Ухвала суду № 137433227, 16.06.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"16" червня 2026 р. Справа № 363/1602/25

УХВАЛА

Іменем України

16 червня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Рукас О.В.,

за участю секретаря судових засідань Левковець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Ярошенка Олександра Олеговича про перегляд заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04.08.2025 року у цивільній справі № 363/1602/25 за позовом АТ «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена заява про перегляд заочного рішення.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 04.08.2025 року у цивільній справі № 363/1602/25 було задоволено позов АТ «АКЦЕНТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 191,54 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування поважності причин неявки у судове засідання та/або неповідомлення про причин неявки, неподання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 у своїй заяві посилається на те, що про існування заочного рішення він дізнався лише коли, виконавцем було арештовано кошти на його рахунку та в подальшому списано ці кошти з рахунку. Крім того, відповідач ОСОБА_1 з 16.05.2023 року призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період, та проходить службу по даний час, у зв`язку з чим не проживає ні за місцем реєстрації, ні за фактичним місцем проживання, відомості про які були наявні у справі. Оскільки ОСОБА_1 дізнався про розгляд справи лише після прийняття заочного рішення, а також після вчинення виконавчих дій, ОСОБА_1 не міг вчасно надати свої заперечення, відзив та з`явитись на судовий розгляд по незалежним від нього причинам.

У зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 у своїй заяві просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рушення, та скасувати заочне рішення суду від 04.08.2025 року, призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду головуючим суддею по справі визначено суддю Дьоміну О.П.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.

Відповідно до ст. 286, ч. 1 ст. 287 ЦПК України прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.

Відповідно до ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 02.03.2026 року представнику заявника ОСОБА_1 адвокату Ярошенку О.О. було відмовлено у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Згідно постанови Київського апеляційного суду від 13.05.2026 року, ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 02.03.2026 було скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У судове засідання представник позивача АТ «Акцент Банк» не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки сторона позивача не повідомила, будь-яких заяв, клопотань не надходило.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення. До судового засідання від сторони відповідача надійшло клопотання, в якому висловлено прохання про проведення судового засідання за їх відсутності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює "право на суд", право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце, у судове засідання не з`явилися, зважаючи на те, що їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення, то суд приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності вищевказаних учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, суд приходить до наступних висновків.

Щодо поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Судом встановлено, що текст заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04.08.2025 року було проголошено 04.08.2025 року без фіксації судового засідання у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи конверту зі зворотним поштовим повідомленням, копія заочного рішення від 04.08.2025 року направлялася ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою його проживання засобами поштового зв`язку. Поштове відправлення на ім`я ОСОБА_1 з копією заочного рішення від 04.08.2025 року було повернуто до суду через відсутність адресата за вказаною адресою.

Судом встановлено, що 01.02.2026 року між адвокатом Ярошенко О.О. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, 02.02.2026 року адвокатом видано ордер серії АР № 1285951 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 .

Повідомлення про надання адвокату доступу до справи за допомогою Електронного кабінету Користувача ЄСІТС матеріали справи не містять. Разом з тим представник відповідача Ярошенко О.О. зазначає, що отримав доступ до матеріалів справи в системі «Електронний суд» не раніше 02.02.2026 року, тобто у день реєстрації заяви про ознайомлення з матеріалами справи в цій системі.

У свою чергу, заява про перегляд заочного рішення від 04.08.2025 року надійшла до суду 20.02.2026 року засобами підсистеми Електронний суд Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, в межах строку, передбаченого ч. 3 ст. 284 ЦПК України, у зв`язку з чим ОСОБА_1 має право на поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.

На підставі викладеного, заява ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ярошенко О.О. про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню.

Аналіз поданої заяви дає можливість зробити висновок про її відповідність вимогам щодо форми та змісту, які визначені у ст. 285 ЦПК України. Підстав для залишення заяви без руху чи її повернення немає. У зв`язку з цим заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення підлягає прийняттю до провадження суду.

Щодо наявності підстав для скасування заочного рішення та призначення справи до нового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З наведених приписів процесуального законодавства вбачається, що скасування заочного рішення є можливим за одночасної наявності двох умов: 1) відповідач не з`явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки і не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; 2) докази, на які посилається відповідач, повинні мати істотне значення для правильного вирішення справи. Відсутність хоча б однієї з цих умов свідчить про відсутність підстав для скасування заочного рішення.

У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 363/1602/25 за позовом АТ «АКЦЕНТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням від 04.08.2025 року у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін позов АТ «АКЦЕНТ БАНК» до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, судовий розгляд призначався неодноразово: 19.06.2025 року на 10 год. 45 хв., 04.08.2025 року на 10 год. 00 хв.

