Рішення № 137445915, 16.06.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5893/26

Справа №754/2862/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 червня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 27 541,43 грн та ухвалив таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

23.02.2026 до Суду надійшла позовна заява, в якій Позивач просить стягнути з Відповідачки заборгованість за договорами у загальному розмірі 27 541,43 грн, а саме:

за договором № 3257218474-66206 від 16.04.2021 в розмірі 44 424,29 грн, з яких: 18000, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25480,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 785, 99 грн - інфляційні збитки, 158,30 грн - 3% річних (первісний кредитор - ТОВ "ІНКАСО ФІНАНС");

за договором № 2107062452293 від 11.03.2021 в розмірі 4 769,32 грн, з яких: 3 495,60 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1273,72 грн - сума заборгованості за відсотками (первісний кредитор - ТОВ "Служба миттєвого кредитування");

Позивач набув право вимоги за вищевказаними договорами шляхом уступки права вимоги.

Відповідач правом подання відзиву не скористався.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Суд в ухвалі про відкриття провадження у справі вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) за наявними матеріалами справи без повідомлення сторін. Судове засідання у такому разі не проводитися.

Суд в ухвалі про відкриття провадження у справі установив Відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву з доказами надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала про відкриття провадження надсилалась за адресою місця проживання Відповідачки, що зареєстрована у встановленому законом порядку.

Поштовий конверт повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням. Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 4 частини восьмої статті 128, пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України). .

Суд з метою належного інформування про розгляд справи Відповідача, яка не має електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, вжив додаткових заходів та застосував альтернативні способи комунікації.

Зокрема, інформацію про суд, що розглядає справу, склад сторін, предмет позову, а також дату та час початку розгляду справи по суті було доведено до відома Відповідача через Портал Дія, на номер мобільного телефону - НОМЕР_1 .

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (частини перша та друга статті 279 ЦПК України).

З огляду на те, що Відповідач не надав відзив у встановлений судом строк без поважних причин і не заявив клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву, Суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178, частина друга статті 191 ЦПК України).

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ

Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) за кредитним договором зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Закон України "Про споживче кредитування" визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері та встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначається у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

щодо договору № 2107062452293 від 11.03.2021

11.03.2021 ТОВ "Служба миттєвого кредитування" (Первісний кредитор) та Відповідач, ОСОБА_1 , уклали договір про надання кредиту № 2107062452293 у формі електронного документа з урахуванням особливостей укладання кредитного договору в електронному вигляді, що визначені Законом України "Про електронну комерцію". Відповідач підписав договір про надання кредиту електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Z7.

Згідно з Графіком платежів, сторони домовилися про надання кредиту в розмірі 1400,00 грн зі строком користування 16 днів - до 26.03.2021.

На виконання умов кредитного договору, Первісний кредитор надав Відповідачу кредит у розмірі 1400,00 грн шляхом безготівкового перерахування на його платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ "ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" від 05.03.2025, відповідно до якого транзакція щодо перерахування 1400,00 грн була успішно проведена 11.03.2021 о 19:29:19.

Банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов`язкових реквізитів (висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2018 року в справі № 755/2284/16-ц (провадження № 61-33138св18)).

Надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредитів та їх розмірів, а також заборгованість по кредитам, розмір якої відображено у детальних розрахунках та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача (висновок висловлений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18, провадження № 61-15167св21).

Факт перерахування Відповідачеві коштів підтверджується випискою по картковому рахунку № НОМЕР_3 за період з 16.04.2021 по 20.04.2024, виданою АТ КБ "ПриватБанк", що була надана на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів.

У спорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 641/8415/23).

У справі, що переглядається, Позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, надання Відповідачу кредитних коштів та прострочення виконання нею взятих на себе зобов`язань.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, не надала Суду жодних доказів повного або часткового погашення заборгованості за кредитним договором, а також не надала доказів на спростування розрахунку, поданого Позивачем.

Суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 17 110,98 грн, нарахованих за період з 11.03.2021 по 10.03.2022.

Як встановлено з матеріалів справи, зокрема, пункту 1.3 Договору орієнтовний строк повернення кредиту становив 16 днів (з 11.03.2021 по 26.03.2021). Водночас у пункті 1.9 Договору сторони також погодили, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) становить 1 рік.

Отже, сторони погодили граничний строк кредитування саме протягом 1 року, тобто до 11.03.2022. Проценти нараховані в межах строку кредитування.

Суд встановив, що згідно з пунктом 1.4 договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у розмірі 2,00 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту (підпункт "а"). Починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % (підпункт "б"). Починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % (підпункт "в"). Починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % (підпункт "г"). Тип процентної ставки у договорі визначено як фіксована (підпункт "д").

Суд встановив, що сума відсотків, яка підлягала за період користування кредитом (протягом 16 днів), становила 448,00 грн (1400,00 грн х 2 % х 16 днів).

