Ухвала суду № 137445227, 16.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12986/26

провадження № 1-кс/753/1887/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2026 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026100020001677 від 08.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про накладення арешту на нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 15/27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 686592380000, загальною площею 649,5 кв.м, власником якого є ТОВ «ІСТРЕЙТ», код ЄДРПОУ 37213365.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Дарницького УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100020001677 від 08.06.2026 за ч. 1 ст. 203-2 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що 08.06.2026 у період часу з 17 год. 35 хв. до 18 год. 08 хв. у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України проведено невідкладний обшук у нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 15/27, під час якого вилучено комп`ютерну техніку, монітори, системні блоки, клавіатури, миші, столи та стільці, які, за твердженням сторони обвинувачення, могли використовуватися для організації та проведення азартних ігор без відповідної ліцензії.

Прокурор просить накласти арешт саме на об`єкт нерухомого майна шляхом заборони його відчуження та розпорядження ним.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання подано без додержання вимог ст. 171 КПК України та підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку..

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Водночас подане клопотання не містить належного обґрунтування того, яким саме критеріям речового доказу, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України, відповідає саме об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 15/27.

Зі змісту клопотання вбачається, що під час обшуку було вилучено рухоме майно - комп`ютерну техніку, меблі та інші предмети, які, за версією сторони обвинувачення, могли використовуватися у незаконній гральній діяльності. Проте прокурор просить накласти арешт не на вилучені предмети, а на все нежитлове приміщення, яке належить третій юридичній особі - ТОВ «ІСТРЕЙТ».

При цьому в клопотанні не наведено конкретних фактичних даних, які б свідчили, що саме нерухоме майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить відомості, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні. Саме по собі зазначення про проведення обшуку в приміщенні та вилучення з нього комп`ютерної техніки не є достатнім обґрунтуванням для арешту всього об`єкта нерухомості.

Крім того, клопотання не містить належного обґрунтування ризиків, передбачених ч. 11 ст. 170 КПК України, а саме не доведено, що незастосування заборони відчуження чи розпорядження цим нерухомим майном може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, передачі чи відчуження.

Також прокурором не наведено достатніх доводів щодо співмірності такого втручання у право власності юридичної особи з потребами кримінального провадження, що підлягає оцінці відповідно до ст. 132 та ст. 173 КПК України.

За таких обставин слідчий суддя позбавлений можливості перевірити наявність правових підстав для накладення арешту саме на нерухоме майно, оцінити його відповідність критеріям речового доказу, а також встановити розумність і співмірність обмеження права власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк у сімдесят дві години або менший строк для усунення недоліків.

З огляду на викладене, клопотання прокурора підлягає поверненню для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 98, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026100020001677 від 08.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, - повернути прокурору для усунення недоліків.

Встановити прокурору строк для усунення недоліків клопотання - сімдесят дві години з моменту отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити прокурору, що після усунення недоліків він має право повторно звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1