30.04.2025 року відповідачу направлено за адресою, вказаною у позовній заяві, судову повістку про виклик до суду на 19.06.2025 року на 10 год. 45 хв., однак конверт з вказаним документом повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 49, 55). Того ж дня, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, суд розмістив оголошення про виклик відповідача ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 50).

Згідно з довідкою секретаря судового засідання від 19.06.2025 року, у судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь у справі (а.с. 56). Цього ж дня відповідачу повторно направлено за адресою, вказаною у позовній заяві, судову повістку про виклик до суду на 04.08.2025 року о 10 год. 00 хв.; конверт з вказаним документом повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 59, 67, 68). Також 19.06.2025 року суд повторно розмістив оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 60).

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу, що положення чинного процесуального законодавства не передбачають обов`язку суду, в якого відсутні відомості щодо місця проживання чи перебування учасника справи, крім як відомостей про офіційно зареєстроване місце проживання/перебування, повторно направляти судові повістки про виклик до суду. Повернення поштового відправлення з відміткою про закінчення строку зберігання, яке відправлялася за офіційно зареєстрованою адресою проживання відповідача, що є єдиними відомостями про його проживання, які перебувають у володінні суду, є належним виконанням суду свого процесуального обов`язку щодо повідомлення особи про дату, час і місце судового засідання, а відповідно вважається належним чином повідомленням особи про проведення судового розгляду. Повторне відправлення судових повісток після їх постійного повернення до суду з поміткою «за закінченням терміну зберігання» призведе до невиправданого затягування розгляду судової справи, яка у даному випадку є малозначною та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження.

У Постанові КЦС ВС від 23.01.2023 року у справі № 496/4633/18 зроблено висновок, що листи, що повернулися з відміткою/довідкою поштового відділення про причину повернення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими, якщо їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або на адресу місця реєстрації фізичної особи чи адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

В аспекті вищевикладеного, суд звертає увагу, що напис, зроблений працівником поштового зв`язку, є переконливим доказом та відомостями, на які суд може покладатися в силу дії презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Підтвердження існування вказаної презумпції міститься у постановах ВС від 18.01.2023 року у справі № 752/24739/19 та від 20 березня 2019 року в справі № 222/1402/16.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про наявність у провадженні Вишгородського районного суду Київської області вищезазначеної цивільної справи, про дату, час і місце кожного судового засідання та мав достатньо процесуального часу для реалізації власних процесуальних прав. У будь-якому випадку ОСОБА_1 мав достатній обсяг процесуального часу для повідомлення суду про свою неявку та причини цього і реалізації механізму продовження строку для подання відзиву на позовну заяву. Однак жодних з вказаних дій не було вчинено.

В аспекті цього суд зауважує, що доводи сторони відповідача про відсутність обізнаності ОСОБА_1 про існування цивільної справи та ухвалення заочного рішення є суперечливими. Так, у заяві зазначається, що ОСОБА_1 не знав і не міг знати про існування справи та ухвалення заочного рішення, оскільки не був належним чином повідомленим про судовий розгляд. Однак у цей же час, при абсолютній необізнаності ОСОБА_1 про існування цієї справи, він укладає договір на надання правової допомоги в цій справі. При цьому в заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 посилається на те, що про існування заочного рішення він дізнався лише коли, виконавцем було арештовано кошти на його рахунку та в подальшому списано ці кошти з рахунку, однак підтверджуючих доказів таких дій до заяви про перегляд заочного рішення не долучено. Тому доводи про відсутність обізнаності ОСОБА_1 про існування судової справи викликають у суду об`єктивні сумніви.

Заперечення ОСОБА_1 щодо суті позовних вимог, зокрема, факту отримання кредитних коштів, погашення кредитної заборгованості, наявність правового статусу військовослужбовця, має істотне значення для ухвалення правильного рішення, оскільки ці обставини не були відомі суду під час проведення судового розгляду.

Однак при цьому, до заяви про перегляд заочного рішення на підтвердження наявності істотних доказів для ухвалення правильного рішення по справі не долучено жодного доказу, а посилання відповідача зазначені у заяві без підтвердження доказами, не можуть бути підставою для скасування заочного рішення.

Таким чином, судом встановлено відсутність обов`язкових умов для скасування заочного рішення, що передбачені ч. 1 ст. 288 ЦПК України.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення суду, а відповідно заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ярошенка Олександра Олеговича про перегляд заочного рішення відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України слід залишити без задоволення.

Віпдвідно до ч. 2 ст. 288 ЦПК України, позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 126, 127, 259, 260, 280-287 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Ярошенка Олександра Олеговича про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04.08.2025 року у цивільній справі № 363/1602/25 за позовом АТ «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву відповідача ОСОБА_1 в особі представника заявника - адвоката Ярошенка Олександра Олеговича про перегляд заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 04.08.2025 року у цивільній справі № 363/1602/25 за позовом АТ «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Рукас