Згідно з розрахунком Первісного кредитора, Відповідач здійснював часткове погашення кредитної заборгованості, зокрема: 27.03.2021 Відповідач здійснив платіж у сумі 499,00 грн, з якого 498,96 грн було зараховано на погашення відсотків, а 0,04 грн - на погашення тіла кредиту. 12.04.2021 було сплачено 448,00 грн, які зараховані на погашення відсотків. 30.04.2021 було сплачено 879,11 грн трьома платежами (317,69 грн, 319,99 грн та 241,43 грн), які також повністю зараховано на погашення відсотків. Отже, з розрахунком Первісного кредитора Відповідачем, який отримав суму кредиту у розмірі 1400,00 грн, було всього сплачено тіло 0,04 грн та відсотки 1 826,07 грн за користуванням кредиту.

Суд ураховує, що заявлені до стягнення відсотки суттєво перевищують суму первісно наданого кредиту (1400,00 грн) та були нараховані за підвищеними ставками. Підпункти "б", "в", "г" пункту 1.4 договору передбачають збільшення процентної ставки протягом строку кредитування, що ставиться в залежність від виконання позичальником умов договору щодо повернення коштів і фактично проценти несуть каральний характер.

Водночас вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюються на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (постанова Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 679/1103/23).

Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що з огляду на приписи частини третьої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони підлягає особливому правовому захисту (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013). Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення КСУ від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011).

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України). У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (частина шоста статті 13 ЦК України). Зокрема, Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (частини третьої статті 16 ЦК України).

Відповідач здійснював часткові погашення, загальна сума яких становить 1826,11 грн, з яких 0,04 грн було зараховано на погашення тіла кредиту, а 1826,07 грн спрямовано на погашення нарахованих відсотків. Ця сума повністю погашає відсотки 448,00 грн, правомірно нараховані в межах 16-денного строку кредитування. Вимога Позивача про стягнення решти відсотків (17110,98 грн), які набули характеру несправедливої компенсації, є безпідставною.

Беручи до уваги недобросовісність дій кредитодавця, який безпідставно нараховував відсотки поза межами орієнтовного строку кредитування у явно завищеному розмірі, Суд кваліфікує такі дії як зловживання правом. Відповідно до частини третьої статті 16 ЦК України, Суд відмовляє особі у захисті цього цивільного права та інтересу, що повністю виключає стягнення несправедливої компенсації. Застосовуючи наслідки відмови у захисті неправомірних вимог та з метою відновлення справедливого балансу прав сторін, Суд здійснює перерахунок заборгованості. Зважаючи на відсутність підстав для стягнення цих відсотків, надмірно сплачені Відповідачем кошти в сумі 1378,07 грн (1826,07 грн - 448,00 грн) Суд зараховує в рахунок погашення залишку основного зобов`язання (тіла кредиту). Як наслідок, Суд встановлює, що непогашена заборгованість за Відповідача становить тіло кредиту у сумі 21,89 грн (1399,96 грн - 1378,07 грн).

Враховуючи, що нарахування кредитором відсотків поза межами орієнтовного строку кредитування та в непропорційно великому розмірі є неправомірним, Суд здійснює перерахунок заборгованості та зараховує надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 1378,07 грн на погашення залишку основного зобов`язання (тіла кредиту). Суд встановлює, що непогашена заборгованість Відповідача становить 21,89 грн.

щодо договору позики № 3257218474-66206 від 16.04.2021

Також 16.04.2021 Відповідач уклав договір позики № 3257218474-66206 з ТОВ "ІНКАСО ФІНАНС" (Первісний кредитор) у формі електронного документа з урахуванням особливостей укладання кредитного договору в електронному вигляді, що визначені Законом України "Про електронну комерцію". Договір Відповідач підписав електронним підписом за допомогою унікального одноразового ідентифікатора V93K2CBT.

Згідно з умовами цього договору сторони домовилися про надання кредиту в загальному розмірі 2000,00 грн зі строком користування 14 діб, до 30.04.2021 включно.

На виконання умов кредитного договору № 3257218474-66206, Первісний кредитор 1 надав Відповідачу кредит у розмірі 2000,00 грн шляхом перерахування на його платіжну картку, що підтверджується листом ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" (iPay.ua) від 16.01.2025, відповідно до якого 16.04.2021 було успішно перераховано 2000,00 грн на платіжну картку Відповідача.

Факт перерахування Відповідачеві коштів підтверджується інформацією у листі №БТ/Е-10159 від 26.03.2026, наданою АТ "Універсал Банк" на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів.

Згідно з пунктом 2.5. Договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до цього Договору).

Згідно з Додатком № 1 до Договору позики № 3257218474-66206 від 16.04.2021 сторони погодили графік розрахунків, відповідно до якого датою повернення кредиту визначено 30.04.2021. При цьому за період користування кредитом з 16.04.2021 по 30.04.2021 застосовується процентна ставка у розмірі 1,95% за кожен день користування кредитом, а сукупна вартість кредиту становить 2 546,00 грн.

Згідно з Додатком № 1 до Договору сторони погодили нарахування відсотків як плати за правомірне користування кредитом у період з 16.04.2021 по 30.04.2021. За вказаний період плата за користування становить 546,00 грн.

Отже, Суд встановив, що сума відсотків, яка підлягає стягненню за період правомірного користування кредитом (строк дії договору 14 днів), становить 546,00 грн (2 000,00 грн х 1,95% х 14 днів). Ця сума також узгоджується з даними Графіка платежів.

Водночас нарахування відсотків поза межами строку користування кредитом, тобто після 30.04.2021, яке здійснювалося Позивачем, за своєю правовою природою не є процентами за користування кредитом у розумінні статті 1048 ЦК України.

Оцінивши надані докази, Суд дійшов висновку про відмову у стягненні відсотків, нарахованих поза межами погодженого строку кредитування.

Суд встановив, що загальна правомірна сума боргу Відповідача склала 2546,00 грн. З огляду на те, що Відповідач здійснив часткове погашення заборгованості в сумі 1391,00 грн, за розрахунком Суду заборгованість Відповідача становить 1 155,00 грн (2 546,00 - 1391,00) за тілом кредиту. У решті позовні вимоги є безпідставними

Щодо наявності в Позивача, як нового кредитора, права вимоги

07.09.2021 року між первісним кредитором ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНКАСО ФІНАНС" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" було укладено Договір № 07-09/21 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги. Перехід прав вимоги підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 07.09.2021. У Витязі з Реєстру боржників до цього договору зафіксовано передачу права вимоги щодо Відповідача за кредитним договором № 3257218474-66206.

Також 01.12.2021 року між іншим первісним кредитором ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" було укладено Договір факторингу № 1-12. Перехід прав вимоги підтверджується Актом приймання-передавання Реєстру Боржників від 03.12.2021. У Витязі з Реєстру боржників до цього договору зафіксовано передачу права вимоги щодо Відповідача за кредитним договором № 2107062452293.

Надалі 10.01.2023 року ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило набуті права вимоги за двома договорами новому кредитору, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", на підставі Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги. Перехід прав підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 10.01.2023 та відповідними Витягами з Реєстру боржників.

Згодом 18.02.2025 року ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" відступило набуте право вимоги новому кредитору, ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (Позивачу), на підставі Договору № 18-02/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги. Перехід прав вимоги відбувся в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 18.02.2025. У Витягах з Реєстру боржників до Договору № 18-02/25 деталізовано, що Позивачу було передано право вимоги до Відповідача за кредитними договорами № 3257218474-66206 та № 2107062452293.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).

Відповідач не надав Суду доказів, які б спростовували презумпцію правомірності договорів відступлення права вимоги та факторингу.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника. При цьому, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.

Суд встановив, що після відступлення Позивачу права грошової вимоги, Відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості за кредитами ні на рахунки нового кредитора, ні на рахунки первісних кредиторів.

Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що Позивач належним чином набув статусу нового кредитора та наділений повноваженнями вимагати від Відповідача виконання грошового зобов`язання за вказаними договорами про споживчий кредит

Розподіл судових витрат

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовна заява була сформована та подана в електронній формі, тому Позивач сплатив судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 у сумі 2 662,40 грн.

Позивач також заявив до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратам (частина друга статті 137 ЦПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Суд перевірив і встановив, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначено згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються доказами, які долучені до позовної заяви: договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, прайс-лист, заявка на надання юридичної допомоги № 1639 від 01.12.2025 року, акт про надання юридичної допомоги, відповідно до якого загальна сума витрат на правову допомогу становить 13 000,00 грн, з яких надання усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 години за ціною 2000,00 грн за годину, що становить 4000,00 грн. Також до переліку включено складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, на що було витрачено 3 години при вартості за годину 3000,00 грн, що в сумі складає 9000,00 грн.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Відповідач не заперечував проти обсягу, складових, розміру правничої допомоги. Також він не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги задоволені частково на загальну суму 1 044,89 грн (залишок тіла кредиту за договором № 2107062452293 - 21,89 грн та залишок тіла кредиту за договором № 3257218474-66206 - 1023,00 грн), що становить 3,79 % від заявленої ціни позову 27 541,43 грн.

З Відповідача відповідно підлягає стягненню на користь Позивача судовий збір у розмірі 101,01 грн (2 662,40 грн х 3,79 %) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 493,20 грн (13 000,00 грн х 3,79 %).

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за кредитними договорами № 2107062452293 від 11.03.2021 та № 3257218474-66206 від 16.04.2021 у загальному розмірі 1 044,89 грн, з яких: 21,89 грн - заборгованість за тілом кредиту за договором № 2107062452293; 1023,00 грн - заборгованість за тілом кредиту за договором № 3257218474-66206; а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 101,01 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 493,20 грн. Загальна сума стягнення 1 639,10 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371; Банківський рахунок (IBAN): НОМЕР_4 ; АТ "ОТП БАНК" (21685166), МФО: 300528)

Відповідачка (Боржник) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 )

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Суд підписує повне рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 16.06.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО