вимоги до відповідача.
Ухвалою суду від 16.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно вказаною ухвалою витребувано інформацію, що містить банківську таємницю, у володільця АТ «Універсал Банк», щодо належності банківського рахунку відповідачу, факт переказу грошових коштів на його рахунок тощо.
Представник позивача у судове засідання не з`явилась, однак в позовній заяві зазначила про можливість розгляду справи за її відсутності.
Відповідач, ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, зокрема розміщенням оголошення про його виклик до суду на сайті Судова Влада, у судове засідання не з`явився поважність причин своєї неявки суд не повідомляв, правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до ст. 191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.
Судом встановлено, що у Договорі про споживчий кредит у публічній його частині ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" визначило умови кредитування, які пропонує Товариство загально для всіх позичальників .
14.05.2025 ОСОБА_1 ознайомився із основними умовами кредитування у ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та запропонованою ним публічною пропозицією, на підтвердження чого до позовної заяви долучено Паспорт споживчого кредиту, а також подав заявку на видачу кредиту, які підписав одноразовим ідентифікатором 545сс852 (а.с. 16).
Після ознайомлення з основними умовами кредитування, ОСОБА_1 в електронній формі уклав з ТОВ "ФК "Кредіплюс" договір про споживчий кредит № 183360, який підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 0b7c2a0a, за умовами якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 2.6 договору, який становить 168 днів, з 14.05.2025 по 29.10.2025, надати позичальнику грошові кошти в сумі 28916,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно з п. 2.6 договору, та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені договором (п. 2.1). Надається не пізніше наступного дня після укладення договору в такому порядку: у розмірі 6710.58 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №176564 від 29.03.2025 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 17289.70 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 4915.72 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частиниу розмірі 6710,58 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок позичальника); у розмірі 4915,72 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини (п. 2.2.1).
Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 300,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована (п. 2.3). Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн (п. 2.4). Комісія за надання кредиту становить 4915,72 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору… (п. 2.5).
Денна процентна ставка 30836,24 грн./28916,00/168 дні*100%= 0,6348%/день. (п. 2.7.1). Орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 4427,58 % річних. (п. 2.8).
Про те, що картка № НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , свідчить повідомлення АТ «Універсал Банк» від 21.04.2026. Згідно якого повідомлено, що 14.05.2025 було зарахування коштів на суму 17289,70 грн. В підтвердження надано і виписку по рахунку № НОМЕР_2 за період з 14.05.2025 по 19.05.2025. (а.с. 56).
У зв`язку із невиконанням зобов`язань за договором від 14.05.2025 за № 183360 утворилась заборгованість у ОСОБА_1 , яка утворилась станом на 20.02.2026 та становить 40 549,068 грн, із яких 23066,42 грн заборгованості за тілом кредиту, 13483,26 грн заборгованості за відсотками, 800 грн заборгованості за комісією, 3200 грн - заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с. 36-37).
10.10.2025 між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу за № 10102025, згідно якого сторони домовились, що ТОВ "ФК "Кредіплюс" зобов`язується відступити ТОВ "Юніт Капітал" Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1 договору).
Згідно п. 4.1. договору факторингу № 10102025, визначено, що право вимоги переходить від ТОВ "ФК "Кредіплюс" до ТОВ "Юніт Капітал" з моменту підписання ними Акту приймання-передачі Реєстру, по формі встановленій у відповідних Додатках 3.
Відповідно до витягу з Додатку № 3 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025, ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" отримав право вимоги до ОСОБА_2 , за договором про споживчий кредит № 183360, у сумі 40 549,068 грн, із яких 23066,42 грн заборгованості за тілом кредиту, 13483,26 грн заборгованості за відсотками, 800 грн заборгованості за комісією, 3200 грн - заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Факт переходу права вимоги ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до відповідача підтверджується самим договором факторингу, актом приймання передачі реєстру прав вимоги та витягом з Додатку № 3 до договору факторингу і платіжною інструкцією.
Виписка з особового рахунку за кредитним договором № 183360 від 14.05.2025 вказує на те, що після переходу права вимоги до ОСОБА_1 , ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" будь-яких нарахувань не здійснював. Заборгованість нарахована за період з 14.05.2025 по 04.11.2025.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного/неналежного виконання умов кредитного договору.
Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).
З урахуванням описаних вимог законодавства, суд дійшов переконання, що ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ОСОБА_1 , уклали договір про споживчий кредит № 183360 від 14.05.2025 в електронному вигляді, що підтверджує існування між ними кредитних правовідносин, а відтак до цих правовідносин застосовує вимоги ст. 509, 626, 628, 1054 ЦК України.
Так, у ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
ТОВ "ФК "Кредіплюс» свої зобов`язання за договором № 183360 від 14.05.2025 виконало в повному обсязі, перерахувавши на користь відповідача 28 916,00 грн, що підтверджується описаними вище доказами та відповідає умовам договору, з якими відповідач погодився, засвідчивши це своїм електронним підписом.
Як указано вище та підтверджується карткою обліку виконання договору, ОСОБА_1 після перерахування на його корись кредитних коштів не повернув їх, хоча, згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за якими позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором, кредитодавець нараховував позичальнику відсотки, що передбачені умовами кредитного договору, з розміром яких відповідач погодився.
ОСОБА_1 , свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором. Заперечень від останнього з даного приводу до суду не надходило. Відповідачем не надано свого контр розрахунку, правом на подання відзиву не скористався. Будь-яких заперечень не висловлював ні щодо факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, ні щодо суми заборгованості, яка нарахована ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС".
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач істотно порушив умови договору про споживчий кредит № 183360 від 14.05.2025, у встановленому порядку та строки не погашав кредит та проценти за користування ним, позивач набув права вимоги за вказаним зобов`язанням у розмірі 40 549,68 грн, на підставі описаного вище договору факторингу, при цьому представник позивача відмовляється у позовних вимогах в частині стягнення штрафів у розміпрі 3200 грн, тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 37349,68 грн., із яких: 23066,42 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13483,26 грн - заборгованість за процентами, 800,00 грн. заборгованості по комісії.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями ч.ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення.
Так, Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 23.10.2023 у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, суду було надано: договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери», додаткову угоду №25771506612 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, протокол погодження вартості до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7 000,00 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Тимошенко О. О., копію довіреності на представлення інтересів ТОВ «Юніт Капітал» адвокатом Тимошенком О. О..
Відповідно до п. п. 3.3, 3.4 договору про надання правничої допомоги, гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору. Після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг.
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2026, адвокатом Тимошенко О. О. надавалися такі послуги клієнту: складання позовної заяви - 5 000,00 грн.; вивчення матеріалів справи - 1 000,00 грн.; підготовка адвокатського запиту для отримання інформації - 500,00 грн., підготовка та направлення клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500,00 грн. Всього витрачено часу 6 годин, сума 7000,00 грн..
Виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «Юніт Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. 00 коп. є завищеними. Зокрема, суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 37349,68 грн., тобто у справі незначної складності, яка розглядалась судом у спрощеному позовному провадженні. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція позивача була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи, правом на участь в судових засіданнях представник позивача не скористався.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачу було надано професійну правничу допомогу, однак заявлені витрати в розмірі 7 000 грн. 00 коп., є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру, а тому стягненню на користь позивача з відповідача підлягають витрати в розмірі 3000 грн. 00 коп.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, а саме судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №183360 від 14.05.2025, яка утворилась станом на 20.02.2026 у розмірі 37 349 (тридцять сім тисяч триста сорок дев`ять) гривень 68 коп. та складається з: заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) у розмірі 23 066,42 грн., заборгованості за відсотками 13 486,26 грн. та заборгованості за комісією 800 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На заочне рішення суду може бути подана апеляційна скарга позивачем безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34 офіс 333, 01133, рахунок НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк», ЄДРПОУ АТ Універсал Банк 21133352 МФО: 322001.
Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 15.06.2026.
Суддя О. В. Томинець
Судове рішення № 137446770, Софіївський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 15.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 193/532/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: